Чому існує людство
Перш за все, хотів би привітати всіх із китайським Новим роком!
Під Новий рік треба було б сказати добрі побажання, які всі люблять чути, але я бачу, що небезпека крок за кроком наближається до людей. Через це божественні істоти закликали мене сказати кілька слів людям у світі. Те, що я хочу розкрити, є потаємною таємницею. Це важливо розповісти для того, щоб донести людям правду й дати їм ще один шанс на порятунок.
Перше питання — як з'явилося людство? Усесвіт від початку до кінця має пройти довгий процес, який складається з чотирьох етапів: формування, становлення, занепад і розпад. Щойно Всесвіт досягне кінця останньої стадії розпаду, все у Великому Небесному Тілі, включно зі Всесвітом, у якому ми живемо, повністю розпадеться в одну мить! Усіх істот буде знищено!
Смерть людини означає лиш, що тіло в поверхневому просторі зіпсувалось чи постаріло, тоді як первісний дух людини (справжнє я, що не вмирає) переходить у наступне життя. Усесвіт проходить формування, становлення, занепад і розпад, а люди проходять через народження, старість, хвороби й смерть — це закономірність Усесвіту. Істоти більш високого рівня існування проходять через той самий процес, але він займає більше часу. Чим вищий рівень живої істоти, тим довший цей процес. Вони народжуються й помирають безболісно, і під час цього вони залишаються у свідомості, ніби змінюють верхній одяг. Це означає, що жива істота не вмирає за нормальних умов. Якщо ж Усесвіт, Небесне Тіло розпадуться на завершальній стадії формування, становлення, занепаду й розпаду, то жодна жива істота більше не зможе проходити через перевтілення, а всі істоти й предмети перестануть існувати та перетворяться на пил, усе повернеться до стану пустоти. Саме зараз людський світ переживає кінець фази «розпаду» у цьому процесі «формування, становлення, занепаду й розпаду». Усе на цій завершальній стадії більше не є добрим, тому всьому живому загрожує знищення, і тому нинішнє суспільство таке хаотичне. Відсутність добрих думок у людей, нерозбірливість у статевих відносинах, психічні відхилення, поширення наркотиків, атеїзм — ці та інші подібні явища поширилися всюди. Коли Небесне Тіло дійшло у своєму існуванні до цього моменту, такий стан справ у світі став неминучим.
Творець цінує всіх небожителів і всі добрі, прекрасні життя в Небесному Тілі, а також дивовижні творіння Всесвіту. Ось чому на початку стадії занепаду Творець привів деяких божественних істот до зовнішнього шару Небесного Тіла (який зазвичай називають «Сферою за межами Царства Закону»), де не було божественних істот, і створив Землю. Але Земля не могла існувати сама по собі, вона повинна мати відповідну структуру Небесного Тіла, щоб сформувати систему циркуляції живих істот, життя й матерії. Тому Творець створив великий кордон поза Землею, який божественні істоти називають «Трьома Сферами». До того, як відбудеться порятунок на завершальній стадії, божественні істоти, незалежно від того, наскільки високий їхній рівень, не можуть увійти в Три Сфери чи вийти з них за власним бажанням без дозволу Творця. Три Сфери мають три основні рівні: рівень, на якому живуть істоти на цій Землі, включно з людьми, називається «Сферою бажань»; над Сферою бажань розташована «Сфера форм»; а ще вище — «Сфера без форм». Кожна вища сфера є більш прекрасною, але жодна з них не може зрівнятися з Небесними Царствами у Сфері Закону. Небеса, про які часто говорять люди, насправді є Небесами у Сфері форм або Сфері без форм. Оскільки кожна Сфера складається з 10 рівнів, Три Сфери загалом мають 33 рівні, включно з самими Трьома Сферами. Людство живе у Сфері бажань, найнижчому рівні, де навколишнє середовище найсуворіше. Людське життя гірке й коротке, і найжахливіше те, що в людському світі немає праведних принципів. Порівняно з принципами Всесвіту, принципи для людей змінені на протилежні (за винятком принципів Закону, які божественні істоти передали людству). Наприклад, такі ідеї як «переможець стає королем», «світ можна завоювати силою», «сильні стають героями» — усе це не є праведними принципами в очах божественних істот, оскільки ці людські концепції призводять до вбивств і пограбувань. У Всесвіті немає такого, й божественні істоти так не діють, але для людей це стало необхідним і прийнятним. Це принципи в людському світі, які є «перевернутими принципами» порівняно з принципами Всесвіту. І тому, щоб повернутися на Небеса, потрібно «самовдосконалюватися» відповідно до праведних принципів. Деякі люди думають, що вони досить забезпечені, тому що живуть краще за інших, але в цьому випадку вони порівнюють себе лише з іншими людьми в цьому просторі. Насправді ж уважається, що всі вони живуть у купі сміття Всесвіту. Три Сфери побудовано на самому зовнішньому шарі Всесвіту, що складається з найнижчих, найгрубіших і найбрудніших елементів, таких як молекули та атоми. В очах вищих живих істот це місце для скидання сміття Всесвіту. Ось чому вони вважають молекулярні елементи брудом, місцем у найнижчому просторі. Звідси й походить релігійний вислів «Бог створив людину з глини». Тобто це означає, що божественні істоти використали матерію в цьому молекулярному просторі, щоб створити людей.
