(Minghui.org) До початку вдосконалення за Фалунь Дафа у 1998 році я страждала від післяпологової депресії, безсоння, сильного головного болю, запаморочення та слабкості. Я мала пришвидшене серцебиття, а вночі відчувала, ніби щось тисне на мене й не дає рухатися, ускладнюючи дихання. Третина моєї щомісячної зарплати, яка становила менше 200 юанів, йшла на лікування та ліки.

У квітні 1998 року, проходячи повз кладовище, я дуже злякалася, після чого мій стан різко погіршився. За кілька днів мені стало зле, і температура піднялася до 37,2 °C. У середині травня я виявила на тілі невелику кісту розміром із персикову кісточку й звернулася до лікарні. Мені не сказали нічого певного. Після повернення додому я не могла спати, і температура тіла підвищилася до 37,5 °C.

Я об’їздила всі клініки міста, консультувалася з багатьма спеціалістами, але ніхто не зміг визначити причину моєї хвороби. Ані західна, ані традиційна китайська медицина мені не допомогли. Я навіть зверталася до кількох знахарів, але жоден із них не запропонував ліків, уважаючи, що причина мого стану криється у втраті душі. Через два місяці мені стало ще гірше. Чоловік був у розпачі. Мені було лише 33 роки, але я виглядала на десять років старшою.

Тривале безсоння спричиняло нестерпний пульсівний головний біль. Голова здавалася настільки важкою, що я не могла її підняти. Зір став розпливчастим, через запаморочення я не могла відкрити очі. У вухах безперервно дзвеніло, немов від хору цикад. Ноги ніби налилися свинцем, і я ледве волочила їх. Тривога, змішана зі страхом, позбавляла апетиту, і я неспокійно ходила по дому.

Нестерпний головний біль супроводжувався нудотою та блюванням; серце билося так сильно, що я не могла стояти й присідала навпочіпки, тремтячи та згортаючись у клубок. У такі моменти я боялася, що можу померти. День за днем я терпіла ці муки. Боячись залишатися вдома наодинці, я змушувала себе ходити на роботу, щоб перебувати серед людей.

Зрештою від колеги я дізналася про Фалунь Дафа. Вона позичила мені книгу «Чжуань Фалунь». Прочитавши трохи, я заплющила очі, бо, побоюючись головного болю, не наважувалася тримати їх відкритими довго. У цей момент крихітний, не більший за ґудзик, чорно-білий Фалунь, вилетівши з книги, полетів до моєї голови, і я задрімала.

Того вечора я пішла до найближчої групи вивчення Фа, де практикувальники навчили мене сидіти зі схрещеними ногами. Я слухала, як вони читали Фа, і приєдналася до них під час медитації — однієї з п’яти вправ практики. Тієї ночі я відразу заснула й проспала понад дві години. Яке це було щастя! Уперше майже за дев’яносто днів до мене повернулася надія, і мій мозок нарешті зміг відпочити.

Мій сон нормалізувався вже через кілька днів виконання вправ і вивчення Фа. Я засинала, щойно лягала в ліжко, — безсоння повністю зникло!

Згодом температура мого тіла підвищилася до 38 °C, але я не відчувала жодного дискомфорту. Оскільки я ще мало вивчала Фа й не мала глибокого розуміння, то не усвідомлювала, що це Вчитель очищає моє тіло, тому пішла до невеликої клініки й пройшла курс внутрішньовенних крапельниць. Однак покращення не настало. В останній день курсу крапельниць я загубила гаманець і тоді зрозуміла, що, можливо, уколи мені не потрібні.

Того ж вечора я знову прийшла до групи вивчення Фа. Практикувальники читали мені проповіді Вчителя про хвороби та карму й поділилися власним досвідом. Я все зрозуміла і, повернувшись додому, вирішила викинути всі ліки. З того часу я повністю присвятила себе самовдосконаленню. Поступово всі мої недуги зникли, і мені більше не потрібно було приймати ліки чи робити уколи.

Радість від отримання Фа надихнула мене старанно вивчати й заучувати вчення, не дозволяючи собі жодної недбалості у виконанні вправ. Під час вивчення Фа, на основі принципів вчення, я зрозуміла, як бути доброю людиною. Я усвідомила, що люди походять із вищих світів і лише шляхом удосконалення доброчесності можуть повернутися назад. Прийняття цих глибоких істин допомогло мені відмовитися від прагнення до слави й багатства, багатьох шкідливих звичок, багаторічних образ на інших і почати жити в гармонії з людьми, ставлячись до них із щирою добротою.

Практика Фалунь Дафа не лише зробила мене здоровою та сповненою енергії, а й омолодила. Незабаром після того, як я почала практикувати, я перестала користуватися косметикою. У кількох моїх колег, які були молодші за мене, з часом з’явилися зморшки, тоді як моя шкіра стала гладкою й сяючою. Усі знають, що це завдяки практиці Фалунь Дафа.

Цього року мені виповниться шістдесят. Я маю сиве волосся, але на обличчі досі немає зморшок. Колишні колеги під час зустрічей і навіть продавці на ринках не раз говорять, що мій вік не відповідає зовнішньому вигляду, а я щоразу відповідаю: «Я практикую Фалунь Дафа!»

Насправді не лише я, а й багато інших практикувальників виглядають молодшими за свій вік. Вень, якій цього року виповнюється шістдесят п’ять, також має гладеньку, ніжну шкіру без зморшок. Я знаю, що все це завдяки дивовижній силі Фалунь Дафа, практики, яка вдосконалює і свідомість, і тіло.