Досвід удосконалення наполегливості у виконанні вправ на свіжому повітрі

(Minghui.org) Кілька років тому я переїхала на Західне узбережжя та організувала недалеко від свого будинку новий майданчик для виконання вправ на відкритому повітрі. Упродовж наступних п'яти років я займалася там щодня. Спочатку приходило троє-четверо співучнів, але пізніше кількість збільшилася до семи, вони приходили щодня.

Дотримуватися принципів і виконувати вправи в складні часи

Відтоді як на сайті Minghui опублікували нову версію музики для другої вправи, ми щодня виконували її цілу годину разом з іншими вправами. Починали о 4-й годині ранку та закінчували о 6:30. Більшість із нас працювали в медіапроєктах, тож після ранкових вправ усі поспішали до своїх компаній на щоденне вивчення Фа в групі, а потім бралися до роботи.

Оскільки ми щодня вивчали Фа й виконували вправи, усі відчували приплив енергії, а ефективність роботи покращилася.

Окрім того, що всі добре працювали в медіа, багато хто приєднався до духового оркестру Тянь Го (з кит. Небесний оркестр), а дехто брав участь в інших проєктах Фалунь Дафа. Кожен практикувальник на нашому майданчику отримував величезну користь і багато чого зрозумів.

Ми будили одне одного телефонними дзвінками або повідомленнями близько третьої години ночі. Один із нас збирав усіх, і ми їхали на місце, це займало приблизно десять хвилин. Іноді робота в медіа була напруженою, ми працювали допізна, через що було важко вставати вранці. Однак, ми діяли як група, і коли один із нас телефонував, зазвичай усі вставали. Щойно виходили на вулицю й робили вправи, відчували, що наша енергія швидко відновлювалася.

Учитель сказав:

«Скажу вам, що якщо ви чинитимете так, як я наставляв вас чинити, передаючи Гун [метод практики], гарантую, що не буде ніякої шкоди, а тільки користь. Ви кажете, що дуже зайняті, що немає часу, але насправді ви просто боїтеся, що мало відпочинете. Чи подумали ви про те, що вдосконалення є найкращою формою відпочинку? Можна відпочити так, як не вийде навіть після сну. Ніхто не каже: „Я так втомився від вправ, що сьогодні вже нічим іншим не можу займатися“. Кажуть тільки: „Після практики я відчуваю легкість у всьому тілі. Усю ніч не спав, але не відчуваю втоми, сповнений сил”». (Лекція Закону на першій конференції Фа в Північній Америці)

Наполегливість і виконання вправ на свіжому повітрі — це перевірка моєї віри в Учителя й Фа. Я згадую кілька випадків, коли погано почувалася, і практикувальники запитували мене: «Ти прийдеш сьогодні?» У той час я сильно конфліктувала з іншими. Страждаючи від запаморочення, сильного болю та дискомфорту, я читала Фа й розуміла, щоб вирватися — необхідно покладатися на силу Фа.

Я згадувала слова Вчителя щоразу, коли переживала важкі часи:

«Самовдосконалення — це дійсно важка справа. Важкість у тому, що навіть якщо небо впаде на землю, земля провалиться, навіть якщо сили зла поведуть шалену атаку і навіть якщо твоє життя опиниться на межі життя і смерті, ти однаково маєш і далі стійко йти своїм шляхом удосконалення, маєш досягти того, щоб ніякі справи в людському суспільстві не могли завадити тобі просуватися цим шляхом». («Шлях», Суть сумлінного вдосконалення 2)

Щоразу я вставала й наполегливо виконувала вправи. І після кожного заняття відчувала значне поліпшення свого стану. Я прийшла до розуміння, що ілюзорні перешкоди, які виникають у тілі, також були випробуваннями для учнів. Збереження твердої віри у Фа є ключем до подолання негараздів.

