Нестерпні сімейні стосунки стали гармонійними після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа

(Minghui.org) Мені 54 роки, я почала практикувати Фалунь Дафа у 1998 році. Я вдячна Вчителю Лі за надання громадськості такої гарної практики, завдяки якій я можу бути тим, ким я є сьогодні, і мати дружню та гармонійну сім'ю.

Зміни, які сталися з чоловіком, показують стан мого вдосконалення

Як тільки ми одружилися, я виявила, що у чоловіка відсутнє поняття сімейних цінностей, і він постійно переймався пошуком розваг. Він постійно дратувався, часто бив і лаяв мене. Він йшов із дому, щоб їсти, пити вино, блудити і грати в азартні ігри. Перш ніж я змогла оформити свій переїзд у місто, де я мала жити з чоловіком після того, як вийшла заміж, мені доводилося підробляти на тимчасовій основі. Через те, що чоловік витрачав багато грошей на розваги, ми мали фінансові проблеми, і ми часто сварилися через це.

Я була розважливою та жорстокою. Коли ми жили вдвох, можна лише уявити, як багато ми сварилися. Здебільшого завжди перемагав чоловік. Якось, коли я готувала, я сказала щось, що йому не сподобалося. Він схопив з плити невелику каструлю і кинув у мене. Каструля була наповнена гарячою соєвою олією, яку я щойно вилила зі сковороди, але, на щастя, я досить швидко ухилилася, і уникла трагедії.

Після пологів я настільки ослабла, що не могла навіть тримати власну дитину. Я часто непритомніла, коли відвідувала громадську лазню, але чоловікові було не до мене. Після операції з видалення міоми я знепритомніла на лікарняному ліжку. Він не тільки не подбав про те, щоб запросити лікаря, але стояв і говорив з іншими в коридорі. Коли мене виписали з лікарні, я була надто слабка, мені було важко ходити. Але він навіть не запропонував викликати таксі, щоби відвезти мене додому. Мій шлюб здавався пеклом, проте мені потрібно було жити, щоб піклуватися про маленьку дитину. Інакше, я б наклала на себе руки.

Вислуховуючи мої гіркі скарги на життя, сестра, яка жила в нашому рідному місті, намагалася дати мені пораду. Вона почала практикувати Фалунь Дафа і запропонувала мені також вивчати її. Спочатку я не дуже добре розуміла глибоке вчення Дафа, але знала, що маю підвищувати моральність, ніколи не обманювати, нікому не завдавати шкоди й не використовувати інших, бути доброю до всіх, щоб бути благословенною. Оскільки я не могла піти з сім'ї, й померти теж не могла, я зрозуміла, що маю подивитися в себе і змінити себе.

Я щосили намагалася бути доброю, бачити хороші сторони чоловіка, говорити й діяти якомога м'якше. Я виявила, що поки я добре чинила відповідно до принципів Дафа, він ставав кращим і навіть намагався піклуватися про мене. Коли я не могла відпустити своїх пристрастей або утримати Сіньсін, він ставав таким, яким був раніше. Проте він побачив доброту Фалунь Дафа у фундаментальних змінах у мені.

Час від часу я розповідала чоловікові історії про натхненну Богом культуру Китаю, про кармічну відплату за добро і зло, а також про поширення Дафа по всьому світу. Я дала йому доступ до VPN, щоб він міг читати реальні новини за межами Китаю. Він все більш і більше підтримував Дафа і моє вдосконалення. Чоловік — прямолінійна людина, і коли я була зайнята роботою Дафа, його сім'я та друзі говорили йому, що він повинен вплинути на мене, щоб я перестала займатися Фалунь Дафа. Він сказав їм: «Вона правильно робить. Її Учитель тут, щоб рятувати людей. Люди в наш час дбають лише про розваги, і ми не маємо почуття справедливості та совісті. Ми нічим не відрізняємось від тварин».

Якось секретар парткому на роботі чоловіка попросив його допомогти «перетворити» мене. Він відповів: «Перетворити її у що? Я порушник спокою і не знаю меж у своїх вчинках, але вона ніколи не залишить мене. Вона годує та одягає мене і дає мені свободу, яку я хочу. Вона витрачає час, обговорюючи зі мною різні теми, піклується про моїх батьків і вчить нашу дитину бути доброю людиною. Чи має вона бути „перетворена“, щоб бути схожою на вас, хлопці, тобто пити вино, жити в розпусті й грати в азартні ігри? Ніхто з вас не може зрівнятися з учнями Дафа. Вони можуть відпустити життя і смерть заради всіх живих істот, а ви продаєте свою совість за невеликий прибуток». Секретареві парткому стало соромно, і він попросив його замовкнути. Згодом колега, який підслухав їхню розмову, сказав: «Брате, ти казав правду про Фалунь Дафа?» Чоловік відповів: «Я говорив правду!»

