(Minghui.org) З дитинства мені доводилося приймати ліки для лікування різних хвороб. Однак стан так і не покращувався, і зрештою я втратила віру в медицину та лікарів.
Відтоді як я почала практикувати Фалунь Дафа, зі мною, а також з усіма жителями моєї сільської місцевості сталося багато дивовижних подій, які не піддаються науковому поясненню.
Дозвольте розповісти свою історію.
Страждання від хвороб із дитинства
Батьки розповідали, що в дитинстві я кілька разів була на межі смерті. У віці 13–16 років у мене в черевній порожнині утворилася пухлина вагою 8 кг. Мій стан не покращився після численного приймання гірких трав’яних відварів, а також ін’єкцій, від яких з’явилися побічні ефекти, і мені стало важко ходити. Після заміжжя моє здоров’я ще більше погіршилося. Я страждала від ниркової недостатності, апендициту, шлункових захворювань, хвороб серця, гінекологічних проблем, дисфункції нервової системи, плечового періартриту та інших недуг, зокрема захворювання крові. Крім того, після пологів у мене розвинувся ревматизм і симптоми серйозного неврологічного розладу. Кінцівки часто були настільки слабкими, що я ледве могла ходити. Іноді, коли я була на вулиці і до мене хтось звертався, я не мала сил підняти голову.
Мені подобалася моя робота перукаря, але я була надто слабкою, щоб вставати з ліжка й іти на роботу. Одна жінка дуже хотіла зробити в мене зачіску й приходила до мене 10 разів, але так і не змогла підстригтися через мій поганий стан. Часом мені здавалося, що я більше не хочу жити. Але тоді я думала про свою дитину й батьків, які витратили цілий статок на моє лікування. Якщо я помру, як вони це переживуть? І що буде з моєю дитиною?
Моє тіло очистилося після читання «Чжуань Фалунь»
Моя мама страждала від тяжкого серцевого захворювання. Коли я була дитиною, у неї часто траплялися напади, і вона втрачала свідомість. Я зі страху плакала й стискала її акупунктурні точки женьчжун і хукоу, іноді так сильно, що з’являлася кров, поки вона не приходила до тями. Згодом хтось сказав моїй мамі, що їй може допомогти Фалунь Дафа, і дав «Чжуань Фалунь» — головну книгу Дафа.
Мама почала читати книгу та виконувати вправи Фалунь Дафа. Спочатку я не надавала цьому особливого значення, але згодом помітила, що проблеми із серцем у мами зникли.
Одного разу до нас у гості з далекого краю приїхала далека родичка однієї з маминих подруг. Мені це здалося дивним, адже я її навіть не знала — навіщо їй було долати таку відстань, щоб просто побачити мене? Вона представилася як моя «четверта тітка» (сестра моїх бабусі й дідуся) і пояснила, що захворіла та потребує допомоги.
Я сказала: «У нас є чудова книга. Мама прочитала її, і в неї перестало боліти серце». Вона була неписьменною, тому я запропонувала почитати їй цю книгу.
Під час читання я постійно думала: «Яка хороша книга! Таке відчуття, ніби кожне речення звернене безпосередньо до мене. Невже в наш час ще є люди, які говорять такі прості й щирі істини?» Прочитавши понад 20 сторінок, «четверта тітка» сказала, що вже темніє і їй час іти.
Після того як вона пішла, я раптом відчула, ніби сильно застудилася. Усі суглоби боліли так, ніби їх різали ножем. Коли мама повернулася додому, я розповіла їй про це, але вона удала, що не чує мене, і пішла готувати вечерю. Дізнавшись деякі принципи з книги Дафа, я подумала: «Можливо, це Вчитель Лі Хунчжи [засновник Фалунь Дафа] очищає моє тіло. Якщо це так, то завтра вранці я маю почуватися добре».
І справді, наступного ранку весь дискомфорт зник. Я вперше відчула, як очищається моє тіло!
Відтоді я почала практикувати Фалунь Дафа і слідувати принципам Істина, Доброта, Терпіння. За два роки майже непомітно для самої себе всі мої хвороби зникли. Відтоді я не прийняла жодної таблетки. Відчуття звільнення від хвороб було настільки піднесеним, що іноді, коли гуляла сама, я підстрибувала від радості.
