(Minghui.org)
31. Інші суперечності в репортажах китайських ЗМІ
1) За повідомленням «Сіньхуа» від 30 січня учасники так званого «самоспалювання» поїхали на площу Тяньаньмень вранці, але не могли потрапити на площу, тому вирішили почекати «до полудня, коли площа відкриється», після чого вони з'явилися на площі та підпалили себе.
В особистій заяві Ван Цзіньдун написав, що група учасників самоспалення відвідала вранці чийсь будинок, щоб наповнити пляшки бензином. Але вони всі вийшли з дому о 14:30, за 11 хвилин до початку інциденту, і сіли в таксі, щоб доїхати до площі Тяньаньмень.
2) У статті Агентства новин «Сіньхуа» від 30 січня йдеться, що група Ван Цзіньдуна приїхала на Західну станцію Пекіна 17 січня, де Чень Го підібрав їх.
Але у своїй заяві Ван Цзіньдун розповідає, що після того, як вони приїхали до Пекіна, група сіла в автобус, щоб доїхати до Центрального музичного коледжу, де їх підібрав Чень Го.
3) У статті Агентства новин «Сіньхуа» під назвою «Спеціальне інтерв'ю з Ван Цзюань», що була опублікована 24 квітня 2002 року, фігурувала дочка Ван Цзіньдуна, яку в статті називають Ван Цзюань. Але в статті Xinhua Net, опублікованій 28 березня 2001 року, доньку Ван Цзіньдуна названо Ван Цзюаньцзюань.
Точність імен у новинах — один із найважливіших аспектів вірогідності інформації. Кожен професійний репортер звертає велику увагу на те, щоб надати таку фундаментальну інформацію.
Репортаж від 28 березня містить понад 4600 слів, й ім'я Ван Цзюаньцзюань згадується в ньому 37 разів. Малоймовірно, що різні імена Ван Цзюань та Ван Цзюаньцзюань є друкарськими помилками.
4) У статті від 24 квітня йдеться, що дружина та дочка Ван Цзіньдуна, перебуваючи в центрі попереднього ув'язнення наприкінці 2000 року, стали свідками того, що співробітники ставилися до них з теплом і добротою. І тому вони були «трансформовані» (перестали займатися Фалуньгун).
У статті ж від 28 березня, яка містить понад 4000 слів, є опис, як у жіночому виправно-трудовому таборі Хенань змогли «трансформувати» матір та дочку після «великої, важкої роботи».
Згідно зі статтею BBC Chinese Net, опублікованій 5 квітня 2002 року, «дочка Ван Цзіньдуна сказала, що вона вирішила перестати займатися Фалуньгун уже через 10 хвилин після того, як вона увійшла до виправно-трудового табору».
У цих повідомленнях є розбіжності не тільки в тому, як мати й дочка перестали займатися Фалуньгун, а й у тому, де вони були ув'язнені.
32. Репортаж «Сіньхуа» розповсюджує яскраві подробиці вустами людей, які не є свідками
30 січня 2001 року в статті «Сіньхуа» вперше з'являється детальний звіт про «самоспалення». У статті наводиться дуже конкретний та яскравий опис сцен «самоспалення». Наприклад:
«У 14-41, на північному сході від Монумента народним героям, чоловік, віком близько п'ятдесяти років, сів у позу зі „схрещеними ногами“, і почав обливати себе рідиною із зеленої пластикової пляшки. Після цього червоне полум'я охопило тіло чоловіка, від якого йшов густий темний дим. Серед ревучого пекла полум’я цей чоловік кричав щосили»…. «Майже водночас на північно-східній частині площі жінка середнього віку дістала зі своєї сумки пляшку з-під Sprite. Вона відкрила рота, кілька разів ковтнула рідини, і також облила нею все своє тіло. Водночас сильний запах бензину наповнив повітря»…. «На північно-східній частині від Монумента народним героям четверо поліціянтів першими побачили чоловіка віком близько п'ятдесяти років. Вони швидко дістали вогнегасники, і кинулися до нього... Менш ніж за хвилину поліціянти використали чотири вогнегасники, завдяки чому швидко загасили полум’я на чоловікові. Потім його спішно повезли до шпиталю на черговій поліційній машині...»
Такі деталі може надати тільки той, хто був присутнім на місці інциденту. Проте з цього репортажу, ми можемо зрозуміти, як автор отримав ці деталі. У цій статті не згадується про свідків, які б давали інтерв'ю.