Чоловік не тільки підтримав мене на словах, а й без страху зіткнувся з поліцією, щоб урятувати практикувальників Дафа. У розпал переслідування поліція масово заарештовувала практикувальників. Якось поліція в моєму рідному місті не змогла знайти мою сестру, яка практикує Дафа, і, знаючи, що я теж практикую Дафа, вони проїхали велику відстань, намагаючись знайти її в нашому домі. Чоловік заблокував двері будинку і суворо попередив поліціянта, який керував операцією: «У нас у будинку майже нічого немає, але є багато ножів». Оскільки чоловік часто бився на вулиці, він був відомий в окрузі своєю безжалісністю. Як тільки поліціянти почули його слова, вони одразу ж поїхали на своїй машині. Сестра, яка була в нашому будинку, була вже в безпеці.

Іноді, коли я розслаблялася у вдосконаленні, чоловік підганяв мене: «Виправи свій характер швидше!» Оскільки чоловік вірить у Дафа і підтримує практикувальників Дафа, він благословенний, у нього все добре на роботі, і його здоров'я стає все кращим і кращим. Тепер мій будинок наповнений теплом.

Дивовижний досвід сина підтверджує доброту Дафа

Коли син пішов у середню школу, до нього ставилися як до учня з іншого району, і його розподілити до класу з найгіршим контингентом учнів. Син почав бунтувати й цілі дні проводити з проблемними хлопцями, прогулювати уроки, супроводжувати шкільних хуліганів, щоб збирати гроші з молодших школярів ніби то за їх захист, сидіти в інтернет-кафе тощо. Він не цікавився навчанням і займав останнє місце у класі. Я дуже хвилювалася, але не знала, як направити його у правильне річище, тому часто використовувала тілесні покарання, щоб змінити його, але це не працювало. У мене не було іншого вибору, крім як відправити його жити до сестри, яка практикує Дафа, сподіваючись, що вона зможе допомогти йому виправитися.

Сестра дуже терпляче розмовляла з ним, допомагаючи усвідомити помилки, навчала його бути уважним та корисним, розповідаючи, як важко довелося його батькам. Вона сказала йому, що, якби не Дафа, його мати давно б пішла з сім'ї, а можливо, і з життя. Син вивчав Дафа зі мною, коли був дитиною, і знав, що Дафа — чудова практика вдосконалення. Іноді, коли в нього боліла голова, і він не міг відвідувати заняття, він повторював слова: «Фалунь Дафа несе добро!», «Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань жень хао) Якось у класі він раптово впав у стан шоку. Хоча він не міг говорити, але був у свідомості. Він одразу ж про себе повторив: «Фалунь Дафа хао, Чжень Шань жень хао!» і продовжував повторювати це, тоді як його однокласники викликали швидку допомогу. До того часу, як приїхала швидка допомога, з сином усе було гаразд.

За рік син повернувся до мене. Сестра дала кілька порад, як виховувати його. Замість того, щоб говорити з ним зверхньо, я почала ставитися до нього як до друга. Я більше не била і не лаяла його. Я просто ділилася з ним своїми думками.

Він почав цікавитись школою. Він більше не критикував однокласників та вчителів і допомагав іншим. Його оцінки стали набагато кращими. Він піднявся на 200 позицій з нижніх 30. Хоча вчитель був дуже задоволений його успішністю, він все ж таки турбувався, що через поганий початок син не зможе залишатися в середній школі.

Але сталося диво. Мені зателефонував директор школи та схвильовано повідомив, що син щойно виконав вимоги середньої школи. Я відповіла: «Я практикую Фалунь Дафа, і поки дотримуюся принципів „Істина-Доброта-Терпіння“, ми будемо благословенні».

Потім сталося ще одне диво. Після вступних іспитів до коледжу в Шеньянському університеті було два додаткових місця для студентів з нашої провінції. Синові пощастило, його прийняли до університету на 100 балів нижче за вимоги для вступу до університету. З його оцінками йому було б важко вступити навіть до університету третього рівня. Але він потрапив до університету другого рівня. Його батько та дід не могли натішитися. Чоловік не переставав говорити за сімейним обіднім столом: «Дякую Фалунь Дафа. Дякую дружині, яка так добре виховала сина!»

Перед випуском син поїхав на стажування до великого міста на півдні. Він скромний і прагне старанно вчитися усьому новому, керівник цінує його. Після закінчення навчання та стажування йому запропонували роботу в цій компанії. Син переносив труднощі з гідністю і дотримувався принципів «Істина-Доброта-Терпіння». Його поведінка різко контрастувала з поведінкою інших молодих людей, які зосереджені лише на розвагах та зароблянні грошей. Вражений його м'яким характером та позитивним настроєм, начальник не лише підвищував йому зарплату, а й часто видавав додаткові преміальні.

