До попередньої частини


(Minghui.org)

Чжан Чженьюй придбав десятки примірників книги «Чжуань Фалунь» і розніс їх до книжкових магазинів по всьому повіту Хуалянь. Він звертався до власників магазинів зі словами: «Будь ласка, розмістіть ці книги на найвиднішому місці у вашому магазині. Гроші від продажу залиште собі, але, будь ласка, коли всі примірники буде продано, замовте нову партію».

Багато людей дізналися про Фалунь Дафа саме завдяки цим книжковим магазинам, а деякі їхні власники, прочитавши «Чжуань Фалунь», також почали практикувати Фалунь Дафа.

Допомога жінці з інвалідністю у вивченні Фалунь Дафа

Одного разу Чженьюю зателефонувала жінка й сказала, що хотіла б вивчати Фалунь Дафа. Він запросив її на пункт колективного виконання вправ, але вона відповіла, що не може туди прийти. Тоді Чженьюй сказав, що вони з дружиною приїдуть до неї додому й навчать її вправ.

Ця розмова відбулася напередодні сильних злив, які прогнозували синоптики. Попри рясний дощ, Чженьюй і його дружина дотримали слова й поїхали до жінки. Вони чекали біля дверей, поки вона закінчить заняття з дитиною, яку навчала гри на фортепіано. Чженьюю здалося дивним, що господиня не запросила їх до будинку, хоча надворі лив дощ. Лише після того, як дитина пішла, жінка жестом запросила їх увійти. Ще більше його здивувало те, що вона не підвелася, щоб привітати гостей.

Чженьюй згадує: «Коли ми сіли, жінка, спираючись на руки, вибралася зі свого крісла й сіла на підлогу. Тоді я раптом зрозумів, що вона має інвалідність. Мені стало ніяково через свої погані думки, і я ледь не заплакав. Мені було соромно, що я не дивився на все зі співчуттям, як має чинити практикувальник».

Після того як вони навчили її вправ, Чженьюй із дружиною сказали, що вона швидше просуватиметься, якщо зможе вивчати Фа й обмінюватися досвідом із практикувальниками в групі вивчення Фа. Однак з'ясувалося, що нікому було возити її туди, адже її чоловік також мав інвалідність.

Тоді Чженьюй домовився з іншими практикувальниками, що вони привозитимуть її на пункт колективного виконання вправ, а після занять відвозитимуть додому. Для цього їм доводилося вставати о 3:30 ранку, щоб забрати її на інвалідному візку, доправити до місця практики, а потім повернути додому й встигнути на роботу.

Поширення Фалунь Дафа через кабельне телебачення

«Ми прагнули поширити Фалунь Дафа по всьому Хуаляню, тому звернулися до Сє, заступника генерального директора кабельного телебачення Хуаляня», — сказав Чженьюй.

Коли Сє запитав Чженьюя, яку організацію він представляє і чи має фінансування, той відповів, що вони не мають ні організації, ні коштів, але пообіцяв знайти гроші, щойно дізнається, скільки коштуватиме трансляція.

Сє уважно подивився на Чженьюя, закурив сигарету, а потім вийшов із кімнати. За п'ятнадцять хвилин він повернувся й сказав: «Ви розумієте, що трансляція телепрограм коштує дуже дорого?»

«Розумію. Назвіть суму, і я заплачу», — відповів Чженьюй.

«Ви заплатите зі своєї кишені?» — запитав Сє.

«Так», — підтвердив Чженьюй.

«Не можу в це повірити. Зазвичай трансляцію релігійних програм оплачують фонди або релігійні організації. Я знаю одну людину, яка в минулому зробила багато поганого. Згодом вона навернулася до релігії, стала доброю людиною, заробила чимало грошей і захотіла спокутувати свої гріхи добрими справами. Вона оплатила трансляцію програми про Амітабу, і я допоміг їй це організувати. Але ви зовсім інший. Кожен випуск коштує 100 000 юанів, а трансляція всіх 30 лекцій обійдеться в три мільйони. Чому ви хочете це зробити?»

Чженьюй почав пояснювати Сє, що таке самовдосконалення, а також розповів, яку користь приніс йому Фалунь Дафа, покращивши його здоров'я та характер.