Озираючись назад, я розумію, що це було надзвичайно. Так у 2004 році між Дафа і мною встановився зв’язок, зумовлений долею.
Роз’яснення людям фактів про Дафа
У дитинстві я так часто хворіла, що всі думали, ніби я скоро помру. Багато мешканців села, вчителів і однокласників приходили до мене з подарунками, співчуваючи й думаючи, що я така маленька й ось-ось помру. З кожної родини в селі хтось приходив. Ніхто не вірив, що я виживу. Коли вони побачили, що я тепер здорова, усі зрозуміли, що Дафа — незвичайна практика.
Тоді компартія Китаю (КПК) вже розгорнула переслідування Фалунь Дафа (з липня 1999 року). Я подумала: «Дафа — така чудова практика. Я постараюся, щоб усі мої друзі, родичі, однокласники, вчителі та всі мешканці села зрозуміли правду і не вірили брехні КПК про Дафа». Тому я ходила від дому до дому, пояснюючи, що Дафа несе добро, і допомагала людям вийти з КПК.
У селі жили кілька молодих людей, які працювали далеко від дому. Коли вони повернулися, мешканці села порадили їм вийти з КПК, щоб убезпечити себе. Більшості з них було трохи за 20, і вони один за одним приходили до мене, бажаючи вийти з КПК. Хтось сказав: «Будь ласка, тримайте нас у курсі новин про Фалунь Дафа і не забувайте про нас!»
Я розповідала їм про фальсифікацію самоспалення на площі Тяньаньмень і «камінь з прихованими ієрогліфами». Також я давала їм сувеніри з інформацією про Дафа й нагадувала, щоб вони повторювали фразу: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао), де б вони не були. Усі вони уважно ставилися до інформаційних матеріалів, які я їм передавала. Я роз’яснювала правду всім мешканцям села.
Тоді я працювала перукаркою. Люди вважали мене доброю майстринею з гарними навичками. Оскільки ціни були низькими, багато хто обирав саме мене для стрижки. Я використовувала цю можливість, щоб роз’яснювати правду під час роботи. Щоб уникнути переслідувань, я часто змінювала місце розташування перукарні. Багато людей, побачивши чудеса Дафа, робили все можливе, щоб допомогти мені знайти нове приміщення для роботи, і приходили розповісти, що сталося з ними після того, як вони дізналися правду про Дафа.
Домашня птиця в нашому селі не постраждала від пташиного грипу
Одного разу в нашому районі спалахнула епідемія пташиного грипу. Наше село було оточене чотирма сусідніми селами. Мешканка нашого села, яка працювала електриком, розповіла:
«Знаєте, у всіх навколишніх селах кури й качки були повністю знищені — всі до однієї загинули! А в нашому селі не померла жодна. Хіба це не дивно?»
Спочатку я здивувалася, але потім мене раптово осяяло:
«Усе наше село вийшло з КПК, тому ні кури, ні качки, ні домашня худоба не постраждали!»
Молодий чоловік, одержимий нечистим духом, урятований
Одного дня до мене зайшов постійний клієнт — чоловік років тридцяти, щоб підстригтися. Він був небагатослівний, тому я взяла ініціативу й почала розмову.
«Я сьогодні ще нічого не їла», — сказала я.
«А я вже кілька днів нічого не їв», — відповів він.
Я здивовано запитала: «Як тобі вдається хоч щось робити в розпал сезону, якщо ти вже кілька днів не їси?»
«Ну… — Він трохи зніяковів. — Я, мабуть, вам скажу. Я страждаю від хвороби».
Я подивилася на нього й сказала: «По тобі зовсім не видно, що ти хворий».
«Коли мій стан різко погіршується, — пояснив він, — родичі відвозять мене на сусідній цегельний завод. Робітники там мене так бояться, що ховають інструменти».
Почувши це, я зрозуміла, що відбувається. Його незвичайний стан був спричинений одержимістю нечистим духом, а не звичайною медичною хворобою в загальноприйнятому сенсі. Тому я сказала: «У такому разі тобі потрібно знайти того, хто спеціалізується на лікуванні одержимості».
«Я вже багато років намагаюся отримати допомогу в боротьбі з цією недугою. Щороку витрачаю тисячі, іноді й 10 000 юанів, але нічого не допомагає».
