(Minghui.org)
Повне ім’я: Ду Гомін
Ім’я китайською: 杜国明
Стать: чоловік
Вік: понад 80 років
Місто: Лін’юань
Провінція: Ляонін
Рід занять: співробітник сталеливарної компанії Лін’юань
Дата смерті: вересень 2026 року
Дата останнього арешту: невідома
Останнє місце утримання під вартою: виправно-трудовий табір міста Чаоян
У вересні 2026 року в орендованій квартирі в повній самоті помер чоловік, якому було за вісімдесят років. Його дружина померла 24 роки тому в результаті переслідування практики Фалуньгун, а у єдиного сина в результаті катувань під час двох термінів ув’язнення у виправно-трудових таборах розвинувся психічний розлад.
Точна дата смерті Ду Гоміна, жителя міста-повіту Лін’юань провінції Ляонін, невідома. Його тіло виявили лише після того, як сусіди відчули запах розкладу. Разом із представниками житлового комітету вони згодом організували похорон.
Ду Гомін і його син Ду Вейфен працювали в сталеливарній компанії Лін’юань. У другій половині 1993 року в його дружини Хе Гуйхуа почалася тривала кровотеча, після чого лікарі поставили їй діагноз «рак матки». Жоден метод лікування не давав ефекту. Сім’я вже втратила надію, коли в лютому 1994 року засновник практики Фалуньгун провів у Лін’юані курс лекцій. Усі члени сім’ї відвідали ці заняття, і незабаром Хе Гуйхуа одужала.
Їхнє мирне життя було зруйноване, коли в липні 1999 року комуністична партія Китаю розв’язала переслідування Фалуньгун. За відданість своїм переконанням члени сім’ї неодноразово зазнавали арештів, ув’язнень та переслідування. Батька й сина двічі відправляли до виправно-трудового табору міста Чаоян.
У трудовому таборі Ду Вейфена примушували до важкої праці, піддавали «промиванню мізків» і різним тортурам. У нього розвинулася важка депресія, і пізніше його звільнили. Десь через рік він відновився, і поліція його знову заарештувала та доправила до трудового табору. Там його часто били струмом електричних палиць і тримали в одиночній камері. Через тортури в нього стався нервовий зрив, що в підсумку призвело до невиліковного психічного розладу.
Ду Вейфен (син) до та після переслідування
Ду Гомін також зазнавав жорстоких тортур у трудовому таборі. 17 червня 2001 року охоронці понад пів години вражали його струмом з використанням трьох електричних палиць, доки не розрядилися батареї. Він кричав від болю й отримав сильні опіки.
Поки батько й син перебували в ув’язненні, Хе безперервно хвилювалася за них, а також сама зазнавала постійного переслідування з боку поліції. У 2001 році глибокі душевні страждання спровокували рецидив раку матки. До жовтня 2002 року вона настільки ослабла, що не могла ні їсти, ні пити. Вона навіть не мала сил розмовляти. На прохання рідних адміністрація табору звільнила її чоловіка та дозволила йому провести з дружиною сім днів. Вона померла опівночі на сьомий день. Їй було 57 років.
Після звільнення Ду Гомін перебував у стані сплутаної свідомості та марення. Його син на той час проходив тривале лікування в психіатричній лікарні. Чоловік жив у крайній бідності та самотності в орендованій квартирі, де й помер у вересні 2026 року.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