Тривалі заняття за межами дому, на відкритому повітрі — це також процес самовдосконалення, позбавлення від прагнення до комфорту та людських уявлень. Я помітила, що щоразу, коли працювала допізна, думала так: «Я спала менше ніж три години, завтра буде важко виконувати вправи». І потім почувалася виснаженою і відчувала дискомфорт, навіть якщо змушувала себе йти. Іноді, перед тим як лягти спати, випадково переглядала прогноз погоди, щоб дізнатися, чи не очікується наступного дня сильний дощ або вітер. Зранку мені було так само важко встати з ліжка, з тими ж почуттями втоми й сонливості.

Зрештою я зрозуміла, що неправильний стан тіла був спричинений головним чином втручанням людських думок та уявлень. Відтоді я докладала свідомих зусиль до того, щоб позбутися їх. Я навчилася не дозволяти впливати на мене зовнішнім чинникам, таким як: наскільки пізно лягаю спати, як довго сплю, вітряна чи дощова погода, будній день чи вихідний. Ці об'єктивні чинники не мають суттєвого зв'язку з удосконаленням практикувальника Фалунь Дафа. Самовдосконалення саме по собі — це процес виходу за межі людського до божественного.

Після спалаху Covid у нашому місті було видано наказ не виходити з дому, що призвело до зупинки роботи нашого майданчика на кілька тижнів. Весь цей час ми виконували вправи вдома. Проте я виявила, що мене легше розслабити в домашньому затишку, і часом було важко виконати всі п'ять вправ щодня. Під час медитації я часто відчувала сонливість, і результати були не такими хорошими. Ми сумували за тими днями, коли могли виконувати вправи на вулиці, нам не терпілося відновити заняття якомога швидше. Коли, нарешті, заняття відновилися, усі були глибоко зворушені й вдячні Вчителю за сприятливе середовище.

З приходом літа ми й далі виконували вправи щодня. Навколо нас часто роїлися комарі, спричиняючи набряки на обличчі та руках. Взимку наші пальці часто мерзли до болю. Часом сильний вітер забивав піском наші вуха, носи й роти, але ми ніколи не зупинялися. Ми відносимо все це до милосердного благословення Вчителя.

Виявляємо людські серця та усуваємо пристрасті під час занять на свіжому повітрі

Три роки тому мене перевели по роботі на Східне узбережжя. Під час переїзду я пропустила виконання вправ. На новому місці я не знала нікого зі співучнів та адрес майданчиків для занять, що викликало досить суперечливі почуття.

Я не очікувала, що, щойно зійду з літака, мене запросять зупинитися в будинку практикувальниці, яка бере участь у виконанні вправ на вулиці. Наступного дня ми разом вирушили на заняття та не витратили даремно жодного дня. Я усвідомила, що, якщо я маю це бажання, Учитель подбає про мене.

Умови для самовдосконалення змінилися. Через те, що клімат тут холодний, мені потрібно подолати набагато більше труднощів. Я розглядаю це як цінну можливість позбутися своєї пристрасті до комфорту, оскільки мені потрібно не тільки рано вставати, а й протистояти холоду.

Я перепробувала шість різних майданчиків для занять у своєму районі, щоб знайти місце, яке найкраще відповідало б моєму робочому графіку. На Різдво 2022 року температура повітря сягала мінус 18 градусів за Цельсієм. Після практики того дня я мала обморожені пальці. Однак ні в кого зі співучнів на тому ж пункті не виникло жодних проблем. Я запитувала себе, де я помилилася й чому саме в мене з’явилися перешкоди.

Моя робоча команда похвалила мене за те, що я рано прокидаюся й добре дотримуюся свого графіка, що викликало в мене почуття самовдоволення. Я також виявила, що кілька разів неправильно визначала час і вставала на годину раніше звичайного, але втоми не відчувала. Я запитала себе, чи було це старанністю? Звідки береться ця мотивація?

Я чула, що взимку сюди приходить не так багато практикувальників, тому подумала: «Якщо інші не можуть цього зробити, то я можу. Я можу приїжджати навіть узимку, коли йде сніг». Тепер розумію, що це мислення, хоч і здавалося старанним, було більше спрямоване на самоствердження, ніж на підтвердження Дафа. Я побачила, що моя мотивація робити те, що не під силу іншим, випливала з бажання самоствердитися, і зрештою побачила, що не пройшла випробування.

