(Minghui.org) Учитель пояснив важливість роз’яснення людям правди про Фалунь Дафа:
«Учні Дафа всього світу разом охоплюють усю Землю і кожен відповідає за певну сферу. Усе, із чим ви стикаєтесь, усе, що ви бачите, є чинниками в межах вашої сфери. Якщо ти маєш праведні думки, ти можеш стати високим і великим у своїй сфері й будеш пригнічувати всі погані речі. Якщо кожен учень Дафа зможе досягти цього, весь світ зміниться, тому що кожен із вас узяв відповідальність за велику сферу в цьому світі й представляє певну частину живих істот. Я часто наставляю вас удосконалювати себе всередині та шукати в собі, коли виникають проблеми. Коли ви очищуєте себе під час відправлення праведних думок, ви очищуєте й виправляєте ваше мислення, водночас очищуєте середовище, за яке ви відповідальні». («Лекція Закону на зустрічі, присвяченій «Великій Епосі»)
Існує багато способів розповідати людям про Фалунь Дафа та про те, що компартія Китаю переслідує практикувальників. Я живу у великому місті з добре організованим транспортом, тож я маю багато можливостей розповідати людям про Дафа — наприклад, коли я чекаю на автобус або їду в ньому. Є також метро, швидкісні потяги, кораблі й літаки та зони очікування — усюди є можливості.
Багато практикувальників Фалунь Дафа з міркувань безпеки вважають за краще роз'яснювати правду за межами свого району чи міста. Оскільки в нашому районі багатьох практикувальників було заарештовано, небагато хто роз’яснює правду там, де проживає.
Якось я запитала співучня:
«Коли ви їдете кудись, щоб розповідати людям про переслідування, дорога туди й назад займає близько чотирьох–п’яти годин. Чи роз’яснюєте ви правду в дорозі? Якщо ми всі будемо кудись виїжджати, щоб допомагати Вчителю рятувати людей, то що ж буде з місцевими жителями?»
Дехто з практикувальників зізнався:
«Ми не розповідаємо про Дафа під час поїздок, бо це незручно й небезпечно. Ми відправляємо праведні думки й цитуємо Фа».
Ніхто з них не сказав, що допомагає місцевим жителям дізнатися правду про Дафа.
Я маю дещо інше розуміння. Окрім регулярного вивчення Фа й відправлення праведних думок, нам потрібно якомога ефективніше використовувати свій час і допомагати Вчителю рятувати людей. Я вважаю, що ми можемо й повинні знаходити способи розповідати про Дафа людям, яких зустрічаємо.
Автобусні й залізничні станції
Справді, існують проблеми безпеки, коли ми спілкуємося з людьми на автобусних і залізничних станціях. Камери відеоспостереження встановлені майже всюди, і тепер компартія використовує технології розпізнавання облич, жестів і аналіз великих обсягів даних. Це створює труднощі для роз’яснення правди та роботи проєктів Дафа. Навіть в автобусі встановлено щонайменше шість камер. На вулицях — безліч камер. Що ж нам робити?
Я завжди відправляю праведні думки перед виходом із дому. Я також відправляю праведні думки, щоб камери перестали працювати.
У міру того як моє розуміння Фа Вчителя ставало глибшим, я усвідомила, що камери також є об’єктом маніпуляцій компартії. Замість того щоб відправляти праведні думки на неефективність їхньої роботи, я тепер зосереджуюся на виправленні себе. Я завжди намагаюся дотримуватися принципів Фа й щиро вірити в Дафа та Вчителя.
Щойно я виходжу за двері, я шукаю можливість поговорити з людьми про Фалунь Дафа. Приходячи на автобусну чи залізничну станцію, я оглядаюся довкола й звертаю особливу увагу на те, чи хтось із присутніх тримає в руках мобільний телефон. Одного разу, коли я роз’яснювала правду на станції метро, хтось зняв мене на відео й доніс на мене. Мене заарештували, але мені вдалося безнапасно вийти з відділення поліції, розташованого в метро.
На автобусних і залізничних станціях завжди є люди, які чекають на транспорт, тож, коли це можливо, я говорю трохи голосніше, ніж зазвичай, щоб більше людей могли мене почути.
