(Minghui.org) Чанчунь — невелике місто в Китаї. Однак воно займає особливе місце в серцях практикувальників Фалунь Дафа, тому що це рідне місто Вчителя та місто, де практика Фалунь Дафа вперше була представлена широкому загалу.

Хоча мені не вдалося відвідати семінари, які особисто вів Учитель, я пишаюся тим, що родом із Північно-Східного Китаю. Під час лекції Закону в Австралії один практикувальник із Північно-Східного Китаю поставив Учителю запитання. Коли Вчитель дізнався його акцент і з усмішкою прокоментував: «Уродженець Північного Сходу», я відчула глибоке почуття спорідненості!

Почавши практикувати Фалунь Дафа, я здійснила кілька незабутніх поїздок до Чанчуня, завдяки яким почала старанно вдосконалюватися. Я хотіла б розповісти вам про деякі свої переживання та враження.

Моє життя змінилося на краще після того, як я відкрила для себе Фалунь Дафа

Коли мій батько помер на початку 1996 року, я дуже хворіла. До того як я почала практикувати Фалунь Дафа, я була настільки слабкою, що мене підключали до крапельниці, і я не мала сил навіть говорити. Через серйозну нестачу кисню для серця в мене німіли груди, спина, ліва рука та пальці, а ліве плече опустилося. Проте тільки-но я почала вивчати третю вправу, то змогла піднімати руки й мені було дуже комфортно. І хоча я страждала на хронічне безсоння, тієї ночі спала дуже добре!

Щойно я почала читати Закон, то знайшла відповіді на багато складних питань. Це було так, ніби моя втрачена душа нарешті знайшла шлях додому. Я відчула себе оновленою, і моя повага до Вчителя та Дафа зростала. Я шкодувала, що не дізналася про Фалунь Дафа раніше, і заздрила практикувальникам, які мали можливість відвідувати семінари, які проводив особисто Вчитель. Коли співучні запросили мене відвідати серію групових занять з вивчення Закону в Чанчуні, я відразу погодилася!

Але саме в той момент, коли я збиралася їхати, у мене почалися місячні. До того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, я страждала від дисфункціональної маткової кровотечі. Якоїсь миті я мало не померла через неконтрольовану кровотечу. Лікарям вдалося врятувати моє життя, але фізично я була дуже слабка з тяжкою анемією. Зупинити кровотечу можна було лише ліками. Я почувала себе настільки слабкою, що не могла ні працювати, ні вчитися. Почавши практикувати Фалунь Дафа, я тішилася своїм новим життям і здоровим тілом. Я навіть забула про свої хвороби. Раніше мені доводилося повністю покладатися на ліки, щоб викликати місячні. Цього разу, хоча місячні в мене почалися спонтанно, без застосування будь-яких ліків, кровотеча все ще була сильною. Я почала нервувати, турбуючись про можливі ускладнення під час поїздки до Чанчуня та про те, що мені буде ніяково, якщо я забрудню свій одяг і постільну білизну. Я подумала: «Хоч би вони закінчилися сьогодні ввечері, щоб я змогла завтра поїхати в Чанчунь». Тієї ночі кровотеча припинилася! Я знала, що Вчитель заохочує мене здійснити цю поїздку, тому я з радістю вирушила до Чанчуня.

Після прибуття до Чанчуня я разом з іншими практикувальниками виконувала весь комплекс із п’яти вправ. Коли ми виконували другу вправу, співучні з Чанчуня утримували кожну позу протягом десяти хвилин. Оскільки я практикувала лише кілька місяців, то зазвичай утримувала кожну позу лише по кілька хвилин. Але цього разу, виконуючи вправи разом, я терпіла біль, стиснувши зуби, і не здавалася.

Коли я повернулася до гуртожитку, де ми зупинилися, у мене з’явилися симптоми застуди, такі як нежить і сльози. Я знала, що Вчитель очищає моє тіло, і це спонукало мене виконувати вправи в кімнаті самостійно. Виконавши четверту вправу, я заплющила очі й прилягла відпочити. Майже одразу я відчула, як моє тіло почало підніматися вгору, проходячи крізь кожен поверх, і зупинилося на самому верху будівлі. Я трохи злякалася, гадаючи, куди мене занесе далі. З цією думкою я негайно опустилася на ліжко. Я пережила саме те, про що говорив Учитель у книзі «Чжуань Фалунь». Я знала, що Вчитель заохочував і зміцнював мою впевненість у самовдосконаленні.

Того вечора симптоми застуди зникли, і я разом з іншими практикувальниками вирушила читати Фа до Дитячого парку. Саме тут Учитель уперше проповідував Фа, і я дуже хотіла відвідати це місце. У тому місті, де я жила, концепція групового вивчення Фа ще не була впроваджена, а в рідному місті Вчителя ця форма вивчення Фа вже міцно укорінилася. Коли я увійшла до зали, моїм першим враженням було відчуття чистоти, що оточувало це місце. Ті, хто прийшов раніше, тепло привітали нас і запросили присісти. У приміщенні панувала спокійна, дружня, затишна атмосфера. Дехто мовчки читав книги наодинці, а дехто тихо розмовляв, щоб не заважати іншим. Я відчувала себе щасливою, сидячи серед них. Коли почалося групове заняття, усі урочисто сіли в позу повного лотоса. Мене бентежило, що я не могла сидіти в цій позі, тому, вивчаючи Фа разом з усіма, я докладала всіх зусиль, щоб сидіти в позі напівлотоса.

