(Minghui.org) Понад два десятиліття я разом з іншими практикувальниками роз'яснювала правду людям про переслідування. Були моменти, коли ми чудово співпрацювали одне з одним, але бувало й так, коли я дивилася назовні й ображалася. Але я відчула полегшення, коли відкинула своє его й навчилася терпіти. Ми намагалися діяти з праведними думками, протистоячи переслідуванню, і відчували гордість та честь бути практикувальниками Фалунь Дафа. Усі ми прийшли заради Фа, тому я дуже ціную мої стосунки зі співучнями та можливість працювати разом і підвищуватися в удосконаленні.
У зв'язку з 22 Конференцією Фа практикувальників Китаю на сайті Minghui.org я написала досвід про своє розуміння, отримане за роки роботи зі співучнями в процесі підтвердження Фа.
Навчитися виготовляти матеріали з роз'ясненням правди, використовуючи комп'ютер
Переслідування розпочалося 20 липня 1999 року. Непохитні практикувальники в нашому маленькому містечку створили сприятливе середовище для самовдосконалення та використовували різні методи для порятунку людей.
До 2000 року ми отримували матеріали для роз'яснення правди від практикувальників з інших регіонів. Пізніше одна літня практикувальниця повернулася з іншого міста й пояснила, що сайт Minghui закликає практикувальників створювати невеликі пункти з виробництва матеріалів. Однак ніхто з нас не вмів працювати на комп'ютері. Ми також боялися випускати матеріали, бо чули, що в один із таких центрів наскочила поліція, і практикувальників було заарештовано. Літня практикувальниця поділилася з нами своїм розумінням цього з погляду Фа. Вона сказала, що якщо ми навчимося заходити на сайт Minghui і виготовляти матеріали самостійно, це зменшить навантаження на великі центри виробництва матеріалів і позбавить практикувальників від необхідності їздити так далеко, щоб забирати матеріали. Крім того, це було б безпечніше й зручніше для нас. Почувши її слова, ми здобули впевненість.
Деякі з нас навчилися користуватися комп'ютером у Цзюня, який практикує приблизно 30 років. Спочатку ми навіть не знали, як користуватися мишкою, і також швидко забували те, чого навчилися. Цзюнь організував удома невеликий пункт із виробництва матеріалів. Якось він показав мені та іншій практикувальниці, як переплітати матеріали. Це був мій перший візит до пункту з виробництва матеріалів. Щойно я увійшла до кімнати й побачила всюди матеріали та обладнання, мене охопив страх. Через деякий час я подумала: «Я роблю найправеднішу справу, Учитель поруч зі мною, чого мені боятися? Відокремлюю від себе цей страх, він походить не від мене». Моє серце одразу заспокоїлося, і я більше не боялася, коли туди приходила.
Одного разу співучниця, яка допомагала нам організувати пункт із виробництва матеріалів, повернулася до нашого міста, щоб привезти деякі речі. Вона не знала, що за нею стежила поліція. Я відвела її до Цзюня й повернулася додому невеликою доріжкою за будівлею. Наступного дня, удень, я пішла до супермаркету, щоб купити їжу для практикувальниці. Щойно зробила покупки, зателефонував мій чоловік, який теж практикує, і наполегливо сказав: «Швидше повертайся додому, не ходи на пункт». Побачивши мене, він зітхнув із полегшенням. Виявилося, що сусідка пішла до нашого магазину, щоб сказати моєму чоловікові, що вона щойно бачила, як у будівлі заарештовували практикувальників Фалунь Дафа. Машина біля будівлі була завантажена речами й вони ще не поїхали. Так сталося, що я пішла за покупками. Якби я пішла прямо на пункт, мене могли б заарештувати разом із ними. Цзюнь повернувся на місце після того, як поліція поїхала, тому йому вдалося уникнути арешту. Літню практикувальницю та ще одну співученицю заарештували.
