Жительку провінції Хейлунцзян закатували до смерті у в’язниці за практику Фалуньгун

(Minghui.org)

Повне ім’я: Люй Їнхуа

Ім’я китайською: 吕迎华

Стать: жінка

Вік: 63 роки

Місто: Цзямуси

Провінція: Хейлунцзян

Рід занять: невідомий

Дата смерті: травень 2026 року

Дата останнього арешту: невідома

Місце останнього ув’язнення: жіноча в’язниця провінції Хейлунцзян

У травні 2026 року в жіночій в’язниці провінції Хейлунцзян від жорстоких тортур померла мешканка міста Цзямуси. Причиною смерті стала її відмова зректися віри в принципи Фалуньгун. Їй було 63 роки.

Люй Їньхуа було засуджено до смертної кари з відстрочкою виконання вироку за звинуваченням у вбивстві, яке згодом було замінено на довічне ув’язнення. У січні 2001 року, перебуваючи в тюрмі повіту Тан’юань, вона познайомилася з Фалуньгун і почала практикувати. Після переведення до жіночої в’язниці провінції Хейлунцзян у серпні 2002 року вона залишилася вірною своїм переконанням, за що зазнавала численних тортур. На відміну від інших ув’язнених, які відбувають довічне ув’язнення, керівництво в’язниці відмовлялося скорочувати їй термін ув’язнення.

З 2001 по 2013 рік Люй Їньхуа 18 разів поміщали в одиночну камеру. Вона отримала травму ноги і була звільнена з одиночної камери лише після того, як стала інвалідом. Згодом її утримували у в’язничному госпіталі.

Влада змусила доньку Люй написати їй листа, намагаючись переконати її відмовитися від Фалуньгун. Люй не погодилася, і після цього донька більше жодного разу її не відвідала.

Одиночне ув’язнення та інші тортури

11 серпня 2003 року Люй помістили в одиночну камеру. Охоронець Чжан Чуньхуа вдарив її ногою по голові, зв’язав і заклеїв рот скотчем. Інший охоронець, Ван Ялі, наказав ув’язненим закувати її в кайдани. Вона сиділа на бетонній підлозі, не в змозі випрямитися. Коли похолодало, охоронці замість того, щоб увімкнути опалення, відчинили вікно. У результаті вона отримала обмороження ніг.

На початку 2004 року охоронці Чжан і Чжен Цзє, схопивши Люй за шию, затягли її до майстерні, щоб змусити виконувати важку фізичну працю. Їй було важко дихати; синці на її шиї не сходили кілька днів. Крім того, її закували в наручники й змушували цілий місяць сидіти в тонких штанях на бетонній підлозі.

8 березня 2004 року охоронці підвісили її за руки так, що пальці ніг не торкалися підлоги. Після години тортур вона була мокра від поту, а тіло неконтрольовано тремтіло. Зап’ястя були серйозно пошкоджені, а кисті рук залишалися набряклими понад три місяці.

Демонстрація тортур: підвішування

25 березня 2004 року охоронці Чжен і Чжан скували їй руки за спиною і підвісили за наручники. Шкіра на руках потемніла. Того ж вечора її перевели в одиночну камеру і прикували наручниками до ліжка. Через низьку температуру в неї стався серцевий напад, і вона втратила здатність рухатися. Незважаючи на це, охоронець Ван забрав її зимові штани й тримав вікно відчиненим. Крім того, їй давали мало їжі.

За п’ять місяців у одиночній камері Люй оголосила голодування, яке тривало два місяці. Вона була виснажена й сильно ослабла. Увесь цей час вона залишалася прикутою наручниками до ліжка, і її не відпускали навіть до туалету. Вона відчувала, що вмирає.

Після того як її повернули до загальної камери, охоронці забрали матрац з її ліжка, змусивши спати на голих дошках. Деякі співкамерниці ділилися з нею своєю ковдрою, щоб вона могла використовувати її як підстилку. Вона була настільки слабка, що не могла підняти навіть термос із водою. Уже через два місяці її за виконання вправ Фалуньгун знову ув’язнили в одиночній камері.

Охоронець Чжен змушував її сидіти навпочіпки, підвішував, завдавав ударів по обличчю та голові. Крім того, їй на 11 днів заклеювали рот скотчем.

У березні 2005 року охоронці знову підвісили її на дві години. Її руки стали фіолетовими. Потім її знову помістили в одиночну камеру, де з 6-ї години ранку до 10-ї години вечора приковували наручниками до кільця, вмонтованого в підлогу. На знак протесту вона оголосила голодування, відчуваючи біль у всьому тілі. Протягом 13 днів вона не могла спати. Щоб підтримати її життя, охоронці ставили їй крапельниці. П’ять місяців по тому, коли її винесли з одиночної камери, її вага знизилася з 68 до 45 кілограмів.

У січні 2006 року Люй прив’язали до обігрівача, внаслідок чого вона отримала серйозні травми рук.

Того ж року її перевели до камери на північній стороні. Ув’язненим було доручено цілодобово спостерігати за нею. Їй протягом шести років не дозволялося залишати приміщення.

Багаторазові серцеві напади

14 лютого 2011 року охоронці провели обшук у всіх практикувальників Фалуньгун, які перебували в ув’язненні. Вони забрали книги Фалуньгун та інші матеріали. Охоронці також забрали в практикувальників їхній особистий одяг, видавши натомість лише форму з позначкою «ув’язнена». (Примітка редактора: багато практикувальників на знак протесту проти переслідування відмовлялися носити тюремну форму. Примус до носіння такого одягу — це спосіб змусити їх підкоритися владі).

Охоронець Ван замінив ув’язнену, яку приставили стежити за Люй, на Гао Яньпін, яка була відома своїм жорстоким поводженням із практикувальниками Фалуньгун. За короткий проміжок часу Люй сильно схудла і перенесла кілька серцевих нападів.

Черговий напад стався, коли охоронці забрали переписану нею від руки «Чжуань Фалунь» — основну книгу Фалуньгун. Незважаючи на її стан, охоронці вивели жінку на вулицю і залишили на місці, де дув сильний вітер. Через кілька годин її доставили до тюремної лікарні, де в змові з лікарем сфабрикували висновок, що вона здорова.

Увечері 6 січня 2013 року охоронці Лі Хань і Цюй Цзялян змусили Люй брати участь у перекличці, незважаючи на те, що вона страждала від високого кров’яного тиску та сильного головного болю. Її змусили стояти біля вікна. Коли вона більше не могла стояти, вона присіла навпочіпки. Охоронець Цюй почав бити її по обличчю та ображати.

Побоюючись, що Цюй може побити Люй до смерті, дві ув’язнені спробували його зупинити. Але він з люттю продовжував наносити їй удари ногами у важких черевиках і не зупинявся, доки вона не втратила свідомість. Тим часом співробітниця охорони Ван Юнхуей стояла осторонь і з посмішкою на обличчі спостерігала за тим, що відбувалося. Вона також наказала ув’язненим у сусідніх камерах зачинити двері.

У Люй стався черговий серцевий напад, після чого її доставили до реанімаційного відділення лікарні.