(Minghui.org)

Ім'я: Ван Цзіньжун

Ім'я китайською: 王金蓉

Стать: жіноча

Вік: 68 років

Місто: Чифен

Автономний район: Внутрішня Монголія

Фах: невідомий

Дата смерті: квітень 2025 року

Дата останнього арешту: 22 липня 2015 року

Останнє місце ув'язнення: жіноча в'язниця Внутрішньої Монголії

Жінка на ім’я Ван Цзіньжун із міста Чифен у Внутрішній Монголії померла у квітні 2025 року, через чотири роки після звільнення з в’язниці. Термін її перебування в тюрмі становив п'ять із половиною років ув'язнення за відданість Фалуньгун. Їй було 68 років.

Ван Цзіньжун розірвала шлюб із чоловіком, коли їй було 30 років і виховувала сина одна. У 1996 році вона почала практикувати Фалуньгун і зрозуміла, що все має свою причину. Вона позбавилася образи на колишнього чоловіка й більше не відчувала марності життя.

Після того, як у липні 1999 року комуністична влада розпочала придушення Фалуньгун, Ван твердо дотримувалася своїх духовних переконань, за що неодноразово зазнавала переслідувань. 1 червня 2001 року її арештували, коли вона робила копії книг Фалуньгун у друкарні. Поліціянти допитували її на території складів, катуючи протягом чотирьох днів поспіль. Вони використовували струм електричних палиць, вражаючи все тіло жінки. Якоїсь миті вони так довго притискали електричну палицю до її голови, що в неї прогнулася черепна коробка. Пізніше вона розповіла про тортури електричним струмом та інші види катувань, яким її піддавали впродовж цих чотирьох днів.

Пізніше Ван на рік відправили до виправно-трудового табору. Після визволення вона й далі розповідала людям про переслідування. 21 липня 2015 року її знову заарештували, коли вона проїжджала повз пункт стягування плати за проїзд по шосе. Четверо інших практикувальників, які їхали з нею в авто, також були заарештовані: Цюй Ячжун, Ці Хуншу, Вей Гоюй і Чжан Чуньянь. Автомобіль було конфісковано.

Сюй Гофен, керівник відділу внутрішньої безпеки району Суншань міста Чифена звинуватив п'ятьох практикувальників у поширенні інформаційних матеріалів про Фалуньгун, які він та його заступники знайшли у своєму районі. Прагнучи зміцнити свою репутацію, він повідомив про груповий арешт практикувальників у Бюро громадської безпеки Внутрішньої Монголії, а не безпосередньому начальнику в управління поліції району Чифен.

Цюй, який перебував за кермом, був побитий поліціянтами та отримав травми. У місцевому центрі ув'язнення його спочатку відмовилися прийняти, але потім поступилися під тиском поліції. Наступного дня поліціянти доставили Цюя в наручниках додому для проведення обшуку.

22 липня 2015 року керівник Сюй також провів обшук у будинку Ван, але не знайшов жодних предметів, пов'язаних із Фалуньгун. Він побачив записку, яку її син залишив для неї на столі, і заарештував хлопця. Його звинуватили в тому, що він перемістив інформаційні матеріали про Фалуньгун, які належали його матері. Син заперечував це, але його ув'язнили, де тримали кілька днів. Сюй погрожував звільнити його з роботи, і врешті-решт син підкорився.

На підставі «визнання» сина Ван про те, що в його матері були матеріали Фалуньгун та інших «доказів», Сюй порушив справу проти Ван. Іншим чотирьом практикувальникам також висунули звинувачення.

Суд району Суншань ухвалив вирок усім п'ятьом практикувальникам (дата суду невідома). Ван було засуджено до п'яти з половиною років позбавлення волі, Ці — до шести з половиною років, Чжан — до п'яти, Цюй — до трьох із половиною, а Вей — до трьох.

Ван відправили до жіночої в'язниці Внутрішньої Монголії. За п'ять із половиною років ув'язнення син жодного разу не відвідав її і не перераховував гроші на її рахунок у в'язниці. Введений в оману пропагандою ненависті до Фалуньгун, він причаїв образу на власну матір через те, що постраждав через її віру.

Управління соціального забезпечення міста Чифен припинило виплату пенсії Ван після її звільнення 21 січня 2021 року. Їй висунули умову для відновлення отримання пенсії повернути виплати, які їй нараховувалися під час ув'язнення. Син, який отримував пенсію за неї, повернув гроші. Невідомо, чи було після цього відновлено виплату пенсії Ван.

Ван померла у квітні 2025 року. Син, який усе ще ображався на неї через те, що вона «ускладнила йому життя», навіть не переодягнув її відповідно до китайської традиції. Він кремував тіло матері та розвіяв порох в океані.