На той час у нашому місті було ще два невеликі сімейні пункти, які не постраждали й працювали. Ми зі співученицею друкували матеріали в її будинку й постачали практикувальникам тижневик Minghui Weekly та інші матеріали. На той час ми використовували чорно-білий лазерний принтер. Багато практикувальників зазнавали переслідування, і це вплинуло на нашу роботу. Ми зіткнулися з фінансовими труднощами, і щоб рятувати людей усі жертвували гроші. Деякі давали кілька десятків юанів, 50 юанів, 100 юанів чи 200 юанів. Літні практикувальники жертвували по кілька юанів зі своїх заощаджень. У практикувальників були чисті серця, вони просто хотіли рятувати людей.
У перші роки переслідування ми з чоловіком кілька разів їздили до Пекіна, щоб виступити на захист Дафа. Чоловік був відправлений до виправно-трудового табору, а я втратила роботу. До початку переслідування мій чоловік був добровільним координатором і наш будинок був основним місцем вивчення Фа. Місцева влада розглядала мого чоловіка як головну мішень переслідування й постійно стежила за нами. 2003 року чоловіка заарештовували чотири рази й двічі затримували.
Через переслідування ми не мали джерела доходу. Ми ніколи раніше нічого не продавали, але придушили свою гордість і, щоби заробити на життя, стали продавати солодощі на вулицях. Побачивши наші труднощі, один практикувальник допоміг нам відкрити невеликий магазин, щоб ми могли зводити кінці з кінцями, і наше фінансове становище поступово покращилося.
2005 року місцева поліційна ділянка провела масову облаву практикувальників. Декілька практикувальників було заарештовано, і список тих, хто вийшов із КПК, потрапив до рук поліції. Один із практикувальників, якого допитувала поліція, розповів, що в мене та мого чоловіка є список людей, які вийшли з компартії. Міська поліція державної безпеки приїхала до нашого району в пошуках нашого магазину. Я випадково відчинила двері й побачила їх. Я швидко зачинила двері, і ми з чоловіком втекли. За два тижні ми повернулися додому. Чоловік був заарештований і відправлений у сумнозвісне місце для «промивання мізків». Під час допиту він зрозумів, що телефон прослуховується. Поліція знала, що я контактувала з практикувальниками в нашому районі, які були пов'язані з виробництвом матеріалів. У той час мій свекор був тяжко хворий і був на межі смерті. Чоловіка було звільнено після восьми днів перебування в центрі «промивання мізків». Після цього він повернувся на колишню роботу, а наш магазин ми продали.
У ті роки наш будинок багато разів обшукувався, тому я боялася тримати принтер вдома. Чжень, що практикує, таємно перенесла комп'ютер і принтер до себе додому, не сказавши про це чоловікові, який не був практикувальником. Ми разом виготовляли матеріали, коли чоловік був на роботі. Якось, коли ми друкували матеріали, її чоловік раптово повернувся додому, щоб забрати інструменти. У нас не було часу все сховати, і я трохи нервувала. Чжень сказала з праведними думками: «Нічого страшного, якщо він це побачить». Її чоловік подивився на наші матеріали та пішов, не сказавши жодного слова. Пізніше одна практикувальниця купила ще один принтер, і ми надрукували багато збірок «Дев'ять коментарів про комуністичну партію». Коли кількість виготовлених нами примірників виявилася недостатньою для розповсюдження, ми пішли по додаткові примірники на інші пункти в місті. Ми також видрукували багато книг «Розкладання партійної культури» та роздали їх у сусідніх селах.
Якось Цзюнь підійшов до мене й сказав: «В інших районах зараз друкують кольорові матеріали за допомогою кольорових струменевих принтерів. Матеріали, які вони випускають, дуже виразні та привабливі. Чому б тобі не купити такий принтер? Я відповіла: «Будь ласка, допоможи мені купити його». За кілька днів Цзюнь приніс кольоровий струменевий принтер. Однак одного принтера виявилося замало, тому він приніс ще один. Справді, виготовлені матеріали мали дуже гарний вигляд, і практикувальникам подобалося їх роздавати.
Наприкінці року практикувальники навчили мене виготовляти календарі з інформацією про Дафа. Це був перший рік, коли ми виготовляли такі календарі, і ми вручну вставляли в них сталеві кільця. Після виготовлення кількох сотень календарів наші пальці набрякли. Іноді друкувальна голівка забивалась, і я промивала її водою з-під крана. Якось Цзюнь застав мене за цим і сердито закричав: «Хто тебе навчив так робити? У водопровідній воді є домішки, тому потрібно використовувати очищену воду. Ти знаєш, скільки коштує друкувальна голівка?» «Я не знала про це, ти ж мені нічого не сказав!» — відповіла я.
