(Minghui.оrg) Комуністична партія Китаю (КПК) відома тим, що тотально контролює свідомість людей. Одним із прикладів є руйнування статуї Бодхісаттви Гуаньінь заввишки майже 58 метрів у провінції Хебей. Це одна з найвищих статуй такого типу, її будівництво зайняло близько п'яти років і обійшлося в 17 мільйонів юанів. Проте уряд провінції Хебей 30 січня 2019 року направив туди бригаду підривників, які через два дні знищили статую.
Це сталося через популярність статуї: десятки тисяч людей приїжджали сюди у свята, щоб поклонитися Бодхісаттві Гуаньїнь. Це було нестерпно для компартії Китаю, яка атеїстична за своєю природою і править людьми за допомогою жорстокості й насильства.
Для КПК це як більмо на оці.
Проводячи історичний аналіз 20-ти річного переслідування Фалуньгун, яке розпочалося в 1999 році, можна побачити чітку аналогію між зносом статуї Бодхісаттви Гуаньінь і тим, чому партія в 1999 році вирішила придушити мирну групу людей.
Фалуньгун, також відомий як Фалунь Дафа, був представлений у травні 1992 року. Дивовижна користь для здоров'я та принципи «Істина, Доброта, Терпіння» звернули на нього увагу великої кількості людей. На час початку переслідування в 1999 році, за оцінками самої ж партії, кількість практикувальників Фалуньгун у Китаї становила від 70 до 100 мільйонів людей.
Така популярність швидко привернула увагу комуністів, які розпочали спостереження за цією групою ще в 1994 році. Результати розслідування, у тому числі звіти секретних агентів, показали, що практикувальники Фалуньгун були групою людей, які займалися медитацією, покращенням фізичного здоров'я і надавали значення моральним цінностям. Але партія, не зумівши виявити нічого негативного, все ж таки не відступила.
Початок кампанії наклепу та прискорення її розвитку
17 червня 1996 року одна з найбільших китайських газет Guangming Daily опублікувала редакційну статтю, яка ганьбила Фалуньгун, але не надала в ній жодних доказів. Така тактика запуску політичної дискредитуючої кампанії з використанням ЗМІ новин дуже часто використовувалася і при будь-яких попередніх придушеннях будь-якої групи неугодних партії людей. З іншого боку, такий наклеп на невинних практикувальників Фалуньгун, а також на їхні принципи «Істина, Доброта, Терпіння» ще раз розкрив бандитський характер партії.
4 липня 1996 року, через місяць після публікації цієї редакційної статті, міністерство пропаганди Китаю видало внутрішній наказ для новинних та видавничих департаментів по всьому Китаю, який забороняв публікацію книг Фалуньгун.
Ло Гань, який займав тоді посаду голови Комітету з політичних та правових питань (PLAC), дав на початку 1997 року вказівку провести ретельне розслідування по всій країні діяльності Фалуньгун, що було спробою визначити Фалуньгун як культову організацію. Згідно з опитуванням та звітами співробітників поліцейської системи, знову не було виявлено жодних доказів проти Фалуньгун, і розслідування закінчилося нічим.
У травні 1998 року під час передачі, що транслювалася телеканалом Пекіна, Хе Цзосю, зять Ло Ганя, виступив із наклепом на Фалуньгун. Сотні практикувальників з Пекіна та сусідньої провінції Хебей зустрілися з керівництвом каналу. Також написали листи чиновникам, щоб прояснити це питання. Співробітник телеканалу визнав, що це була найбільша помилка, яка коли-небудь була здійснена телеканалом. Щоб виправити ситуацію, телеканал невдовзі показав програму, де було показано мирні колективні вправи практикувальників.
За дорученням Ло Ганя, Перше управління міністерства громадської безпеки (що відповідає за політичну безпеку країни) у липні 1998 року видало указ №555 «Повідомлення про початок розслідування щодо Фалуньгун». Повідомлення характеризувало Фалуньгун як «культову організацію» і наказувало всім співробітникам відомства знайти докази, що підтверджують це. В результаті деякі чиновники були введені в оману і почали переслідувати практикувальників Фалуньгун у місцях колективного виконання вправ.
Цяо Ши, на той час голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, і деякі інші високопосадовці у відставці дійшли висновку: «Фалуньгун приносить користь нашій нації та нашому народу у багатьох аспектах і не завдає жодної шкоди». Такий висновок було отримано після багатомісячних опитувань та розслідувань. Звіт було представлено у Політбюро партії наприкінці 1998 року.
Попри це, Хе Цзосю продовжував паплюжити Фалуньгун. Він опублікував 11 квітня 1999 року статтю з наклепом на практику вдосконалення. Ця стаття, опублікована в журналі Youth Science and Technology, знову містила нападки на Фалуньгун без жодних доказів і рекомендувала молоді не займатися цією практикою. Побачивши, що стаття вводить людей в оману, практикувадьники, які отримали велику користь від практики Фалуньгун, з 18 по 24 квітня ходили до видавництва, яке розташоване в педагогічному коледжі Тяньцьзіня, щоб розповісти правду про Фалуньгун.
23 та 24 квітня на практикувальників, які зібралися біля видавництва, раптово напали озброєні співробітники поліції Тяньцьзіня. Деякі практикувальники були поранені, а 45 чоловік було заарештовано. Коли інші практикувальники попросили їх звільнити, їм відповіли, що наказ прийшов з Пекіна і до цього причетне міністерство громадської безпеки. Поліцейські Тяньцьзіня запропонували практикувальникам поїхати до Пекіна і там вирішити цю проблему.
Мирне звернення
Мирне звернення практикувальників Фалуньгун у Пекіні 25 квітня 1999 року.
Не було жодних плакатів чи гасел, і поліцейські почувалися спокійно.
Близько 10 000 практикуючих, прислухавшись до поради поліцейських Тяньцьзіня, зібралися 25 квітня в Пекіні біля Державного бюро скарг і звернень громадян, сподіваючись роз'яснити правду про Фалуньгун.
Вони просили звільнити затриманих практикувальників, дозволити їм публікувати книги Фалуньгун та надати свободу практикувати Фалуньгун. Після зустрічі з представниками практикувальників, тодішній прем’єр Чжу Жунцзі видав наказ звільнити затриманих практикувальників і наголосив, що ніхто не створюватиме перешкод практиці Фалуньгун. Практикувальники мирно і тихо розійшлися близько 10-ї години вечора, не залишивши після себе ніякого сміття.
Однак Цзян Цземінь, який був на той час головою КПК, того ж дня трохи пізніше написав листа в Політбюро компартії і загострив ситуацію, що склалася.
Потім, 10 червня, він створив спеціальну оперативну групу, пізніше відому як «Офіс 610», якій було наказано займатися придушенням Фалуньгун.
Після цього, у липні 1999 року, розпочалося офіційне переслідування Фалуньгун по всій країні.
Наведена вище історична хронологія вказує на те, що КПК, особливо Цзян Цземінь і його прихильники, такі як Ло Гань, вже намагалися придушити Фалуньгун протягом тривалого часу. Якби не стався мирний захід 25 квітня, то вони могли б розпочати переслідування, використовуючи інші приводи.
Всі матеріали, опубліковані на цьому веб-сайті, захищено авторським правом Minghui.org.
