(Minghui.org) Після звільнення з центру ув’язнення я зосередилася на вивченні Фа, особливо останніх статей Учителя. Я запитала себе: «Оскільки проблема виникла після скарги, яку я подала, мені потрібно замислитися над цим. Якими були мої мотиви? Чи були вони чистими?» Я зрозуміла, що мені бракувало милосердя. Зовні здавалося, що я допомагаю людям дізнатися правду, але насправді я просто хотіла, щоб моя мама повернулася додому. Оскільки мої мотиви не були милосердними, праведними й чистими, утворилася лазівка, якою могли скористатися старі сили.
Частину 1 див. тут.
Важливість доброти
Оскільки районна прокуратура не прийняла моєї скарги, я звернулася до міської прокуратури, але й там її не прийняли. Тому я пішла до поліційної приймальні, щоб подати скаргу на недбалість співробітників органів правопорядку. Поліціянт, який мене зустрів, був дуже холодний. Він не міг повірити, що я прийшла до поліції, аби подати скаргу в справі, пов’язаній із Фалунь Дафа. Після того як він записав мої особисті дані, я попросила назвати його ім’я та номер поліційного посвідчення. Він відмовився назвати ім’я, але я записала номер.
Увійшов інший поліціянт, який виглядав дуже ворожим. Я сказала йому, що Конституція Китаю гарантує свободу віри, і що Фалунь Дафа не є культом. Він перебив мене й підвищив голос: «Якщо ти так думаєш, тоді нам немає сенсу це обговорювати».
Я згадала слова Вчителя:
«Поліціянти — теж живі істоти, які чекають на порятунок». («Лекція Закону на конференції Фа 2013 року в районі Великого Нью-Йорка»)
Тримаючи в руках документ № 39 Міністерства громадської безпеки за 2000 рік і документ № 50 Головного управління видавництв та друку за 2011 рік, я посунула стілець ближче.
«Гадаю, обговорення цього допоможе нам зрозуміти ситуацію. Якщо ви вважаєте, що Фалунь Дафа — це культ, будь ласка, надайте докази; я також надам свої. Я прийшла сюди, щоб повчитися у вас, — я подивилася йому в очі. — У вас є комп’ютер, ви можете це перевірити. Переслідування Фалунь Дафа триває вже багато років, але на це немає жодних законних підстав. Представники політичної служби безпеки заявили, що моя мати “використовувала культову організацію для підриву роботи правоохоронних органів”. Це неправда, адже в моєї матері немає такої можливості». Він нічого не сказав, але виглядав менш ворожим.
Після цього він сказав: «Відділ політичної безпеки веде справи самостійно, і ми нічого не можемо вдіяти. У нас немає доступу до їхніх файлів. У місті всі справи, пов’язані з Фалунь Дафа, розглядаються саме так. Ви можете повернутися до районного поліційного відділення й запросити письмову відповідь».
Я сказала: «Я сьогодні прийшла сюди, і ми розглянули подану мною скаргу. Як поліціянт ви повідомили мені, що у вас немає повноважень вести справи, якими займається Відділ політичної безпеки, і порадили мені отримати письмову відповідь у районному поліційному управлінні. Я все це занотувала. Чи могли б ви назвати своє ім’я, щоб я могла включити цю інформацію?» Він відмовився називати ім’я і сказав, що я маю його поліційний ідентифікаційний номер.
Я сказала: «На табличці при вході до будівлі написано: “Департамент громадської безпеки служить суспільству”. Але це неправда. Насправді я не думаю, що тут хтось може розв'язати цю проблему. Однак я вірю, що ми можемо обговорити це й досягти кращого взаєморозуміння. Я відвідала районне поліційне управління, районну прокуратуру, районну адміністрацію та міську прокуратуру. Усі вони відмовилися приймати цю справу. Вони просто ухилилися від відповідальності та відмовилися назвати свої імена. Якщо це переслідування законне, боятися нічого. Принаймні ви мене вислухали».
