Чому важливо обстоювати загальнолюдські цінності

(Minghui.org) Бути добрим — це одна з важливих речей, які роблять нас людьми. Стародавній китайський мудрець Лаоцзи писав: «Найвище добро подібне до води: воно приносить користь усьому, не змагаючись». Ісус викладав подібні ідеї, які було записано в Євангелії від Луки.

Добрий самарянин

У Євангелії від Луки 10:35–27 переказано історію, яку Ісус розповів про мандрівника (з контексту випливає, що цей чоловік був євреєм). Чоловіка побили, роздягли й залишили напівмертвим на дорозі. Повз нього пройшли єврейський священник, а потім левіт — обидва оминули чоловіка. Тоді його побачив самарянин.

Самаряни та євреї зазвичай ворогували між собою, але самарянин допоміг мандрівникові. Ісус розповів цю історію у відповідь на запитання законника: «Хто є моїм ближнім?» Ближній — це людина, яка має милосердя до інших.

Люди розуміють, що важливо захищати загальнолюдські цінності, тому багато де запровадили закони «доброго самарянина», щоб захистити тих, хто добровільно допомагає іншим.

Сувора реальність у сучасному Китаї

Хоча протягом тисяч років у Китаї цінувалася доброта, її рідко можна було побачити після того, як компартія Китаю (КПК) захопила владу в 1949 році. Пропагуючи класову боротьбу та жорстокість, режим переслідував поміщиків і капіталістів, конфіскуючи їхні активи. Невинних людей вбивали, а їхні сусіди відвертали погляд.

Ця тенденція зберігалася під час численних політичних кампаній КПК, зокрема під час «культурної» революції. Людей заохочували нападати на інших, у тому числі на членів власної родини. Китайці більше не довіряють одне одному.

Відомий китайський вебсайт провів онлайн-опитування із запитанням: «Чи слід допомагати літній людині, яка впала на вулиці?» З майже 130 000 людей, які взяли участь в опитуванні, 62,54% відповіли: «Я б точно не допомагав, бо боюся потрапити в халепу». Лише 4,01% вибрали варіант: «Обов’язково треба допомогти літній людині; це питання елементарної суспільної моралі».

Що посієш, те й пожнеш

Це дає яскраве уявлення про апатію, яка охопила китайське суспільство. Дехто вважає, що моральний занепад у Китаї пов’язаний із 27-річним придушенням Фалуньгун — медитаційної практики, в основі якої лежать принципи Істина-Доброта-ТерпінняІстина, Доброта, ТерпінняВ оригіналі — принципи Чжень, Шань, Жень. Чжень (真) також перекладається як чесність, щирість, досконалість, прагнення до істини; Шань (善) — доброта, милосердя, доброзичливість, приязність; Жень (忍) — терпіння, витримка тощо.. Практикувальники прагнуть бути кращими громадянами на роботі, удома та у своїх громадах.

Але загальнолюдські цінності, які поширює Фалуньгун, суперечать класовій боротьбі та жорстокості КПК, і тому його придушують. За місяць до початку переслідувань у липні 1999 року тодішній верховний лідер КПК Цзян Цземінь віддав наказ про створення «Офісу 610Офіс 610«Офіс 610» — це агентство, яке було створено без дотримання норм закону і з єдиною метою — переслідувати Фалуньгун. Цей орган має абсолютну владу над будь-яким рівнем адміністрації компартії Китаю, і його вплив перевищує вплив усіх інших політичних і юридичних організацій у Китаї.». Цей офіс є позасудовим органом, який контролює придушення Фалуньгун у всій країні. З липня 1999 року весь державний апарат Китаю, особливо система правосуддя, використовується в кампанії переслідувань, спрямованій проти практикувальників Фалуньгун.

Го Юаньшен, колишній політичний керівник Управління в’язниць Лін’юань у провінції Ляонін, був ключовим чиновником «Офісу 610». Він застосовував різні тактики, щоб змусити практикувальників Фалуньгун відмовитися від своєї віри, зокрема погрожував їхнім дітям проблемами на вступних іспитах до університетів, погрожував звільненням або пропуском підвищення по службі, а також призупиненням виплати заробітної плати.

Протягом п’яти років після початку переслідувань у 1999 році в регіоні було затримано понад 70 практикувальників, 14 засуджено до примусових робіт, у них незаконно вилучили понад 100 000 юанівЮаньЮань або женьміньбі — грошова одиниця Китайської Народної Республіки. (14 659 доларів). Це спричинило практикувальникам та їхнім родинам величезні фізичні та душевні страждання.

Подібно до західного вислову «Що посієш, те й пожнеш», у Китаї є старе прислів’я: «Добро винагороджується добром, а зло карається». Під час великої конференції, що відбулася наприкінці 2003 року, у Го Юаньшена стався крововилив у мозку. Попри невідкладну допомогу в пекінській лікарні він помер у лютому 2004 року у віці 58 років.

Лян Цзюньхун, офіцер у місті Фейчен, провінція Шаньдун, брав активну участь і керував поліцією, яка затримувала, била та переслідувала практикувальників Фалуньгун. Він також забороняв дітям родичів будь-якого практикувальника вступати до армії. Він заявив: «Практика Фалуньгун вплине на весь рід; навіть не думайте про вступ до армії чи навчання в університеті».

Наприкінці 1999 року племінник практикувальника із села Анчжуан склав усі іспити та пройшов медичний огляд, щоб потрапити до спецпідрозділу. Однак через розпорядження Ляна хлопця не прийняли. Цей інцидент викликав обурення серед селян.

Лян помер у травні 2000 року після того, як у нього діагностували рак. Йому було лише 46 років, і селяни вважали, що це стало наслідком його жорстокого поводження з практикувальниками Фалуньгун та їхніми родинами.

Коли під загрозою опиняється елементарна людяність, зрештою під загрозою опиняємося ми всі.