Чому цей світ є сферою омани
Великий Усесвіт настільки величезний, що божественні істоти, небесні правителі та володарі не знають, чи має він межу; живих істот так багато, що ніхто не може порахувати їх кількість. Усі живі істоти в межах Великого Всесвіту можуть усебічно бачити всі прояви свого світу на рівні матеріальних частинок, із яких вони сформовані, і божественні істоти бачать свій світ у такий самий спосіб; просто звичайні живі істоти, на відміну від них, не мають такої мудрості та божественних здібностей. Інакше кажучи, живі істоти Великого Всесвіту відрізняються від людей, які не бачать справжньої картини цього світу, не бачать форми інших живих істот, які існують у цій сфері, й не бачать матеріальні речі довкола такими, якими вони є насправді. Як наслідок, форма людського мислення та пізнання світу є унікальною і водночас досить обмеженою. Це і є суспільство «омани» (не перебувають в омані лише початкові пробуджені істоти в Трьох Сферах та окремі люди, що практикують самовдосконалення).
Але чому все влаштовано саме так? Причина полягає в наступному. Великий Усесвіт та численні системи всередині нього в закономірному процесі «формування, становлення, занепаду та розпаду» дійшли до останньої стадії «розпаду». На страшному кінцевому етапі розпаду все повинно бути знищено й має перестати існувати. З цієї причини Творець вирішив урятувати всіх живих істот.
Причина, з якої Великий Усесвіт та численні всесвіти у його межах досягли стадії розпаду, полягає в тому, що вони та незліченна кількість їхніх живих істот, включно з багатьма небесними володарями, королями та святими, в цьому довгому процесі формування, становлення, занепаду та розпаду стали гіршими, аніж вони були в початковий період свого існування. Отже, за довгі-довгі роки всі вони перестали відповідати стандартам, установленим для рівнів, на яких вони перебувають. Це природна закономірність життєвого процесу.
Для порятунку живих істот Творець створив певну область за межами Великого Всесвіту. Її призначення саме в тому, щоб урятувати незліченну кількість живих істот Великого Всесвіту. Називається вона «Трьома Сферами». У межах Трьох Сфер є три рівні живих істот. Живі істоти на найнижчому рівні є найменш здібними та найменш розумними, перебувають у найбільшій омані та найбільших стражданнях — це і є люди в цьому світі. Люди та живі істоти на другому рівні за своєю мудрістю перевищують тільки людей на першому рівні, тому вони лише можуть бачити ситуацію у сфері людей та у своїй власній сфері. Люди називають їх небожителями або напівбогами. А живі істоти ще вищого рівня можуть бачити ситуацію живих істот двох нижчих рівнів, а також свого власного рівня. Вони мають найвищу мудрість серед живих істот Трьох Сфер. Люди називають їх небесними істотами або божествами. Але жодна жива істота в Трьох Сферах не може бачити справжню картину Всесвіту та небесні світи, у яких перебувають божественні істоти вищих рівнів.