На той час люди любили дивитися DVD-диски з роз'ясненням правди про Дафа та виступом Shen Yun Performing Arts, тому ми купили DVD-рекордер. У міру просування процесу Виправлення Закону співучні покращували своє розуміння Фа. За винятком літніх практикувальників, усі вони купили комп'ютери та отримали доступ до сайту Minghui. Це заощадило нам трохи паперу для друку.
Поширення правди всюди
Протягом останніх двох десятиліть практикувальники в нашому місті розповідають людям правду про переслідування віч-на-віч і поширюють матеріали одну партію за іншою. Майже всі чули чи читали цю інформацію. Здебільшого в офісах компаній висіли календарі з інформацією про Дафа. У міру того, як практикувальники роз'яснювали правду, багато керівників і працівників дізналися й повірили в те, що Фалунь Дафа несе добро.
Ключем до успіху в порятунку людей є співпраця між практикувальниками. Декілька років тому практикувальники вийшли роздавати матеріали. Спочатку ми скоординували та призначили кожному секцію або групу будівель, щоб уникнути дублювання. Двоє практикувальників працюють водіями таксі та добре знайомі із селами навколо міста. Вони навіть знають, скільки приблизно будинків у кожному селі. Це полегшило нам доставлення матеріалів. Вони возили нас у багато віддалені райони, де до цього жоден практикувальник не роздавав матеріали.
Одного разу співучень, який працював таксистом, сказав: «Сьогодні ввечері я можу відвезти вас у місце, де ніхто раніше не роздавав матеріали. Дорога довга, а в деяких районах лише десяток будинків, так що це займе чимало часу. Хочете поїхати?» Декілька практикувальників погодилися. Справді, дорога, якою ми їхали, була довгою і нелегкою. Ми швидко роздали матеріали в усі будинки. Коли мешканці вийшли, ми вже поїхали. Тієї ночі ми роздали матеріали в кількох віддалених селах і допомогли жителям дізнатися, що Фалунь Дафа несе добро.
На той час ми кілька разів на місяць їздили в дуже віддалені села. Якось практикувальник з одного містечка зв'язався з координатором у нашому районі та сказав: «У нас тут лише кілька практикувальників, а є багато сіл, куди ніхто не їздив поширювати матеріали». Він попросив допомоги, щоб поїхати в ці місця та роздати матеріали. Ми організували машини, іноді дві, а іноді три, під керівництвом місцевих практикувальників, і кілька разів розвозили матеріали маленькими й великими селами в цьому районі.
Чи доставлення матеріалів проходило гладко, чи ні, залежало від нашого настрою. Якось ми поїхали до великого села, щоб парами роздавати матеріали. Коли ми з практикувальником вішали матеріали на дверях будинків, зіткнулися з групою людей, які розходилися, закінчивши гру в маджонг. Один чоловік пішов за нами. Співучень сказав мені: «Цей чоловік виглядає так, ніби збирається викликати поліцію. Давай швидко побіжимо до кукурудзяного поля». Я відповіла: «Ми не повинні тікати, бо якщо він викличе поліцію, ми не зможемо втекти. Підійдімо до нього й роз'яснимо правду». Чоловік запитав: «Що ви тут робите?» Я відповіла: «Ми нічого не вкрали, ми прийшли, щоб передати вам добру звістку. Зважаючи на серйозність епідемії COVID-19, ми прийшли, щоб розповісти вам про спосіб захисту від пандемії». Співучень сказав: «Ви виглядаєте доброю людиною і не будете викликати поліцію. Уже так пізно, а ми роздаємо матеріали. Ми не хочемо нічого натомість. Ми практикувальники Дафа й просто хочемо, щоб ви були в безпеці. Ми добрі люди». Чоловік відклав мобільний телефон і сказав: «Ви можете йти, але більше сюди не приходьте».