Божественні істоти створили людей за вказівкою Творця. Він наказав різним божественним істотам створити людей різного вигляду, відповідно до їхніх власних образів. Отже, є білі люди, жовті люди, чорні люди й інші раси. Хоча зовнішність різна, внутрішнє життя дається Творцем, тому всі вони мають однакові цінності. Творець наказав божественним істотам створити людей з наміром врятувати всі життя в Усесвіті, включно з небожителями, на останній стадії знищення.
Тоді чому Творець попросив божественних істот створити людей у такому низькому середовищі? Оскільки це найнижчий рівень Усесвіту й найсуворіше місце, лише через страждання людина може покращити себе шляхом самовдосконалення, і лише через страждання може усунути гріховну карму. Якщо серед страждань люди можуть залишатися доброзичливими, вдячними, хорошими людьми, тоді їхній рівень підвищиться. Крім того, порятунок — це процес, що йде знизу вгору, він повинен починатися з найнижчого місця. Життя тут повне страждань, між людьми відбуваються конфлікти інтересів, та й природне середовище є суворим. Щоб вижити в такому середовищі людям доводиться тяжко працювати, як розумово, так і фізично. Усі ці обставини дають живим істотам можливість підвищити свій рівень існування й усунути карму. Страждання можуть усунути карму — це неодмінно так. Якщо людина посеред страждань і конфліктів усе ще може зберігати доброту, вона буде накопичувати чесноти*, і таким чином рівень її душі підвищиться.
У наш час, коли Творцеві потрібно використовувати тіло людини, щоб рятувати живих істот у Всесвіті, більшість первинних життів у людських тілах замінили вищі істоти. Вони перевтілилися в людей. Людське тіло дає можливість усунути гріхи й карму шляхом страждань. Водночас, якщо в оточенні перевернутих принципів можеш триматися праведних принципів, які передав Бог, якщо можеш зберігати доброту, то твоє життя досягне підвищення. Настала остання стадія знищення, відкрилися небесні ворота в Трьох Сферах, і Творець вибирає саме таких людей для порятунку.
Якщо в процесі «формування, становлення, занепаду й розпаду» все у Всесвіті вже стало нечистим і не таким хорошим, яким воно було в процесі «формування», це означає, що Всесвіт уже переходить у фазу розпаду. Інакше кажучи, усе всередині Небесного Тіла дегенерувало, усі живі істоти вже не такі добрі, якими вони були на початку, і всі життя не є чистими й мають гріховну карму, тому відбувається знищення. Релігія називає це «первородним гріхом». Щоб урятувати Небесне Тіло, Творець закликав безліч вищих істот і божественних володарів спуститися у світ людей, стати людьми в цьому середовищі. Тут вони мали витримати труднощі, самовдосконалюватися, усунути свою карму, заново сформувати себе, щоб повернутися на Небо. (Оскільки Творець, рятуючи живих істот, одночасно й відбудовує Небозвід) Новий Усесвіт є абсолютно чистим і прекрасним. Якщо людина може зберігати добрі думки в цьому суворому середовищі, дотримуватися традиційних цінностей під ударами сучасних уявлень, зберігати віру в Бога в умовах поширення атеїзму й теорії еволюції, то така людина може досягти мети спасіння й повернення на Небеса. Хаос — це те, що в самому кінці запланували божественні правителі. Вони це зробили, щоб перевірити, які життя ще можна врятувати. Водночас у цьому процесі за допомогою страждань живі істоти можуть усунути свою карму. Усе це було заплановано для того, щоб урятувати живих істот і повернути їх назад на Небо.
