(Minghui.org) Сайт Minghui.org нещодавно отримав підтвердження, що суд району Чікань міста Чжаньцзян провінції Гуандун засудив двох місцевих жінок до трьох років ув'язнення за віру в принципи Фалуньгун (або Фалунь Дафа).
Неправомірний вирок Юй Мей (58 років) та У Шаочуань (62 роки) було винесено у зв'язку з їхнім арештом 14 травня 2023 року. Того дня вони розмовляли з людьми про Фалуньгун, і студент коледжу повідомив про них у поліцію. О п'ятій годині вечора їх заарештували та доставили до поліційної дільниці Цуньцзінь.
Під час допиту на жінок одягли наручники, піддали особистому огляду, а також сфотографували та зняли відбитки пальців проти їхньої волі. Юй чинила опір, але кілька поліціянтів тримали її. Один із них порізав їй палець і притис його до документа.
Потім поліціянти провели обшук у будинках жінок і відправили їх на 15 діб до ізолятора міста Чжаньцзян (наркологічний центр міста Чжаньцзян).
Юй та У знову заарештували вранці 16 вересня 2024 року, коли вони купували продукти в магазині. Співробітники поліційних дільниць Хайтянь і Цуньцзінь, які робили арешт, забрали в Юй ключі від квартири й провели обшук у неї вдома. Інша група поліціянтів зламала двері квартири У й там теж провели обшук. У обох жінок забрали книги Фалуньгун та інші речі. Члени їхніх сімей бачили лише червоний друк на так званих «ордерах на обшук», які поліціянти швидко показали їм. Підписів, як це вимагає закон, на них не було.
Юй та У доставили до центру ув'язнення міста Чжаньцзян. 19 березня 2025 року вони постали перед судом району Чикань. На засіданні були присутні судді Мо Кайчен, Ян Їнїн та У Цуйпін. Жоден зі свідків звинувачення не з'явився до суду для надання свідчень.
Пізніше Юй та У були засуджені до трьох років позбавлення волі (дата винесення вироку невідома). Це не перший випадок, коли вони переслідуються за свої духовні переконання. Раніше Юй на два роки відправляли до виправно-трудового табору й на чотири роки ув'язнювали.
Переслідування У в минулому
Колишній чоловік У пішов від неї, коли їхній доньці не було й року. Він також вкрав її гроші. У зазнала величезного стресу, і її здоров'я погіршало. У неї з'явилися запаморочення, мігрені, виразки в роті (через які вона навіть не могла пити воду), риніт, безсоння, радикуліт, біль у спині, гіперплазія молочної залози та інші недуги. Вона стала млявою, замкненою та втратила інтерес до життя. Після того як у 1998 році вона почала практикувати Фалуньгун, усі симптоми недуг зникли за місяць. У неї з'явився рум'янець на обличчі, і вона стала бадьорою. Її колись хворі ноги стали здоровими, і вона знову змогла швидко ходити.
Після того як у липні 1999 року почалося переслідування Фалуньгун, У неодноразово зазнавала переслідувань і кілька разів її заарештовували.
Якось у травні 2001 року, коли У працювала у своєму торговому павільйоні, за дорученням Хуан Цзухуа, директора «Офісу 610» району Чикань до неї з'явилися громадські працівники Чжен Гуаньцзи та Чжан (ім'я невідоме) і з ними ще кілька невідомих людей. Вони наказали їй пройти курс «промивання мізків». Вона відмовилася, і тоді вони насильно посадили жінку в машину та відвезли до місцевого готелю.
Там Хуан і Хе Чао засипали У пропагандою, що очорнювала Фалуньгун. Близько полудня вона попросила, щоб її звільнили, оскільки мала зачинити свій торговий павільйон і піти додому, щоб приготувати обід для доньки, яка навчалася в першому класі. Хуан не відпустив її, бо вона відмовлялася зректися Фалуньгун.
Дочка У, не знайшовши матір у торговому павільйоні після школи, вирішила піти до подруги своєї матері. Знайома У помітила дівчинку, що проходила біля водойми. Вона привела її до себе додому та нагодувала.