«Тобі може здаватися, що ця сутність надто сильна і з нею ніхто не зможе впоратися. Однак я маю метод, який, можливо, допоможе, — сказала я. — Усе залежить від щирості твоїх намірів».
«Що це? Скажіть, будь ласка!» — наполягав він.
Тоді я розповіла йому про Дафа та вихід із КПК. Я дістала амулет Дафа, який можна носити на шиї, і сказала йому щиро повторювати написану на ньому фразу: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Я запропонувала йому вдягнути амулет і попросила бути обережним, щоб під час роботи піт не стер написані ієрогліфи.
Він сів на стілець і взяв амулет. Погравшись із ним на шнурку, він пробурмотів: «Хіба це не просто звичайна дрібничка? Невже я справді можу так просто взяти й надіти її?»
«Він уже в тебе в руках. Чому ж ти все ще вагаєшся? Ти боїшся чи дух, що вселився в тебе? — сказала я. — Ти ж міцний молодий чоловік. Цей амулет призначений для твого захисту. Не бійся. Варто тобі лише наважитися й надіти його — і з тією сутністю буде покінчено».
Він кілька разів обережно похитав амулет, трохи подумав, глибоко зітхнув і, зібравшись із духом, рішуче надів його на шию. Деякий час він тихо сидів у кріслі, прислухаючись до своїх відчуттів, потім розрахувався за стрижку й пішов.
Наступного дня я почула стукіт у двері. Я відчинила й побачила того молодого чоловіка, якого бачила напередодні. Він сяяв від щастя, як дитина, ходячи туди-сюди моїм салоном.
Він схвильовано розповів мені:
«Учора, щойно я вийшов від вас, одразу відчув голод. Тому пішов на ринок і, купивши велику рибу, вирішив попросити дружину приготувати її для мене. Але потім подумав, що приготую її сам. Коли риба була готова, я з’їв усю цю кілограмову рибу! Дружина була така рада, що я знову можу їсти. Вона запитала, що сталося. Я показав їй амулет і сказав, що мені веліли повторювати написану на ньому фразу». Коли дружина запитала, хто мені його дав, він відповів, що не може сказати.
У мене навернулися сльози на очі. По-перше, я зраділа, що він зрозумів, що Фалунь Дафа несе добро. По-друге, мене зворушило, що він турбувався про безпеку практикувальниці Дафа і навіть не сказав дружині, хто подарував йому амулет. Я сказала йому: «Не забудь сказати дружині, щоб вона вийшла з лав КПК і отримала благословення».
Через рік він знову прийшов до мене і пояснив, що напис на його амулеті стерся, тож я дала йому новий. Він розповів мені:
«Протягом останнього року я керував наддовгою вантажівкою й перевозив тонни зерна гірськими дорогами. У кабіні нас було восьмеро, і двічі ми ледь не зірвалися разом із вантажівкою в гірську прірву».
Я запитала, чи не забував він повторювати фразу «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао».
«Звичайно, — відповів він. — Якби я цього не робив, хіба вантажівка могла б заглухнути саме в той момент, коли ми були так близько до урвища? Це було дуже страшно, адже в машині було восьмеро людей!»
Секретар парткому села закликає людей виходити з КПК
Цін був секретарем парткому в сусідньому селі. Коли я намагалася розповісти йому про Дафа, він не слухав і постійно перебивав мене. Але я не здавалася. Щоразу, коли він приходив, я знову намагалася. Поступово він дізнався правду про Дафа і вийшов із КПК. Згодом він часто приводив своїх друзів до моєї перукарні, щоб постригтися. Через деякий час він підійшов до мене й розповів, що дивом уникнув смерті у двох різних автомобільних аваріях.
Вперше це сталося, коли він врізався автомобілем у велике дерево. Миттєво усвідомивши, що ситуація безвихідна, він подумав: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао», а потім знепритомнів. За кілька миттєвостей він почув, як навколо нього перешіптуються люди. «Він загинув, — сказав один голос. — Усе скінчено. Кермо зламалося, коли він ударився об нього грудьми. Як взагалі можна вижити після такого?»
Він відкрив очі. Побачивши, що він прийшов до тями, очевидці витягли його зі зім’ятого автомобіля й терміново доправили до лікарні. На загальний подив, результати обстеження показали, що з ним усе гаразд.
