(Minghui.org) Чжан Путянь із провінції Ґуйчжоу (Китай) наприкінці листопада 1995 року приїхав до своєї сестри в повіт Хуалянь (Тайвань). На той час він уже практикував Фалунь Дафа й привіз із собою до Хуаляня три сумки з книгами Фалунь Дафа, відео- та аудіозаписами лекцій Учителя Лі, музикою для виконання вправ і статтями з обміну досвідом практикувальників. Саме його приїзд ознаменував початок поширення цієї давньої духовної практики в Хуаляні — найбільшому повіті на східному узбережжі Тайваню.
Чжан привіз до Хуаляня в листопаді 1995 року книги Фалунь Дафа, відео- й аудіозаписи лекцій Учителя Лі, музику для виконання вправ і статті з обміну досвідом практикувальників у Хуаляні (фото надане Broad Press)
Поїздка до Хуаляня
Чжан Путянь трохи хвилювався, коли вирушив до аеропорту Ґуйяна, оскільки не був упевнений, що зможе провезти через митницю матеріали Фалунь Дафа. На його подив, митний інспектор, відкривши сумки, сказав: «Самий лише одяг», — і він безперешкодно пройшов митний контроль.
Після пересадки в Гонконзі Чжан прилетів до аеропорту Таоюань на Тайвані, а звідти автобусом дістався до Хуаляня. Для чоловіка, якому було вже понад сімдесят років, це була довга й нелегка подорож. Ще рік тому він не міг навіть уявити, що здатний на таку поїздку, адже мав слабке здоров'я.
Чжан Путянь із дружиною у своєму будинку в провінції Ґуйчжоу
Путянь переніс три операції на головному мозку й докладав усіх зусиль, щоб відновитися. Його родичі на Тайвані згадували, що він ледь не помер. Тому вони були здивовані й дуже зраділи, побачивши, наскільки здоровим і бадьорим він став, коли нарешті приїхав до них.
Путянь розповів, що практика Фалунь Дафа допомогла йому дуже швидко відновитися, а його тіло стало міцним і легким. Завдяки практиці Фалунь Дафа також відновилося здоров'я його дружини. Подружжя хотіло поділитися цією чудовою практикою зі своїми родичами на Тайвані.
Чжан Чженьюй, племінник Путяня, який живе на Тайвані, згадував, що дядько розповідав їм про конференцію Фалунь Дафа з обміну досвідом, яка раніше відбулася в провінції Ґуйчжоу.
Практикувальники ще вдосвіта спокійно вишикувалися в чергу перед початком конференції. Коли місцеве управління поліції дізналося про цей захід, туди направили кількох поліціянтів. Прибувши на місце, вони побачили, що всі спокійно стоять у черзі й терпляче чекають, коли відчиняться двері. Поліціянти відійшли вбік. Від 5000 до 6000 практикувальників увійшли до конференц-зали й почали займати місця, починаючи із задніх рядів. Кілька практикувальників виступили з доповідями, поділившись своїм розумінням Фа та тим, як вони застосовують принципи Фалунь Дафа в повсякденному житті. Після завершення конференції всі так само спокійно розійшлися, не залишивши після себе жодного сміття. Поліціянтів настільки зворушило почуте й вразила організованість учасників, що дехто з них згодом теж почав практикувати Фалунь Дафа.
Путянь та інші літні практикувальники, долаючи численні труднощі, розповідали людям у віддалених районах про те, якою чудовою є практика Фалунь Дафа. Подорожуючи далеко від дому, їм іноді доводилося ночувати просто неба. Незабаром на місцевий пункт практики почали приходити вже кілька тисяч людей.
Чжан Чженьюй, його дружина та батьки були глибоко зворушені розповідями Путяня. Він сказав: «Із його слів ми зрозуміли, що Фалунь Дафа допомагає людям удосконалювати моральні якості й навчає бути безкорисливими та уважними до інших».