О п'ятій годині вечора У вдалося втекти з готелю й сховатися. Вона місяць не наважувалася повертатися додому. Коли вона повернулася, її дочка сказала: «Мамо, я ніколи не замиκала двері на ніч, бо боялася, що ти не зможеш зайти. Я просто ставила стілець, щоб заблокувати двері». Крім того, поліціянти щоночі турбували дитину.
Хуан навіть пішов до початкової школи № 15 міста Чжаньцзян, де навчалася дівчинка, і змусив учнів підписати заяву, яка ганьбить Фалуньгун та його засновника. Дочка У відмовилася підписати та стала об'єктом переслідування. Учителі щодня залишали її в школі після уроків та розмовляли з нею. Вони пообіцяли звільнити її від плати за навчання, якщо вона підпише заяву.
У березні 2002 року, коли розпочався новий семестр, доньці У не дозволили повернутися до школи. Багато разів У зверталася з проханнями до адміністрації школи, але ті завжди відмовляли. Вона звернулася до свого вуличного комітету, який зрештою допоміг її дочці повернутися до школи. На той час минув уже понад місяць із початку навчального року.
30 вересня 2002 року після п'ятої години вечора співробітник поліційної дільниці Чжунхуа Цзюньцзе й із ним кілька поліціянтів прийшли до У. Її не було вдома, але, дізнавшись про те, що відбувається, вона поспішила додому. Підходячи до дверей, вона почула плач дочки. Вона засудила поліціянтів за те, що вони залякували дитину. Вони ж заявили, що її дочка відмовлялася відчинити їм двері.
Поліціянти посадили У з дочкою в машину, завантажили велосипед і відвезли до готелю, де на них чекали Хуан та Лі Юй. У сказала, що її доньці час іти до школи, і дитину повернули додому.
Поліціянт Хе Чао пригрозив відправити У з дочкою до виправно-трудового табору, якщо вона відмовиться зректися своєї віри. Вона була звільнена лише 30 грудня 2002 року. Коли вона повернулася додому, побачила брудний одяг і книги, розкидані по підлозі. Дитина кілька днів не милася.
25 вересня 2005 року після дев'ятої години вечора понад десять озброєних поліціянтів на чолі з Хуаном увірвалися до квартири У. Під час обшуку вони забрали книги Фалуньгун, комп'ютер, який використовувався для навчання доньки та магнітофон. У, її доньку й невістку, Ченьан Цзюньцзє, а також трьох практикувальників Фалуньгун з іншого міста, які в цей час були в неї в гостях, доставили до центру «промивання мізків».
Через п'ять днів У та Чень перевели до центру ув'язнення №2 району Мачжан. На другий день У оголосила голодування. На п'ятий день вона більше не могла стояти на ногах і дбати про себе. На восьмий день Фу Пейян та один зі співробітників прийшли допитувати її. У той час вона не могла навіть сидіти, і двоє в'язнів допомогли їй дійти до кімнати для допитів. Фу звинуватив її в притворові, а в'язні сказали, що вона справді дуже ослаблена. Зрештою, Фу повірив у це, але все одно обманом змусив У підписати документ, де вказувалося, що вона засуджена до двох років примусових робіт.
Наступного дня прийшов начальник центру ув'язнення і, побачивши, наскільки ослаблена У, повідомив Фу, щоб той забрав її. Фу не з'явився. Тоді начальник попросив громадського працівника відвезти її додому. На третій день після звільнення У пішла на роботу, оскільки потрібні були гроші, щоб прогодувати себе та доньку. Через двадцять днів той же громадський працівник попросив її з'явитися в управління поліції. Вона відмовилася й працівник викликав поліцію. Її колеги та начальник фабрики, де вона працювала, допомогли їй втекти. Хуан доручив вуличному комітету стежити за її домом та переслідувати її дочку.
За вказівкою Хуана, Ай Їн, партійний секретар місцевої громади, та дві молоді жінки обманом змусили дочку У відчинити двері 5 вересня 2007 року, заявивши, що поширюють медичні страховки. Помітивши У біля будинку, вони негайно зателефонували Хуану. У заарештували та відправили до центру «промивання мізків», де її тримали два місяці.
Через тривале переслідування дочка У також зазнавала цькування та дискримінації в школі. Колись життєрадісна дівчинка замкнулася в собі, ставши ще однією жертвою переслідування Фалуньгун.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
