(Minghui.org)
… Я не їздила до Пекіна, щоб захищати Дафа, як інші практикувальники. З дитинства я була боязкою, але моя рішучість практикувати Дафа ніколи не слабшала.
Без відома мами я вивчала Фа, розклеювала плакати з роз’ясненням правди та роздавала інформаційні матеріали. Переслідування компартією Китаю не змусило мене відмовитися від практики, але емоції та почуття збивали мене зі шляху. Настав час виходити заміж. Після багатьох поворотів долі я зустріла свого чоловіка. Він був доброю людиною й, на відміну від більшості людей у Китаї, не виявляв ворожості, коли я розповідала йому про Дафа. Він мав праведні думки щодо Дафа та вважав, що Дафа несправедливо переслідують. Згодом я, за природним плином подій, вийшла за нього заміж…
Влітку 2008 року, коли я прочитала нові статті Вчителя, надані мені співучнем, я почула милосердний заклик Учителя й більше не могла стримати сліз. Я сказала Вчителеві у своєму серці, що повернулася, хоча й не дуже добре себе проявила, та подякувала милосердному Вчителю за те, що Він не відмовився від мене. Відтоді я йду шляхом старанного самовдосконалення.
[Витяги зі статті]
*********
На сайті Minghui.org почалася чергова конференція Фа практикувальників материкового Китаю. Уперше я захотіла розповісти Вчителеві про свій досвід удосконалення та поділитися ним зі співучнями. Хоч я добре пишу, але ніколи не писала статей для обміну досвідом, бо вважала, що моє вдосконалення недостатньо добре. Коли я усвідомила важливість цієї конференції, я почала записувати свій досвід удосконалення й тоді виявила, що мені майже нема що розповісти Вчителю. Я відчула сором і одразу зрозуміла, що маю старанніше працювати над собою.
Тому я вирішила написати цю статтю, незалежно від стану мого вдосконалення, шукати в собі недоліки та серйозно вдосконалювати себе.
Оволодіння Дафа та радість удосконалення
Я дізналася про Дафа від однокласниці в середній школі у 1997 році. На жаль, ідеологічно оброблена атеїстичною освітньою системою компартії Китаю (КПК), я насміхалася з ідеї цігун. Але коли однокласниця розповіла мені про Дафа, я дуже зацікавилася. Того ж дня я принесла додому книгу «Чжуань Фалунь» і прочитала її за кілька днів. Я побачила, що ця практика вчить людей бути добрими й пояснює, чому варто так чинити. Проте будучи молодою та зайнятою роботою, я відклала книгу в сторону. Проте зерно було посіяне в моєму серці.
У 1998 році, спілкуючись з іншим однокласником, який практикував Дафа, я почула від нього такі слова: «Я маю добре вивчати Фа. Він такий чудовий. Ти теж повинна практикувати». Я раптово відчула, що повинна розпочати практику Дафа. Так, у двадцять років, я вступила на шлях самовдосконалення. Після закінчення університету я почала працювати й приєдналася до групи вивчення Фа.
За рік до початку переслідування Дафа компартією Китаю я позбулася звички довго спати. Я почала вставати близько 5-ї ранку, щоб брати участь у колективних вправах. Потім швидко снідала та йшла на роботу. Після обіду я відвідувала групу з вивчення Фа. Я працювала вчителькою й намагалася добре викладати та ставитися доброзичливо до всіх учнів, навіть до непосидючих. Я розповідала їм про Дафа, навчала вправам і принципам хорошої людини.
Учні дуже мене любили. На батьківських зборах мати одного учня з хвилюванням сказала мені: «Мій син дуже змінився цього семестру й став розсудливішим. Він сказав, що ви розповіли класу про Дафа, про те, як бути хорошими людьми, і що вони повинні поважати батьків. Він пообіцяв добре вчитися й намагатися мене не засмучувати. Раніше він був чутливим і ображався через моє розлучення з його батьком, але тепер поводиться дуже добре і, прийшовши зі школи, робить уроки та допомагає по дому».
Згадуючи цей рік старанного особистого вдосконалення, я відчуваю неймовірне задоволення й щастя. Хоч я ще не вивчила Фа досить глибоко, і моє вдосконалення лише почалося, краса Дафа укоренилася в моєму серці.