Вдруге він їхав уночі. Йому здалося, що на дорозі він побачив дві постаті. Щоб уникнути зіткнення, він різко звернув убік, і його машина скотилася в яр на кілька метрів. Велика сумка, у якій він перевозив гроші, вилетіла з автомобіля. Побачивши, як гроші розлітаються в повітрі, перехожі вирішили, що водій навряд чи міг вижити. Тому вони залишили його лежати на місці й кинулися збирати гроші. Раптом вони почули, як він кричить: «Допоможіть мені! Швидше, допоможіть мені!» Вони витягли його з машини. Він підвівся, оглянув себе й виявив, що не отримав жодної травми.
Він спеціально приїхав, щоб розповісти мені про ці дивовижні події, і привіз із собою мішок солодкої кукурудзи. Я не стала приймати подарунок і сказала: «Ми допомагаємо людям, не очікуючи жодної винагороди».
Він наполягав, щоб я взяла кукурудзу: «У мене її дуже багато. Я засіяв нею 100 гектарів!»
Цін часто приводив до мене групи людей, просячи допомогти їм вийти з КПК. В одній із груп, щойно я почала говорити, один чоловік подивився на Ціна й невдоволено сказав: «Цін, ти привів нас у місто. Ти не повів нас пообідати, а натомість привіз, щоб ми вийшли з партії?»
Я одразу відповіла: «Цін робить це заради вашого ж блага. Йдеться про порятунок життя та забезпечення безпеки — це ж добре».
«Невже?» — запитав чоловік.
Я почала пояснювати, що таке вихід із КПК, чому слід вийти з КПК, що таке Фалунь Дафа, розповіла правду про інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень. Тоді вони все зрозуміли й погодилися вийти.
Через кілька днів вони повернулися, і один із чоловіків показав мені свої руки. Я була вражена, побачивши на них шрами, схожі на сліди від удару блискавки. Я запитала: «Що сталося? Це опіки? Чому це виглядає так, ніби вдарила блискавка?»
Чоловік вигукнув: «Я ледве залишився живий!»
І розповів про випадок. Він працював електриком. Одного разу під час роботи через його тіло пройшов розряд високої напруги, від рук до самих ступнів. Удар миттєво збив його з ніг, і він знепритомнів. Люди поруч вирішили, що він загинув, але, на їхній подив, він прийшов до тями та залишився живим.
Підійшов інший електрик, щоб оглянути його, і сказав: «Це просто неймовірно! Ніхто не може вижити після такого удару високої напруги!»
Підійшов технік, щоб перевірити обладнання, і також заявив: «За такого рівня напруги вижити неможливо!»
У той момент чоловік усвідомив, що його врятував Учитель Лі Хунчжи. Його поведінка була зовсім іншою, ніж під час попереднього візиту: цього разу він був сповнений благоговіння та вдячності. Я запитала його: «Чи повторювали ви фразу „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“, коли стався нещасний випадок?»
«Я навіть не встиг зреагувати, як мене вдарило».
Тоді я зрозуміла: «Я знаю, що Вчитель Лі захистив вас саме тому, що ви вийшли з лав КПК!»
Він і всі його друзі вірили, що його врятував Дафа.
Чоловік в інвалідному візку, який роками не міг ходити, знову став на ноги
Я знала корейсько-китайське подружжя, яке було католиками. Чоловікові на вигляд було близько 60 років, він сидів в інвалідному візку, який штовхала його дружина. Вони регулярно протягом трьох років приходили до мене додому на стрижку. Помітивши, що після багатьох років витрат на лікування в них майже не залишилося грошей, я брала з нього лише два юані за стрижку й гоління. З його дружини, якій я робила стрижку, фарбування та хімічну завивку, ніколи не брала більш як 30 юанів. Іноді, якщо в них не вистачало грошей, я брала ще менше.
Я вже давно радила їм вийти з компартії Китаю та пов’язаних із нею організацій, але вони не погоджувалися. За два місяці до Китайського Нового року я знову заговорила з ними про вихід із партії, але вони мовчали. Тоді я звернулася до дружини: «Раз ви вірите в Бога, вам слід чинити за Його волею. „Червона краватка“ — це погана річ. Ви повинні позбутися цієї біди!»
Цього разу вона зрозуміла й відповіла: «Правильно! Я маю позбутися цього зла!» Нарешті вона погодилася вийти з КПК.