У нашому районі є два практикувальники, які добре справляються з розвішуванням плакатів із написом «Фалунь Дафа несе добро». Вони прикріплюють до них сталеві гачки та розвішують на деревах або за допомогою вудилищ завдовжки кілька метрів, які можна висувати. Вони стали дуже вправними в цій справі. Щороку вони розвішують багато плакатів, і люди в різних селах можуть бачити написи «Фалунь Дафа несе добро» вздовж доріг. Ці плакати випромінюють праведну енергію. Люди, які проходять повз і проїжджають в автомобілях, помічають ці написи, оскільки вони відразу привертають увагу.
Якось ми виготовили багато матеріалів, у тому числі наклейки й плакати. Незабаром ми почули, що місцева влада планує щось зробити проти практикувальників Фалунь Дафа. Співучні обговорювали можливість передати голові міста та іншим відомствам матеріали, які роз'яснюють правду. Проте всюди були камери спостереження, то хто ж був готовий піти? Ми з одним співучнем підготувалися, а інші практикувальники залишилися вдома й відправляли праведні думки. Ми підготували багато різних матеріалів і запакували їх у гарні пакети, одягнулися в повсякденний одяг, капелюхи й маски та відправляли праведні думки, щоб камери спостереження вийшли з ладу. У другій половині дня ми увійшли до адміністративної будівлі й спокійно повісили матеріали на дверні ручки офісів на другому та третьому поверхах, а потім безперешкодно повернулися.
Пізніше ми почули, що родичі урядовців сказали, що це виглядало так, ніби в будівлі вибухнула бомба. Очільник міста хоче перевірити камери спостереження, щоб з'ясувати, хто доставив матеріали. Ми залишилися незворушними, адже ми допомагали Вчителю врятувати їх. Під захистом Учителя ніхто не сміє торкнутися нас.
За три роки управління невеликим магазином ми не втрачали жодної можливості розповісти покупцям про те, що Фалунь Дафа несе добро. Люди приїжджали до нашого магазину за покупками з далеких місць. Насправді Вчитель організував їм можливість дізнатися правду. Мій чоловік допомагав їм вийти з лав компартії.
Роз'яснення правди за допомогою мобільних телефонів
Одного разу до нас приїхав практикувальник з іншого регіону, щоб поділитися своїм досвідом. Він розповів, що багато практикувальників зараз використовують мобільні телефони для роз'яснення правди за допомогою заздалегідь записаних повідомлень, що має далекосяжний ефект у порятунку людей, і що будь-хто може використати цей метод. Він також докладно пояснив, як безпечно телефонувати. Ми подумали, що це чудова ідея і може виявитися дуже ефективною. Ми навчилися встановлювати заздалегідь записані повідомлення та телефонні номери. Тому ми купили телефони та телефонні картки. Кожен практикувальник купив один чи два мобільні телефони.
Спочатку ми програвали аудіо повідомлення відразу на кілька телефонних номерів. Повідомлення, записані з Minghui, були дуже вичерпними й багато людей слухали їх до кінця. Дехто навіть вибирав варіант виходу з КПК. Щодня практикувальники отримували значний список людей, які вийшли із КПК завдяки телефонним дзвінкам. Іноді, поки відтворювалося повідомлення, людина, яка відповіла на дзвінок, щось говорила. Деякі висловлювали подяку, інші лаялися, дехто просив гроші. Були також поліціянти, які погрожували заарештувати того, хто дзвонить. Ми хотіли поговорити зі співрозмовником, але через те, що відтворювалося повідомлення, то не могли з ним спілкуватися. За таких обставин деякі з нас дзвонили людині прямо. Зазвичай, коли співрозмовник кричав чи погрожував під час відтворення повідомлення, я не боялася, оскільки слухач був далеко від мене. Однак коли я брала в руки телефон, щоб роз'яснити правду, моє серце починало битися. Я так нервувала, що не знала, що сказати. Але після кількох таких дзвінків моє серце заспокоювалося.