Після повернення з Чанчуня ми організували групові заняття з вивчення Фа та поділилися тим, чого навчилися, щоб досягти більшого успіху в нашій роботі, навчанні та сімейному житті.

У Чанчуні відбулася виставка каліграфії та живопису

Навесні 1997 року ми отримали звістку про те, що в Чанчуні організовується виставка живопису та каліграфії з нагоди п’ятої річниці публічного представлення Фалунь Дафа. Коли практикувальники Чанчуня попросили нас надіслати художні роботи, я склала двовірш: «У найвідчайдушніший момент я переродилася після отримання Фа. Я благословенна тим, що зустріла Вчителя протягом цих трьох життів». Я попросила чоловіка однієї моєї однокласниці, учителя каліграфії, написати це каліграфічним почерком. Озираючись назад, я відчуваю, що мій мізерний внесок був недостатнім, щоб висловити свою вдячність, і не допоміг поширити доброту Дафа серед відвідувачів виставки.

Того дня, коли я прийшла на виставку, було тепло, і йшов невеликий дощ. Ми увійшли через бічний вхід до спортивної зали Наньлін у Чанчуні. Відвідувачі інших регіонів Китаю входили до зали через головний вхід. Усі нагадували одне одному про необхідність дотримуватися правил пристойності, бути уважними до інших і не затримуватися в приміщенні надто довго, щоб інші теж змогли побувати на виставці.

Увійшовши до виставкової зали, ми були здивовані, побачивши безліч професійно виконаних портретів і плакатів, що прославляють Майстра, поряд із численними вишуканими витворами мистецтва. Ми були вражені, побачивши повагу та вдячність Учителю, виражені в кожній роботі, яка докладно описувала невимовну радість художника та його нове життя після отримання Фа. Під акомпанемент чудової фонової музики ми затримувалися перед кожною картиною, насолоджуючись відчуттям щастя, яке викликає кожна з цих робіт.

На згадку про наш візит ми сфотографувалися з портретом Учителя. На картині Вчитель стояв на вершині гори, піднявши одну руку та показуючи в далечінь. Ми склали долоні разом і шанобливо сіли або стояли перед цим портретом. Незважаючи на те, що фотографували багато практикувальників, у залі було тихо та спокійно — усі терпляче чекали своєї черги.

Хоча нам не хотілося йти, але довелося залишити залу, тому що багато людей чекали своєї черги біля входу на виставку, прагнучи її відвідати. Побачене потрясло нас до глибини душі. Жоден інший учитель у світі не міг би сказати, що він допомагає людям відновити їхні моральні цінності, фізичне та психічне здоров'я чи пояснити сенс життя!

Чутки, поширені засобами масової інформації компартії Китаю в 1999 році, які звинувачували Вчителя в тому, що за допомогою Фалунь Дафа він заробляє гроші, були такими безглуздими! Учитель ніколи не просив у практикувальників жодної копійки. Яке з благословень, дарованих нам Учителем, можна було купити за гроші? Багато хто з нас позбулися важких хвороб після того, як почали практикувати Фалунь Дафа. Люди, які були глухими протягом багатьох років, знову набули здатності чути. Ті, хто був сліпим, могли бачити. Ті, хто був паралізований, змогли ходити. У хворих на рак настала ремісія. У цьому полягає магія Дафа.

1997 року майже 10 000 осіб відвідали художню виставку, яка тривала десять днів і проходила в гімназії Наньлін у Чанчуні. На жаль, унаслідок багаторічного переслідування з боку компартії багато з майже 1000 робіт, було втрачено. Але я вірю, що незабутні враження залишаться в серцях тих, кому довелося відвідати виставку.

Конференція з обміну досвідом у Чанчуні

До початку переслідування ми могли вільно зустрічатися, щоб читати канони Вчителя та виконувати вправи. Наприкінці кожної зустрічі практикувальники розповідали про свій досвід самовдосконалення.

Власниця магазину розповіла нам, як вона страждала від ревматизму після пологів. Вона зверталася до багатьох лікарів, проходила різні курси лікування, але нічого не допомагало. Влітку вона не могла носити спідниці, бо приховувала свої ноги. Фалунь Дафа допоміг їй вилікуватись, і її переповнювала радість! Один робітник раніше страждав на важке захворювання печінки, через яке в нього було виснажене тіло, жовте обличчя і постійний стан депресії. Після початку практики Дафа його хвороба пройшла. Він був оптимістичний, життєрадісний і виконував будь-яку доручену йому роботу. Незабаром його дружина також почала практикувати Фалунь Дафа.