Робота в іноземній компанії сповнена стресів і вимагає постійного підвищення кваліфікації. Син не дуже добре говорив англійською і не міг порівнятися з тими, хто жив за межами Китаю. Збори відділів зазвичай проводилися англійською. Його начальник знав, що син погано розмовляє англійською, тому на зборах йому доводилося говорити для нього китайською. Хоча син старанно працював над своєю англійською мовою, він все ще не був достатньо впевненим, щоб говорити англійською під час зборів. Якось уночі йому наснився сон, що хтось навчає його англійської мови. Хоча він не міг ясно бачити, він знав, що це було Тіло Закону Вчителя.

Коли він прийшов на роботу того дня, усі чекали початку зборів. Коли менеджер зробив йому знак говорити, син підвівся з усмішкою на обличчі й швидко сказав те, що хотів. Всі дивилися на нього з подивом, ніби перед ними була інша людина. Син був такий щасливий, що пізніше поділився зі мною цим досвідом під час відеодзвінка.

За три роки пандемії син не міг нас відвідати. Коли я сумувала за ним, ми дзвонили один одному через відеозв'язок, він говорив зі мною про роботу, проблеми, з якими він зіткнувся, і т. д. Якщо я чула щось, що він робив неправильно, я відразу вказувала на це, щоб він міг виправити себе. Нині син повністю адаптувався до життя у великому місті та почувається дуже добре. Там він зустрів дівчину-однодумницю. Він закликає своїх друзів бути добрими людьми. Хоча він ще не повернувся до практики Дафа, але завжди чинить відповідно до принципів «Істина, Доброта, Терпіння».

До того, як я почала практикувати, свекруха не любила мене, вона завжди погано відгукувалася про мене за моєю спиною чоловікові та свекру. Вона знущалася наді мною й ускладнювала мені життя. Раніше я підштовхувала чоловіка, щоб він пішов до свекра і поскаржився, а той відчитав її (оскільки у нас народився хлопчик, свекор благоволив до мене, а свекруха боялася чоловіка). Її погане ставлення до мене викликало напругу між ними.

Я тоді не працювала та сиділа вдома. Через те, що в мене було багато хвороб, мені було важко доглядати за сином. Коли я лягала спати вночі, я не була впевнена, що буду жива наступного дня. Чоловік часто потрапляв у неприємні історії й зовсім не давав мені грошей на проживання, а коли бачив у будинку готівку, то забирав її на азартні ігри. Коли я сказала, що піду від нього, він схопив дитину і пригрозив, що піде грати в азартні ігри. Я злякалася, що він збожеволіє і зробить ставку на нашого сина. Я звинувачувала його батьків, що вони не виховали його належним чином.

Знаючи наше тяжке фінансове становище, свекруха наважилася прийти до мене і просити у мене грошей, але я її вигнала. Чоловік не давав мені грошей на витрати, тому я часто ходила до знайомих та сусідів, щоб зайняти гроші. Одна доброзичлива сусідка завжди жаліла мене й мого маленького сина, тому, хоч у неї самої було мало грошей, вона допомагала мені. За допомогою друзів та сусідів я змогла пережити ці важкі роки.

Після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, я знала, що спочатку мені потрібно поліпшити відносини в сім'ї. Я дивилася на свої недоліки, коли стикалася з проблемами. Якось, коли я пекла коржі зі свекрухою та невісткою, мій хліб виглядав набагато краще, ніж у невістки, але свекруха сказала: «Твоя мама навчила тебе так робити? Чому ти їх так скрутила?» Зі сльозами на очах я нічого не сказала. Свекруха не зупинилася на цьому і сказала провокаційним тоном: «Хіба твій Вчитель не навчив тебе бути терпимою? Ти не дотримуєшся його вчення! Чому ти все ще ллєш сльози? Чому б тобі не змиритися з цим?» У цей момент чоловік, який був у вітальні, побачив, як невістка раптово вибігла з кухні. Він підійшов до мене і спитав: «Моя мама знову чіплялася до тебе?». Я відразу ж відповіла: «Ні». Коли чоловік пішов, свекруха сказала спокійним тоном: «Ух ти! Ти дійсно змінилася і перестала затівати сварки».

Вчитель навчає нас думати про інших і бути добрими. Я щиро сказала свекрусі: «Коли я роблю щось не так, ви повинні сказати мені, і я змінюсь». Пам'ятаю, коли свекор захворів і потрапив до лікарні, я відвідала його і дала свекрусі трохи грошей, але вона дуже зніяковіла і сказала, що нічого не хоче брати. Вона голосно закричала: «Дитино, Дафа несе добро! Якби ти не вивчала Фалунь Дафа, ти дала б мені грошей?» Це правда. Це було неможливе для мене до вдосконалення.

