(Minghui.org) Вітаю Вас, Учителю! Вітаю, співучні!
На сайті Minghui розпочався збір матеріалів для 23-ї китайської конференції Фа. Я зрозуміла, що маю почати писати заздалегідь, аби мати час допомогти іншим практикувальникам підготувати їхні статті. Практикувальники навколо мене беруть участь дуже активно й з ентузіазмом. Вони справді цінують цю нагоду — навіть ті, хто раніше не надсилав статей, тепер вирішили долучитися. Усі сповнені вдячності до Вчителя та Дафа й мають сильне бажання старанно просуватися в удосконаленні. Вони прагнуть поділитися своїм особистим досвідом і таким чином підтвердити Дафа.
Я хотіла б поділитися деяким своїм розумінням щодо вдосконалення з погляду різних аспектів, щоб звітувати перед Учителем та поділитися досвідом зі співучнями.
Вивчення напам’ять статей Учителя
Побачивши три статті «Чому існує людство», «Навіщо рятувати живих істот» і «Чому цей світ є сферою омани», розміщені на видному місці на вебсайті Minghui, я відчула, що маю вивчити їх напам’ять. Як практикувальниця Дафа, я мушу бути старанною, тому взялася завчати ці три статті. Мені знадобилося два місяці й двадцять три дні, щоб двічі запам’ятати їх. Я також продовжую вивчати напам’ять головну книгу Вчителя — «Чжуань Фалунь». Зараз я зупинилася на розділі «Зворотне вдосконалення та позичення Гун» Третьої лекції. Вивчення Фа напам’ять є для мене щоденною необхідністю — я запам’ятовую більше, коли маю більше часу, і менше, якщо часу бракує, але роблю це щодня. Я відчуваю, що, оскільки я практикувальниця Фалунь Дафа, то мушу безумовно асимілюватися з Законом, тому маю намір продовжувати запам’ятовувати Фа.
Щоразу, закінчивши завантажувати матеріали з інтернету, я присвячую час для вивчення лекцій Учителя, які він давав у різних місцях, загалом це 52 книги. Я прочитала 20-ту книгу «Лекція Закону на конференції Фа в Канаді». Я відмічаю сторінку, на якій зупинилася, щоб наступного разу продовжити читати саме з того місця, де закінчила. Я хочу якомога більше наповнити це своє фізичне тіло Фа.
Досвід під час відправлення праведних думок
31 травня цього року вдень я відправляла праведні думки впродовж години. Я чітко відчувала, як Учитель надає мені сили. У мене зовсім не було сонливості, навіть навпаки — я почувалася бадьоро і мала ясний розум. Минуло чимало часу з того моменту, як я востаннє відправляла праведні думки цілу годину. Останній раз це було кілька років тому, коли я брала участь у безперервному відправленні праведних думок у режимі естафети разом з іншими практикувальниками. Цього дня мій стан був чистим і зосередженим, ніякі думки не відвертали мою увагу під час праведних думок. Я відчувала таку величезну силу, яка, здається, могла б розколоти гори. Сидячи у звичайній позі з прямою спиною та шиєю, якась сила утримувала мене в повній нерухомості. Якби мій розум чи рука здригнулися хоч на крихту — навіть на ширину стеблини цибулі — я б занурилась у сон. Проте моя рука не опускалася. Я залишалася нерухомою — ніби прикутою до місця, сповненою енергії, нестримною і наділеною таким імпульсом, що нагадував бурхливий приплив. Цей стан тривав цілу годину. Я відчувала величезну силу праведних думок.
З того дня я продовжую відправляти праведні думки щодня після обіду протягом години, і дотримуюсь цієї практики вже певний час. Щоразу, коли ми робимо щось добре, Учитель зміцнює нас і допомагає нам. Моє серце сповнене вдячності.
Роз'яснення правди та допомога Вчителю в порятунку живих істот — моя найбільша радість
У липні до мене приїхав родич із дружиною. Вони вже відвідували мене раніше, але я ще не розмовляла з його дружиною про Фалунь Дафа. Під час їхнього попереднього візиту ми вечеряли в ресторані. Оскільки вона працює далеко від дому і рідко приїжджає, я не підіймала цю тему, і все ж розуміла, що втрачаю нагоду. Цього разу я вирішила, що ні в якому разі не можу пропустити таку можливість, я мусила з нею поговорити. Коли настав відповідний момент, я запросила її до іншої кімнати. Я почала говорити, і вона охоче погодилася вийти з організацій КПК — комуністичного союзу молоді та Юних піонерів. Я також попросила її запам’ятати: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи»). Вона була дуже щаслива. Я сказала їй: «Твій сьогоднішній візит не був марним, бажаю тобі всього найкращого». Вона усміхнулася.
