Стародавні китайські історії про утримання від хтивості (частина 4)

(Minghui.org)

До попередньої частини
______________________________________________________________

12. Віяло Кунміна з пір’я журавля

Чжуге Лян, китайський полководець і державний діяч епохи Трицарства, також відомий під ім’ям Кунмін, обрав собі за дружину жінку, яку ніхто не вважав красунею. Їхня історія передавалася з покоління в покоління, і людям досі подобається її слухати. Про Чжуге Ляна написано багато чудових переказів, і один із них — про його віяло, виготовлене з пір’я журавля.

У дитинстві Чжуге Лян навчався у видатного вчителя, який передав йому знання про військове мистецтво та закономірності змін на Небі й Землі. Мандруючи горами, він помітив хатину, у якій несподівано відчинилися двері, і з неї вийшла вродлива молода дівчина. Вона помахала Чжуге Ляну рукою, запросивши його випити чаю та зіграти в шахи.

Дівчина сказала: «Будь ласка, приходь у будь-який час, коли будеш вільний, ми гратимемо в шахи». Чжуге приходив до неї щодня й завжди чудово проводив час. Однак він уже не міг зосередитися на навчанні й не запам'ятовував прочитаного, навіть перечитавши один і той самий уривок кілька разів. Його вчитель швидко зрозумів, що з ним відбувається. Але його вчителя не можна було ввести в оману.

Учитель сказав: «Дерево легко зрубати, але важко виростити! Її краса засліпила тебе, і ти піддався її чарам. Чи знаєш ти, що вона — небесний журавель, який зійшов із Небес? Вона часто приходить у людський світ, щоб спокушати смертних».

Чжуге стало соромно, і він попросив поради у свого вчителя. Учитель вручив йому посох і сказав: «Кожен день вона купається в озері. Це слушний час, щоб сховати її одяг. Коли красуня не зможе знайти свого одягу, вона почне тебе шукати, щоб помститися. Скористайся цим посохом, щоб завдати їй удару у відповідь!»

Бувши слухняним учнем, Чжуге вчинив так, як йому було наказано. Коли дівчина-журавель не змогла знайти одягу, вона прийняла свій справжній вигляд і спробувала виклювати очі Чжуге. Він ухилився, схопив журавля за хвіст і вдарив палицею.

Коли білий журавель зрозумів, що більше не контролює ситуацію, він почав щосили боротися за свободу, вирвався й полетів. Але Чжуге міцно тримав його за хвіст, який так і залишився в його руках, тому дівчина-журавель більше ніколи не зможе повернутися в цей світ. Щоб назавжди запам’ятати свою юнацьку дурість, Чжуге зробив віяло з пір’я її хвоста, як постійне нагадування.

Навіть сьогодні люди вважають Чжуге «мудрецем високої чесноти, бездоганної моралі та спокійного розуму, який жив простим життям, не прагнучи слави й вигоди. Він мудро обрав собі за дружину непоказну жінку. Його шанували багато поколінь, а легенди про нього передавалися з покоління в покоління».

13. Жуань Ши — некрасива жінка

Мо Му — дружина Жовтого імператора, Чжун Лічунь — дружина імператора Сюань династії Північна Ці, Мен Гуан — дружина ханського чиновника Лян Хуна, та Жуань Ши — дружина Сюй Юня, військового чиновника в палаці царства Вей, часто згадуються як «четверо стародавніх некрасивих жінок», але вони також були добре відомі завдяки своїм чеснотам.

Сюй Юнь був добре відомим придворним чиновником у царстві Вей, заснованому полководцем Цао Цао в період Трицарства. Сюй Юнь одружився з дочкою з родини Жуань. У першу шлюбну ніч Сюй Юнь побачив, що дочка з родини Жуань була потворною, і вибіг із кімнати, відмовившись повертатися назад.

До нього завітав Хуань Фань, друг родини Сюй Юня, і сказав: «Має бути причина, через яку родина Жуань віддала свою некрасиву дочку тобі за дружину. Ти повинен з’ясувати, чому».

Сюй знову увійшов до кімнати, але хотів піти, щойно побачив свою некрасиву наречену, та вона схопила його за одяг. Оскільки він будь-якими способами хотів вирватися на волю, то запитав її: «Жінка повинна мати „чотири чесноти“. Скільки їх у тебе?» (У минулому в Китаї до жінки висувалися чотири вимоги: вона мала володіти гідністю та чеснотами, знати жіночу роботу, рукоділля та бути працьовитою, вміти підтримувати розмову й поводитися в суспільстві, бути скромною у висловлюваннях, а також мати витончений жіночний вигляд.) (Примітка перекладача)

Його наречена відповіла: «У мене немає лише краси, рештою трьох я володію. Учений повинен мати 100 чеснот. А скількома володієте ви, мій чоловіче?»

Сюй із гордістю відповів: «Усіма з цих ста чеснот».

Тоді його наречена запитала: «З цих ста чеснот доброчесність посідає перше місце. Ви віддали перевагу зовнішньому вигляду над доброчесністю. Як Ви можете стверджувати, що відповідаєте всім чеснотам?»

Сюй був приголомшений. Відтоді вони обоє поважали й любили одне одного та жили разом у злагоді.

Відтоді про них кажуть: «Шляхетний чоловік має сто чеснот, яких слід дотримуватися, і на перше місце ставить доброчесність. Сюй Юнь не зміг знайти відповіді, коли Жуань Ши вказала на його упущення. Хороша дружина піклується про свого чоловіка й допомагає йому. Подружжя жило в мирі та злагоді протягом багатьох років».

14. Юйчи Цзінде

Юйчи Ґун, також відомий під ім’ям Цзінде, був видатним генералом за часів династії Тан. Він увійшов до числа двадцяти чотирьох героїв, портрети яких були виставлені в павільйоні Лін'яньге.

У книзі «Історія як дзеркало» записано розмову між імператором Тайчжуном і Юйчи Ґуном. Імператор запитав Юйчи Ґуна: «Я хочу видати за тебе свою доньку. Що ти про це думаєш?»

Юйчи Ґун уклонився імператорові до землі й шанобливо відмовився: «Моя дружина, хоч і походить зі скромної родини, багато років розділяла зі мною і щастя, і лихо. Я людина скромних здібностей і неглибоких знань, але чув, що в давнину, навіть ставши заможними, люди не брали собі іншої дружини. Тому я не можу одружитися з принцесою».

(Перейти до частини 5)