Я зрозуміла, що навіть коли займаюся чимось таким священним, як виконання вправ Фалунь Дафа на свіжому повітрі, у мені проявляється людське серце, бажання самоствердитися, а це небезпечно.

Розуміння форм удосконалення за Дафа

Через зайнятість я можу виконувати вправи та вивчати Фа тільки на початку дня. Якщо не виконаю вранці, я не буду мати часу надолужити згаяне пізніше протягом дня. На Західному узбережжі я справлялася із цим, оскільки завжди був поруч хтось, хто міг мене підвезти. Навіть коли відчувала нездужання або дискомфорт, я намагалася виконувати вправи, щоб не завдавати незручності іншим.

На Східному узбережжі я одна. Часто медитую в парку, коли темно. Кілька разів стикалася з бездомними, які лякають і турбують мене. Попри це, мені потрібно робити все добре й удосконалюватися в умовах, коли почуваюся самотньою.

Іноді я старанно практикую, але іноді роблю перерви, навіть на довгий час. У такі дні практикувальники завжди запитують про мене, проявляють занепокоєння й цікавляться, чому я не приходжу на практику. Навіть пропонують будити мене, намагаючись мотивувати й підбадьорити, щоб допомогти мені більше вивчати Фа й бути старанною.

Я пройшла цей шлях і вистояла завдяки силі, яку набула, вивчаючи Фа, а також непохитній підтримці й допомозі співучнів.

Я прийшла до розуміння, що щоденна участь у колективних вправах і вивчення Фа — це проходження шляхом, запланованим Учителем. Хоча це здається звичайною справою, але вимагає подолання багатьох випробувань і перешкод. Здатність виявляти наполегливість і неухильно йти цим шляхом — це також вимога Вчителя.

Дивовижність і надзвичайна сила Дафа

Три роки тому я отримала поліс страхування життя, який вимагав медичного огляду з безліччю лабораторних тестів для оцінки різних показників здоров'я. Страхова агентка, здавалося, нервувала. Вона сказала, що поліс буде недійсним, якщо я не пройду тести. Вона неодноразово закликала мене приділяти більше уваги відпочинку, харчуванню та загальному стану здоров'я.

У зв'язку з пандемією медичне обстеження проводила медсестра вдома. Вимірявши мій кров'яний тиск і пульс, вона вигукнула: «Ух ти, ми з вами ровесники, але ви набагато міцніші за мене!»

Через кілька днів прийшов звіт про мій медичний огляд. Усі понад 100 показників були в межах норми. Страхова агентка була вражена тим, що я маю гарне здоров'я; для її компанії це був рідкісний випадок. Я скористалася можливістю, щоб ще раз розповісти їй про Фалунь Дафа та його вплив на здоров'я. А також розповіла, що це результат моєї багаторічної практики на вулиці. Вона погодилася, додавши, що, мабуть, у цьому й полягає чудодійний ефект Фалунь Дафа.

Висновок

Я прийшла до розуміння, що наші фізичні тіла — це наші власні маленькі всесвіти, здатні вмістити безліч істот, з якими ми пов'язані. За кожною істотою стоїть безліч інших життів. Тому ми повинні дбайливо ставитися до своїх індивідуальних усесвітів і старанно вдосконалюватися. Майданчики для занять на свіжому повітрі — це найкращі умови для вдосконалення, оскільки це подарунок Учителя. Наш обов'язок — підтримувати їх і брати в них участь, намагаючись щодня робити все можливе.

Незалежно від того, з якими негараздами ми стикаємося в житті, доти, доки виконуємо вправи, ми почуватимемося дедалі краще, а негараздів стане набагато менше.

Цінувати зв'язок між співучнями й можливість практикувати Дафа — також означає цінувати самих себе. Ми сподіваємося, що дедалі більше співучнів зроблять крок уперед і відкриють більше місць для занять на відкритому повітрі у своїх районах, тим самим спрямовуючи більше людей із зумовленістю отримати Фа.

Таке моє розуміння на моєму нинішньому рівні. Будь ласка, вкажіть на будь-що недоречне.