Зберігати стійкість перед обличчям переслідування
Цзян Цземінь, колишній глава КПК, розпочав переслідування Дафа 20 липня 1999 року. Багато практикувальників були змушені жити далеко від своїх домівок, а свідомість значної частини людей у Китаї отруїла наклепницька пропаганда КПК проти Дафа. Моя мати суворо сказала мені, щоб я припинила практикувати; вона лежала в ліжку й відмовлялася від їжі, намагаючись змусити мене здатися.
Я відповіла: «Телевізійні репортажі не відповідають дійсності. Дафа ніколи не закликає нас до самогубства або відмови від ліків». Оскільки я нещодавно почала практикувати Дафа й не спілкувалася з іншими практикувальниками, я не знала, що багато з них поїхали до Пекіна, щоб звернутися до уряду й виступити на захист Дафа. Я знала, що Дафа несе добро, а телевізійні репортажі поширюють брехню. Тому я не вагалася, коли інші наполягали, щоб я припинила практику.
У той період члени сільського комітету та директор моєї школи неодноразово приходили до мене додому, але жодного разу не застали мене вдома. Хоч мама злякалася, вона мудро впоралася із ситуацією, сказавши, що наша сім’я не зареєстрована в цьому селі. У результаті сільський комітет більше не турбував мене. Директор, побачивши бідність моєї родини, поставився зі співчуттям і не повідомив про мене у вищі інстанції. Я думаю, що якби переслідування тоді було суворішим, я не змогла б витримати, адже на той час моє вдосконалення було поверховим. Я вважаю, що мене захистив милосердний Учитель; інакше я б не дожила до сьогоднішнього дня.
Поспілкувавшись з іншими практикувальниками, я зрозуміла, що маю щось зробити для захисту Дафа. Я купила наліпки й маркерами написала на них такі слова: «Фалунь Дафа несе добро», «Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи» та «Фалунь Дафа — праведний Фа». Під час обідньої перерви я розклеювала їх на стовпах і стінах. Пізніше мені вдалося дістати інформаційні матеріали, і я розвозила їх по домівках на велосипеді. Згодом я усвідомила, що це було неповагою до Дафа, тому перед розповсюдженням клала матеріали в герметичні пакети. Я хотіла підтверджувати Дафа й робила це потай від родини. Увечері я таємно вивчала Фа.
Я не їздила до Пекіна, щоб захищати Дафа, як інші практикувальники. З дитинства я була боязкою, але моя рішучість практикувати Дафа ніколи не слабшала.
Повернення на шлях старанного вдосконалення
Отже, без відома мами я вивчала Фа, розклеювала плакати з роз’ясненням правди та роздавала інформаційні матеріали. Переслідування компартією Китаю не змусило мене відмовитися від практики, але емоції та почуття збили мене зі шляху. Настав час виходити заміж. Після багатьох поворотів долі я зустріла свого чоловіка. Він був доброю людиною й, на відміну від більшості людей у Китаї, не виявляв ворожості, коли я розповідала йому про Дафа. Він мав праведні думки щодо Дафа та вважав, що Дафа несправедливо переслідують. Згодом я, за природним плином подій, вийшла за нього заміж.
Занурившись у людські емоції, я поступово послабила вдосконалення й перестала вивчати Фа та розклеювати плакати. Я жила як звичайна людина. Проте в повсякденному житті я й далі дотримувалася стандартів практикувальника Дафа.
Одного разу директор школи запропонував мені стати членом районної політичної консультативної ради. Я пішла до управління освіти, де мене змушували написати заяву про те, що я не є практикувальницею Фалуньгун і негативно ставлюся до Дафа. Хоч я вже кілька років не практикувала Дафа, зерно Дафа все ще жило в моєму серці. Я зрозуміла, що це було випробуванням від Учителя, тому відмовилася підписати заяву й поїхала додому.
Можливо, Учитель побачив, що я зберегла праведні думки, і влаштував мені зустріч із літнім практикувальником із нашого села. Після цього я відновила вдосконалення.
Влітку 2008 року, коли я прочитала нові статті Вчителя, надані мені співучнем, я почула милосердний заклик Учителя й більше не могла стримати сліз. Я сказала Вчителеві у своєму серці, що повернулася, хоча й не дуже добре себе проявила, та подякувала милосердному Вчителю за те, що Він не відмовився від мене. Відтоді я йду шляхом старанного самовдосконалення.