Обидва співробітники були зворушені. Вони запитали, як ми з батьком сюди дісталися й як повернемося додому. Я хотіла залишити матеріали, але один зі співробітників похитав головою і вказав на камеру спостереження. Я відповіла: «Добре. Ви можете знайти цю інформацію в інтернеті».
Цей досвід також допоміг мені краще вдосконалюватися. Коли згодом я приходила до працівників судової системи, завжди згадувала уривок із Фа, який прочитала напередодні. Фа завжди допомагає мені, і я відчувала, що Вчитель поруч. Поки я пам’ятала Фа, я могла вирішувати ситуації з праведними думками.
Моє самопочуття також покращилося. Раніше, коли мені доводилося думати про кілька справ одночасно, у мене починалися головний біль і запаморочення. Коли з’являлося щось нове, мій розум наповнювався хаотичними думками. Особливо погано стало після арешту мами. Коли я йшла до батькового дому, сильно паморочилося в голові. Але я зосередилася на дорозі, тримала праведні думки — і відчула прилив сил. Потім моя свідомість раптом прояснилася, ніби клацнув вимикач. Запаморочення зникло, а свідомість стала ясною. Відтоді, що б не траплялося, я більше не відчуваю запаморочення.
Я також зрозуміла, що, допомагаючи Вчителю у Виправленні Закону, я повинна контролювати свою свідомість. Випадкові думки можуть бути складними. Краще відпустити ситуацію й діяти так, як говорить Учитель.
Стати безкорисливою
Через місяць після арешту матері мене також заарештували за те, що я надіслала від її імені скаргу поштою. Поліція провела обшук у моєму домі, а мене затримали на 10 діб.
Мені зателефонував поліціянт. Він обманув мене, сказавши, що є начальником поліційного відділку й хоче надати відповідь щодо моєї матері. Я повірила йому та збиралася піти до поліційного відділку наступного дня. Він подзвонив наступного ранку й сказав, що начальник на нараді, і попросив мене зачекати дзвінка вдома.
Поки я чекала, четверо поліціянтів прийшли з обшуком. Я була готова, тому що хотіла захистити книги Дафа. Я попросила їх показати ордер на обшук і номери жетонів, а також спитала, на якій правовій підставі вони проводять обшук. Я також записувала відео на свій мобільний телефон. Це тривало приблизно 10 хвилин. Поки ми розмовляли, батько встиг сховати книги Дафа.
Поліція доставила мене до поліційного відділку на допит. Я була спокійною й попросила тих поліціянтів, які обшукували мій дім, відмовитися від участі в переслідуванні. Я просто сказала їм, що я практикувальниця Фалунь Дафа.
Я сказала: «Ви привезли мене сюди через те, що я подала скаргу. Гадаю, ваше керівництво отримало мій документ. Вам зрозуміло, що ні моя мати, ні я не порушували закон. Я кажу вам це тому, що маю повне право подати скаргу на те, що сталося сьогодні».
Поліціянти зрозуміли мої слова й висловили повагу. Вони сказали, що не мали вибору, тому що наказ надійшов із Політичного відділу безпеки.
Після того як мене відвезли до центру ув’язнення під вартою, мені стало зле. Я заплакала, побачивши на обід парові булочки й солоні овочі. Я повторювала слова Вчителя:
«Страждання не боїться Пробуджений Великий;
Воля йо́го із Алмазу-ваджра добре злита».
(«Праведні думки і вчинки», Хун Їнь 2)
Я висунула до себе три вимоги.
По-перше, відтоді як я опинилася тут, мені потрібно ще старанніше вдосконалюватися — я не маю наміру марнувати ці дні.
По-друге, мені потрібно допомагати людям дізнаватися факти про Дафа, і я маю проявляти доброту, гідну практикувальниці Фалунь Дафа.
По-третє, я взяла на себе ініціативу протистояти переслідуванню законними методами. Багато практикувальників дивляться на мене. Я повинна зберігати рішучість, щоб вони не втратили надію.