Сє знову вийшов на кілька хвилин. Повернувшись, він сказав: «Я допоможу вам. Мені ще ніколи не доводилося зустрічати таких людей, як ви. Люди працюють заради грошей і слави. Багато хто навіть звертається до релігії заради слави або щоб спокутувати свої гріхи. Я бачу, що люди у вашій групі дуже щирі. Ви готові витратити власні гроші, щоб принести користь іншим. Я вам вірю і транслюватиму ваші програми безкоштовно».

Отримавши дозвіл Учителя, Чженьюй і місцеві практикувальники транслювали лекції Учителя по кабельному телебаченню Хуаляня протягом 45 днів поспіль. Сє також відповідав за кабельну мережу в повіті Тайдун, тому транслював лекції та деякі телепрограми про Фалунь Дафа і в Тайдуні. Через багато років Чженьюй дізнався, що керівництво Сє вимагало брати плату за трансляцію, але він однаково продовжував допомагати практикувальникам.

Відвідування лекцій Учителя на Тайвані

15 листопада 1997 року Чженьюю зателефонував координатор Тайванської асоціації Фалунь Дафа Хун Чихун і попросив приїхати до Тайбея на зустріч із важливою людиною. Чженьюй вирушив туди разом із кількома іншими практикувальниками. Було вже пізно ввечері, вони не знали дороги, але водій, якого вони зустріли на узбіччі, саме їхав до початкової школи Саньсін у Тайбеї й запропонував їм їхати слідом за його автомобілем. Коли вони прибули на місце, то побачили, що вся автостоянка заповнена машинами.

Саме в початковій школі Саньсін у Тайбеї Вчитель читав лекції з Фа. Там Чженьюй уперше побачив Учителя, який справив на нього враження дуже доброзичливої людини.

Чженьюй поставив Учителю запитання про одержимість нечистими духами лисиць і тхорів, згаданими в книзі «Чжуань Фалунь», поцікавившись, чому не згадуються духи слонів, черепах, жирафів чи золотих рибок. Учитель відповів, що такі також існують, але їх значно менше.

Чженьюй згадував, що під час наступних лекцій Учителя в cільськогосподарсько-промисловому коледжі в районі Уфен міста Тайчжуна Вчитель також говорив, що в морально занепалому сучасному суспільстві Тайваню існує багато нечистих духів, які заважають праведним школам самовдосконалення.

Представлення Фалунь Дафа в Тайчжуні

Певний час Чженьюй працював у головному офісі своєї компанії в Тайчжуні, де потоваришував із Лай Шицзюнем. На той час Шицзюнь мав слабке здоров'я і після роботи часто звертався до лікарів.

У 1997 році Шицзюнь разом із дружиною Цзялінь приїхали у відрядження до Хуаляня й зупинилися в будинку Чженьюя. У вільний час Цзялінь узяла книгу «Суть сумлінного вдосконалення» й почала її читати. На свій подив, вона не могла зрозуміти змісту книги, хоча знала всі ієрогліфи. Цзялінь була шкільною вчителькою з вищою освітою, читала навіть давньокитайську літературу, тому її вражало, що ця книга залишалася для неї незрозумілою.

Усю ніч вона ставила Чженьюю та його дружині Ліцін запитання. Вони з чоловіком навіть відклали заплановане повернення додому, щоб продовжити розмову про Фалунь Дафа.

«Я не можу поїхати, доки не зрозумію всього», — сказала Цзялінь.

Повернувшись додому, вона знову відкрила книгу, яку привезла з Хуаляня, і раптом усвідомила, що тепер розуміє, про що в ній ідеться. У Шицзюня ще залишалися деякі запитання, але він вирішив, що самовдосконалення — це правильний шлях. Обоє почали практикувати Фалунь Дафа, і невдовзі Шицзюнь із подивом виявив, що його проблеми зі здоров'ям зникли. Згодом він почав запрошувати людей до себе додому для участі в дев'ятиденних семінарах Фалунь Дафа та обміну досвідом самовдосконалення.

Подруги, які знайшли справжній духовний шлях

Подруги з міста Чжанхуа — Лінь Фенхуань, Го Мінань, Го Цзіньчжи, Го Цзіньер і Шень Ліся — одна за одною почали практикувати Фалунь Дафа. Вони шукали справжній духовний шлях ще з 1970-х років. Познайомившись у вісімнадцятирічному віці на роботі та через спільних друзів, жінки стали настільки близькими, що вважали одна одну сестрами. Вони домовилися: якщо хтось із них знайде Великий Шлях, то неодмінно повідомить про це інших.

