(Minghui.org)

До попередньої частини


9. Даоські вірші

Люй Дунбінь, китайський даоський вчений та поет династії Тан, один із головних Восьми Безсмертних у китайській традиційній культурі, написав вірш «Попередження світові», у якому сказано: «Шістнадцятирічна красуня має ніжне тіло. Меч на її талії, щоб знищувати засліплених пристрастю чоловіків. Хоча ти й не бачиш, як він відтинає голови, та потай він висушує твій кістковий мозок».

Учитель Люй Дунбіня, Чжунлі Цюань, написав відомий вірш «Відкинь хтивість». У ньому сказано: «Сусідська дівчина гарна, вона дивиться на людей із любов'ю. Добропорядний чоловік потрапляє в пастку. Він думає, що це не такий уже й тяжкий гріх. Та Небо записало його вчинок, і покарання неодмінно буде. Благословення, здобуті його предками й ним самим у попередніх життях, зменшаться. Його життя скоротиться. Нещастя спіткають його нащадків. У наступному житті він народиться твариною.

Коли це бачу, я плачу. Я зітхаю, коли помічаю чоловіків, які захоплюються красивими жінками. Я хочу попередити людей: уникайте розпусної поведінки, перш ніж стане занадто пізно.

Якщо красуня не вийшла за вас заміж, не ходіть із нею до її кімнати. Вона намагається вас спокусити та заманити в ліжко. Ви не повинні мати із нею близьких стосунків. Якщо ви не можете себе контролювати, просто пам'ятайте, що через це ви потрапите до пекла. Якщо ваше бажання надто сильне, то запам'ятайте, що ця помилка буде коштувати вам життя.

Коли я думаю про це, мене проймає тремтіння, і я звільняюся від усіх бажань. Коли я вільний від будь-яких бажань, мене шанують і боги, і духи».

10. Буддійська сутра

«Сутра в сорока двох розділах» вважається першою буддійською сутрою, перекладеною китайською мовою. За легендою, імператор Мінді династії Хань відправив своїх посланців до Індії, щоб привезти цю сутру на білому коні. Після їхнього повернення імператор Мінді наказав збудувати в місті Лоян перший у Китаї буддійський храм — Храм Білого Коня.

В одному з розділів сутри говориться: «Будда сказав: Стережіться задивлятися на жінок! Стережіться розмовляти з жінками! Якщо вам доводиться розмовляти з жінкою, зберігайте чисте серце й праведні думки. Я — чернець і живу в цьому нечистому світі. Але нехай я буду подібним до лотоса, який, виростаючи з багна, розквітає чистим і незаплямованим.

Якщо вона стара, уважайте її своєю матір'ю. Якщо вона старша за вас, уважайте її своєю старшою сестрою. Якщо вона молодша, уважайте її молодшою сестрою. Якщо вона дитина, ставтеся до неї як до своєї дитини. Будьте милосердними та думайте про їхній порятунок. Проганяйте підступні думки».

11. Не залишай дружину, яка ділила з тобою всі труднощі

Сун Хун був високопосадовцем у часи династії Хань. Він був дуже чесним та сумлінним. Якось імператор Гуан У запросив Сун Хуна для ділової зустрічі. Вони сиділи у дворі поряд із новою ширмою, на якій були зображені гарні жінки.

Імператор кілька разів повернув голову в бік ширми, щоб подивитися на красунь. Тоді Сун Хун процитував Конфуція: «Я ще не бачив людини, яка любила б чесноту так само, як любить жіночу вроду».

Імператор наказав негайно забрати ширму. Потім він усміхнувся й сказав Сун Хуну: «Я на правильному шляху, чи не так?» Сун Хун відповів: «Я дуже радий, що Ваша Величносте прагнете чесноти».

Після того як принцеса Хуян, сестра імператора, овдовіла, імператор розмовляв із нею про придворних чиновників. Принцеса сказала: «Ніхто не може зрівнятися із Сун Хуном у чеснотах, зовнішності чи рисах характеру».

Імператор запросив Сун Хуна, а принцесу посадив за ширму. Імператор запитав Сун Хуна: «Я чув, що коли людина досягає високого становища, вона змінює друзів, а коли багатіє — змінює дружину. Чи правда це?»

Сун Хун відповів: «Я чув, що друга, з яким пройшов скрутні часи, не забувають, а дружину, яка розділила з чоловіком усі труднощі, не залишають».

Імператор повернувся до принцеси та сказав: «Ну що ж, не вийшло».

(Перейти до частини 4)