Упродовж цих десяти днів я подумки повторювала Фа, надсилала праведні думки та співала пісні Дафа. У мене не було людських уявлень, і я відчувала захист Учителя — енергія наповнювала мене. Я зрозуміла, що маю пристрасть до того, щоб мама якнайшвидше повернулася додому. Це була єдина лазівка, якою могли скористатися старі сили.
Учитель сказав у вірші «Вдосконалення в омані» з «Хун Їнь»:
«Простим людям важко зрозуміти муки вдосконалення,
Постійна боротьба для них є щастям;
Коли у вдосконаленні не залишиться жодної пристрасті,
Відійдуть страждання і прийде блаженство — це справжнє щастя».
Після того як я зрозуміла, що моя пристрасть була лазівкою, я почала повторювати слова Вчителя про час, щоб позбутися її.
Учитель сказав:
«Дафа створив часи, простори, численні різновиди життя та все суще — все без жодного винятку. Усе це конкретні втілення на різних рівнях властивості Дафа „Чжень-Шань-Жень“ (真善忍) — „Істина-Доброта-Терпіння“». («Лунь Юй», Чжуань Фалунь)
Промовляючи ці слова, я відчула, що занурююсь у глибоке милосердя й енергію Вчителя. Я сказала: «Учителю, я перебувала в омані. Я більше не сумніватимуся у ваших планах щодо часу й залишатимуся смиренною. Будь ласка, повірте мені».
Увесь час перебування в центрі ув’язнення я була занурена у Фа й удосконалювала доброту. Я показала ув’язненим, що молода практикувальниця здатна витримувати труднощі, залишатися неупередженою й бути уважною до інших. Спочатку співкамерниці жаліли мене й вважали наївною. Завдяки моїм словам і вчинкам вони змінили своє ставлення. Вони сподівалися, що моя мама скоро повернеться додому, і нагадували мені дотримуватися правил безпеки. Через десять днів мене звільнили.
Повернувшись додому, передусім я приділила увагу вивченню Фа, особливо останнім статтям Учителя. Я запитала себе:
«Оскільки проблема виникла через скаргу, яку я подала, мені потрібно замислитися над цим. Чому я її подала? Чи робила я це, щоб допомогти цим людям? Чи були мої мотиви чистими?»
Я зрозуміла, що мені бракувало милосердя. Здавалося б, я допомагала їм дізнатися факти, але насправді я просто хотіла, щоб мама швидше повернулася додому. Оскільки мої мотиви не були добрими, праведними й чистими, це стало лазівкою, якою могли скористатися старі сили.
Я сказала Вчителю: «Я намагатимуся діяти краще, дотримуватися вищих стандартів. Таким чином я допомагатиму Вчителю рятувати людей, а не відставатиму». Учитель просвітив мене принципами Дафа, і я відчувала, як щодня стаю кращою, як пробуджується моя божественна сторона.
Я продовжувала писати листи тим, хто був залучений до цих справ, і звертала увагу на свої наміри. Якщо лист не допомагав цим людям дізнатися факти й урятуватися, я його не писала.
Коли я планувала написати адміністративну скаргу на перегляд, я згадала слова Вчителя:
«Істинні думки розчиняють хмари,
Небеса цілком ясними стали».
(«Глибокі роздуми», Хун Їнь 4)
Я усвідомила, що мої мотиви під час написання адміністративної скарги не були праведними: я зосередилася на вирішенні проблеми й не приділяла належної уваги людям, яких це стосувалося. Наступного дня я взялася писати скаргу на перегляд справи. Цього разу я зосередилася на тому, щоб викласти факти про переслідування й спростувати пропаганду компартії Китаю (КПК), аби люди в системі правосуддя дізналися правду. Я була впевнена у своїй доброті й знала, що документ, який написала, має силу Дафа. Урок, якого я навчилася під час 10-денного ув’язнення, зробив мене стійкішою й зрілішою на шляху мого вдосконалення.
Раніше я відправляла праведні думки, щоб вирішити власні проблеми. Тепер я намагаюся діяти праведно, щоб зменшити втрати й допомогти рятувати людей. Я також збільшила час відправлення праведних думок. Я відчула, наскільки священна наша місія — допомагати Вчителю у Виправленні Закону. Недобрі думки не наважуються проявитися. Здається, ніби мій простір — це гаряча земля: щойно такі думки проникають у нього, вони відчувають жар і відступають; інакше будуть негайно знищені.