Порятунок людей — справа надзвичайно важлива, і до неї потрібно ставитися з усією серйозністю. Я відчуваю, що не дуже добре з цим пораюся. Протягом кількох днів мені нікого не вдалося переконати вийти з КПК. Я почала шукати способи створити можливості для роз’яснення правди.
Я взяла пластикову пляшку з під води й пішла на міську площу. Я помітила чоловіка років 40, який сидів на лавці, а поруч із ним лежав плетений мішок, наповнений картонними відходами та пластиковими пляшками. Підійшовши до нього, я дістала свою пляшку й запитала: «Ви збираєте вторсировину?» Він відповів: «Ну, якщо натрапляю на щось, то підбираю; якщо ні — то ні. Зараз цим займається занадто багато людей. Багато літніх чоловіків і жінок збирають вторсировину». Я простягнула йому пляшку та сказала: «Я хочу поділитися з вами гарною новиною». Він вимовив стримане: «Гм». Я продовжила, і спочатку він стверджував: «Я ніколи не вступав до жодної з цих організацій». Я нагадала йому: «Але ж ви, напевно, носили червону хустку [у дитинстві]?» Він засміявся: «Це було так давно!» Я пояснила: «Це організації, що ґрунтуються на атеїзмі. Чому б не прийняти свідоме рішення вийти з них заради власної безпеки та добробуту?» Він погодився: «Тоді добре». Я запитала його прізвище, і він назвав мені своє повне, справжнє ім’я. Я ще раз закликала його запам’ятати: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао», і він кивнув. Я побажала йому всього найкращого.
Я й надалі докладатиму зусиль, щоб учиняти ще краще, допомагаючи рятувати тих, хто заробляє на життя збором вторсировини. Роз’яснення правди для порятунку живих істот — це велика радість для мене. Бачити, що вони розуміють правду й досягають порятунку, — моє найбільше щастя.
Подолання випробувань одне за іншим
Учитель сказав:
«...
Всі перешкоди слід здолати,
А дияволи підстерігають всюди.
Коли сотні мук разом на тебе зійдуть,
Подивимося, як ти будеш жити.
...»
(«Загартовувати свою волю», «Хун Їнь»)
Я пережила це трохи більше як місяць тому.
Я випадково порізала руку, коли розрізала килимок канцелярським ножем. Відламався шматочок нігтя, і почала йти кров. Кілька днів по тому я загубила дві картки пам’яті, що належали іншій практикувальниці — я була впевнена, що поклала їх у сумку, але коли почала шукати, не змогла їх там знайти. Того ж дня виникли проблеми з моїм комп’ютером. Тоді інший практикувальник запропонував позичити мені свій, але не зміг прийти. Того тижня, коли я намагалася завантажити журнал Minghui Weekly на свій комп’ютер, інтерфейс раптом перемикнувся на англійську мову.
Мій чоловік також вказав мені на одну мою погану звичку. Я часто залишаю двері ванної кімнати відчиненими. Того ж дня, коли я пішла до ванної, то випадково зачепилася й гучно стукнулася ногою об дверну коробку. Через два дні в супермаркеті я хотіла покласти продукти в шафку. Я натиснула кнопку, і побачивши, що відкрилася нижня шафка, поклала туди свої пакети. І тільки тоді я зрозуміла, що квитанція, яку я тримала в руці, була до шафки № 3, а не шафки № 6, якою я скористалася. Мені довелося просити працівника відкрити її, щоб я могла забрати свої речі. На додачу мене вже понад десять днів мучив зубний біль.
Коротко кажучи, це було так, ніби небо затягнули темні хмари, і випробування слідували одне за одним. Я відправляла праведні думки. Якщо це було втручання, то воно мало припинитися тут і зараз. Я не дозволила б жодної форми втручання під час періоду Виправлення Закону. На початку липня ситуація змінилася на краще — хмари розійшлися, туман розвіявся, і в кінці тунелю з’явилося світло.