Один молодий учитель також страждав на важке захворювання печінки. Попри часті ушпиталення та приймання багатьох традиційних китайських ліків, він не помітив поліпшення у своєму стані. Ці невдачі призвели до того, що він впав у депресію та зневіру щодо свого майбутнього. Після того як він почав займатися Дафа, його здоров'я відновилося. Якість його викладання покращала, і всі учні дуже любили його. Літня жінка у віці 60 років страждала на важкий ревматоїдний артрит, через який деформувалися суглоби її пальців. Вона ніколи не ходила до школи, була зовсім неписьменною, нездатною розпізнавати та читати цифри на годиннику. Після того як вона почала практикувати, її ревматизм пройшов, а пальці випрямилися. Найдивовижніше те, що вона могла читати «Чжуань Фалунь». У день її 80-річчя син, директор школи, з гордістю вигукнув: «Моя мама просто чудова. Вона читає „Чжуань Фалунь“ щодня!»

Наші дні були сповнені щастя. Ми підбадьорювали одне одного та нагадували, як краще працювати над собою та досягати стандартів самовдосконалення. До того, як почала практикувати Фалунь Дафа, я була впертою і нерозумною. Після початку самовдосконалення я навчилася бути терпимою до інших. Ця зміна в мисленні дозволила мені налагодити стосунки зі свекрухою. У минулому, щоб уникнути складної роботи, я боролася за те, щоб мені доручали легші завдання. Тепер я виконую будь-яку доручену роботу без скарг. У минулому я надавала великого значення матеріальним вигодам. Тепер я перестала боротися та змагатися. Такими історіями практикувальники Дафа ділилися щодня, надихаючи кожного вдосконалюватися відповідно до вищих стандартів.

Взимку 1997 року ми відвідали Чанчунь, щоб узяти участь у великомасштабній конференції з обміну досвідом. Оскільки учасників було багато, конференція відбувалася у великій залі театру. Понад дванадцять практикувальників поділилися своїм досвідом самовдосконалення, і деякі були зворушені до сліз, слухаючи виступи співучнів.

Учителька із відомої середньої школи сказала, що отримала багато почесних грамот. На піку кар'єри в неї діагностували останню стадію раку прямої кишки, через що вона страждала як фізично, так і морально. Її кар'єра була на піку, її дитина була маленькою, тож як вона могла померти? Їй було важко змиритися із цим діагнозом. Після довгих роздумів вона зрозуміла, що всі почесті, здобуті за життя, втрачають сенс, адже їх неможливо забрати з собою після смерті. Тоді до чого ж варто прагнути в житті та яка його справжня кінцева мета? Саме тоді, коли вона шукала відповіді на ці запитання, вона зустріла Фалунь Дафа. Прочитавши «Чжуань Фалунь», вона усвідомила справжній сенс життя та свої життєві цілі.

Коли вона розповідала, як відновила своє здоров'я, то розплакалася, і глядачі плакали разом із нею. Позбавившись хвороби, вона повернулася до викладацької діяльності, справляючись з обов'язками краще, ніж будь-коли. Її популярність серед студентів стрімко зростала. Щоразу, коли наставав час підвищення по службі, її колеги запекло змагалися між собою. Однак вона знову й знову добровільно знімала свою кандидатуру, незважаючи на те, що була найкваліфікованішим кандидатом. Керівник був дуже зворушений і навіть похвалив її перед колегами: «Якби ви всі практикували Фалунь Дафа, не було б жодних сутичок, і ваші досягнення були б видатними!»

Молодий чоловік, який раніше був відомим бандитом, розповів про свій досвід. Він курив, пив, грав в азартні ігри та постійно бився, займаючись різними соціально неприйнятними справами, які завдавали головного болю його сім'ї та владі. Почавши практикувати Фалунь Дафа, він позбавився шкідливих звичок, навчився готувати, і врешті-решт став шеф-кухарем у ресторані. Як старанний і чесний працівник він чесно купував товари для ресторану, не обманюючи й не крадучи в інших.

Його чесна поведінка справила враження на господаря, і навколишні хвалили його за те, що він почав усе з чистого аркуша. Раніше його життя було сповнене темряви. Він наганяв страх на інших, а сам почувався нещасним. Після того як він почав практикувати Дафа, його серце наповнилося щастям, і він знайшов своє справжнє покликання в житті.

Практикувальники з усіх верств суспільства, включно з робітниками, фермерами та солдатами, поділилися своїми унікальними та зворушливими історіями. Їхній досвід самовдосконалення та багато іншого доводять доброту Фалунь Дафа та його практикувальників. Переслідування компартією Фалунь Дафа та його послідовників важко зрозуміти. Навіщо пригнічувати цю групу мирних та добрих людей? Чи можна вважати такі дії розумними? Це переслідування є посяганням на людську мораль і доброту.

Я сподіваюся, що дедалі більше людей зможуть прийняти правду, звільнитися від ілюзій і здобути світле майбутнє.