Одного разу на залізничній платформі жінка попросила мене навчити її вправ Фалунь Дафа. Оскільки лавок не було, а підлога була відносно чистою, я просто сіла в позу лотоса й продемонструвала п’яту вправу. Усі навколо були здивовані, адже важко уявити, що 80-річна людина може бути такою гнучкою. Один чоловік сказав:
«Якби я не побачив цього на власні очі, я б не повірив».
«Це диво Фалунь Дафа», — пояснила я.
Аплодуючи мені, один чоловік сказав:
«Фалунь Дафа справді великий. Я з вами згоден: Фалунь Дафа — законна практика, а закон порушують саме ці посадовці [які переслідують практикувальників]!»
Я попросила всіх запам’ятати: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи). Я також роздала амулети з цими словами, і кожен із радістю їх узяв.
Досягти максимального ефекту
На автобусних і залізничних станціях можна зустріти найрізноманітніших людей. Одного разу я побачила чоловіка років сорока й замислилася, як із ним заговорити. Побачивши, що він тримає в руках пластиковий пакет із ліками, я запитала:
«Це все для вас?»
«Так, — відповів він. — Я вже старий і маю проблеми зі здоров’ям».
«Зрозуміло, — кивнула я. — А мені майже 80, і я не хворію вже 30 років. Ви можете в це повірити?»
«Ви, напевно, жартуєте! Або ви божественна істота? — здивувався він. — Вам ніяк не даси 80. Як вам вдається так молодо виглядати?»
«Це тому, що я практикую Фалунь Дафа — медитативну практику, яка покращує і свідомість, і тіло. Усі мої хвороби зникли. Крім того, ця практика вчить нас бути хорошими людьми», — відповіла я.
«Уряд стверджує, що Фалунь Дафа завдає шкоди. І ви все одно практикуєте?» — запитав він.
«Уряд говорить неправду. Оскільки кількість практикувальників Фалунь Дафа перевищила кількість членів компартії Китаю, колишній лідер КПК Цзян Цземінь із заздрощів розпочав переслідування, — пояснила я. — Конституція Китаю гарантує свободу віросповідання, а Цзян і КПК порушують закон».
«Зрозуміло. Компартія просто мене обманула! — сказав він. — Так, ми всі повинні дотримуватися Конституції».
Коли підійшов автобус, я сказала:
«Будь ласка, пам’ятайте: Фалунь Дафа — великий! Компартія бреше!»
Це чули й ті, хто був в автобусі, і ті, хто стояв на зупинці.
«Хтось говорить про Фалунь Дафа?» — запитав один із них.
Я не злякалася й продовжила:
«Будь ласка, запам’ятайте ці слова: „Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао“. Це допоможе вам залишатися в безпеці!»
«Зрозумів! Дякую вам! Дякую!» — відповів чоловік.
Я сказала:
«Мені не потрібно дякувати! Учитель Лі Хунчжи просить нас це робити!»
«Дякую, Учителю Лі!» — вигукнув він.
Група туристів
Одного разу я зустріла групу туристів на автовокзалі, і вони поставили мені кілька запитань. Я відповіла на кожне з них по черзі.
Коли автобус під’їхав, туристи зайшли в нього й помахали мені на прощання. Один із них сказав:
«Ви дуже добра. Дякуємо!»
«Мій Учитель Лі наставляє мене так чинити. Будь ласка, подякуйте Йому», — відповіла я.
Усі усміхнулися, і ця людина сказала:
«Дякуємо, Учителю Лі!»
Сівши в автобус, я зрозуміла, що випадково залишила на зупинці рослинну олію, куплену за 200 юанів, бо була зосереджена на тому, щоб розповісти людям правду. Але потім я подумала, що це не страшно, адже я робила правильну справу.
Учитель сказав:
«Послідовники Дафа періоду Виправлення Закону несуть місію допомоги Вчителю у порятунку людей. Таким чином послідовники Дафа кожного регіону стали надією на порятунок людей цього регіону». («Конференції Фа в Італії»)
Наскільки я розумію, у нашому районі багато людей ще не було врятовано, і вони чекають на нас.
Роз’яснення правди в дорозі
Кожного разу, заходячи в автобус або потяг, я не шукаю вільне місце, а швидко оглядаю пасажирів. Люди бувають різні, і ми не повинні забувати про безпеку.
Одна практикувальниця, побачивши, як я роз’яснюю факти в автобусі, сказала:
«Я не знала, що тут можна таке робити. Я не можу».
