Стародавні китайські історії про утримання від хтивості (частина 2)

До попередньої частини
_____________________

(Minghui.org)

6. Стара дружина Янь Цзи

Янь Їн, також відомий як Янь Цзи, був знаменитим філософом і дипломатом за часів періоду Весни та Осені. До нього особливо прихильно ставився імператор Цзін держави Ці.

Одного разу імператор Цзін вирішив відвідати Янь Їня й вирушив до нього додому. Під час бенкету імператор Цзін побачив жінку й запитав: «Жінка, яку я щойно побачив, — це ваша дружина?» Коли Янь Цзи відповів ствердно, імператор Цзін жартома зауважив: «Яка вона стара й некрасива. Я маю молоду й вродливу дочку. Як щодо того, щоб одружитися з моєю дочкою?»

Почувши це, Янь Цзи підвівся, став перед імператором Цзіном, вклонився йому й сказав: «Ваша Величносте, хоча моя дружина вже стара й некрасива, ми прожили разом багато років. Я познайомився з нею, коли вона була молодою й вродливою. Виходячи заміж, жінка віддає чоловікові свою молодість і красу, і з роками старіє та втрачає вроду. Коли моя дружина була молодою, вона довірила мені своє життя, а я взяв її за дружину. Вона прожила зі мною всі ці роки».

«Тепер, хоча Ваша Величносте виявили мені таку велику честь, як я можу зрадити її вірність, яку вона зберігала відтоді, як була молодою?» — Янь Їн знову вклонився імператору й із вдячністю відхилив його пропозицію. Побачивши, що Янь Їн вірний своєму слову і що його почуття до дружини такі глибокі, імператор Цзін більше не став наполягати на своєму.

Іншого разу Тянь Уюй, на той час впливова й знаменита людина, намагався вмовити Янь Їна розлучитися зі своєю старою дружиною. Янь Їн відповів йому: «Я чув, що розлучатися зі своєю старою дружиною — непристойно й ганебно, а захоплюватися молодими й вродливими коханками — це розпуста. Якщо людина, побачивши вродливих жінок, забуває про честь і насолоджується багатством, то вона порушує моральні принципи. Як я можу піти всупереч давнім принципам наших предків?»

Як придворний чиновник, Янь Їн був вірний імператорові й дбав про народ. За свої високі моральні якості він користувався загальною повагою. Скромний і чесний, він дотримувався принципів доброти, справедливості та належної поведінки й мав бездоганну репутацію. Конфуцій високо цінував Янь Їна, називаючи його ввічливим і мудрим державним діячем, який умів швидко й розважливо розв’язувати будь-які справи. (Примітка автора)

7. Конфуцій застерігав від хтивості

Конфуцій сказав: «У молодості, коли тіло й життєва сила ще не досягли зрілості, людина має остерігатися хтивості».

Хуан Сяочжи прокоментував цей вислів так: «З погляду мудрої людини завжди слід стримувати хтиві бажання». А в «Книзі обрядів» сказано: «Звичайна людина не повинна заводити коханку, якщо лише до п’ятдесяти років у неї не народилося дітей». Отже, віддавна люди прагнули стримувати хтивість. Конфуцій говорив про це небагато, проте наголошував, що «у молодості, коли тіло й життєва сила ще не досягли зрілості, людина має остерігатися хтивості». Це свідчить про те, що він надавав цьому питанню великого значення.

У молодості людина подібна до рослини, що лише пускає паростки, або до комахи, яка перебуває в зимовій сплячці. Якщо пошкодити молоді паростки, рослина зів'яне. Якщо ж комаху, що зимує, викопати й залишити незахищеною на поверхні, вона неодмінно загине. Тому Конфуцій застерігав молодих людей від хтивості, закликаючи їх бути стриманими, берегти себе й зберігати життєві сили.

Якби в юності людина могла тримати під контролем свої чуттєві бажання, її життєва сутність збереглася б, а сама вона була б сповнена сил і енергії. Коли такий юнак стане на державну службу, його духовна міць і життєва енергія допоможуть йому досягти видатних результатів. Саме із самоконтролю народжуються благородний характер і справжня мудрість. Навіть якщо молода людина не досягне великих успіхів, вона однаково проживе довге життя й не помре передчасною або насильницькою смертю. Саме на це молодим людям слід звернути особливу увагу.

Існує такий вислів: «Вчення Конфуція утверджує такі моральні чесноти, як вірність, шанобливість до старших, чесність, почуття сорому, доброта, праведність, ввічливість і надійність. Чоловік і жінка повинні дотримуватися належної дистанції у взаєминах. Це серйозне застереження для молодих людей». (Примітка автора)

8. Мен-цзи закликав обмежувати свої бажання

Філософ Мен-цзи сказав: «Немає кращого способу плекати свідомість, ніж зменшувати свої бажання. Якщо людина має небагато бажань, то навіть коли іноді не може їх стримати, вона втратить небагато. Якщо ж бажань у неї багато, то навіть коли їй часом вдається їх стримувати, вона збереже зовсім небагато».

Майстер Їнь Хуан пояснив це на такому прикладі: «Людина повинна стримувати хтиві бажання навіть тоді, коли вона цілком здорова, не кажучи вже про період після одужання. Десять років тому син заможного підприємця навчався в Японії західної медицини й був найкращим студентом на своєму курсі. Одного дня він їхав трамваєм. Не дочекавшись, поки трамвай повністю зупиниться, він вистрибнув із нього й зламав руку.

Оскільки він був лікарем і спеціалізувався в цій галузі, то швидко одужав. Однак для повного зрощення кісток зазвичай потрібно близько ста днів, і протягом цього часу слід утримуватися від статевих стосунків. Не дочекавшись завершення цього періоду, він повернувся до Китаю через смерть матері. Однієї ночі він мав статевий зв’язок із жінкою, а наступного дня помер. Він був надзвичайно здібним, стояв на порозі лікарської кар'єри, але не знав, що в той час слід було утриматися від таких дій. Заради короткочасної тілесної втіхи він заплатив власним життям. Яка прикрість!»

«…Я часто кажу, що 40 % усіх смертей спричинені потуранням хтивим бажанням. Хоча смерть таких людей не завжди настає безпосередньо через хтивість, надмірне потурання цим бажанням завдає великої шкоди їхньому здоров’ю, і зрештою вони помирають саме через це. Лише близько 20 % людей помирають природною смертю. Світ такий великий, людей так багато, а вісім чи дев’ять із кожних десяти помирають через потурання хтивим бажанням. Хіба це не сумно? …»

Люди високо шанували Мен-цзи. Розвиваючи вчення своїх попередників і продовжуючи традицію мудреців, він керувався у своїй поведінці доброзичливістю та зберігав чисте серце, маючи небагато бажань. Його вважали другим після Конфуція, і люди ставилися до нього з великою повагою. Завдяки його чеснотам прославилася й мати Мен-цзи, яка тричі змінювала місце проживання, щоб її син зростав серед доброго оточення. (Примітка автора)

(Перейти до частини 3)