(Minghui.org)
Ім'я: Тан Сюйчжень
Ім'я китайською: 唐旭珍
Стать: жінка
Вік: 88 років
Місто: Лучжоу
Провінція: Сичуань
Професія: професорка університету на пенсії
Дата смерті: 18 грудня 2025 року
Дата останнього арешту: 8 квітня 2022 року
Останнє місце утримання під вартою: поліційний відділок Ляньхуачи
88-річна жителька міста Лучжоу провінції Сичуань померла 18 грудня 2025 року, чекаючи суду за свою віру в принципи Фалуньгун (Фалунь Дафа), практики вдосконалення, послідовників якої з липня 1999 року переслідує комуністична влада Китаю.
Тан Сюйчжень
Тан Сюйчжень, професорка кафедри анатомічної патології Південно-Західного медичного університету на пенсії, 8 квітня 2022 року виходила з автобуса, коли її зупинили чоловік і жінка. Двоє поліціянтів у цивільному наказали їй слідувати за ними. Вона відмовилася, тоді вони заштовхали її в машину й відвезли до поліційного відділку Ляньхуачи.
Під час допиту Тан використовувалося два відеопристрої, один із яких був встановлений на столі, а інший — на стіні навпроти неї. Жінка-поліціянт представилася як Ван Сюелінь. Чоловік сказав, що його прізвище Хоу. Тан відмовилася відповідати на їхні запитання. Тоді вони посадили її в машину й відвезли до трьох різних місць у місті, де, за їхнім твердженням, вона поширювала інформаційні матеріали про Фалуньгун. Поліціянти намагалися фотографувати її там, але вона відмовилася співпрацювати.
У другій половині дня начальник поліційної дільниці Юй Лей зателефонував співробітникам поліції району Цзян'ян, де мешкала Тан, і велів знайти її сина, щоб той забрав матір. Коли син приїхав, у його авто також підсіли Ван і ще один поліціянт. Начальник Юй та інший співробітник поліції поїхали за ними на другому автомобілі. Потім четверо поліціянтів провели обшук у помешканні Тан. Вони не були у формі, а також не пред'явили посвідчень особи чи ордер на обшук. Під час обшуку вони забрали книги та інформаційні матеріали про Фалуньгун, але не провели перед жінкою підрахунок вилучених речей і не надали їх списку, як того вимагає закон.
Ван і ще одна жінка-поліціянт, обидві в цивільному, знову повернулися до помешкання Тан наступного дня й веліли їй підписати деякі документи. Вона відмовилася, тоді вони змусили її чоловіка підписати їх. Чоловік Тан ще не відновився після травми голови, яку отримав рік тому, і на той час не розумів, що підписує. Він знав лише, що підписав три аркуші паперу. Пізніше його без відома було включено до списку свідків обвинувачення проти своєї дружини.
Ван прийшла на третій день і змусила чоловіка Тан підписати ще три документи (один із них, ймовірно, був повідомленням про домашній арешт).
8 квітня 2022 року Ван повідомила Тан про необхідність з'явитися до поліційної дільниці Ляньхуачи наступного четверга, 14 квітня. Через два дні Ван знову прийшла й наполегливо вимагала, щоб Тан прийшла до поліційної дільниці в четвер. Жінка відмовилася.
Через три роки, 21 жовтня 2025 року, співробітник прокуратури району Цзян'ян зателефонував Тан і повідомив, що їй пред'явлено звинувачення по справі за 2022 рік, що також стосується поширення інформаційних матеріалів про Фалуньгун у серпні 2024 року, у травні та червні 2025 року. Адресант наказав їй з'явитися до прокуратури для підписання обвинувального вироку. Жінка відмовилася.
Тан померла 18 грудня 2025 року, очікуючи на суд. За 15 років до смерті, через прихильність до Фалуньгун, їй було припинено виплату пенсії. Колишній роботодавець жінки сказав, що вони зберігали її пенсійні виплати й були готові їх повернути, щойно вона напише заяву про відмову від своїх духовних переконань.
Раніше Тан також неодноразово зазнавала арештів. У квітні 2001 року її на три роки відправили до виправно-трудового табору, а після арешту в жовтні 2009 року — засуджено до трьох із половиною років позбавлення волі.
Фалуньгун відновив її здоров'я
У молодості Тан мала більше десятка захворювань, зокрема грибковий гастрит, гепатит, холецистит і пієлонефрит. У 1996 році їй також діагностували рак носогорла, через що жінці було важко ковтати та приймати їжу.
Зневірившись, Тан втратила будь-яку надію. У квітні 1996 року вона почула про Фалуньгун й почала займатися цією практикою. Протягом трьох днів вона втратила приблизно 600 мілілітрів крові. Потім кровотеча з носа припинилася, а симптоми раку зникли. Незабаром після цього інші хвороби також чудовим чином щезли.
Крім того, що її здоров'я відновилося, Тан зрозуміла, що принципи Істина, Доброта й Терпіння зробили її більш відкритою, щирою та доброю. Щоб допомогти пацієнтам із віддалених регіонів швидше отримати результати їхніх аналізів, вона часто працювала понаднормово й безплатно. Своєю самовідданістю й досвідом Тан здобула повагу фахівці, колег і пацієнтів. Навіть після того, як вона вийшла на пенсію, керівник знову запросив її на роботу.
