Доброчесність і безкорисливість імператриці Чжансунь

(Minghui.org) Чжансунь була дружиною імператора Тайцзуна — найвідомішого правителя династії Тан, заснованої в 618 році нашої ери. Чжансунь увійшла в історію як доброчесна імператриця та взірець для майбутніх дружин імператорів.

Народжена в аристократичній сім'ї, у дитинстві вона здобула традиційну освіту. Визначні риси її характеру проявлялися ще тоді, коли вона була маленькою дівчинкою: вона була м'якою, доброю, чесною та мудрою.

Провісник якось сказав, що вона має безмежну доброчесність, і передбачив, що вона буде здатна виконувати вкрай важливі обов’язки. Він додав, що якщо вона слідуватиме природному плину справ, то здобуде неймовірну пошану та повагу.

Коли їй виповнилося вісім років, її батько помер, і дівчинку відправили до дядька.

У 13 років її видали заміж за 17-річного Лі Шиміня, другого сина Лі Юаня, який на той час був губернатором області Тайюань (Тайюань — це стародавнє місто та округ у Китаї, що існує вже близько 2500 років) Попри юний вік, вона дотримувалася високих стандартів у виконанні обов'язків дружини. Вона присвячувала багато часу та сил турботі про батьків чоловіка. Вона також підтримувала свого чоловіка та надавала великої ваги освіті дітей.

Пізніше Лі Юань разом зі своїм сином взяв провідну участь у поваленні тогочасної династії Суй, влада якої стала вкрай корумпованою та тиранічною. Пізніше Лі Юаня оголосили імператором та назвали почесним ім’ям Гаоцзу, що означає «засновник роду». На дев'ятому році династії Тан (у 626 році н.е.) імператор Гаоцзу передав трон своєму синові. Отже, у віці 28 років Лі Шимінь здобув титул імператора. Він дістав почесне ім’я Тайцзун, що означає Великий Пращур, а його дружина Чжансунь у свої 24 роки стала імператрицею.

Попри титул, Чжансунь і далі вела простий спосіб життя й не проявляла зарозумілості. Вона, як і раніше, регулярно відвідувала свого свекра, колишнього імператора. Щодня вранці та ввечері вона приходила до нього, щоб виразити свою пошану, що є давньою китайською традицією. Вона часто нагадувала служницям палацу, щоб вони добре дбали про колишнього імператора, й стежила за тим, щоб усі потреби батьків чоловіка були задоволені.

Імператриця була неупереджена та доброзичлива до наложниць імператора. Її шляхетний і прямолінійний характер подавав приклад наложницям і забезпечував між ними мир. Тому палац Тайцзуна був вільний від будь-яких інтриг, завдяки чому імператор міг цілком і повністю присвятити себе державним справам.

Сама імператриця жила скромно. Вона брала тільки те, чого дійсно потребувала, і не прагнула розкоші й надмірностей. Наслідуючи її приклад, весь імператорський двір заощаджував кошти й ресурси. Простий спосіб життя розповсюджувався на всіх, навіть на членів її сім'ї.

Коли Ченцяня, старшого сина Чжансунь, призначили наслідним принцом, його годувальниця Суйань почала скаржитися імператриці. Суйань вела всі домашні справи в покоях принца і на власні очі бачила, наскільки старим було його майно та якими мізерними були кошти на його життєві протреби. Вона благала імператрицю бути щедрішою, адже принц стане в майбутньому імператором і має володіти відповідним багатством. Проте імператриця Чжансунь відхилила її прохання.

«Саме тому, що він є спадкоємцем престолу, єдине, чого йому може бракувати, — це заслуги та доброчесність, — сказала вона годувальниці. — Він ще має багато чого навчитися й мусить заслужити повагу своїх підданих. Хіба його має турбувати вік побутових речей?»

Чесність і мудрість імператриці підкорила весь імператорський двір, і майже всі були раді виконувати її рішення та дотримуватися її порад.

Одного дня на восьмому році правління Тайцзуна (у 634 році) імператриця Чжансунь супроводжувала імператора до палацу. Дорогою вона застудилася — загострилося її старе захворювання. Відтоді стан її здоров’я почав погіршуватися.

Через 2 роки, на десятий рік правління імператора Тайцзуна, важко хвора імператриця Чжансунь нагадала імператорові, щоб він добре ставився до міністрів і не дозволяв своїм родичам обіймати високі посади. Перебуваючи на межі смерті, вона попросила не влаштовувати їй пишного похорону. Невдовзі вона пішла з життя, викликавши неймовірний сум імператора та його підданих.

Імператор Тайцзун наказав збудувати мавзолей на честь улюбленої імператриці. Неподалік від місця поховання було зведено вежу, щоб душа Чжансунь могла в будь-який час насолоджуватися гарним краєвидом. Так імператор виразив свою надзвичайну пошану до чеснот своєї дружини.

Імператриці Чжансунь було відведено лише 36 років земного життя. Але за цей час вона не тільки завоювала повагу та захопленння своїх підданих, а й стала для майбутніх поколінь взірцем мудрої імператриці, шляхетної дружини та доброчесної матері.

***

Династія Тан проіснувала з 618-го до 907 року. Більше про імператора Тайцзуна, який уважається одним із найвизначніших імператорів Китаю за всю історію, можна прочитати в статтях «Маяки історії: від імператора Тайцзуна до імператора Кансі», а також «Що краще: доброзичливе заохочення чи прямолінійна порада?»