Чженьюй за три ночі прочитав головну книгу Фалунь Дафа — «Чжуань Фалунь». Він сказав: «Учитель Лі простими словами пояснив багато складних речей, зокрема й те, що стосується Всесвіту». Він також зазначив, що почав практикувати, бо довіряв своєму дядькові й дуже його поважав. Продовжуючи вивчати лекції, він із кожним днем дедалі глибше розумів принципи Дафа й ще більше цінував цю практику.
Його дружина Лу Ліцін розповіла, що коли вона вперше виконувала вправи Фалунь Дафа, рухи здалися їй напрочуд знайомими, хоча раніше вона ніколи не займалася нічим подібним, бо не любила фізичних вправ. На її подив, навіть зміст «Чжуань Фалунь» видався їй знайомим, коли вона вперше прочитала книгу. Коли ж вона дивилася відеозапис лекцій Учителя Лі, де на початку з'являється статуя Будди, то згадала, що бачила її уві сні багато років тому. Ліцін зрозуміла, що має передвизначений зв'язок із Фалунь Дафа.
Чженьюй і його дружина показують плакат про Фалунь Дафа, який їхній дядько Путянь привіз із Китаю (фото надане Broad Press)
До повернення Путяня до Китаю вся родина Чженьюя — його батьки, дитина, сестра із чоловіком, а також родина чоловіка його сестри, загалом 16 осіб, — почала практикувати Фалунь Дафа. Путянь виготовив плакат Фалунь Дафа й сфотографувався разом з усіма членами родини на його тлі. Так Фалунь Дафа почав поширюватися в Хуаляні.
Параліч лицевого нерва зник
Після того як дядько повернувся до Китаю, Чженьюй із родиною й далі практикували вдома. Першою людиною, якій Чженьюй розповів про Фалунь Дафа, стала У Ваньїн — сестра його друга та колега по роботі.
Коли син Ваньїн був ще маленьким, у нього діагностували дитячий церебральний параліч. Він не міг ходити, був незрячим і міг лише чути та відчувати предмети на дотик. Ваньїн самовіддано доглядала за сином і дуже його любила. Однак через те, що їй доводилося постійно носити його на руках, піднімаючись і спускаючись сходами, у неї виникли серйозні проблеми з колінами: вони опухли, почервоніли й сильно боліли. Лікарі сказали, що незабаром їй знадобиться операція із заміни колінного суглоба. Крім того, у неї діагностували параліч лицевого нерва, через який ліва половина обличчя обвисла.
Чженьюй розповів Ваньїн про Фалунь Дафа й запропонував навчити її вправ. «Так! Я повинна жити довше й бути здоровою, щоб піклуватися про свого сина», — відповіла вона.
Чженьюй і Ваньїн виконували вправи в аудиторії своєї компанії під час обідньої перерви. Через три місяці Ваньїн раптом помітила, що проблеми з колінами повністю зникли. Якось, дивлячись у дзеркало, вона побачила, що її колись перекошене обличчя знову стало нормальним. Вона зрозуміла, що параліч лицевого нерва теж минув.
Одного разу, виконуючи другу вправу «Стовп для Фалунь», Ваньїн невиразно побачила, як до неї підійшов високий чоловік і поправив положення її рук. Вона не знала, хто це був.
Через кілька місяців вона отримала книгу «Чжуань Фалунь». Відкривши її й побачивши фотографію Вчителя Лі, Ваньїн була приголомшена, усвідомивши, що саме Вчитель тоді виправляв її рухи.
Іншого разу, коли вона медитувала в позі повного лотоса, їй здалося, що її тіло нагадує пісочний годинник, наповнений чорним піском. Коли пісок повільно висипався, тіло ставало дедалі світлішим, а зрештою — прозорим. Уже наступного дня вона змогла медитувати в позі повного лотоса.
Ваньїн не могла пояснити дивовижні зміни, які з нею відбулися, але твердо вирішила вдосконалюватися відповідно до принципів Фалунь Дафа.
Історії практикувальників із Хуаляня
Після обміну досвідом удосконалення й розумінням Фа зі співучнями Чженьху усвідомив важливість створення пункту для колективного виконання вправ у громадському місці та проведення дев'ятиденних семінарів. Перший пункт колективної практики було відкрито у квітні 1998 року в Культурному центрі повіту Хуалянь.
