До попередньої частини

(Minghui.org) Після того як уся наша сім’я почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа, ми отримали благословення, дотримуючись принципів Істина, Доброта, Терпіння. Ми розуміємо, що життя бере початок у Фа й повертається до Фа, а також те, що ми прийшли в цей світ і існуємо заради Фа.

«Дорога Фалуньгун» у нашому селі

У нашому селі була дорога з крутим спуском. До того ж вона була вся в ямах, тож нею ледве можна було пройти пішки. Автомобілі часто застрягали на ній, і щоб витягнути їх, доводилося докладати чималих зусиль. Попри багаторічні проблеми, планового ремонту дороги не проводили.

Після того як багато хто з місцевих жителів почав практикувати Дафа, ми обговорили можливість відремонтувати цю дорогу. Я запропонувала засипати круту ділянку, щоб зробити схил пологішим, і всі погодилися. Визначившись із планом, ми, практикувальники, взялися до роботи.

Ми виклали каміння й уламки цегли, щоб вирівняти схил, а зверху засипали все землею. Інші жителі села лише байдуже спостерігали за нашою роботою, тоді як практикувальники Дафа один за одним долучалися до нас. Зрештою на допомогу прийшли практикувальники з усього селища.

Коли роботу було завершено, дорога стала рівною та гладенькою, і ходити нею було дуже зручно. Відтоді люди почали називати її «Дорогою Фалуньгун». Проходячи нею, люди хвалили практикувальників Дафа за їхню безкорисливість і одностайно визнавали, що Фалунь Дафа — це добра практика.

Люди хвалять практикувальників

Крім того, задля безпеки й чистоти в окрузі практикувальники латали ями на дорогах, збирали сміття та прибирали з проїжджої частини уламки скла, цеглу, каміння й гілки.

Коли ми з чоловіком торгували на ринку, ведучи сімейну справу, то завжди повертали покупцям гроші, якщо ті випадково переплачували. Ми закуповували лише якісні товари й продавали їх за розумними цінами, нікого не обманюючи й не завищуючи вартості. Я чула, як покупці казали: «Вона практикує Фалуньгун і ніколи не обманює, тому я люблю купувати саме в неї». Я розуміла, наскільки важливо власними словами й учинками демонструвати чесноти Фалунь Дафа.

Наша сім’я також повертала власникам загублені речі, які знаходила. Якщо не вдавалося одразу знайти господаря, ми передавали оголошення через сільський гучномовець. Після багатьох таких випадків люди, щойно чули подібне оголошення, відразу розуміли, що його передають практикувальники. Усі в нашому селі знають, що Фалунь Дафа несе добро.

Коли в 1998 році на півдні Китаю сталися сильні повені, наша сім’я пожертвувала постраждалим половину всіх своїх заощаджень, хоча на той час ми ще виплачували борги. Нам просто дуже хотілося простягнути руку допомоги й підтримати тих, хто опинився в біді.

Заарештована за подання апеляції в Пекіні

Після того як компартія Китаю почала переслідувати Фалунь Дафа, я кілька разів їздила до Пекіна, щоб виступити на захист своєї віри. Під час однієї з таких поїздок мене незаконно заарештували. Перебуваючи в місці ув’язнення, я голосно заявила, що дії поліціянтів, які били практикувальників, є незаконними, і зажадала припинити насильство. Після цього вони зупинилися.

Поліція заявила, що відвезе практикувальників до відділу приймання скарг, де ми зможемо написати свої заяви. Однак це була лише хитрість, щоб змусити нас назвати адреси проживання. Після цього нас відправили назад за місцем проживання.

Там практикувальників жорстоко побили поліціянти. Мене сильно били кулаками й ногами, особливо по голові, вухах, очах та обличчю, аж поки я не знепритомніла. Прийшовши до тями, я почала розповідати їм про Фалунь Дафа й пояснювати, чому поїхала до Пекіна. Пізніше мене помістили до місця ув’язнення, де я й далі роз’яснювала охоронцям правду про Фалунь Дафа. Через 15 днів мене звільнили.

Перелом щиколотки внаслідок катувань

Пізніше інша практикувальниця захотіла поїхати до Пекіна, щоб подати апеляцію, але не знала, як туди дістатися. Наш місцевий координатор запропонував мені поїхати разом з нею, і я погодилася. Коли ми прибули на площу Тяньаньмень, вона захотіла присісти й відпочити. Але я відчула, що це небезпечно, і почала її відмовляти. Однак вона наполягла на своєму. Саме в цей момент до нас підійшли поліціянти, зажадали показати посвідчення особи й затримали нас обох. Її допитали.

Нас відвезли назад до адміністрації нашого селища. Поліціянти витягли нас із машини, змусили стати навколішки, а потім почали бити кулаками й ногами. Я вважала, що не зробила нічого поганого, тому відмовилася ставати навколішки. Тоді близько десяти поліціянтів почали жорстоко бити мене ногами по щиколотках і литках. У якийсь момент я почула хрускіт в одній нозі. Подивившись униз, побачила, що щиколотка зламана: кістка виступала назовні й була чітко видна. Я впала й більше не могла підвестися. Нарешті вони припинили побиття.

Пізніше нас відвезли до відділку поліції, де мене почали допитувати. Вони хотіли дізнатися, хто наказав мені їхати до Пекіна. Я відповіла, що ніхто. Вони також щось записали й хотіли, щоб я підписала протокол, але я відмовилася співпрацювати з ними.

Один із поліціянтів почав бити мене електричним струмом з електрошокера. Я подумки попросила Вчителя допомогти мені й спрямувати електричний розряд на цього поліціянта. Коли він ударив мене з правого боку, іскри полетіли в його бік і справді вразили його. Він вирішив, що електрошокер зламався, і взяв інший. Я подумала, що потрібно зламати й цей. Коли він спробував ударити мене з лівого боку, електрошокер просто не спрацював.

Він запитав: «Твій Учитель захищає тебе?»

Я відповіла: «Так, звичайно».

Невдовзі після цього мене перевели до місця ув’язнення. Після 15 днів перебування там мене разом з іншими практикувальниками відправили до центру «промивання мізків». Туди приводили людей, щоб вони обмовляли Дафа й намагалися нас «перевиховати». Але ми не визнавали нічого з того, що вони казали. Потім до нас направили адвоката, щоб він «попрацював» із нами. Я розповіла йому про красу Фалунь Дафа й поділилася власним досвідом удосконалення. Він сказав: «Якщо практика Фалунь Дафа справді така добра, я теж хочу її вивчати. Дякую».

Перебуваючи в центрі «промивання мізків», ми разом з іншими практикувальниками читали «Лунь Юй» і вірші Вчителя зі збірки «Хун Їнь», зберігаючи непохитну віру в Дафа. На знак протесту ми оголосили голодування, і зрештою нас звільнили.

Під час перебування в місці ув’язнення мені не надали жодної медичної допомоги, попри перелом щиколотки. Однак завдяки виконанню вправ Фалунь Дафа вона загоїлася сама собою.

(Далі буде)