Якось один чоловік відповів на дзвінок і сказав: «Ви людина чи автовідповідач?» Видно, він уже чув це заздалегідь записане повідомлення. Я спокійно відповіла: «Я реальна людина». Я продовжила: «Усі хочуть бути в безпеці, але як цього досягти? Дозвольте мені розкрити вам секрет. Щиро повторюйте фрази: „Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао“ (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи). Багато людей, які повторювали їх, перебуваючи в небезпеці, уникли лиха. Ви знаєте про Фалунь Дафа? Ви чули про вихід із КПК?» Він відповів: «Це не має до мене жодного стосунку. Ви дзвоните в будь-який час доби й заважаєте мені жити». Я відповіла: «Звичайним громадянам нелегко заробляти на життя, і кожен хоче уникнути втрат. Однак ми самі платимо за телефонні дзвінки, щоб розповісти вам, як залишитись у безпеці, коли трапиться біда. Це наш Учитель просить нас урятувати людей у Китаї».
Я знову розповіла йому про Фалунь Дафа. Я сказала: «Я не знаю, хто ви, але дозвольте мені сказати, що високопосадовці зараз виходять із партії, оскільки ніхто не хоче бути цапом-відбувайлом за злочини КПК». Його ставлення дуже змінилося, але він усе ще відмовлявся виходити з КПК. Я сказала: «Ми розмовляли пів години. Виходити із КПК чи ні — це ваш вибір. Щойно ви пропустите цю можливість, буде надто пізно жалкувати. Я зараз покладу слухавку». Він сказав: «Допоможіть мені відмовитися від членства в партії. Я член партії. Дякую, що розповіли мені так багато».
Збір інформації про переслідування та зв'язок з Minghui
До 2006 року ми мали передавати інформацію, яку хотіли опублікувати на сайті Minghui, практикувальникам в окрузі. Пізніше один із практикувальників допоміг мені налаштувати поштову скриньку, і я навчилася надсилати інформацію, таку як «урочисті заяви», статті з конференцій Фа, а також інформацію про організації та осіб, причетних до переслідування практикувальників, безпосередньо на сайт Minghui. Поліціянти та співробітники організацій, які переслідували практикувальників, казали, що отримували багато дзвінків із-за кордону. Дякуємо практикувальникам за кордоном за ваші зусилля щодо порятунку практикувальників у Китаї!
Щоразу, коли наближається термін подання статей для конференції Фа практикувальників Китаю на Minghui.org, я отримую гору статей. Ми зі співучнями працюємо цілодобово, набираючи їх на комп'ютері. Я не могла швидко друкувати й не знала, як редагувати статті. Це була справді дуже втомлива робота. Редагування статей — це також процес самовдосконалення, випробування терпіння. Деякі практикувальники діляться історіями про вдосконалення, які здаються чудовими, але деталі в них неповні, відсутні час або місце. Деякі приносили десятки сторінок із безліччю помилок та неповними реченнями; деякі використовують піньїнь замість ієрогліфів, і ми не могли зрозуміти, що автор хотів сказати.
Були також статті із проблемами, про які автор, можливо, не здогадувався. Оскільки всі довіряють мені, я маю все перевіряти. Я теж практикувальниця, і, звичайно, трапляються випадки, коли я приймаю неправильні рішення або видаляю те, що не слід видаляти. Коли я повертаю статтю практикувальнику після внесення змін, він може сказати: «Це те, що я хотів сказати. Чому ти це змінила?» Коли це сталося кілька разів, я зазирнула в себе й виявила багато проблем, у тому числі его, думки про те, що я краща за інших, або нав'язування своєї думки іншим.
Я зосередилася на самовдосконаленні, і коли редагувала статті практикувальників, моє мислення змінилося. Я вкладаю душу в редагування та ціную статті практикувальників. Це слова з їхнього серця, повні щирості. Це їхній звіт Учителю. Іноді їхні історії зворушують мене до сліз. Від щирого серця я захоплююсь сильною вірою практикувальників в Учителя, їхніми праведними думками та діями, а також їхньою безкорисливістю. Я бачу розрив між собою та співучнями й знаходжу свої недоліки.
Кілька років тому сайт Minghui запропонував практикувальникам у Китаї зібрати інформацію з фотографіями про співробітників органів громадської безпеки, прокуратури, судових органів, а також організацій, які беруть участь у переслідуванні практикувальників. Я подумала про збирання цієї інформації в нашому районі. Після обговорення з кількома практикувальниками ми зрозуміли, чому ми це робимо. Як практикувальники, ми не повинні відчувати ненависть до злочинців. Викриття їхніх злочинів — це припинення переслідування. Щойно вони усвідомлять негативні наслідки виконання неправомірних наказів, можливо, вони прокинуться.