Я продовжила: «Ви повинні сказати чоловікові також позбутися зла. Тільки так ви зможете себе захистити. Тоді Бог вас урятує!» Чоловік також зрозумів і теж вийшов із партії.
Через місяць, напередодні Китайського Нового року, перукарня була переповнена клієнтами, які чекали своєї черги. Я була повністю зайнята роботою й не піднімала голови. Коли з’явилося те подружжя, я впізнала їх і швидко сказала іншим: «Чи не могли б ви пропустити їх уперед? Він в інвалідному візку, і йому, можливо, важко довго сидіти». Тому я почала стригти його першим.
Закінчивши стрижку, я звернулася до його дружини: «Якщо хочете зробити хімічну завивку, краще спочатку відвезіть чоловіка додому, а потім повертайтеся».
Почувши це, подружжя переглянулося. Потім чоловік повернувся й пішов. Лише тоді я помітила, що він зовсім не приїхав на інвалідному візку! Він повністю одужав! Дружина радісно сказала: «Ніби він випив якийсь чудодійний еліксир!»
Дафа благословив їх після того, як вони вийшли з КПК!
Мій батько тричі пережив смертельну небезпеку
Мій батько твердо вірив, що Дафа несе добро, і часто повторював: «Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи». Він прочитав «Чжуань Фалунь» і сказав: «Це велика книга. Вона для тих, хто прагне просвітлення!» Він вийшов із КПК і здійснив справді милосердний учинок для мешканців села, розповівши їм про Дафа.
Тоді я хотіла розповісти родичам про Дафа, але, поїхавши з рідного дому в три роки, уже нікого з них не знала. Тому попросила батька відвести мене до них. Він страждав від болю в животі та ногах, але, спираючись на товсту палицю, йшов зі мною від дому до дому. Так, обходячи всіх родичів, близьких і далеких, я поговорила приблизно з 80 людьми, і всі вони вийшли з компартії Китаю. Пройшовши разом зі мною цей шлях, батько отримав благословення: біль у животі зник, ноги загоїлися, і палиця йому більше не знадобилася!
Ба більше, батько тричі опинявся в смертельно небезпечних ситуаціях, але щоразу залишався неушкодженим. Перший випадок стався під час аварії воза, запряженого волами. Того дня батько їхав возом, завантаженим дровами, униз схилом, коли вантаж змістився й вдарив вола по задній частині тіла та ногах. Старий віл у паніці помчав униз. Гірська стежка була дуже вузькою — її ширини ледь вистачало для двоколісного воза. Батька скинуло на землю прямо перед возом. Уже на межі того, щоб потрапити під колеса, у ту частку секунди смертельної небезпеки він подумав: «Учителю Лі, я прочитав Вашу книгу!»
Раптом батько відчув, як прямо над його головою пронісся порив вітру. Він відкрив очі й побачив, що наляканий віл із возом уже промчав повз і мчав униз схилом. Батько підвівся й хотів струсити пил з одягу, але виявив, що на ньому немає жодної порошинки.
Це було просто неймовірно — віз із дровами пролетів над батьком, немов порив вітру. У возі також був літній чоловік, якого викинуло в кювет, але, на щастя, він залишився неушкодженим. Батько сказав, що Вчитель Лі також урятував і цю людину.
Другий серйозний випадок стався, коли батько впав із даху. Він допомагав ремонтувати будинок мого дядька. Щоб вітер не зірвав дах, через передню та задню частину будинку натягнули мотузки. Одна з них була погано закріплена, і батько схопився саме за неї, коли спускався. Раптом він зірвався та впав на спину. Від удару його обличчя набуло жахливого зеленуватого відтінку. Падіння було настільки сильним, що шкіряний ремінь порвався.
Люди кинулися допомагати, хотіли підняти його, але батько спокійно сказав: «Не чіпайте мене. Усе гаразд». За мить він додав: «У мене просто перехопило подих і зводить бік судомою». Зрештою, він справді був у порядку, окрім цієї судоми, яка повністю минула через кілька місяців.
Пізніше ми дізналися, що молодий чоловік із сусіднього села також упав із даху й сильно вдарився об землю. Після падіння він втратив контроль над тазовими органами й більше не міг себе обслуговувати. Я зрозуміла, що Вчитель захистив мого батька.