Я порізала руку. Мій чоловік тоді був удома й грався на телефоні. Він навіть не поглянув у мій бік — поводився так, ніби нічого не сталося, не виявляючи ані найменшої турботи. Трохи пізніше я вирішила проаналізувати, які людські думки були в мене тоді. Я зрозуміла, що маю пристрасть — сентиментальність, а також бажання, щоб чоловік добре ставився до мене й проявляв свою турботу.
Були також елементи хтивості та образи. Я вирішила відкинути все це, адже я не хочу їх. Будь-яку пристрасть потрібно усунути. Замість того щоб ображатися на чоловіка, я маю ставитися до нього добре, виявляти співчуття до всіх живих істот і злитися з Чжень, Шань, Жень. Тільки-но я змінила своє мислення, як рука перестала боліти. Було боляче лише мить, і більше вже не боліло, рана загоїлася дуже швидко.
Загубивши дві маленькі картки пам’яті, що належали співучениці, я почала хвилюватися й переживати. Я подумала: «Якби я загубила гроші, мене б це не так турбувало, але що ж мені робити з цими картками?» Я почала відправляти праведні думки, щоб повернути картки за допомогою надприродних здібностей. Я попросила Вчителя підсилити мої праведні думки. Я робила так упродовж двох днів. Через два тижні картки знайшлися в іншої практикувальниці. Вона пояснила, що, коли була у від’їзді кілька днів, у неї вдома залишився пакет із парасолькою. Повернувшись, вона помітила, що в пакеті окрім парасольки було ще щось. Засунувши руку всередину, вона намацала й витягла дві маленькі картки пам’яті. Співучениця здивувалася: «Вони належать тій практикувальниці — але коли ж вона поклала їх у мій пакет?» Наступного дня вона запитала про це практикувальницю, і та відповіла, що це саме ті картки, які я загубила. Побачивши їх, я підтвердила, що це саме вони. Я була дуже зворушена — це було справжнє диво! У глибині душі я сказала: «Дякую Вам, Учителю!»
Потім виникла проблема з моїм комп’ютером. Я два дні шукала того, хто міг би його полагодити, але нікого так і не знайшла. Одного дня, коли я вранці робила вправи, мені раптом спало на думку: «Спробуй вийняти батарею, а потім знову вставити назад — подивись, чи це допоможе». Чи не Вчитель давав мені підказку? Закінчивши всі п’ять комплексів вправ, приготувавши їжу та прибравшись, я дістала комп’ютер і спробувала зробити саме так — і він запрацював бездоганно! Зрадівши я сказала: «Дякую Вам, Учителю! Дякую Вам, Учителю!»
Коли того тижня я користувалася комп’ютером, щоб відкрити Minghui Weekly, на екрані з’явився якийсь текст англійською. Я натиснула на нього, і мені все відразу відкрилося. Одне диво слідувало за іншим.
Раніше, коли чоловік зауважував, що я не зачиняю двері ванної кімнати, я не надавала цьому особливого значення. Однак цього разу я сказала: «Я обов’язково змінюся». Відтоді я рідко залишаю двері відчиненими. Я вдарилася ногою об дверну коробку — чого раніше ніколи не траплялося — але того дня це сталося. Мій зубний біль також зник, і я почуваюся добре.
Завдяки цим неприємностям, що виникали одна за одною, від їх появи до вирішення, я досягала прогресу в удосконаленні. Це все — добра справа, і це нагадує мені, що я практикувальниця. Я щодня виконую три справи, і це здається звичним і буденним. Останнім часом мій інтернет працює надзвичайно добре — навіть коли відкрито три вікна й працює п’ять-шість серверів, зелені смужки сигналу стрімко злітають, досягаючи майже верхньої межі. Така швидкість завантаження напрочуд вражає та нагадує блискавку. Це спосіб, яким Учитель мене підбадьорює. Я сповнена радості та безмежного щастя, і моя єдина думка: «Будь старанною! Будь ще стараннішою!» Коли я сумлінно вдосконалююсь, усе йде добре. Іноді це здається майже неймовірним — удосконалення за Дафа справді дивовижне. Я глибоко вдячна Вчителю за все, що Він мені дарував.
Це мої розуміння.
Дякую Вам, Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
