Жінку з провінції Хебей судили в Чжецзяні за відданість Фалуньгун

(Minghui.org) 8 квітня 2025 року в суді міста Тунсян провінції Чжецзян відбулося судове засідання в справі Ян Ґуйцзюань із повіту Юнцін провінції Хебей за прихильність до Фалуньгун (Фалунь Дафа) — практики самовдосконалення, послідовників якої з липня 1999 року переслідує комуністична влада Китаю.

12 жовтня 2024 року Ян працювала в повіті Хайян провінції Чжецзян, коли понад десять поліціянтів заарештували її. Жінку доставили до центру утримання міста Цзясін. Прокуратура міста Тунсян висунула їй обвинувачення (дата невідома). І повіт Хайян, і місто Тунсян підпорядковуються юрисдикції міста Цзясін.

Під час попереднього слухання захисник із родини Ян висунув три клопотання: 1) викликати свідків до суду для перехресного допиту; 2) виключити перевірку достовірності доказів обвинувачення, проведену поліцією (оскільки тільки незалежне третє агентство має право перевіряти докази); 3) надати в суді «Постанову № 50», видану Головним управлінням у справах преси та публікацій Китаю від 1 березня 2011 року про скасування заборони на публікацію книг і матеріалів Фалуньгун. Головуючий суддя тоді не ухвалив рішення.

8 квітня 2025 року, у день проведення засідання, перед будівлею суду міста Тунсян було виставлено оточення. Біля входу були припарковані фургон спецпідрозділу та поліційна машина без розпізнавальних знаків, також був присутній поліційний патруль із трьох осіб. При вході до суду поставили стіл, де судовий пристав проводив реєстрацію й перевірку паспортів усіх присутніх.

Орієнтовно 20 молодих людей, які не мали родинних зв’язків із Ян, перебували в коридорі як спостерігачі. Після початку слухання суддя оголосив, що відхиляє всі три клопотання, подані захисником із родини Ян під час попереднього слухання. Під час розгляду справи він також відмовив у задоволенні прохання надати фактичні докази обвинувачення, представлені прокурором.

Ян розповіла, що після арешту кілька разів втрачала свідомість і страждала від болю в животі. Упродовж понад двадцяти днів у поліційній лікарні її тримали в наручниках і приковували до ліжка. За день до судового слухання її повернули до центру утримання, але про суд її не повідомили.

Її захисник запитав, чому вона практикує Фалуньгун, і Ян розповіла, яку користь отримала завдяки цій практиці. Суддя не давав їй говорити й перебивав, коли вона виступала на свій захист. Коли вона наполягала на продовженні свого виступу, її вивели із зали суду.