Збір цієї інформації пройшов виключно гладко. Практикувальники незабаром зібрали список осіб із різних організацій, державних відомств та поліційних дільниць, відповідальних за переслідування практикувальників у нашому районі. Деякі мали фотографії. Є практикувальники, які бачили фотографії злочинців у конференц-залах під час конференцій та вправно сфотографували їх на свої мобільні телефони. Інші практикувальники, які були присутні на весіллях, бачили начальників поліційних дільниць, які переслідували практикувальників, і сфотографували їх на мобільні телефони. Ми з практикувальниками відвідали збори сільського комітету й того ж дня сфотографували через вікно сільського старосту, який у минулому переслідував практикувальників. Ми також бачили в поліційній дільниці інформацію про поліціянтів, причетних до переслідування.
Якось координатори з кількох регіонів зібралися для обміну досвідом. Практикувальники з міста запропонували нам написати короткий звіт про переслідування практикувальників у нашому районі за останні двадцять років і розмістити його на сайті Minghui. Я вже читала подібні звіти про переслідування в містах і повітах, опубліковані на Minghui у минулому, та давно думала про те, щоб надати статистику з нагоди переслідування практикувальників у нашому районі. Але коли справа дійшла до реальної роботи, мені здалося, що це надто складно й відмовилася від цієї ідеї.
Можливо, тому що я мала таке бажання, місцевий координатор доручив роботу над цим проєктом мені та ще двом практикувальникам. Практикувальники надали раніше зібрану інформацію та розсортували її за групами. Я виявила, що обсяг роботи в цьому проєкті був величезним — кілька сотень практикувальників зазнали переслідування, і кожен випадок потрібно було перевірити, що зайняло б багато часу, а ми раніше ніколи цього не робили. Чи зможемо ми впоратися із цим завданням? Практикувальники в місті підтримали нас, і ми вирішили взятися за цю роботу. Вони вже робили такі звіти, тому допомагали нам і давали рекомендації протягом усього процесу. Їхні вимоги були суворими та докладними.
Два практикувальники, які працювали зі мною, пішли з проєкту, тому що були надто зайняті, і мені довелося завершити цю роботу самій. Написання зведеного звіту вимагає багато часу та завзятості, але я вирішила зробити це, попри всі труднощі. Я мала наполегливо продовжувати. Щодня я брала участь у колективному вивченні Фа, виконувала вправи й ніколи не пропускала відправлення праведних думок. Практикувальники в місті постійно підтримували мене. Через рік ми підготували звіт, що охоплює 20 років переслідування в усіх містах і селах округу. Після того як практикувальники прочитали, додали та відредагували звіт, він був опублікований на сайті Minghui. Труднощі, з якими я зіткнулася в цьому процесі, загартували мене, і я навчилася виявляти терпіння. Я позбавилася багатьох звичок, які були властиві культурі КПК, у тому числі від звички, що глибоко укорінилася, шукати легких шляхів. Озираючись назад, я розумію, що це Вчитель допомагав мені рухатися вперед. Завдяки збору випадків переслідування я набула більшого досвіду в написанні статей. Я усвідомила, що все, що я роблю, також сприяє моєму особистому підвищенню.
Практикувальники в місті, які допомагали нашому регіону в підготовці звіту, побачили, що я маю досвід у цій галузі, і попросили допомогти в написанні випадків переслідування практикувальників у місті. Я думала, що можу розслабитись, але мені знову дали завдання. Я трохи злякалася, але змінила своє мислення. Якщо практикувальники звернулися до мене, можливо, це запланував Учитель. На мені лежала ця відповідальність і тому я не могла відмовитися. Оскільки я вже робила це раніше, то знала, як діяти, тож цього разу було трохи легше.
