(Minghui.org)
21. Потерпілий від опіків забинтований, а репортер не одягнений у стерильний одяг
Стандартні медичні процедури вимагають, щоб пацієнти з великою площею опікового ураження перебували в ізольованій, стерильній палаті, оскільки місця опіків мають бути відкриті. Це запобігає появі інфекції, і таким чином медсестрам легше наносити ліки та обробляти рани. Лікарі та медсестри, які лікують таких пацієнтів, повинні носити маску й стерильний одяг, коли вони входять у палату до опікових хворих.
Але на відеозаписі CCTV ми бачимо, що пацієнт перебуває у відкритій палаті. Ми також бачимо, що пацієнт обмотаний товстим шаром бинтів, а медсестра не носить маску. На обличчі в репортера також немає маски, як немає рукавичок і стерильного одягу. Чому з пацієнтом, який перебуває в критичному стані через сильні опіки, поводяться так легкодумно?
Традиційне лікування пацієнтів з опіками: лікарі та медсестри носять спеціальний стерильний одяг і маски, а рани пацієнта з опіками відкриті. Середовище в палаті підтримується в стерильному стані, щоб уникнути виникнення інфекції.
У репортажі CCTV «Інцидент самоспалення на площі Тяньаньмень» потерпілий повністю забинтований. На репортерці немає медичної маски, і вона бере інтерв'ю в пацієнта, не турбуючись про поширення інфекції.
22. «Швидкій допомозі» знадобилося дві години для подолання відстані, яку зазвичай проїжджають за двадцять хвилин
Згідно з репортажем агентства новин «Сіньхуа» від 30 січня 2001 року, 23 січня 2001 року, о 14:41, на північно-східній стороні від Монумента народним героям, Ван Цзіньдун першим підпалив себе. Наводимо витяг із цього репортажу: «Менш ніж за хвилину після цього, поліціянти, використовуючи чотири вогнегасники, швидко загасили вогонь на цій людині. Потім вони на патрульній поліційній машині швидко відвезли потерпілого в госпіталь для надання термінової медичної допомоги». Згідно з цим репортажем, через кілька хвилин, на північній стороні від Монумента народного героя, чотири жінки, які перебували недалеко одна від одної, облили себе бензином. Минуло не більш як півтори хвилини, перш ніж поліціянти загасили полум'я на них. «Менш ніж через сім хвилин після інциденту, три машини швидкої допомоги з Медичного центру надання термінової допомоги Пекіна прибули на місце та відвезли людей, які дістали опіки, до кращого відділення в Пекіні, до госпіталю Цзішуйтань, для надання термінової медичної допомоги». Згідно з повідомленням агентства новин «Сіньхуа», інцидент так званого самоспалення стався о 14:41. Додамо сім хвилин, які пішли на те, щоб загасити вогонь, і трохи більш як двадцять хвилин, які зазвичай необхідні, щоб машина доїхала від площі Тяньаньмень до шпиталю Цзішуйтань (машині швидкої допомоги потрібно менше часу, щоб подолати цю відстань), і таким чином, учасники самоспалення мали потрапити до шпиталю не пізніше 15.30. Але кілька співробітників медичного персоналу шпиталю Цзішуйтань підтвердили, що люди, які вчинили «самоспалення», приїхали в госпіталь не раніше 17-ї години. Між приблизно 15 і 17 годинами різниця становить дві години. У репортажах агентства новин «Сіньхуа» не пояснюється, де ці люди були в цей період часу. Що насправді сталося в цей час? Чому машинам швидкої допомоги знадобилося дві години, щоб пройти шлях, на який зазвичай необхідно двадцять хвилин?
23. Нерухома камера спостереження спрямована так, щоб знімати інцидент
У програмі CCTV можна побачити, що камера слідує за поліціянтами, які прямують до місця, де з'явився вогонь, і навіть зум і фокусування ловлять необхідні деталі інциденту, коли розгортаються дії. Зазвичай камера спостереження за площею Тяньаньмень нерухомо спрямована на певне місце. Але саме цього дня камера слідує за поліціянтами, які поспішають на місце дії, зумер камери фокусується на інциденті. Виникає таке відчуття, що цю камеру було спеціально встановлено, щоб зняти інцидент «самоспалення».
24. Велика кількість камер знімає цей інцидент
Громадськості було показано інцидент «самоспалення» з багатьох кутів, були показані далекі плани, середні плани та зйомка з близької відстані, навіть фотографії. Якби не було попередньої підготовки, як, у такому разі, інцидент міг бути знятий так ретельно?
Ще більш неприродним здається той факт, що, коли життя 12-річної жертви інциденту перебуває в небезпеці, ми бачимо, що хтось знімає її з близької відстані та записує її голос. Ми можемо тільки дивуватися, що ж є пріоритетом: порятунок життя дитини всіма можливими засобами, чи збір доказів для майбутнього використання?