Протягом багатьох років подруги навчалися в різних учителів, але щоразу переконувалися, що ті женуться за грошима або жінками. Після двадцяти років пошуків і численних розчарувань Шень Ліся повернулася до рідного повіту Юньлінь. До того часу вона вже була жінкою середнього віку й припинила пошуки духовного шляху, зосередившись лише на заробітку.

Тим часом Лінь Фенхуань та інші подруги залишилися в Хуаляні й далі навчалися в чергового наставника. Одного разу Цзіньер розповіла їм, що Сюеся кілька разів телефонувала їй і повідомляла, що знайшла праведну практику самовдосконалення. Вона запрошувала всіх практикувати Фалунь Дафа, запевняючи, що ця практика допомагає зміцнити здоров'я.

«Поїдемо?» — запитала одна з подруг.

«Це знову якась практика, за яку треба платити? Якщо так, то я не займатимуся», — відповіла інша.

Цзіньер пояснила: «Сюеся особливо наголошувала, що Фалунь Дафа поширюється безплатно».

Подруги вирішили спробувати. Ліся повезла всіх до району Фенюань у Тайчжуні.

Побачивши Сюесю, вони відразу помітили, що її колись виснажене обличчя стало рум'яним і здоровим. Сюеся не могла приховати свого хвилювання: «Завдяки Фалунь Дафа моє здоров'я та душевний стан значно поліпшилися. Обов'язково почніть практикувати!» Вона показала їм вправи й дала свій єдиний примірник книги «Чжуань Фалунь» та музику для вправ. Оскільки Фенхуань жила найдалі від Хуаляня, саме їй першій дали прочитати книгу.

Перед розлукою Сюеся кілька разів повторила: «Не припиняйте практикувати!» Однак сталося так, що продовжити практику змогла лише Фенхуань.

«Прочитав книгу, я зрозуміла, що це саме те, що я шукала. У книзі так зрозуміло пояснюється, що таке самовдосконалення», — сказала Фенхуань. Через шість місяців вона відвідала дев'ятиденний семінар і почала разом із групою Чженьюя виконувати вправи.

Фенхуань і Сюеся постійно запрошували інших жінок приїхати до Хуаляня. Влітку 1998 року Ліся та інші подруги приїхали туди на чотири дні. Чженьюй і його дружина разом із жінками переглядали відеолекції Вчителя Лі, читали «Чжуань Фалунь» і виконували вправи.

Лінь Фенхуань (у центрі в першому ряду) та її подруги під час вивчення Фа в будинку Чженьюя

«Переглянувши лекції Вчителя, я зрозуміла, що це саме те, що ми шукали. Учитель докладно пояснив принципи та взаємозв’язок між самовдосконаленням і Сіньсін», — сказала Ліся.

Чженьюй закликав жінок розповідати про цю велику практику іншим людям.

Місця для колективного виконання вправ у повітах Юньлінь і Чжанхуа

Ліся була дуже схвильована й рада, що отримала можливість вивчати Фалунь Дафа. Вона хотіла створити місце для колективного виконання вправ у Юньліні. Чженьюй дав їй великий плакат і запис музики для вправ.

Через два дні після повернення додому Ліся створила перше місце для колективного виконання вправ у повіті Юньлінь — у студентському містечку Національного університету Формози.

Цзіньчжи розповіла своєму брату Мінаню про те, що дізналася під час поїздки до Хуаляня. У 1997 році Мінань навчився вправ Фалунь Дафа в Сюеся, але на той час уже мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Йому було важко виконувати вправи, тому він не почав практикувати.

Почувши розповідь Цзіньчжи, він зрозумів, що, можливо, втратив свою можливість у 1997 році. Він знову почав займатися цією практикою самовдосконалення й створив нове місце для колективного виконання вправ у початковій школі Лудун у місті Лукан повіту Чжанхуа.

Мінань почав серйозно практикувати Фалунь Дафа, і його здоров’я зазнало значних змін. Одного разу він виразно відчув, як теплий потік енергії піднявся вгору вздовж його хребта. Це тривало кілька днів. Пухлина на його хребті спочатку стала м’якою, її колір змінився із чорного на червоний, а потім вона зникла. Горбата спина Мінаня випросталася!

Побачивши зміни, які відбулися з Мінанем, його дружина, діти, дядько та двоюрідний брат також почали практикувати Фалунь Дафа.

(Кінець)