Це також був процес самовдосконалення. Іноді я годинами шукала інформацію про якусь людину, але нічого не знаходила. Інформація, опублікована в інтернеті, також була неповною, і я навіть подумки звинувачувала практикувальників, поки шукала інформацію: «Чому вони не надали повної інформації, коли складали звіт? Де було заарештовано практикувальника? Де його засудили? Якого числа? Іноді це лише одна фраза, але як я можу з цим працювати?» Потім я подумала: «В умовах переслідування на той час було нелегко отримати якусь інформацію про практикувальника та прорвати інтернет-блокаду, щоб опублікувати її на Minghui. Практикувальники чудові. Як я можу їх критикувати?» Це знову виявило мою пристрасть до скарг. Пропрацювавши над цим кілька місяців, я нарешті класифікувала та систематизувала звіт про випадки переслідування, що охоплює кілька сотень практикувальників.
Після мого звільнення з в'язниці, практикувальники з міста запропонували мені написати та розкрити мій досвід подолання переслідування. Отже, я написала звіт, у якому описала несправедливе ставлення, якого зазнавала, й опублікувала його на сайті Minghui. Одного разу практикувальник приніс до мене додому місцеве видання тижневика Minghui Weekly. Він сказав: «Тут опубліковано те, через що ти пройшла. Декілька людей із нас поділилися своїми думками й вирішили це поширити. Ми хотіли спочатку спитати, чи немає в тебе якихось побоювань, бо всі люди в нашому районі тебе знають». Я відповіла: «Оскільки я не маю страху викривати переслідування, то поширити багато примірників цієї газети не проблема. Зло найбільше боїться викриття».
У той час три місцеві видання тижневика Minghui Weekly опублікували мій досвід про те, як мене переслідували. Коли нас зі співучнями заарештували, Minghui повідомляв про злочини, скоєні державною службою безпеки. Практикувальники також дзвонили начальнику поліції та судді й відправляли листи, щоб роз'яснити правду. Я чула, як начальник поліції казав, що на нього чинять сильний тиск. Після звільнення я пішла до поліційної дільниці, щоб попросити повернути мої незаконно конфісковані речі. Начальник поліції збрехав, що його немає в офісі й відмовився мене прийняти.
Священні напередвизначені стосунки
Я відчуваю глибокі, зумовлені стосунки з практикувальниками навколо мене. Можливо, у наших минулих життях ми могли бути батьками, братами та сестрами, найкращими друзями чи родичами. Ми разом вивчаємо Фа, виконуємо вправи, виходимо на вулиці, щоб розповідати людям про Дафа, та проводимо конференції Фа з обміну досвідом. Коли переслідування було особливо жорстоким, тих, хто спотикався, піднімали; тих, хто заблукав, співучні ніколи не залишали й не відмовлялися від них. Вони використовували Фа Вчителя, щоб знову й знову пробуджувати тих, хто зазнавав переслідувань. Ми сформували Єдине Тіло, відправляли праведні думки й використовували закони, щоб протистояти переслідуванню.
За роки підтвердження Фа я часто працювала разом зі співучнями. У Юй були сильні праведні думки та ясне розуміння принципів Фа. Вона чинила опір переслідуванню праведними думками й ніколи не здавалася, навіть коли перебувала у в'язниці. Унаслідок переслідування вона зіткнулася з хибним проявом хвороботворної карми, і поліція була змушена її звільнити. Ми вивчали Фа разом у невеликій групі понад десять років і злагоджено співпрацювали разом виходячи на вулиці, щоб роз'яснювати правду й поширювати матеріали. Ми відверто говорили про проблеми одне одного, без вагань і без образ. Тепер, коли вона переїхала в інший район, я згадую часи, коли ми разом підтверджували Фа, і розумію, як це було дорогоцінно.
Хун на три роки старша за мене. Більшість часу ми працювали разом. Ми координували дії та разом освоювали необхідні навички, закуповували матеріали та обладнання, допомагали співучням створювати пункти для виробництва матеріалів. Ми виходили разом, щоб роздавати матеріали, співпрацювали та робили все, що могли, щоб підтвердити Фа. Хун перебуває в хорошому стані самовдосконалення, має сильне почуття відповідальності, і вона добре координує справи.
