(Minghui.org) Добрий день, шановний Учителю! Добрий день, співучні!
2023 року я написала листи з роз'ясненням правди до багатьох державних установ, щоб відновити мою призупинену пенсію. Уважаючи, що все зроблено правильно, я розслабилася та відчувала задоволення від виконаної роботи. Я не подивилася в себе й думала, що все буде гаразд, адже я надіслала багато листів. Ця неправедна думка дала старим силам лазівку, і я зазнала переслідування.
Пошук у собі після арешту
Мені зателефонував працівник поштової служби й сказав: «На вас поскаржилися через листи, які ви надіслали. Не знаю, хто приходив до мене з цього приводу, чи співробітники Управління громадської безпеки, чи поліціянти. Повідомляю про це, щоб ви були готові». Я подумала: «Чому вони не звернулися безпосередньо до мене?»
Через кілька днів у мій дім увірвалися четверо поліціянтів з Управління національної безпеки та відвезли мене до відділку. На допиті я відмовилася співпрацювати, і мене побили. Мені показали кілька листів, які я надіслала поштою. Я почала розповідати їм факти про переслідування та про те, як мене раніше несправедливо засудили до ув'язнення.
Поліціянт відповів: «Ми зробимо записи». Заступник начальника запитав: «Ці листи написані від вашого імені, й ми маємо відеозапис із вами, то чому б вам не визнати свою провину?»
Він наказав мені підписати кілька документів. Я сказала: «Ви зробите великий гріх, якщо переслідуватимете практикувальників Фалунь Дафа. Я нічого не підпишу заради вашого ж блага, щоб ви не вчинили ще більших гріхів». Він відповів: «Отже, ви відмовляєтеся підписати заяву заради мого блага». Поліціянти сказали, що планують відправити мене до центру ув'язнення.
Я згадала слова Вчителя:
«Хоч яка виникла ситуація, ніколи не можна погоджуватися на вимоги, накази або вказівки сил зла. Якщо кожен буде так чинити, середовище навколо зміниться». («Праведні думки учнів Дафа мають могутню силу», Суть сумлінного вдосконалення 2)
Я була сповнена рішучості не співпрацювати з поліцією. Коли мені виміряли кров'яний тиск, він виявився надзвичайно високим.
Я подумки звернулася до Вчителя: «Учителю, незалежно від того, що я зробила не так, або які пристрасті маю, це не привід для зла переслідувати мене. Я йду тільки шляхом, який Ви запланували для мене».
Я продовжувала розповідати поліціянтам про Фалунь Дафа та переслідування. Спершу мене слухав лише той, хто вів допит. Я розповідала історії про нагороду за добрі справи та відплату за злі вчинки. Мене запитали, чи хтось у нашому районі отримав покарання за участь у переслідуванні практикувальників. Я навела кілька прикладів.
Вони уважно слухали. Потім обговорили подальші дії та пішли до свого начальника за вказівками.
У душі я попросила Вчителя про допомогу: «Учителю, я нікуди не хочу йти. Я мушу повернутися додому! Будь ласка, допоможіть мені!»
Поліціянт приніс форму про звільнення під заставу до суду й сказав мені її підписати. Я відмовилася та порвала бланк. Через пів години вони викликали мого чоловіка до відділку та почали погрожувати. Вони змусили його підписати форму, після чого мене відпустили.
Співробітники Управління національної безпеки прийшли до мене з обшуком. Слідчий залишився на першому поверсі будівлі, сказавши: «Я не піду нагору, у мене страшенно болить голова». Двоє поліціянтів зайшли до моєї квартири, швидко подивилися навколо й пішли.
Наступного дня мені подзвонив хтось з Управління національної безпеки та сказав, щоб я прийшла до офісу здати кров. Я не пішла. Я хотіла вивчати Фа, відправляти праведні думки й шукати в собі, щоб позбутися страху.
Тієї ночі мене розбудив голос: «У тебе є пристрасть до результату». Це пролунало тричі. Я одразу сіла!
Наступної ночі, відправляючи праведні думки, я побачила величезний ієрогліф 终, що означає «кінець». Я відчула, що це підказка від Учителя.
Я подумала, що мені слід піти в поліцію та попросити зняти з мене звинувачення. Але в моїй свідомості виникав страх і негативні думки, коли я думала про написання листа. Я зрозуміла, що ця внутрішня боротьба допомагає мені позбутися людських уявлень, і я заохочувала себе чинити відповідно до Фа та добре проходити кожен крок.