Порівняння різних думок
Мені зателефонував судовий юрист, і я дізналася, що в мами скоро буде слухання. Нам із батьком вдалося найняти адвоката з прав людини, і я подала заяву, щоб захищати її як член родини.
Практикувальники на Форумі правосуддя надали мені велику допомогу. Я уважно прочитала відповідну юридичну інформацію, особливо етапи подання доказів. Спочатку юридична процедура здавалася сухою й важкою для розуміння. Я робила паузи, читала Фа й нагадувала собі, навіщо це роблю. За тиждень я надіслала заяву на захист до Форуму правосуддя для отримання відгуків. Практикувальники порадили видалити один абзац, у якому йшлося про те, що мої мотиви не були чистими. Замість того щоб поставити Дафа на перше місце, я дала можливість звичайним людям розв'язати цю проблему.
У мене також виникли певні труднощі в координації з адвокатом із прав людини. Він сказав, що я повинна співпрацювати з місцевими практикувальниками, а не вивчати юридичні процедури самостійно. Практикувальники на Форумі правосуддя є фахівцями з права й надали мені матеріали, що мали юридичне підґрунтя. Дехто з практикувальників уважав, що я самостверджуюся, розповідаючи про свій досвід протидії переслідуванню з юридичного погляду. Вони сказали, що це може призвести до того, що деякі практикувальники почнуть слідувати за мною, а не за Дафа, і таким чином підриватимуть Дафа.
Моє вдосконалення сповільнилося, бо я готувалася до захисту в суді. Я не мала часу ретельно проаналізувати свої думки, як я зазвичай робила.
Дорогою до суду я повторювала слова Вчителя:
«Чим більшими вам здаються труднощі, чим важчою здається певна справа, тим важче її буде виконати, оскільки „зовнішня картина віддзеркалює внутрішній стан людини“». («Лекція Закону на зустрічі, присвяченій „Великій Епосі“»)
Під час слухання справи моя мама поводилася добре. Її свідомість була ясною, а думки — праведними. Суддя був справедливим і розумів, що я трохи нервуюся, оскільки вперше виступала в ролі захисника.
Учитель просвітлив мене, що немає суперечності в тому, коли юристи підкреслюють важливість підтримки місцевих практикувальників, або коли практикувальники на Форумі правосуддя зосереджуються на юридичних процедурах. Учитель дозволив мені побачити дві сторони цього питання, щоб я могла їх узгодити. Коли одні практикувальники хвалили мене, інші не погоджувалися зі мною — я знала, що так буває, тому не стала наполягати. Насправді складність ситуації допомогла мені побачити картину в цілому.
Раніше я уникала конфліктів. Насправді страх — це пристрасть. Практикувальник повинен стикатися з конфліктами, розглядати різні точки зору та знаходити найкращий спосіб удосконалення. Я вдячна за цю можливість.
Після слухання я оновила інформацію на Форумі правосуддя. Один практикувальник продовжував підбадьорювати та хвалити мене; інший постійно вказував на мої недоліки. Я подякувала обом за безкорисливу підтримку. Вони давали вказівки та підтримували мене, і я відчула, що практикувальники справді є Єдиним Тілом.
Друге слухання
Через тиждень після слухання адвокат повідомив мені, що суддя планує провести ще одне слухання, оскільки з’явилися нові докази. Я відчула себе безпомічною і подумала, що мої праведні думки не допомогли. Що робити? Тоді я згадала слова Вчителя:
«За будь-яких скрутних обставин завжди зберігайте стабільний душевний стан. Одне непохитне серце може стримати десять тисяч коливань!» («Лекція Закону на конференції Фа в центральній частині США»)
Так, я хвилювалася, бо була засмучена. Але я практикувальниця Дафа, тому мені нічого боятися. Якщо друге слухання допоможе людям дізнатися факти, я піду. Якщо ні — я відправлятиму праведні думки, щоб зупинити його.