Після тривалої роботи в нас часто виникали конфлікти. Хоча я говорю, що потрібно дивитися в себе, але під час вирішення поточних проблем іноді дивлюся зовні. Практикувальники, зауважуючи, що ми завжди зайняті, часто виходимо з дому, зазначили наші проблеми: пристрасть до виконання справ; бажання брати на себе все, що пов'язане з Фа, але виходить за межі наших обов'язків; і на схильність до впливу похвали від співучнів. Попри ці зауваження, я не звертала уваги на своє вдосконалення.
Якось нас із Хун заарештували під час роздачі матеріалів. Після болісного роздуму я зрозуміла, що була надто зосереджена на виконанні справ і послабила своє вдосконалення. Це завдало великих втрат практикувальникам. Після повернення додому Хун і я кілька разів відверто поділилися своїми думками та виправили те, що не відповідало Фа. Ми відновили свою спільну роботу з порятунку живих істот.
Мучунь добре знає Фа напам'ять і має почуття відповідальності. Через переслідування він отримує низьку пенсію. Його дружина знайшла йому легку та високооплачувану роботу в іншому місті, але він відмовився переїжджати. Він вирішив залишитися й поставити самовдосконалення на перше місце, влаштовуючись на просту роботу. Спочатку він їздив мотоциклом, потім триколісним велосипедом, а тепер автомобілем. Він їздить містами та селами й завжди підтверджує Фа. Ми часто користуємось його машиною, й іноді в нас виникають конфлікти. Хун і я зазвичай наполягаємо на своєму, а Мучунь завжди поступається нам.
Якось ми домовилися з адвокатом поїхати до центру ув'язнення на зустріч з ув'язненим та співучнем. Час наближався, а ми не знали дороги. Хун і я нервово вказували напрямки навмання й наполягали на тому, що Мучунь їде не тією дорогою. Він засмутився й почав перевищувати швидкість і не сповільнився, коли ми наблизилися до вибоїни на дорозі. Мене підкинуло, і я вдарилася головою об дах машини. Ми з Хун зрозуміли, що вказали йому неправильну дорогу й вибачилися. Працюючи в попередніх проєктах, я надто часто наполягала на своїй правоті, і часто звинувачувала Мучуня в тому, що він неправий. Я говорила різко, і це було очевидним проявом партійної культури. Повернувшись додому, я задумалася про це й зрозуміла, що маю недогляд у вдосконаленні. Я вдарилася головою, але навіть не подивилася в себе. Наступного дня, побачивши Мучуня, я вибачилася. Він лише усміхнувся, ніби нічого не сталося.
Співучниця Мей діє розумно й мудро та має чудові організаторські здібності. У 2001 році, повернувшись із Пекіна, я спочатку пішла, щоб побачитися з нею. Я купила тканину, щоб зробити невеликі плакати з написом «Фалунь Дафа несе добро». Ми прив'язали до обох кінців невеликі мішечки з піском і вночі вийшли, щоби повісити плакати на дерева. Ми також разом виходили, щоб роздавати матеріали та розклеювати повідомлення в громадських місцях. Вона займалася бізнесом і була дуже зайнята. Щоразу, коли я зверталася до неї по допомогу в справах, пов'язаних із підтвердженням Фа, вона завжди відкладала справи у своєму магазині та йшла з нами. Мей організовувала для практикувальників невеликі групи з вивчення Фа, виходила на вулиці, щоб роз'яснювати правду, писала листи, розповідаючи людям про переваги практики Дафа, і добре справлялася із завданням порятунку практикувальників, а також протистоянням переслідуванню. Під час нашої спільної роботи в нас часто виникали проблеми, які були випробуванням для нашого Сіньсін. Завдяки пошуку такі проблеми згодом вирішувалися.
Я часто згадую про доброту й допомогу, яку надали мені співучні, і завжди вдячна їм за це. У скрутні часи практикувальники безкорисливо допомагали мені. Коли я була у в'язниці, вони допомагали моїй сім'ї, члени якої бачили благородну поведінку учнів Дафа й постійно хвалили їх.
Ми йшли пліч-о-пліч понад 20 років, слідуючи шляхом підтвердження Дафа. Труднощі та перешкоди не зупинили нас. Ми й надалі будемо добре співпрацювати, діяти з праведними думками та разом добре йти божественним шляхом, який проклав для нас Учитель.
Дякую, шановний Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