Перші випадки переслідування
26 жовтня 1999 року Тан поїхала до Пекіна, щоб домогтися справедливості для Фалуньгун. Її було заарештовано на площі Тяньаньмень. Чотири дні її тримали на стадіоні Фентай і в ізоляторі району Меньтоугоу в Пекіні, а потім доставили до Бюро зв'язку провінції Сичуань у Пекіні. Після двох днів, проведених там, її супроводили назад у Сичуань і тримали в місцевому ізоляторі Хуанцзіншань ще три дні.
2001 року Тан знову поїхала до Пекіна, але була заарештована в поїзді. Лю та Юй, співробітники служби безпеки університету, де вона працювала, супроводжували її назад. З її заробітної плати були відраховані їхні дорожні витрати та штраф на суму 1 597 юанів. Тан 15 днів тримали в ізоляторі Хуанцзіншань, а потім перевели до центру ув'язнення Саньхуашань, де щодня змушували виконувати важку фізичну працю. Щоразу, коли вона намагалася робити вправи Фалуньгун, її били й заковували в наручники та кайдани.
Через вісім місяців Тан перевели до центру «промивання мізків» Чжанба. Вона відмовилася зректися своїх духовних переконань. Тоді державний службовець Ван Юнчжень, якому було доручено спостерігати за нею, змушував її годинами стояти. Коли вона запротестувала, Ван ударив її по обличчю, від чого утворився сильний набряк. Начальник «Офісу 610» Ван Сюе вимагав від керівництва університету, де працювала Тан, виплатити 1000 юанів на покриття витрат за її проживання. Пізніше ці гроші було вирахувано з її зарплатні.
Через місяць Тан перевели до центру «промивання мізків» Сіцао, і невдовзі доставили до ізолятора Хуанцзіншань. Там її тримали 15 днів і знову відрахували з зарплатні 330 юанів за проживання. Після цього Тан повернули до центру «промивання мізків» Сіцао. Її змусили щомісяця платити приблизно 1000 юанів (які вираховували з заробітної плати).
Три роки примусових робіт у 2001 році
14 жовтня 2000 року Тан вдалося втекти з центру «промивання мізків». Але 9 квітня 2001 року вона була заарештована й поміщена в центр ув'язнення Саньхуашань. Витрати поліції (загальною сумою понад 4 500 юанів), понесені під час її розшуку, були утримані із її заробітної плати. Через кілька днів Тан було засуджено до трьох років примусових робіт, які вона мала відбувати вдома. Проте поліція не звільнила її, а сім місяців тримала в ізоляторі Юйхуангуань. У їжу їй давали зіпсовані мариновані овочі з личинками, і водночас змушували сплачувати 500 юанів за «витрати на проживання», хоча харчування для всіх ув’язнених мало бути безплатним.
У листопаді 2001 року Тан доставили до центру «промивання мізків» Шибаовань і тримали там десять днів. Чень Веньюй, заступник партійного секретаря з її університету, наказав начальнику служби безпеки Лі Ляньцзє подати запит до поліції про продовження терміну ув'язнення Тан в ізоляторі Юйхуангуань ще на кілька місяців. Вони збрехали її рідним, що вона не хоче повертатися додому на майбутній Китайський Новий рік. Під час утримання Тан піддавали тортурам. Одного разу, коли вона виконувала медитативну вправу Фалуньгун, охоронці схопили її та прикували наручниками до металевих дверей так, що пальці ніг ледве торкалися підлоги. У такому положенні її протримали понад годину.
Наступні арешти у 2004 та 2005 роках
Тан заарештували наприкінці грудня 2004 року та 26 днів протримали в центрі ув'язнення повіту Хецзянь. Лінь Мінь, начальник «Офісу 610» району Цзян'ян у місті Лучжоу, і Ян, співробітник центру ув'язнення повіту Хецзян, проти волі знімали її на відео та, схопивши за руку, насильно поставили відбитки пальців і долонь на невідомих документах. Тан пручалася, тому Ян сильно штовхав її, через що на руках жінки надовго лишилися синці.
Після наступного арешту у 2005 році Тан доставили до центру «промивання мізків» Шибаовань, де трьом жінкам було доручено спостерігати за нею. Щойно вона збиралася виконувати вправи Фалуньгун, вони починали штовхали її. Одна з цих жінок, на ім'я Чжоу, уночі клала ноги на Тан, щоб утримувати її. Пізніше в кімнаті встановили електронний пристрій для цілодобового спостереження за практикувальницею, що викликало в неї сильний стрес.
Постійне спостереження вдома
Коли Тан не була під вартою, за нею постійно стежили. Якось на вулиці вона помітила, що хтось знімає її на відео. Її таємно сфотографували та попросили чоловіка впізнати по фото. Якось вона поїхала додому на таксі й побачила, що біля її будинку стоять поліційні машини та мотоцикли. Одного разу її заарештували, коли вона їла на вулиці.