Заспокоївшись, я пішла до суду, щоб ознайомитися з новими доказами. По дорозі я відсилала праведні думки, щоб допомогти судді поспілкуватися зі мною. Він справді зустрівся зі мною. Я сказала йому, що моя мати не порушувала закон. Ба більше, як звичайний громадянин, вона не мала жодної можливості підривати роботу правоохоронних органів.
«Як я вже пояснювала раніше, моя мати почала практикувати Фалунь Дафа до початку переслідування, у 1999 році. Її єдиною метою було стати кращою, — сказала я. — Але колишній лідер КПК Цзян Цземін зганьбив Фалунь Дафа пропагандою ненависті. Це незаконно — переслідувати Дафа та принципи „Істина, Доброта, Терпіння“. Переслідування призводить до падіння моралі в суспільстві. Багато чиновників КПК уже зіткнулися з наслідками участі в переслідуванні».
Друге слухання було призначене через те, що суддя попросив поліційне управління пояснити, чому відповідачу та членам його родини не було надіслано повідомлення про винесене рішення. Я вважала, що це допоможе людям дізнатися факти. Після того як я прочитала та зрозуміла рекомендації Форуму правосуддя щодо подання доказів, я відчула себе впевненіше.
Перед тим як прийти на друге слухання, я нагадала собі слова, які сказав Учитель:
«Не вважайте будь-які справи нездійсненними. Коли це стосується такої значної справи як порятунок людей, ви просто маєте робити її, зберігаючи в душі твердість і спокій. Коли ви стикаєтеся з чимось неприємним чи неочікуваним, не беріть це близько до серця і благородно та впевнено робіть свою справу. Якщо ви не даєте злу створювати вам перешкоди та впливати на вас, якщо ви самі не породжуєте погані чинники, то зло стане незначним, а ви станете великими, і ваші праведні думки стануть сильними». («Лекція Закону на зустрічі, присвяченій „Великій Епосі“»)
Я повторювала це, коли йшла на слухання, і мої думки зміцнилися: я йду туди, щоб розповісти людям про переслідування. Річ не у тому, щоб домогтися справедливості для нас чи для мами. Річ не у тім, щоб сперечатися з державним обвинувачем. Мені просто потрібно по-доброму викласти їм факти.
Слухання пройшло добре. Замість того щоб зайняти місце судді, суддя більшість часу сидів поруч зі столом захисту. Іноді він стояв поруч із мамою. Він нагадав мені не нервуватися й сказав, що минулого разу я добре впоралася.
Коли прокурор спростувала мої свідчення, суддя зупинив її і сказав: «У неї (маючи на увазі мене) є можливість зробити свої свідчення, і у вас теж буде така можливість. Я ухвалю рішення пізніше».
Адвокат також проявив себе добре. По всій країні є багато прикладів, коли обвинувачення проти практикувальників Дафа були зняті, а справи закриті. Від поліції до прокуратури та суддів — усі вони знаходили способи допомогти невинним, замість того щоб підтримувати незаконну політику переслідування.
Суддя уважно мене вислухав і сказав, що це непроста справа. Він висловив надію, що поліція або прокуратура відкличе її. Я відчула, що він справді розуміє факти.
Після слухання я помітила, що майже минув термін подачі статей для сайту Minghui, тому підготувала цю статтю для обміну досвідом. Будь ласка, вкажіть на все, що суперечить Фа.
Я вдячна Вчителю Лі за те, що Він допоміг цим людям вислухати факти під час розгляду справи моєї мами. Допомагати цим людям нелегко, і ми повинні робити все, що в наших силах.
Дуже важливо дивитися в себе. На щастя, за допомогою Вчителя я змогла визначити власні проблеми й виправити їх. Я сподіваюся, що більше молодих практикувальників зможуть старанно вдосконалюватися та брати на себе ініціативу. Я також хочу подякувати практикувальникам із Форуму правосуддя. Для нас, практикувальників, важливо підтримувати одне одного, щоб ми могли вдосконалюватися разом.
Дякую, Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