Усім цим хочу сказати, що мета людського життя полягає не в тому, щоб досягнути чогось у цьому світі. Якщо люди борються й б’ються одне з одним, намагаються досягнути чогось, не гребуючи засобами, то вони деградують. Мета, з якою люди прийшли у цей світ, — усунути карму й підвищити свій духовний рівень. Люди прийшли в цей світ за порятунком. Вони очікували, що їх врятує Творець, щоб вони могли повернутися на Небеса. Протягом багатьох своїх минулих життів, у процесі очікування цього останнього моменту, вони робили добрі справи, щоб накопичити чесноти, і це також було метою їхнього багаторазового перевтілення в цьому світі. Цей важкий, наповнений труднощами світ призначений для того, щоб люди в ньому могли реалізувати свою місію. Однак, стикаючись із випробуваннями, деякі люди благали Бога про допомогу, але не отримали того, що просили, і почали ненавидіти Бога, почали протистояти всьому божественному, стали на порочний шлях і створили нові гріхи й карму. Таким людям потрібно якомога швидше повернутися на правильний шлях, просити вибачення в Бога й таким чином покаятися й урятувати себе. Насправді, незалежно від того, втрачаєш ти щось чи отримуєш щось у житті, усе це є відплатою за добрі й погані вчинки попереднього життя; добробут у цьому житті визначається кількістю чеснот, накопичених у попередньому житті. Маючи багато чеснот, можна обміняти їх на те, щоб стати високопосадовцем і мати велику зарплату в наступному житті, а також усілякі багатства й добробут, включно з сімейним щастям і навіть доброю долею дітей. Це фундаментальна причина того, чому одні люди багаті, а інші бідні, чому деякі стають високопосадовцями, а деякі бездомними. Це не схоже на демонічну риторику «зрівнялівки», яку пропагує зла комуністична партія. Усесвіт справедливий, добрі вчинки буде винагороджено, погані вчинки матимуть наслідки — якщо не в цьому житті, то в наступному. Це незаперечний принцип Усесвіту! Небо, Земля, божественні правителі й Творець з милосердям ставляться до живих істот. Небеса, Землю і людей створив Творець, який однаково ставиться до всіх життів. Кармічна відплата — це основна причина, чому хтось має чи не має благословення в житті.
Коли людина втрачає щось чи отримує щось — у суспільстві це проявляється як звичайнісінька справа, але по суті кожний наслідок має свою причину і все це було зумовлено діями самої людини. Однак маєш щось чи не маєш, втратив щось чи здобув — усе це відбувається відповідно до стану людського суспільства. Тому, незалежно від того, наскільки людина багата чи бідна у своєму житті, вона повинна робити добрі справи, утримуватися від поганих учинків, бути доброзичливою, поважати Небо й Бога і бути готовою допомагати іншим. Таким чином ви накопичите чесноти й отримаєте благословення у своєму наступному житті. У Стародавньому Китаї старі люди говорили, що якщо ви страждаєте в цьому житті, то не нарікайте, робіть більше добрих справ і накопичуйте більше чеснот, і вам буде краще в наступному житті. Це також означає, що марно буде просити допомоги в Бога, якщо ви не робили добрих справ і не накопичували чесноти у своєму попередньому житті. Усесвіт має свої закони, яким повинні підкорятися й небожителі. Якщо вища жива істота робить те, чого не слід робити, її також буде покарано. Це не так просто, як думають люди. Якщо ти чогось хочеш, то Бог одразу повинен усе це тобі дати? Попередня умова полягає в тому, що ви повинні мати чесноти, накопичені у вашому попередньому житті, тоді ви можете обміняти їх на те, чого хочете. Це визначається Законом Усесвіту. Але, по суті, отримати те, що ви зараз бажаєте, — це не кінцева мета накопичення чеснот. Накопичувати чесноти потрібно для того, щоб прокласти шлях до Небес, а не для того, щоб обмінювати їх на короткочасне щастя одного життя.
Майстер Лі Хунчжи
20 січня 2023 року
*Коментар редакції: вислів «накопичувати чесноти» (або кит. «Де») у китайській культурі означає робити добрі справи. У книгах Фалунь Дафа, зокрема «Фалуньгун», «Чжуань Фалунь» тощо, йдеться, що «чесноти» або «доброчесність» (кит. Де, 德) — це водночас свого роду «біла речовина», яку людина може накопичувати.
Версія перекладу: 10 листопада 2024 року