Дивитися в себе
Повернувшись до вдосконалення, я почувалася немов дитина, яка багато років жила далеко від дому й сумувала за ним. Я вивчала Фа разом зі співучнями й використовувала кожну вільну хвилину, щоб читати книги Дафа. Чим більше я вивчала Фа, тим глибше його розуміла.
Згодом я усвідомила всю нагальність вивчення Фа й під час літніх канікул почала вчити Фа напам’ять. Я заучувала «Чжуань Фалунь» після того, як о 6-й ранку відправляла праведні думки. Спочатку мені потрібно було дві години, щоб запам’ятати один абзац, але згодом це займало менш як двадцять хвилин. Фа відкривав мені принципи шар за шаром, що сприяло підвищенню мого Сіньсін. Під керівництвом Фа й під милосердним захистом Учителя я проходила одне випробування за іншим.
1. Відмова від прагнення захищати себе
Ми з чоловіком часто сварилися, бо я завжди прагнула захищати себе, а він був запальним. У міру глибшого занурення у Фа я зрозуміла, що повинна відмовитися від цієї пристрасті. Але я не могла повністю її позбутися, бо мені бракувало сили волі.
Одного разу чоловік розлютився через якусь дрібницю, у якій я не була винна. Я не могла цього витримати й, уже збираючись посваритися з ним, раптом подумала: «Стоп. Я — практикувальниця. Як я можу поводитися так само, як він?» Та все ж у серці залишилося обурення.
Я зрозуміла, що така поведінка не походить від мого істинного «Я». Я подумки запитала себе: «Невже тобі так важко не відповідати лайкою на лайку? Ти практикувальниця чи звичайна людина?» Я сказала собі, що маю пройти це випробування й відпустити прагнення до самозахисту.
Розмірковуючи над цим знову й знову, я заспокоїлася й змогла повністю відпустити цю пристрасть. Я щиро сказала чоловікові: «Я була неправа. Не сердься. Це шкодить твоєму здоров’ю». Він був приголомшений і здивовано сказав: «Чому ти зі мною не сперечаєшся? Ти нарешті зрозуміла, що була неправа? Ти взагалі здатна це усвідомити?» Я відповіла: «Я знаю, що маю багато недоліків. Сподіваюся, відтепер ти вказуватимеш мені на них».
Він виглядав спантеличеним. Тоді я сказала: «Учитель сказав, що в конфліктах нам потрібно дивитися в себе й удосконалювати свій характер. Як практикувальники, ми не повинні перекладати відповідальність за конфлікти на інших. Так ми зможемо підвищити свій Сіньсін». Він усміхнувся й нічого не відповів.
Згодом траплялися подібні ситуації, але я вже могла спокійно їх долати. Дивовижно, але одного разу чоловік навіть перепросив мене: «Я не повинен був сьогодні сердитися. Я був неправий. Я теж маю, як і ти, дивитися в себе й удосконалюватися». Ми обоє розсміялися.
2. Спокійне ставлення до зради чоловіка
Одного разу, коли чоловік повернувся додому з нічної зміни, на його мобільному телефоні з’явилося повідомлення: «Любий, ти добре спав минулої ночі?» Я заніміла, і сльози одразу покотилися по щоках. Чоловік запитав, що сталося. Я попросила його подивитися на повідомлення. Він сказав: «Я не знаю, хто це. Мабуть, помилкове повідомлення. Я можу зателефонувати й з’ясувати».
Я відповіла: «Ти, мабуть, із нею домовився. Я тобі не вірю». Я плакала, а він довго мене заспокоював. Я попросила його піти, сказавши, що хочу побути наодинці. Він стривожено сказав: «Не роби нічого необдуманого!» Я відповіла, що не буду.
Потім я зателефонувала за цим номером, і жінка сказала, що її сестра скористалася її телефоном, щоб надіслати повідомлення своєму шваґрові, але помилилася номером. Я не повірила. Я ще деякий час плакала, але швидко заспокоїлася й сказала собі: «Те, що сталося сьогодні, може бути правдою або неправдою. Навіть якщо це правда, хіба ти покинеш удосконалення? Ти хочеш бути практикувальницею чи звичайною людиною?»