33. На фотографії, що була опублікована в газеті, пляшку з-під Sprite видно в різних позиціях
Згідно з повідомленнями спостерігачів із Китаю, фотографія, яка була опублікована в Jin Zhou Daily, показує, що пляшка з-під Spriteрозташована на землі поруч із правою ногою Ван Цзіньдуна. Це відрізняється від того, як пляшка розташована у відеорепортажі CCTV,де пляшка перебуває між його ніг. Ця фотографія була опублікована в лютому 2001 року.
34. Через чотири роки КПК згадує про «самоспалення», щоб відвернути увагу від смерті Чжао Цзияна
17 січня 2005 року помер Чжао Цзиян, який перебував протягом 15 років під домашнім арештом, колишній прем'єр-міністр Китаю. Це була людина, яка підтримувала демократію в країні. Смерть Чжао викликала сильну реакцію в Китаї та за кордоном. Люди, від простих жителів, до вищих посадових осіб США, від представників Гонконгу, до колишнього лідера Радянського Союзу Горбачова оплакували його смерть і давали високу оцінку його досягненням. На противагу цьому державні ЗМІ Китаю зберігали мовчання щодо смерті Чжао, і повідомили про його смерть у державній газеті, використовуючи лише одне речення. Некролог, розміщений на офіційному вебсайті Xinhua News.net, був швидко знятий.
Наступного дня, 18 січня 2005 року, агентство новин «Сіньхуа» почало транслювати репортажі про «самоспалення» чотирирічної давності. КПК не лише транслювала ці новини в Китаї, але й впливала на закордонні ЗМІ, щоб вони робили повідомлення про цю подію. 21 січня 2005 року агентство Ассошіейтед Прес (АР) опублікувало хибне повідомлення про «самоспалення», що відтворювало погляд КПК на цю подію з усіма її наслідками. Ця стаття, попри факти, прийняла заяви пропаганди й повідомила про це як факти. Пізніше багато газет просили вибачення за те, що опублікували цю статтю.
Чому КПК повідомила, що сталося чотири роки тому через день після значної події для Китаю?
35. До й після інциденту не було жодного підтвердженого випадку самогубств практикувальників Фалуньгун
Із травня 1992 року, коли почав поширюватися Фалуньгун, до липня 1999 року, коли почалося переслідування, не було жодного повідомлення, у якому йшлося б про самогубство практикувальників Фалуньгун. Й оскільки в 1998 році, згідно з підрахунками, від 70 до 100 мільйонів людей практикували Фалуньгун, а кількість самогубств у Китаї становила 23 випадки на 100 000 осіб, то майже 23 000 практикувальників могли б здійснити самогубство щороку. Однак не було жодного такого повідомлення. Це справді саме собою підтверджує дивовижний вплив Фалуньгун на здоров'я людини.
Щойно почалося переслідування, державні ЗМІ Китаю почали передавати репортаж за репортажем про злочини, вбивства та самогубства, які робили практикувальники Фалуньгун. Протягом перших шести місяців переслідування було опубліковано понад 300 000 повідомлень із нападками на Фалуньгун. Очевидно, що несподіване збільшення повідомлень викликає підозру. Факти, які повідомлялися в деяких із цих репортажів, були перевірені в місцевих районах, і виявлялося, що ці повідомлення були вигадкою або брехнею (тобто звичайний громадянин чинив самогубство, а в повідомленнях вказувалося, що ця людина була практикувальником Фалуньгун). В інших повідомленнях говорилося, що практикувальники загинули внаслідок самогубства, перебуваючи у виправно-трудових таборах Китаю, приховуючи правду, що вони загинули внаслідок жорстоких тортур і знущань. Але в багатьох таких випадках існують докази, які вказували на те, що ці люди гинули внаслідок тортур, й урядовці швидко кремували їхні тіла.
Останніми роками китайські ЗМІ рідко відкрито згадують Фалуньгун, але іноді вони публікують подібні повідомлення. Наприклад, у листопаді 2005 року газета Beijing Daily News повідомила, що практикувальник Фалуньгун здійснив самоспалення в Пекіні. Однак було швидко виявлено, що це брехня.
Можливо, найбільше про себе говорить поведінка практикувальників Фалуньгун, які живуть в інших районах, які перебувають за межами материкового Китаю. Тисячі людей практикують у понад 80 країнах світу. Багато хто живе в регіонах, де переважає китайська мова, таких як Гонконг, Сінгапур і Тайвань. Ці місця не перебувають під контролем КПК. Тільки в Тайвані є понад 300 тисяч практикувальників.
За межами материкового Китаю не було жодного повідомлення про самогубство, скоєне практикувальником Фалуньгун.
36. Це «самоспалення» не схоже на жодне інше самоспалення в історії
Самоспалення є дуже нетрадиційним методом, оскільки воно триває довгий час і проходить дуже болісно. Серед нечисленних випадків самоспалень, про які повідомлялося в сучасній історії, здебільшого були формою протесту. Ці самоспалення були вчинені з різних причин: як протест проти війни, авторитарного правління, військової окупації, політики уряду чи незаконних судів, а також через депресію.