Я подивилася в себе й виявила, що робила все поверхово та не вдосконалювалася ґрунтовно. Крім того, я не викорінила в собі елементи партійної культури: впертість, зарозумілість, схильність до суперництва та заздрість. Я мала такі пристрасті як прагнення показати себе, фанатичність, хіть, жадібність та образу. Я вважала, що успіх був результатом моїх зусиль. Найсерйознішими недоліками були страх, нетерпіння до критики, прагнення до визнання й уявлення про те, що я — жертва переслідування. Я була вражена, виявивши в себе стільки пристрастей. Мені стало соромно, що, удосконалюючись понад 20 років, я все ще не позбулася багатьох недоліків.
Тоді я усвідомила, що джерелом мого життя є Чжень-Шань-Жень, і що ці людські уявлення та пристрасті не є моїм істинним «Я». Я практикую Фалунь Дафа в період Виправлення Закону й повністю заперечую плани старих сил.
Я продовжувала зміцнювати свої праведні думки й відчула, що пристрасть до того, що мені щось добре вдається в удосконаленні, зникла. Більше вивчаючи Фа й відправляючи праведні думки, моя свідомість ставала яснішою. Я знову подивилася в себе й виявила, що останніми роками була поглинена у виконання справ. Я нечасто й недостатньо зосереджено вивчала Фа Вчителя — натомість я просто виконувала завдання.
Потім я відправила сильні праведні думки: навіть якщо я маю недоліки в удосконаленні, вони будуть виправлені у Фа. Тільки Вчитель Лі дбає про моє вдосконалення; я не визнаю жодних інших планів. Я відправила думку: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи) на мікроскопічний рівень життя поліціянтів, які брали участь у моєму переслідуванні. Я хотіла, щоб їхня справжня природа взяла гору, щоб вони мали добрі думки для захисту учнів Дафа, і обрали для себе добре майбутнє. Я знала, що маю з відкритим серцем дивитися на все, перетворювати погане на добре й рятувати істот, які брали участь у переслідуванні.
Роз'яснення правди начальнику Управління громадської безпеки
Всупереч страху, я вирішила надіслати листа до Управління громадської безпеки. Я повторювала: «Страх, помри», і просила Вчителя допомогти мені й дати мудрість.
Спочатку я заповнила заяву з вимогою зняти з мене звинувачення та скасувати майбутній суд, а також додала листа з роз'ясненням правди про Фалунь Дафа. Однак потрапити до будівлі управління, щоб передати заяву, було важко. Усередині чергували двоє поліціянтів, і для проходу на кожен поверх була потрібна окрема перепустка. Але завдяки планам Учителя я знайшла співробітника, якому пів години роз'яснювала правду, після чого попросила передати мою заяву керівникові.
Я подумала, що мені слід роз’яснити правду заступнику начальника, який координує переслідування практикувальників. Я підготувала аналогічну заяву та листа. Після довгих пошуків я знайшла його кабінет. Він був на місці й запитав: «Що ви тут робите?» Я сказала, що хочу дати йому почитати деякі матеріали. Він розлютився й закричав: «Як ви потрапили до будівлі?»
Він викликав офіцера, аби той вивів мене й сказав, щоб я не поверталася.
Я подумала, що мені потрібно більше вивчати Фа, відправляти праведні думки та спробувати ще раз туди потрапити, коли мій стан удосконалення покращиться.
Практикувальники з мого району працювали разом і регулярно відправляли праведні думки. Вони часто ділилися зі мною своїм розумінням Фа, що надихало й допомагало мені. Це посилило мої праведні думки й дало зрозуміти, що я не повинна дозволяти старим силам використовувати ці життя, щоб переслідувати мене. Я тут, щоб допомогти Вчителю врятувати їх.
Щоразу, йдучи до відділення поліції, я про себе цитувала Фа й відправляла праведні думки. Я повторювала слова Вчителя:
«Для вдосконалювальників велике значення мають праведні думки. Якщо праведні думки дуже сильні, то ти все зможеш витримати, усе зможеш зробити, оскільки ти вдосконалювальник і є людиною, що йде божественним шляхом; людиною, яка не підкоряється контролю чинників звичайних людей та принципів Закону низьких рівнів». («Лекція Закону в Лос-Анджелесі»)
Продовжуючи роз'яснювати правду, я відчула, що ставлення людей до мене змінилося.
Коли наступного разу я принесла листа заступнику начальника Національного управління поліції, він запитав: «Ви написали ще одного листа?» Я відповіла: «Будь ласка, уважно прочитайте його. Я вклала в нього все своє серце». Він сказав: «Я обов'язково прочитаю».
Оскільки директор управління не отримав ні заяви про зняття з мене звинувачень, ні листа з роз'ясненням правди, я знову вирушила до нього. У кімнаті охорони нікого не було. Я взяла зі столу зв'язку ключів і відчинила двері. Мене прийняли за співробітника. За мить увійшов охоронець. Я запитала: «Ви тут працюєте?» Коли він кивнув, я сказала: «Це лист директорові. Будь ласка, передайте йому». Він відповів: «Добре», — взяв листа й зайшов усередину.