Я заспокоїлася й почала читати «Щотижневик Minghui». Раптом я згадала розповідь однієї практикувальниці про багаторічний зв’язок її чоловіка з іншою жінкою. Та практикувальниця не відчувала образи, а сказала чоловікові, щоб він ставився до тієї жінки з добротою, адже їй теж було нелегко. Згодом вона зрозуміла, що в такій «доброті» був присутній егоїзм, і тому порадила чоловікові припинити ці стосунки, бо це шкодило і йому, і тій жінці. Чоловік був зворушений милосердям практикувальниці й розірвав ці стосунки. Пізніше він почав практикувати Дафа.
Згадуючи досвід співучениці, я відчула сором. Я сказала собі: «Я повинна подолати це випробування й бути гідною практикувальницею». Я витерла сльози й покликала чоловіка до кімнати. Він був здивований, побачивши, що я перестала плакати.
Я спокійно й щиро сказала: «Зі мною все гаразд. Я не знаю, правда це чи ні, і не хочу про це думати. Якщо це неправда — добре. Якщо це правда, я не сердитимусь. Я практикувальниця й знаю, що все має передвизначений зв’язок. Якщо це правда, я сподіваюся, що ти усвідомиш свою роль чоловіка й батька, зможеш зробити правильний вибір і правильно вчинити».
Чоловік був приголомшений. З хвилюванням він сказав: «Ти така хороша! Як ти можеш так добре поводитися?» Я відповіла: «Річ не у тому, що я хороша. Дафа — хороший. Подумай: без Дафа як я могла б так легко все це відпустити?» Він щиро кивнув: «Дафа справді надзвичайний!»
Відправляти праведні думки, щоб усувати пристрасті
У міру просування в удосконаленні мій рівень Сіньсін підвищувався. Коли я вперше прочитала «Лекція Закону в день Свята ліхтарів 2003 року», я нічого не зрозуміла. Але, проходячи одне випробування за іншим, я дедалі краще осягала Фа, викладений у цій лекції. Я усвідомила, що на моєму рівні, коли ми стикаємося з випробуваннями, ключовим є те, чи можемо ми відпустити людські пристрасті, зберігати праведні думки й оцінювати себе за стандартами Дафа.
1.Усунення заздрості та образи
Мій чоловік — ветеран, і після демобілізації з армії його перевели на роботу в один із відділів. Він був простим робітником і не обіймав посади, передбаченої бюджетом. Такі посади продавали за 100 тисяч юанів випускникам вишів, які мали зв’язки.
Щоб невдоволені демобілізовані солдати не зверталися з петиціями до уряду, керівництво КПК запропонувало їм бюджетні посади, але про це не повідомили підрозділ мого чоловіка. У той час як зарплати державних службовців зростали, дохід мого чоловіка залишався незмінним. Я вважала це несправедливим і ображалася на нього за те, що він не докладав зусиль, щоб розв’язати цю проблему й не прагнув заробляти більше грошей. Водночас мені доводилося вирішувати серйозні сімейні питання. Згодом у мене з’явилися різні негативні думки, і я почала дивитися на нього зверхньо.
Наполегливе вивчення Фа поступово змінювало мене. Подивившись у себе, я побачила, що мої негативні думки походили з пристрасті до слави та вигоди. Мені не лише не слід було звинувачувати чоловіка — навпаки, я мала бути йому вдячною. Одного разу, повернувшись додому з колективного вивчення Фа, я усвідомила: «Мій чоловік зазнає економічного переслідування з боку КПК. Це не його вина, а вина КПК. Як я можу його звинувачувати? Я маю йому співчувати».
Зрештою, він упродовж стількох років підтримував моє вдосконалення, а його життя — неоціненне. Як я могла дивитися на нього зверхньо? Це були заздрість і образа, і як практикувальниця я мала позбутися цих пристрастей.
Відтоді, коли в мені виникали заздрість і образа, я відправляла праведні думки, щоб усунути їх. Одного разу мені спала на думку цифра — що щомісячна зарплата мого чоловіка має становити 3000 юанів. Дивовижно, але незабаром ветерани з його підрозділу звернулися з петицією до уряду. Замість того щоб ображатися, я підбадьорювала чоловіка. Він став упевненішим і пішов обстоювати свої права. Зрештою його місячну зарплату підвищили з трохи більш як 1000 юанів до 3000 юанів.
