(Minghui.org) 63-річний житель міста Вейфан (провінція Шаньдун) подав апеляцію на рішення суду, який засудив його до чотирьох із половиною років ув’язнення за віру у Фалуньгун (Фалунь Дафа) — духовну практику, яку переслідує китайський комуністичний режим з 1999 року.

12 березня 2025 року У Цзіцяна було заарештовано співробітниками дорожного відділення поліції Сіньхуа за те, що розмовляв із людьми про Фалуньгун. Потім його відправили до центру ув'язнення міста Вейфана. 18 квітня 2025 року районний суд Куйвень засудив У Цзіцяна до 4,5 років ув'язнення. Він подав апеляцію до суду проміжної інстанції міста Вейфана, який призначив слухання в справі на середину червня 2025 року.

Раніше У Цзіцяна вже засуджували до позбавлення волі за його віру. У 2001 році — до трьох років у виправно-трудовому таборі та у 2002 році — до п'яти років. Під час перебування у виправно-трудовому таборі він опинився на межі смерті та був звільнений через дев'ять місяців після того, як потрапив туди.

Набуття Фалуньгун

У Цзіцян народився в червні 1962 року. Він працював водієм автобуса у фінансовому управлінні міста Вейфана. У квітні 1987 року У потрапив в автомобільну аварію та отримав сильний струс мозку. Після цього він постійно відчував головний біль і страждав на безсоння. Хоча У звертався до різних лікарів, стан його здоров'я і далі гіршав, а ліки, які він приймав, спричиняли проблеми зі шлунком.

У березні 1997 року У Цзіцян почав практикувати Фалуньгун і незабаром його здоров'я відновилося. Його тіло наповнилося енергією, і він перестав відчувати проблеми зі сном. Його вага також збільшилася з 56 до 79 кілограмів.

Введення невідомих препаратів у психіатричній лікарні та майже шість років позбавлення волі

20 липня 1999 року, у день початку переслідування, У Цзіцян та його дружина Пань Гуйхуа вирушили до Пекіна, щоб захистити своє право практикувати Фалуньгун. Їх заарештували в Тяньцзіні та доставили назад до Вейфана. У Цзіцяна понад десять днів тримали в гостьовому будинку компанії, де він працював. На знак протесту він оголосив голодування та був звільнений.

У й Пань знову поїхали до Пекіна наприкінці вересня 1999 року. Щойно вони увійшли до Центрального офісу з приймання скарг і звернень громадян, їх заарештували та доставили до Управління зв'язків із містом Вейфаном у Пекіні. Через два дні їх відправили назад до Вейфана. У помістили до Центру ув'язнення в кримінальних справах міста Вейфана на один місяць, а потім його перевели в камеру. Він перебував у центрі ув'язнення загалом чотири місяці і, нарешті, був звільнений 4 лютого 2000 року.

У квітні 2000 року У Цзіцян втретє відправився до Пекіну. Його заарештували поліціянти пекінського відділення зі зв'язків із містом Вейфаном. Упродовж місяця він перебував у центрі ув'язнення міста Вейфана, де охоронці змушували його працювати. Через місяць його помістили в камеру. На знак протесту він оголосив голодування і за чотири дні його насильно доправили в психіатричну лікарню Чанле.

У психіатричній лікарні У щодня змушували приймати чимало невідомих таблеток. За кілька днів він відмовився приймати їх. Тоді його прив'язали до ліжка й ввели невідомі препарати. Після цього У Цзіцян відчув сильну слабкість; він не міг їсти, і в нього постійно текла слина. Дружина, теща та невістка практикувальника кілька разів зверталися до компанії, де він працював, сподіваючись, що їм допоможуть звільнити У, але натомість почули погрози, що дружина й невістка позбудуться роботи. Коли У нарешті звільнили через 50 днів, він був такий слабкий, що не міг пересуватися без будь-якої допомоги.

Ще до того, як він відновився, уже через кілька місяців його знову заарештували у вересні 2000 року й засудили до трьох років примусових робіт. Спочатку його відправили до виправно-трудового табору Лечан, а потім перевели до виправно-трудового табору Ванцунь. Його здоров'я і далі гіршало, і, зрештою, він став недієздатним. Його звільнили через дев'ять місяців — у червні 2001 року завдяки тому, що сім'я доклала великих зусиль для його порятунку. У Цзіцян відновив практику Фалунь Дафа й одужав.

18 липня 2002 року У Цзіцяна знову заарештували співробітники відділення поліції міста Болі за те, що розмовляв із людьми про Фалуньгун на вулиці. Наступного дня його доставили до центру ув'язнення Цзяонань, і він був там упродовж року, і знову виконував роботу без оплати. У липні 2003 року місцевий суд засудив його до п'яти років позбавлення волі. Він був у в'язниці міста Вейбей до 18 липня 2007 року й потім вийшов на волю.

У наступні роки Цзіцяна заарештовували ще кілька разів за те, що він привертав увагу громадськості до переслідування практикувальників Фалуньгун.

Крім того, що його піддавали арештам та ув'язненню, з початку переслідування йому призупинили виплату заробітної плати, пенсії та перестали оплачувати медичне обслуговування. Упродовж першого року (1999 – 2000) йому щомісяця надходила допомога в 500 юанів, а потім виплати припинилися. Сукупні фінансові збитки склали понад 700 тисяч юанів. Після того, як він втратив здатність працювати через примусовий прийом невідомих препаратів у психіатричній лікарні, його сім'ї з чотирьох людей довелося жити лише на ті гроші, які отримувала його дружина — 100 юанів на місяць.