Майже через рік я написала директорові ще одного листа. Я подумала, що цього разу треба зателефонувати йому. Мені вдалося знайти його номер телефону, і я зателефонувала. Він сказав, що не має часу розмовляти, оскільки збирається на зустріч. Я зрозуміла, що маю піти до нього в офіс.
На першому поверсі управління чергували двоє охоронців. Вони хотіли записати мої дані. Я сказала: «Я маю термінову справу, піднімуся нагору, залишу листа й спущуся». Не чекаючи їхньої згоди, я швидко пішла за іншими людьми сходами.
Я побачила, що коридор заповнений відвідувачами. Кожен у руках мав великий блокнот. Було видно, що директор зайнятий. Не бажаючи нікого відривати від роботи, я увійшла до сусідньої кімнати. Співробітник, який був там, запитав, що мені потрібно, і я відповіла: «Я чекаю директора». Чоловік запропонував: «Ви можете посидіти тут і почекати». Я сіла й почала відправляти праведні думки.
Приблизно через пів години зовні стало тихо. Я зайшла до кабінету директора. Двері були відчинені, але всередині нікого не було. Я поклала листа в шухляду його столу.
По дорозі до виходу я побачила суддю, який раніше виніс мені неправомірний вирок. Я запитала його: «Як справи?» Він відповів: «Не дуже добре». Він мав хворобливий вигляд, і, здавалося, відчував біль. Мені стало його шкода. Узявши його за руку, я сказала: «Ви маєте спокутувати свої погані вчинки. Будь ласка, вийдіть із лав компартії! Щиро повторюйте: „Фалунь Дафа хао“. Тільки тоді будете врятовані!» Він відповів: «Тут камери спостереження». Я продовжила: «Ви можете вимовити це тихо, нічого страшного». Він погодився: «Добре, я виходжу». Потім він запитав: «Що ви тут робите?» Я відповіла: «Я прийшла передати листа директорові». Він попередив, що директор на нараді й мені доведеться зачекати ще годину. Я сказала: «Тоді я не чекатиму».
Згодом я зателефонувала директору й сказала, де залишила листа. Після того як я доставила його, то змогла повністю позбутися страху переслідування. Я змінила свої погляди та довірилася Вчителю.
Учитель сказав:
«Хай якими великими негараздами та стражданнями ти їх вважаєш, усе це добрі справи, бо вони виникли через те, що ви почали вдосконалюватись. Долаючи диявольські лиха, можна усунути карму, відкинути людські пристрасті та підвищитися». («Лекція Закону на конференції Фа 2008 року в Нью-Йорку»)
Поліція знімає звинувачення
У день закінчення терміну звільнення під заставу до суду мені подзвонив слідчий із Національного управління поліції та попросив з'явитися. Мені повідомили, що звинувачення знято.
Я відправила праведні думки, щоб не дозволити представникам влади висунути мені нові вимоги й попросила Вчителя не дати поліціянтам можливості вчинити злочини проти Дафа. Усі звинувачення було знято беззастережно.
Перед тим як піти, я захотіла поговорити зі слідчим. Я попросила його пройти туди, де немає камер відеоспостереження, і він погодився.
Він сказав, що тепер читає Minghui.org, заходить на всесвітню платформу Ganjing World, а також на сайт Shen Yun. Я була дуже рада це чути. Він також поставив кілька запитань і залишився задоволеним відповідями. Він сказав, що знає про моє повідомлення про нього на сайт Minghui, оскільки побачив себе там у списку злочинців. Я відповіла: «Це для вашого блага». Я розповіла йому, що один поліціянт потрапив до списку лиходіїв, опублікованого на Minghui. Пізніше він спробував спокутувати свою провину за переслідування практикувальників. Його ім'я було викреслено зі списку, і він отримав благословення. Слідчий усміхнувся.
Я з добротою попередила його: «Більше не переслідуйте практикувальників, інакше це матиме наслідки». Я також закликала його не знищувати книги Дафа, конфісковані з домівок практикувальників, і якщо він їх оберігатиме, то накопичить велику чесноту.
Дякую, Учителю, за те, що захистили мене й дозволили слідчому зрозуміти правду. Його совість прокинулася, і він зробив правильний вибір.
Цього року я усвідомила, що пройдений мною шлях був процесом зміцнення моєї віри в Учителя та Фа, а також зміною моїх людських уявлень.
Учитель завжди дбає про мене й дає підказки; усе робить Учитель. Співучні також безкорисливо допомагали мені, і ми діяли як Єдине Тіло. Я повинна старанно вивчати Фа, добре вдосконалюватися, допомагати Вчителю рятувати більше живих істот і твердо йти шляхом, запланованим Учителем.
Дякую, Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