Проте «учасники самоспалення» на площі Тяньаньмень називали таку причину для свого вчинку: «потрапити на небеса». Ні про який протест не згадувалося, і ця група людей, безперечно, не була в депресії. Якщо вони не намагалися протестувати проти уряду, тоді той факт, що вони поїхали на площу Тяньаньмень, здається безглуздим.
Групи самогубців, які роблять цей учинок заради того, щоб «потрапити на небеса» чи заради подібних причин, є вкрай рідкісним явищем, і вони завжди роблять це потай. Можна згадати культ «Небесна брама», члени якого 1997 року з'їли отруєний пудинг, і пішли спати до свого табору. Самогубство з цієї причини зазвичай відбувається у віддаленому від людей місці.
Нижче наводиться два випадки самоспалення в Китаї:
Випадок перший: 15 вересня 2003 року перед мостом Цзіньшуй на Тяньаньмень, селянин, на ім'я Чжу Чженлян із району Цінян провінції Аньхуей облив себе бензином і потім підпалив. Причина, через яку він зробив це, полягала в тому, що його будинок знесли проти його бажання, а його справу в суді не було розглянуто справедливо.
Випадок другий: 1 жовтня 2003 року Ян Пейцюань, який приїхав із району Гунань міста Цзіньчжоу провінції Хубей, щоб звернути увагу на своє горе, облив себе бензином та підпалив біля південно-східного кута площі, поряд із Меморіальною вежею. Ян був 49-річним робітником, якого звільнили.
Про кілька таких випадків повідомлялося в новинах. Але через те, що ЗМІ стримано повідомляли про це, більшість китайців, можливо, ніколи не чули про них. Різниця, з якою державні ЗМІ висвітлювали справжні випадки самоспалення та постановку «самоспалення», є величезною.
37. «Учасники самоспалення» відразу відмовилися від Фалуньгун
Чому «учасники самоспалення» зайшли так далеко, що підпалили себе, щоб померти заради Фалуньгун, потім одразу ж відмовилися від практики після того, як вижили?
38. «Самоспалення» має гострий контраст із безкорисливими діями практикувальників
Практикувальники Фалуньгун намагаються бути чесними людьми в кожному аспекті свого життя. Усі книги та музика Фалунь Дафа, статті з обміном досвідом, у яких практикувальники діляться своїми недоліками й тим, як важливо їх виправляти, і всі заходи є безплатними. Вони доступні громадськості в інтернеті або при особистому спілкуванні. На материковому Китаї практикувальники ризикують усім, коли їдуть на площу Тяньаньмень, щоб звернутися до уряду, розгорнувши на площі плакати, або пояснюють факти про Фалуньгун та переслідування, використовуючи різні мирні способи.
Якби практикувальник підпалив себе, це завадило б зусиллям практикувальників, які намагаються пробудити совість людей у материковому Китаї. Можливо, саме з цієї причини цей інцидент був поставлений у такий спосіб: у початкові роки переслідування сотні практикувальників Фалуньгун щодня приїжджали до Пекіна, щоб звернутися до уряду на площі Тяньаньмень, ризикуючи зазнати арешту й ув'язнення.
Сфальсифікувавши «самоспалювання» таким чином і на цьому місці, КПК прямо створила перешкоди та негативно вплинула на зусилля практикувальників.
39. Фалуньгун заперечує будь-яку свою роль у цьому інциденті
Той факт, що представники Фалуньгун відразу ж заявили про те, що вони заперечують будь-яку роль Фалуньгун у цьому інциденті, саме собою багато про що говорить.
40. Комбінація учасників є ідеальною, щоб спровокувати громадськість
Здається, що люди, які беруть участь у «самоспаленні», були ретельно підібрані — чоловік, молода жінка, жінка похилого віку та дівчинка. Дівчинка, коли її несли в машину швидкої допомоги, несамовитими криками кликала свою матір, тоді як людина, яка несла ноші, зупинилася на момент, щоб було зроблено запис цього епізоду.
Ця подія відразу викликала симпатії громадськості до «учасників самоспалення», і ненависть до Фалуньгун. Люди по всьому Китаю були засмучені. Наслідки були такими, що групи жителів сіл ходили до будинків практикувальників, змушували їх виходити й вимагали, щоб люди відмовлялися від Фалуньгун. Деякі грабували та били людей. Поліція не втручалася, якщо повідомлялося, що жертвами цих нападів були практикувальники Фалуньгун.
(Далі буде)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