Я відповіла:
«Ми — практикувальники Фалунь Дафа, і Вчитель нас захищає. Праведні думки й праведні вчинки — частина нашого шляху вдосконалення. Тобі потрібно спробувати».
«Ти маєш рацію, але це легше сказати, ніж зробити. Мені треба подумати й підготуватися», — сказала вона.
«Можливо, тобі потрібно більше вивчати Фа. Наша сила й мудрість походять із Фа. Нам також потрібно вдосконалювати співчуття. Коли проявляється наше співчуття, ми природно знаходимо способи допомогти врятувати людей», — сказала я.
«Будь ласка, не говоріть погано про Дафа»
Одного разу я побачила в автобусі чоловіка з багатьма речами: сумка на плечі, кілька сумок у руках і повний візок із продуктами. Коли настав час виходити, йому довго не вдавалося все зібрати й винести. Водій і пасажири почали виявляти невдоволення.
Я одразу встала й допомогла йому. Вискочивши з автобуса, я передала йому всі речі й швидко знову зайшла, щоб не затримувати інших пасажирів.
Чоловік кілька разів подякував мені, і багато пасажирів похвалили мене, назвавши хорошою людиною. Я зрозуміла, що це ще одна можливість роз’яснити правду, і голосно сказала:
«Не дякуйте. Я практикую Фалунь Дафа. Інакше як би я у свої майже 80 років змогла так допомогти?»
Автобус рушив, і пасажири пожвавішали. Хтось запитав:
«Вам майже 80? Ви серйозно?»
«Ви так швидко вискочили й знову зайшли. Я б не повірив, що 80-річна людина здатна на таке, якби не побачив це на власні очі», — додав інший.
«Фалунь Дафа? Уряд заборонив цю практику. Як ви можете й далі практикувати?» — запитав третій.
Усміхаючись, я сказала:
«Я розумію, чому ви так думаєте, але це неправда. По-перше, статті 35 і 36 Конституції гарантують свободу віросповідання й свободу слова. Ми повинні дотримуватися Конституції, а не чиїхось наказів».
«Крім того, у 2011 році розпорядженням №50 Головного управління з питань преси й публікацій заборону на книги Фалунь Дафа було скасовано. Тобто практикувати Фалунь Дафа й читати ці книги є законним. Будь ласка, не говоріть погано про Дафа — інколи наклеп є злочином», — продовжила я.
Один чоловік сказав:
«Ми цього не знали. Я просто повторював те, що показують по телевізору».
«Знаю, — відповіла я. — Але якщо поглянути на всі попередні політичні кампанії компартії, стає зрозуміло, що з багатьма групами поводилися несправедливо й жорстоко. Так само компартія поводиться й із Фалунь Дафа зараз. Фалунь Дафа вчить бути хорошою людиною, дотримуючись принципів Чжень, Шань, Жень. Інакше я, напевно, дбала б лише про себе, а не допомагала іншим. Хіба Фалунь Дафа не великий?»
Дехто кивнув і підняв великий палець угору. Я склала долоні в жесті «хеши». Пасажири ще деякий час обговорювали почуте. Коли я виходила з автобуса, багато хто помахав мені на прощання, а один із пасажирів сказав:
«Бажаю вам ставати все молодшою й молодшою!»
«Учитель Лі вчить мене бути безкорисливою»
Одного разу я побачила в автобусі літнього чоловіка із сивим волоссям і поступилася йому місцем. Ми розговорилися й з’ясували, що він молодший за мене більш ніж на десять років, але виглядає значно старшим; він сказав, що повертається з лікарні.
Дізнавшись мій вік, він одразу встав:
«Ви значно старші. Будь ласка, сідайте».
«Дякую, я можу постояти. Вам це потрібніше, будь ласка, сидіть», — усміхнулася я. Я сказала, що практика Фалунь Дафа зробила мене здоровою й навчила допомагати іншим, і що інакше така літня жінка, як я, майже в 80 років, не поводилася б так.
«Так, ваші вчинки говорять самі за себе. Я вам вірю. Дякую!» — сказав чоловік.
«Не варто дякувати мені. Учитель Лі вчить мене безкорисливості», — відповіла я. Люди довкола також чули нашу розмову, і деякі кивали на знак згоди.