25. Учасник «самоспалення» не є практикувальником Фалуньгун
1) Китайські ЗМІ повідомили в деяких своїх репортажах, що 12-річна Лю Сиїн говорила, що її мати веліла їй підпалити себе, щоб досягти «Небесного золотого царства», а в інших репортажах — «нірвани». Але ці терміни не стосуються Фалуньгун.
2) Китайські медіа заявляли, що інша нібито учасниця «самоспалення», яка часто з'являлася на телебаченні, була практикувальницею Фалуньгун. Вона сказала, що бачила, як від інших учасників інциденту, які першими підпалили себе, виходив чорний дим. Але вона думала, що коли горить «де» (чеснота), вона має випускати білий дим, оскільки «де» є білою матерією. Тільки коли горить «карма», випускається чорний дим.
У вченні Фалунь Дафа ніде не йдеться про те, що спалена «де» буде випускати білий дим, а спалена «карма» — чорний. Терміни «де» і «карма» належать до сфери моральності людини й жодним чином не пов’язані зі згорянням!
26. Новини про «самоспалення» були показані в найкоротші терміни
Протягом двох годин після інциденту агентство новин «Сіньхуа» зробило заяву, у якій звинуватило практикувальників Фалуньгун у «самоспаленні». Одразу після цієї заяви, програма CCTV «У фокусі» (焦点访谈), показала програму з обвинувальними коментарями щодо Фалуньгун, що прозвучали, як офіційна думка уряду. Це явно відрізняється від того, як новини зазвичай висвітлюються в Китаї, коли посадові особи низького рівня передають матеріал керівникам вищої інстанції, і так до найвищих посадових осіб, після схвалення яких новини нарешті виходять у світ. Оригінал новинного тексту, що зачіпає «чутливі» теми, які висвітлюються агентством новин «Сіньхуа», багато разів проглядається та переробляється. У цьому випадку історія стала відома громадськості з такою неймовірною швидкістю, що це викликало підозру в багатьох людей.
Один журналіст із Пекіна висловив здивування щодо того, як агентство новин «Сіньхуа» змогло майже негайно зробити репортаж про цей інцидент, і навіть англійською мовою. «Кожен житель Китаю знає, — сказав він, — що всі репортажі „Сіньхуа“, як правило, спочатку проходять через кілька етапів схвалення вищим керівництвом, і, коли ці новини публікуються, вони вже стають „старими новинами“. Ба більше, державні ЗМІ ніколи не публікували для іноземної преси фотографії або відеозаписи протесту Фалуньгун протягом попередніх 18 місяців. Чому зараз це було зроблено без жодних вагань і затримок? І чому тільки англійською мовою, а не китайською?...».
Ян Джонсон, один із найдосвідченіших журналістів Wall Street Journal, слідкував за цією історією, оскільки швидкість, з якою було висвітлено цю історію, та незвичний ентузіазм, з яким державні медіа повідомили про смерть жертви, викликали в нього серйозні підозри. Це вказувало на те, що або смерть сталася раніше, ніж про це повідомлялося, або зазвичай обережні медіа отримали схвалення згори, щоб поспіхом розіслати відповідні повідомлення та телевізійний матеріал. Наприклад, у місцевих вечірніх новинах, які транслюються о 19.00, було показано матеріал, знятий у невеличкому містечку Чанде в провінції Хунань. Більшість репортажів для вечірніх новин перевіряються до полудня, тому щоденні трансляції рідко містять репортажі того самого дня, не кажучи вже про подію, що сталася опівдні, і була передана через супутники з віддалених частин країни.
І хоча уряд контролював медіа, які повідомили про цю подію протягом двох годин, варто зазначити, що знадобився тиждень, щоб закінчити виробництво відеосюжету про цю подію.
27. Протиріччя в китайських репортажах, частина 1
Згідно з розслідуванням ВОРПФ, п'ять різних китайських репортажів, які були створені протягом року, повідомляли абсолютно різну інформацію про те, як і коли Ван Цзіньдун і його сім'я почали практикувати Фалуньгун. Деякі точно заявляли, що він почав практикувати більше ніж за рік до інциденту, тоді як інші називали більш ранні дати. А в одному репортажі повідомлялося, що вони почали практикувати в 1996 році. Тут ви можете прочитати звіт про це (англ. мовою).
28. Протиріччя в китайських репортажах, частина 2
В «Особистій заяві Ван Цзіньдуна про інцидент самоспалення від 23 січня», яку було опубліковано агентством новин «Сіньхуа» 7 квітня 2003 року, він згадує:
«Близько 14-30 ...я клацнув запальничкою і миттєво був охоплений полум'ям. У мене не було часу, щоб сісти в (позу зі схрещеними ногами), тому я сів у позу одиночного схрещування ніг. Коли я був охоплений полум'ям, повітря видавало гучні звуки. Я ледве міг дихати, але я дуже ясно розумів, що мета незабаром буде досягнута. У цей момент поліціянти спробували загасити вогонь, накинувши на мене невідомий предмет. Я двічі відмовлявся, щоб вони гасили на моєму тілі полум'я. За кілька миттєвостей хтось скористався вогнегасником, і вогонь було погашено. Я був дуже розчарований, встав і вигукнув: „Істина, Доброта й Терпіння (Чжень Шань Жень) є універсальним законом. Це закон, якого кожен повинен дотримуватися. Мій Майстер є головним Буддою“».