Пізніше я зрозуміла, що мої праведні думки були ще недостатньо сильними, адже кошти практикувальників є ресурсами Дафа. Коли практикувальники живуть гідно, це також підтверджує Дафа. Не було жодних підстав, щоб йому платили 3000 юанів, коли інші отримували 5000. Ба більше, йому мали компенсувати недоплату за минулі роки. Я відмовилася визнавати фінансове переслідування старих сил. І сталося диво: невдовзі зарплату мого чоловіка підвищили до рівня його колег і одразу виплатили понад 200 000 юанів як компенсацію за всі ці роки.
Я була глибоко зворушена дивом Дафа й силою пошуку в собі, і таким чином осягнула принципи, про які Вчитель говорить у «Лекції Закону в день Свята ліхтарів 2003 року».
2. Усунення прагнення до суперництва
Після смерті моєї мами батько жив разом із нами. Він був запальним і надто чутливим до слів і вчинків інших, тому конфлікти виникали часто.
Одного разу чоловік пішов переносити меблі до будинку, який ми здавали в оренду. Батько приніс йому рукавиці. Оскільки чоловік був зайнятий, він відповів різким тоном. Батько розсердився, повернувся додому й почав скаржитися мені на недоліки чоловіка. Він покликав додому чоловіка та мого свекра й вирішив виплеснути свій гнів. Коли чоловік увійшов, батько дав йому ляпаса. Чоловік не розсердився, а спокійно запитав, що сталося. Батько почав його лаяти.
Я була приголомшена й не могла зрозуміти, чому він так розлютився через таку дрібницю. Я була налякана до сліз і не знала, що робити. Я відчула, що це пов’язано з моїм удосконаленням. Побачивши батька з перекошеним від гніву обличчям, я усвідомила, що це відображення пристрасті до суперництва, і що Вчитель дає мені підказку. Я не хотіла тримати в собі таку психологію й відправила праведні думки, щоб зруйнувати прагнення до суперництва та його кармічне поле в інших просторах.
Я також побачила свою пристрасть до батька. Коли чоловік говорив про нього щось негативне, я захищала батька доти, доки чоловік не поступався. Я також відправила праведні думки, щоб усунути цю пристрасть. Через деякий час батько заспокоївся й сказав, що шкодує про те, що вдарив мого чоловіка. Він перепросив його в присутності мого свекра. Чоловік з усмішкою сказав: «Усе гаразд. Я не серджуся, хоча ви й ударили мене».
Так неприємний сімейний конфлікт було розв’язано завдяки тому, що я відправляла праведні думки, щоб зруйнувати прагнення до суперництва та пристрасть до батька. Згодом я усвідомила, що пройшла це випробування завдяки своєму вибору між людськими пристрастями та праведними думками. Хіба це не той принцип вибору, про який Учитель говорить у Фа?
Через місяць мій чоловік і батько почали ладнати значно краще, ніж раніше, і в нашому домі запанувала гармонія.
Роз’яснення правди під час моєї викладацької діяльності
Вивчаючи «Лекція Закону під час подорожі Північною Америкою», я усвідомила, що роз’яснення правди є однією з трьох справ, які мають виконувати практикувальники Дафа. Тому я була сповнена рішучості робити це добре.
Вивчення Фа також допомогло мені зрозуміти, що поведінка практикувальників Дафа в суспільстві безпосередньо впливає на те, як люди сприймають Дафа. Ті, хто не знає Дафа, судять про нього через поведінку практикувальників. Якщо ми добре роз’яснюємо правду, але самі не поводимося належно, у людей формується негативне враження про Дафа.
Після того як у 2008 році я відновила вдосконалення, працюючи викладачкою, я опанувала нові навички та вдосконалила методики викладання. Я також ставилася до кожного учня з відкритим серцем, адже знала, що батьки оцінюють учителів за тим, наскільки покращилися успіхи їхніх дітей і як добре про них піклуються в школі.
Завдяки моїм зусиллям показники навчання в кількох класах піднялися з нижніх позицій рейтингу до верхніх. Крім того, я допомогла неслухняним учням стати стараннішими й навчитися поважати інших. Мене хвалили учні, батьки, колеги та адміністрація школи. Багато батьків пишалися тим, що їхні діти навчаються в моєму класі. Деякі навіть намагалися використати свої зв’язки, щоб перевести дитину саме до мене.