Учитель захищає мене
Іноді люди, отруєні наклепом компартії, сперечаються зі мною. Одна жінка гнівно сказала:
«Як ви смієте говорити про Фалунь Дафа в автобусі? Це секта! Я викличу поліцію, щоб вас заарештували!»
Я не злякалася й відповіла:
«Ми обидві — законослухняні громадянки. Фалунь Дафа — не секта. Треба бути обережною в тому, що ви говорите».
Перш ніж я встигла договорити, кілька пасажирів стали на мій захист.
«Це не ваша справа. Не засуджуйте того, чого не знаєте», — сказав один.
«Це громадське місце, і вона має свободу слова», — сказав інший.
«Як ви себе поводите?! Не робіть дурниць!» — звернувся до жінки ще один пасажир.
Решту дороги жінка мовчала. Я зрозуміла, що Вчитель Лі захистив мене.
Створювати можливості
Іноді практикувальники виходять роз’яснювати правду, але не знаходять відповідних співрозмовників і просто повертаються додому. Я вважаю, що нам слід діяти активніше.
Одного разу я почула, як чоловік і жінка розмовляли північно-східним діалектом, і вирішила вийти з автобуса, щоб поговорити з ними.
«Я почула знайомий діалект і відчула спорідненість із вами», — сказала я.
«Чому?» — здивувалися вони.
«Ви знаєте про Вчителя Лі Хунчжи з міста Чанчунь у провінції Цзілінь?» — запитала я.
«Звісно. Ви член цієї секти?» — запитали вони.
«Будь ласка, не кажіть так. Учитель Лі — велика людина, я дуже Його поважаю й захоплююся Ним. Послідовники Фалунь Дафа не винні. Це Цзян і компартія поширюють наклеп і брехню про практику», — пояснила я й спростувала деякі твердження з пропаганди ненависті.
«Зрозуміло. Ми справді мало про це знаємо, — сказав чоловік. — Я чув, що Вчитель Лі „втік“ до США?»
«Учитель Лі отримав грін-карту в 1996 році, за три роки до початку переслідування. Він поїхав туди, бо люди в інших країнах теж мають знати про Фалунь Дафа. Сьогодні люди понад у 100 країнах практикують Фалунь Дафа», — відповіла я.
Ми розмовляли понад годину, і я відповіла на всі їхні запитання.
«Схоже, Фалунь Дафа справді дивовижна практика, — сказала жінка. — Ви виглядаєте так молодо й так добре все пояснюєте. Дякуємо вам!»
День був дуже холодний, але, йдучи додому, я відчувала тепло. У серці я щиро дякувала Вчителю.
Випадок в аеропорту
Одного разу я їхала в іншу провінцію в справах Дафа. Під час огляду служба безпеки сканувала пасажирів металодетектором. Зазвичай сумки не перевіряють, але мене відвели вбік і перевірили сумку. Я знала, що вони перевірили моє посвідчення особи й побачили в базі даних поліційну позначку.
З міркувань безпеки я не брала із собою нічого, пов’язаного з Дафа. Тож я скористалася цією нагодою, щоб роз’яснити правду.
«Чому ви зупинили мене й перевірили лише мою сумку? — запитала я. — Ви, напевно, перевірили моє посвідчення й знаєте, що я практикую Фалунь Дафа. Але в цій практиці немає нічого поганого. Конституція гарантує свободу віросповідання, і в Китаї не існує закону, який уважав би практику Фалунь Дафа злочином».
Я навмисно говорила голосно. Ми були у вестибюлі, де було сильне відлуння, і, оскільки я з Пекіна та чітко говорю, ефект був дуже добрий. Зібралося багато людей, щоб послухати.
Один із поліціянтів занервував і прошепотів:
«Досить. Це аеропорт. Ви можете йти».
Я не злякалася й продовжила голосно говорити:
«Я — законослухняна громадянка. Ви не можете так просто порушувати наші права. Практикувальники Фалунь Дафа — хороші люди. Вони заслуговують на повагу, а не на переслідування».
На очах у зібраного натовпу кілька співробітників ввічливо провели мене до трапа літака. Я знову подякувала Вчителю Лі за можливість роз’яснити людям правду.
Таких історій дуже багато. Я поділилася лише деякими з них, бо вважаю, що ми, практикувальники, повинні прагнути більшого й кращого, щоб допомогти Вчителю врятувати ще більше живих істот.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