Тепер я давала гроші свекрусі на важливі свята, але вона не хотіла їх приймати. Я сказала: «Раніше у мене не було грошей, але тепер у мене є пенсія, так що хоч вона і невелика, я можу дати вам трохи грошей з поваги». «Я ніколи не думала, що невістка буде така добра до мене в старості. Якби ти не вивчала Дафа, у мене не було б цього благословення!» — відповіла вона.

Свекруха — чепуруха. Раніше вона ніколи не дозволяла мені залишатися в її будинку навіть після того, як я допомогла їй зробити пельмені в новорічну ніч, вона не дозволила нам із сином залишитися в домі через страх, що ми щось забруднимо. Мені доводилося повертатися додому зі сльозами на очах, несучи сина на спині під сильним снігопадом, зі звуками феєрверків над головою. Тепер все по-іншому. Щоразу, коли я приходжу до неї додому, я залишаюся там на кілька днів і відвідую родичів чоловіка. Вони дуже щасливі й часто говорять іншим членам сім'ї: «Старша невістка справді змінилася після того, як почала вивчати Дафа. Змінилася не тільки вона сама, змінилися і її чоловік та син. Цей Дафа справді хороший! Це все завдяки Учителю Фалунь Дафа!»

Коли я залишалася з нею, ми спали в одному ліжку, і вона стежила, щоб мені було тепло. Час від часу вона торкалася моїх ніг, щоб перевірити, чи вони не замерзли. Ми говорили, доки одна з нас не засинала першою. Щоразу, коли я приїжджала до неї, вона завжди просила мене залишитися ще на один день.

Я часто нагадувала їй повторювати слова: «Фалунь Дафа несе добро!», «Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань жень хао), але іноді вона забувала про це. Якось минулого року у неї в гостях я виконувала вправи вранці і побачила, що з нею щось не так. Я спитала, що з нею? І у відповідь почула, що вона не може рухати руками, і в неї скувало спину. Ми терміново доставили її до лікарні. Лікар, який її оглядав, сказав, що у неї серйозні проблеми зі спиною. Коли вона була молода, вона дуже багато працювала фізично, і коли стала старшою, у неї загострилися травми.

Коли ми повернулися додому з лікарні, я сказала: «Мамо, ви були у лікаря і випили ліки, але біль не зменшився. Дозвольте мені вас чогось навчити. Щиро повторюйте: „Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао“». Вона погодилася і повторювала знову і знову. Того ж дня вона сказала, що біль зник. Пізніше свекруха радісно сказала мені: «Тепер, повторюючи „Фалунь Дафа хао“, я можу піднятися нагору сходами».

З нею сталися ще дві чудові події. Одного літа була сильна посуха, і всі сподівалися на дощ. Того дня нарешті з'явилися дощові хмари. Однак дощ пройшов лише у житловому районі. Свекруха згадала, що я сказала: «Попросіть допомоги в Учителя Дафа». Вона продовжувала говорити: «Учитель Дафа, допоможіть мені!». Незабаром налетіли хмари й пішли у напрямку її ділянки землі. Коли вона спустилася вниз і побігла до краю поля, то побачила, що на її полі лив дощ.

Іншого разу, коли свекруха прибрала врожай пшениці на своєму полі, пішов сильний дощ. Зерно пшениці вже було зібрано у мішки та накрито пластиковими листами. Дощ йшов не перестаючи днів п'ять, тож все зерно, найімовірніше, відвологнуло та заплісніло. Вона знову звернулася до Вчителя: «Фалунь Дафа несе добро! (кит. Фалунь Дафа хао) Допоможіть мені, Вчитель Фалунь Дафа!» Вона побігла в поле і звернулася до зерен пшениці: «Моя невістка вивчає Дафа, і я щиро вірю, що Дафа несе добро. Не пліснявійте і пам'ятайте, що Фалунь Дафа несе добро!»

Після дощу ми з іншою невісткою пішли до свекрухи. Вона радісно сказала: «Це диво, після стількох дощових днів нічого не трапилося з пшеницею. Якби зерно заплісніло, я б все літо працювала даремно!»

Після цього інциденту свекруха стала більш щиро повторювати слова «Фалунь Дафа хао!» і переконувала мене: «Іди й скажи своєму свекру, щоб він теж казав «Дев'ять істинних слів». (тобто 9 ієрогліфів «Фа лунь Да Фа хао, Чжень Шань Жень хао»)

Коли я це пишу, сльози течуть по моєму обличчю. Вся наша родина вдячна Вчителю! Завдяки Фалунь Дафа наша родина щаслива і здорова під світлом Будди Фалунь Дафа.

Статтю написано до Всесвітнього дня Фалунь Дафа у 2022 р.