Завідувач навчальної частини сказав: «Я побував у багатьох школах і ніколи не зустрічав такого підходу до освіти, як у вас». Директор школи також захоплювався мною. Це призвело до того, що літній учитель, який раніше дивився на мене зверхньо через те, що я практикую Дафа, почав мене поважати. Я хотіла, щоб люди бачили: практикувальники Дафа — це не невдахи й не непрофесійні працівники, а навпаки, справжня еліта.
У сучасному суспільстві вчителям зазвичай дарують подарунки, особливо заможні та впливові батьки. Я відмовлялася від подарунків, але через страх не говорила, що я практикувальниця Дафа, і це викликало нерозуміння в деяких батьків. Вони навіть думали, що мені не подобаються подарунки або що суми замалі, і що я можу упереджено ставитися до їхніх дітей. Згодом я зрозуміла, що відмова від подарунків не мала бути доказом того, що я хороший учитель, а повинна була показувати, що, практикуючи Дафа, я прийняла вищі моральні стандарти.
Я почала писати батькам, які дарували мені подарунки, і тактовно пояснювала, що моїми життєвими принципами є Істина, Доброта, Терпіння та стриманість. Після цього я повертала подарунки. Батьки зрозуміли моє послання. Водночас я ще краще піклувалася про учнів, що ще більше зворушувало їхні серця.
Наведу один цікавий приклад. У моєму класі навчався син ватажка мафії. Хлопчик був неслухняним і мав труднощі з навчанням. Я ставилася до нього з турботою, але водночас чітко дотримувалася правил. Згодом він почав проявляти повагу й полюбив навчання. Він навіть отримав оцінку 94,5 зі 100. На знак вдячності, під приводом новорічного подарунка для моєї доньки, його мати дала мені 2000 юанів. Я написала їй листа, у якому виклала свої принципи добропорядної людини, і повернула гроші. Його батько був глибоко зворушений і сказав, що я — найкращий учитель, якого він будь-коли зустрічав. Він навіть наказав синові ніколи не дратувати мене, хоча зазвичай беззастережно його захищав. Згодом вони знову принесли мені гроші. Мені не залишалося нічого іншого, як прийняти їх, але я відплатила, купивши для їхнього сина дорогі тропічні фрукти, книги та одяг. Відтоді ми з його батьками стали добрими друзями.
Пізніше я усвідомила, що таке приховане роз’яснення правди було неефективним, адже в мені все ще існували страх і тривога за власну безпеку. Я боялася, що батьки не зрозуміють мене й донесуть владі. Згодом я зрозуміла, що в практикувальниці не повинно виникати таких думок, і вирішила позбутися цих людських пристрастей. Я хотіла, щоб мої слова й учинки стали найкращою формою роз’яснення правди. Тому відтоді, коли батьки дарували мені подарунки чи гроші, я прямо пояснювала їм свою позицію як практикувальниці Дафа й докладно роз’яснювала правду.
Одного разу дідусь по материнській лінії однієї учениці залишив для мене дві коробки сухофруктів і подарункову картку на 500 юанів. Він швидко пішов, нічого мені не сказавши. Я написала листа членам родини дівчинки, хоч і вагалася, адже її батько працював у поліційному відділку. Я боялася, що якщо він був начальником або заступником начальника, то міг переслідувати мене чи навіть заарештувати. Але потім я подумала: боятися не слід. Навіть якщо він начальник поліційного відділку, роз’яснити йому правду було б добрим учинком — що більше людей зрозуміють істину, то краще. Якщо він усвідомить правду, то перестане брати участь у переслідуванні практикувальників Дафа. Хіба це не добре?
Тому я написала про те, що таке Фалуньгун, як практикувальники Дафа вчаться бути добрими людьми, як КПК обмовила Фалуньгун, інсценувавши інцидент самоспалення на площі Тяньаньмень, про масштабний рух виходу з КПК та підпорядкованих їй організацій, а також про те, що Фалуньгун практикують у всьому світі. Я пояснила, чому практикувальники Дафа, ризикуючи життям, роз’яснюють правду, і як я дотримуюся вищих стандартів у повсякденному житті. З добротою я попросила його не брати участі в переслідуванні, якщо він колись зіткнеться з такою ситуацією.
Я принесла цей лист, одяг та інші речі для учениці на суму 900 юанів на роботу її матері. Того ж вечора вона надіслала мені повідомлення. Я досі пам’ятаю її перші слова: «Я прочитала ваш лист зі сльозами на очах. Я знаю, що це переслідування — злий умисел».