Щодо цього в статті Ван Цзіньдун сказав, що він «встав і вигукнув». Точніше, він сказав, що він встав і вигукнув слова після того, як вогонь було погашено.
У більш ранній статті агентства новин «Сіньхуа», опублікованій 30 січня 2001 року, йшлося: «Після цього червоне полум'я охопило чоловіка, від якого йшов темний дим. Охоплений червоним полум'ям, чоловік у розпачі вигукнув: „Великий закон Усесвіту є законом, який кожен повинен пізнати“».
Ці два репортажі суперечливо описують вогонь і слова, які вигукував Ван. Крім того, обидва ці репортажі суперечать відеозапису CCTV, на якому:
- тіло Вана не було охоплене вогнем або димом, (див. факт №8);
- Ван вигукував фрази, сидячи на землі;
- Ван не викрикував те, про що він сказав в «Особистій заяві» (у якій два останні речення не представляють Фалуньгун);
- Ван не сидів навіть у позі одиночного схрещування ніг.
29. Протиріччя в китайських репортажах, частина 3
Ван Цзіньдун у своїй «Особистій заяві» сказав, що група розлила бензин у пляшки з-під напоїв, і потім:
«Лю Юньфан і я підвісили пляшки на своїх шиях і сховали їх під пахвами, використовуючи липку стрічку. Потім ми одягли вовняні светри, а зверху стьобані куртки. Після цього ми взяли із собою небезпечні бритви та запальнички, які Хао Хуейцзюнь придбав заздалегідь.
Близько 14-30 я за допомогою леза розрізав одяг і пляшку, а потім викинув лезо й дістав запальничку. У цей момент поліціянти підійшли до мене, і, коли вони були за десять кроків від мене, я клацнув запальничкою, і мене миттєво охопило полум'я».
Згідно з власними свідченнями Вана, бензин на його тіло потрапив із пляшок, з яких одна висіла на його шиї, а інша була закріплена у нього під пахвою клейкою стрічкою. Він розрізав пляшки, і бензин вилився на його тіло.
Однак згідно зі статтею «Сіньхуа» від 30 січня:
«О 14:41, на північному сході від Монумента народних героїв, чоловік, віком близько 40-ка років, сів обличчям на північний захід у позі зі „схрещеними ногами“, і почав виливати на своє тіло рідину із зеленої пластикової пляшки. Після цього на тілі чоловіка загорілося полум'я, від якого йшов стовп темного диму...»
У статті ясно вказується, що Ван Цзіньдун «почав виливати на своє тіло рідину із зеленої пластикової пляшки». В обох статтях наводяться докладні описи того, як учасники «самоспалення» облили себе бензином. У цих статтях згадується факт, що група учасників так званого самоспалення кілька разів відпрацьовувала всю процедуру. Тобто для учасників «самоспалення» було дуже важливо, як бензин буде вилито на їхнє тіло. Але у двох репортажах є повна розбіжність щодо цього дуже важливого технічного питання (використання лез для розрізання пляшок у першому випадку та обливання себе бензином у другому).
30. Протиріччя в китайських репортажах, частина 4
В «Особистій заяві Ван Цзіньдуна...» він сказав, що після «самоспалення» поліційна машина поїхала на дуже великій швидкості до госпіталю Цзішуйтань. «У госпіталі мене поклали на ліжко у відділенні швидкої допомоги для обстеження...»
У статті Beijing Evening News , від 16 лютого 2001 року, йдеться: «Сяо Ян, який може пробігти 100 метрів за 13 секунд, і його товариші по службі, віднесли Ван Цзіньдуна в поліційну машину. Волосся Вана повністю обгоріло. Машина на високій швидкості помчала в Центр швидкої допомоги району Сюаньу. Пізніше його перевели в реанімаційний центр госпіталю Цзішуйтань».
У статтях наводяться різні адреси, куди прибули поліційні автомобілі із так званим самоспаленцем (в одному випадку госпіталь Цзішуйтань, в іншому — Центр швидкої допомоги Сюаньу);
- на відеозаписі CCTV видно, що волосся Вана не «обгоріло повністю» (див. факт №5);
- якщо поліційна машина їхала з «дуже великою швидкістю», «швидко» або «мчала» (оскільки думка про швидкість пересування машини збігається в обох статтях), їй би не знадобилося дві години, щоб доїхати до госпіталю (див. факт №22).
(Далі буде)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