Третім тяжким випробуванням для батька став інсульт. Через переслідування Дафа компартією Китаю мене неодноразово незаконно арештовували. Кожного разу батьки невтомно намагалися домогтися мого звільнення. Це сильно виснажувало їх фізично й морально. Незадовго до мого третього ув’язнення в батька з’явилися симптоми інсульту: він перестав упізнавати деякі предмети, а рот помітно перекосило.
Коли мене звільнили, батько прийшов мене зустрічати. Я побачила, що він повністю одужав. Він виглядав надзвичайно сильним і ніс велику дорожню валізу, настільки важку, що я не змогла її підняти. Я знала — це Вчитель із безмежним милосердям оберігав батька.
Син отримав користь від Дафа
Коли син був маленьким, я їхала на велосипеді, а він сидів у кошику позаду. Раптом назустріч на великій швидкості виїхав чотириколісний електромобіль і сильно врізався в мене, через що я впала на землю й відлетіла на значну відстань. Після цього автомобіль врізався в стіну.
Власник електромобіля злякався, його обличчя поблідло. Я швидко підвелася й заспокоїла його: «Зі мною все гаразд, не хвилюйтеся».
Лише тоді я повністю прийшла до тями й зрозуміла, що від удару син вилетів із кошика. Він сидів на землі осторонь, не плакав, виглядав зовсім неушкодженим і сказав: «Я теж у порядку». Це Вчитель захистив мене й сина!
Коли синові було близько шести років, у нього по всьому тілу з’явилася вітрянка, але без болю чи свербежу. Одного разу дядько приніс йому тарілку смажених у маслі гострих кальмарів і рис із яйцем. Син сидів у ліжку, їв і водночас грався.
Я стригла клієнтів удома, у кімнаті було кілька літніх жінок. Я скористалася нагодою, щоб розповісти їм про Дафа. Під час розмови я згадала про вітрянку в сина, і він підняв сорочку, показуючи тіло, вкрите висипом.
Жінки вигукнули: «Це справжнє диво! Як так, що в дитини зовсім немає свербежу? Він же точно не прикидається! Якби свербіло, він би постійно чухався й вередував! І при цьому ще й їсть їжу, яка зазвичай погіршує стан!»
Лише тоді я зрозуміла, що при вітрянці зазвичай має бути сильний свербіж. Але син поводився так, ніби нічого не відбувається. Це було справді дивовижно.
За всі ці роки син жодного разу не звертався до лікаря. Коли він навчався в початковій школі, під час медогляду вчитель зазначив, що в нього найміцніший імунітет у класі. Учитель сказав, що син, мабуть, отримав усі необхідні щеплення.
Коли син прийшов додому й розповів мені про це, я одразу внесла ясність: «Твій викладач помиляється. Тобі зробили лише одне щеплення. Тобі ввели одну дозу вакцини від гепатиту B, коли ти народився. Але після цього на руці почали з’являтися дивні плями, ніби тканина розкладалася. Тому відтоді тобі більше не робили жодних інших щеплень».
Коли син був підлітком, у нього заболів зуб, і він не міг заснути всю ніч. До стоматолога ми мали йти вранці. Я запропонувала: «Спробуй повторювати про себе „Фалунь Дафа несе добро“ або вірші з „Хун Їнь“».
Я була дуже втомлена й заснула. Але невдовзі син розбудив мене й схвильовано сказав: «Мамо, я повторював „Хун Їнь“ і раптом здалеку прямо в мій зуб вистрілив золотистий промінь світла, і біль миттєво зник!»
Одного разу син прийшов додому зовсім виснажений. Він безперервно кашляв і ледве міг дихати. Ми з чоловіком були в розпачі. Що б ми не робили, нічого не допомагало. Чоловік навіть у пориві відчаю почав тупотіти ногами й зганяти роздратування на мені.
У мене раптово з’явилася ідея. Я дістала книгу «Чжуань Фалунь» і сказала сину: «Лягай і слухай, поки мама буде тобі читати, добре? Слухай уважно». Син кивнув і слухав, як я читаю. Лише за кілька хвилин він перестав кашляти й мирно заснув.
Наступного ранку за сніданком ми обговорювали події минулої ночі. Син сказав: «Тату, цей випадок мав показати тобі щось важливе!» Син натякав батькові, що ця ситуація продемонструвала, наскільки дивовижним насправді є Дафа.
Чоловік мовчав, обдумуючи слова сина.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