Отже, люди мають найменшу мудрість й існують у стані «омани», у якому вони не бачать суті речей. Усе це влаштував Творець для того, щоб живі істоти могли врятуватися в кінцеві часи напередодні розпаду Всесвіту. Мета цього також у тому, щоб дати шанс живим істотам серед омани та страждань проявити свою добру природу й таким чином уникнути долі знищення. І це справді дуже важко: живі істоти, які перебувають в останній стадії процесу «формування, становлення, занепаду та розпаду» і які підлягають знищенню, врятуються лише в тому разі, якщо в стражданнях зможуть усунути свою карму. Водночас їх визнають людьми, гідними Майбутнього, лише в тому разі, якщо вони зможуть зберегти свою добру та благородну природу. Коли настала фінальна стадія існування Всесвіту, Творець дозволив безлічі божественних істот, небесних королів і володарів — і навіть іще більш величезним божественним і просвітленим живим істотам, кожна з яких управляє своєю окремою сферою у Великому Всесвіті, — спуститися в людський світ і переродитися в людській подобі. Однак у цьому місці всю їхню вищу мудрість та чудотворну силу потрібно було закрити. У цьому найтяжчому середовищі, позбувшися своїх надздібностей та мудрості, повністю «запечатані» в людському тілі вони мали пройти через страждання, щоб знищити свою карму; серед труднощів вони повинні були підтримувати в собі позитивні та доброчинні думки й зберегти свою добру природу. Лише в такому разі вони могли заслужити визнання від безлічі Просвітлених, а також Творця й забезпечити собі добре місце в майбутньому. Ті, хто зміг поступово знищити свою карму під час численних перероджень у цьому світі, хто плекав свою доброту та чесноти на всьому шляху існування, неодмінно має отримати дозвіл на порятунок. Творець неодмінно проведе їх до нового Всесвіту, коли процес порятунку буде завершено в кінцеві дні. Інакше кажучи, «омана», у якій існує людство, — це особливий світ і спосіб існування, влаштований Творцем для того, щоб урятувати всіх живих істот. Тож, хай кого люди прохають підняти завісу цієї омани, у них нічого не вийде. Жодна жива істота як на Небі, так і на Землі не посміє зруйнувати це середовище для порятунку живих істот.
Завжди є люди, які вважають віру в Бога марновірством. Тому деякі кажуть, що повірять лише тоді, коли побачать; а якщо не побачать, то й не будуть вірити. Через це вони насмілюються коїти погані вчинки, не замислюючись про наслідки. Не важливо, з якого високого рівня прийшов Просвітлений, щоб переродитися в людину, — маючи людське тіло, він є просто людиною, яка до того ж перебуває в стані омани, тому деякі люди можуть в омані створювати карму. Творець створив Три Сфери для того, щоб живі істоти могли зменшити свою карму, переживаючи страждання. Головною метою існування є підвищити свій духовний рівень. Лише звільнившись від карми, можна здобути порятунок та повернутися на Небеса. Відповідно до принципів Великого Всесвіту, якщо жива істота створила карму, то має її повернути. Однак через те, що люди живуть у стані омани, вони можуть створювати нову карму. Тоді природно вони мають за неї заплатити. Відплата прийде якщо не в цьому житті, то в наступному. Фактично багато людей накопичили величезну кількість карми. З цієї причини Творець взяв на себе частину страждань, які мали пережити живі істоти, для того щоб вони могли здобути порятунок. Це найвеличніше милосердя, найвеличніша любов до цих життів. Коли величина карми досягає певної межі, жива істота дійсно може зазнати знищення. Справжня мета, з якою ви прийшли в цей світ, — знищити карму та повернутися на Небеса. Кожна людина, яка прийшла в цей світ, давала обітницю перед Творцем. Певна річ, зжити свою карму нелегко. Карма змушує людей змагатися та воювати одне з одним, вона може спричинити війну, хворобу, тяжку працю, бідність, які, своєю чергою, приносять страждання. Деякі люди мають більше карми, деякі менше. Ось чому в цьому світі є як бідні, так і багаті. Якщо людина, перебуваючи в омані, може залишатися доброзичливою, то менше створюватиме карми! Тоді в її житті буде менше страждань!
Інакше кажучи, стан «омани» для людей створено, щоб урятувати їх, щоб урятувати Великий Усесвіт та безліч систем усесвітів, із яких він складається. Оскільки за цією «оманою» стоять такі важливі чинники, то її абсолютно не можна довільно зруйнувати. У світі існує дуже багато святих людей. Чому вони не можуть задовольнити бажання людей й підняти завісу омани? Вони не сміють! Адже середовище омани створив Творець, щоб урятувати Великий Усесвіт та всіх живих істот — це середовище дає їм шанс здобути порятунок!
Майстер Лі Хунчжи
30 вересня 2024 року