Вона написала на підтримку справедливості й делікатно висловила своє захоплення практикувальниками Дафа. Я вірю, що і її чоловік буде зворушений цим листом, а злі чинники в інших просторах буде зруйновано. Я раділа їхньому пробудженню й ще більше відчула вдячність Учителеві, адже те, що я зробила, було лише крихітною часткою безмежного Дафа. Учитель переносить величезні труднощі заради порятунку живих істот, і Його милосердя неможливо описати словами.
Заучування «Хун Їнь» і роз’яснення правди віч-на-віч
Я мала сильний страх: боялася, що мене неправильно зрозуміють і донесуть під час роз’яснення правди. Я не дуже люблю спілкуватися з незнайомими людьми, хоча працюю викладачкою й не маю труднощів із самовираженням. Я знала, що цей страх спричинений егоїзмом. Я хотіла подолати це випробування, старанно й глибше вивчаючи Фа.
Однак після кількох спроб я зазнала невдачі. Після вивчення Фа вдома я відчувала впевненість, але, вийшовши на вулицю, не могла заговорити з людьми. Щоразу я шкодувала про це й дорікала собі за власну безпорадність. Проте самозвинувачення не розв’язувало проблему, і я знову повторювала ті самі помилки.
Мене непокоїла ця ситуація, і я не знала, як її подолати. Один практикувальник підбадьорив мене й сказав, що вихід на вулицю — це вже перший крок, і що страх потрібно заперечувати. Але я не могла цього зробити й помилково вважала страх і тривогу частиною себе.
Одного разу я почала заучувати напам’ять «Хун Їнь 4». У міру того як я декламувала вірші, мої погані думки слабшали, а праведні — міцнішали. Запам’ятавши понад десять віршів, я відчула новий стан милосердя. Мій егоїзм і байдужість до живих істот зникли. Після того як я завершила заучування «Хун Їнь 4», я поїхала на електровелосипеді роз’яснювати правду. Я зустріла чоловіка років восьмидесяти, який їхав велосипедом назустріч, запитала його про ціну купленого качана капусти, а потім розповіла про важливість виходу з КПК. Він одразу погодився.
Я й досі пам’ятаю те милосердя, що йшло з глибини мого серця. Цей успішний досвід дозволив мені побачити силу Дафа. Промовляння Фа вголос наповнює мене праведними думками й милосердям. Інша людина, відчувши це милосердя, погодилася вийти з КПК усього за кілька хвилин.
Згодом я приєдналася до інших практикувальників, щоб роз’яснювати правду на ринках. Чим більше я спілкувалася з людьми, тим більше в мені з’являлося праведних думок і милосердя. Лише за дві години я переконала 19 людей вийти з організацій КПК. Я знала, що мені допомагав Учитель. Без Його допомоги я не змогла б подолати своє «я» та егоїзм старого Всесвіту.
Висновок
За ці роки вдосконалення я пережила багато втрат і здобутків. Хоч я й написала про деякі справи, які в мене виходили добре, я знаю, що маю багато недоліків. Людські пристрасті часто проявляються, і я не пройшла багатьох випробувань. Мій стан удосконалення був нестійким, і я була недостатньо вимогливою до себе.
Під час пандемії всі мусили повідомляти про стан свого здоров’я за допомогою смартфонів. Це призвело до того, що в мене з’явилася залежність від мобільного телефону. Перегляд коротких відео забирав багато часу й, що ще гірше, змушував мене ставитися до вдосконалення недбало. Я вже не могла зосереджено вивчати Фа, відправляти праведні думки та виконувати вправи.
Тут я хочу нагадати співучням про небезпеку залежності від мобільних телефонів. Якщо цю пристрасть не усунути, наше вдосконалення може зазнати невдачі. Нам буде соромно постати перед нашим милосердним Учителем, який усім серцем піклується про нас, а також перед усіма живими істотами, що з нетерпінням чекають на свій порятунок.
Я обіцяю Вчителю, що подолаю залежність від мобільного телефону й усуну пристрасть до комфорту та прагнення до легкого, заможного життя. Я буду слідувати настановам Учителя, сумлінно виконувати три справи, старанно вдосконалюватися й піду за Вчителем до свого істинного Дому.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