Перший пункт колективного виконання вправ було відкрито в Культурному центрі повіту Хуалянь у квітні 1998 року (фото надане Чжан Чженьюєм)
Чжан Лічжу та її чоловік Ян Куньмао прийшли до Культурного центру повіту Хуалянь, щоб навчитися виконувати вправи. Згадуючи ті перші дні, Куньмао з усмішкою розповідав, що йому довелося витерпіти чимало болю, перш ніж він зміг схрестити ноги під час медитації. Він не міг повірити, що його дружина від самого початку легко сіла в позу повного лотоса, тоді як йому було дуже важко навіть покласти одну ногу на іншу. Коли він намагався медитувати в позі повного лотоса, біль був таким сильним, що він плакав. Проте Куньмао відчував, як очищується його тіло, тому, стиснувши зуби, наполегливо продовжував практику. Він сказав, що велике значення для нього мала підтримка інших практикувальників, з якими вони разом виконували вправи.
Чжан Шуньхуан, учень старших класів, приєднався до групи за два дні до вступних іспитів до університету. Йому також було дуже важко сісти в позу повного лотоса. Під час медитації він пітнів і тремтів, але все ж просидів разом з іншими цілу годину. Він наполегливо тренувався сидіти зі схрещеними ногами. Лише через рік йому вдалося сісти в позу напівлотоса. Одного ранку тишу, що панувала під час медитації, порушив його радісний вигук: «Так! Я можу сидіти в позі повного лотоса!» Усі щиро пораділи за нього. Коли Шуньхуан вдруге складав загальнонаціональні вступні іспити, його зарахували до університету.
Одного дня до групи приєднався худорлявий чоловік. Відтоді він не пропускав жодного ранкового заняття й завжди приходив на 20 хвилин раніше, щоб прибрати місце для виконання вправ. Ніхто не знав, хто він, аж поки практикувальники не почали знімати короткий фільм про Фалунь Дафа.
Виявилося, що цей чоловік був генеральним директором компанії з видобутку мармуру. Він володів кар'єром і електростанцією, але під час тайфуну електростанцію було зруйновано, і він зазнав збитків у розмірі 200 мільйонів тайванських доларів. Попри це, навіть у розпал стихійного лиха він щодня приходив раніше, щоб виконувати вправи.
«Електростанцію знищив зсув ґрунту, — сказав він. — Якби я не практикував Фалунь Дафа й не зрозумів справжнього сенсу життя, мені було б дуже важко пережити таку втрату».
Батько Чженьюя познайомив із Фалунь Дафа багатьох своїх ровесників. Родом він був із провінції Шаньсі в Китаї, де мав значні земельні володіння. Після переїзду на Тайвань його родичі привласнили все його майно. Батько Чженьюя казав, що якби не практикував Фалунь Дафа, то неодмінно повернувся б обстоювати свої права. Але тепер він міг говорити про це так, ніби ця історія його зовсім не стосувалася.
Ще одним практикувальником у Хуаляні був кухар. Раніше він часто напивався, грав в азартні ігри та відвідував борделі. Після автомобільної аварії він зламав праву руку. Лікар повідомив, що він більше ніколи не зможе піднімати важкі каструлі й працювати кухарем. Почувши, що Фалунь Дафа приносить людям велику користь, він вирішив почати практикувати. Через деякий час, виконуючи третю вправу, він із подивом виявив, що знову може піднімати праву руку. Згодом він повернувся до роботи кухарем і тепер усім розповідає про силу Фалунь Дафа.
У повіті Хуалянь Фалунь Дафа вже вивчили понад тисячу людей. Група Чженьюя не вела списків учасників, але її практикувальники особисто навчили вправ понад 400 осіб. Коли виникала потреба допомогти створити нові пункти колективної практики в інших місцях, Чженьюй та його співучні без вагань вирушали туди, де могли бути корисними.
(Далі буде)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