Телефон Тан також прослуховувався. Приблизно у квітні 2005 року вона поїхала до міста Ченду, столиці провінції Сичуань, на весілля свого племінника. Поліціянти вирішили, що вона їде до столиці подавати апеляцію на захист Фалуньгун, і поїхали за нею.
Камеру спостереження було встановлено на дереві навпроти її спальні. Поліціянти орендували квартиру в будинку навпроти та цілодобово стежили за нею. Вони не знімали камеру й не припиняли стеження до червня 2009 року, коли її знову заарештували.
Вирок у 3,5 років позбавлення волі
23 червня 2009 року, близько п'ятої години вечора, Тан повернулася додому й побачила трьох незнайомців, які проводили обшук у її помешканні. Удома на той час перебував лише її німий брат, який тоді жив із нею. Поліціянти забрали книги Фалуньгун, ноутбук, два принтери, ламінатор, навчальні аудіо- та відеоматеріали практики, а також портрет засновника Фалуньгун.
Тан доставили до поліційної дільниці Дашаньпін, а потім до центру ув'язнення міста Лучжоу. Вона відмовилася одягнути форму ув'язненої, і охоронець Лю Сяолін тиждень тримав її в кайданках. Їй не дозволяли приймати душ, через що на пахвах утворилися гнійні виразки, які мали неприємний запах. Її допитував Тан Дежун із «Офісу 610».
Суд району Цзян’ян розглянув її справу наприкінці грудня 2010 року. До початку судового розгляду їй не надали копію обвинувального вироку, як того вимагає закон. Жінку повідомили про судовий розгляд лише за день до суду.
На судовому процесі не було нікого з членів її сім'ї, оскільки їх не сповістили про закрите засідання. Тан не дали можливості дати свідчення на свій захист. Були присутні лише судді, прокурор і п'ять судових приставів.
Поліція забрала з дому Тан кілька тисяч юанів готівкою, але прокурор заявив у суді, що вилучених грошей було лише три купюри по одному юаню. Вказана кількість вилучених матеріалів про Фалуньгун була в кілька разів більшою, ніж кількість фактично вилучених речей.
Через кілька днів після суду Тан отримала вирок у три з половиною роки позбавлення волі. Вона подала апеляцію, але в центрі ув'язнення це проігнорували. Охоронець заявив, що апеляцію програно й немає сенсу подавати нову. Згодом охоронець усно повідомив їй про те, що апеляція відхилена.
Членам сім'ї Тан вдалося дізнатися про її тюремний вирок і побачитися з нею перед переведенням у в'язницю. 8 лютого 2010 року вона була поміщена до жіночої в'язниці провінції Сичуань.
Тюремні наглядачі змушували Тан щоразу вигукувати «доповідаю — я злочинниця» для отримання будь-якого дозволу, зокрема навіть щоб скористатися вбиральнею. Вони організували цілодобове спостереження за нею у дві зміни, для цього виділили двох осіб (пізніше їх кількість збільшилася до п'яти). Наглядачі змушували її вивчати матеріали, що ганьблять Фалуньгун і його засновника.
Якось у Тан з'явилися симптоми печії, і їй провели медичний огляд. Жодних захворювань не було виявлено, але їй зробили дві ін'єкції невідомого препарату, після чого вона відчула біль.
Виплату пенсії призупинено з жовтня 2010 року
Поки Тан була в ув'язненні, начальник відділу кадрів університету Кун Сяомінь, починаючи з жовтня 2010 року, призупинив виплату її пенсії. У щомісячних платіжних відомостях, які як і раніше, надсилалися їй, вказувалося, що із суми виплати вираховано 3 797 юанів. Інші пенсіонери користувалися правом коригування, яке пов'язане з підвищенням вартості життя та іншими пільгами, але їй було відмовлено й у цьому.
Тан звільнили в грудні 2012 року. 2015 року університет, де вона працювала, здійснював оновлення медичних страхових карток усім співробітникам. Кун заборонив відділу кадрів видавати їй нову картку.
Тан кілька разів зверталася до свого університету, щоб домогтися відновлення пенсії, але без успіху. 9 жовтня 2016 року вона знову прийшла туди, і співробітниця служби безпеки Лі, грубо поговоривши з нею, викликала співробітників поліційної дільниці Бейчен. Незабаром прибули кілька поліціянтів, які вивели Тан з адміністративної будівлі університету й посадили у свій патрульний автомобіль. У поліційній дільниці їй прокололи пальці й змусили залишити відбитки. Її звільнили лише о восьмій годині вечора. 2019 року, коли вона знову прийшла до університету, їй навіть не дозволили увійти до будівлі.
Керівництво університету повідомило Тан, що її пенсійні виплати збережено, і гроші буде повернуто, щойно вона напише заяву про відмову від Фалуньгун. Тан подала запит до адміністрації міста Лучжоу, і їй повідомили, що вони не мають жодного стосунку до університету. Потім 10 жовтня 2020 року вона подала запит до адміністрації провінції з проханням надати інформацію про правові підстави для позбавлення її пенсії. Вона так і не отримала відповіді.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
