Незмінна вірність лебедів

(Minghui.org) Лебеді — це водоплавні птахи, схожі на гусей. Вони голосно кричать і харчуються рослинами та комахами. Хоча лебеді водоплавні, вони добре вміють літати.

У розділі «Небесні кола» книги «Чжуанцзи», стародавнього китайського тексту про основи даосизму, йдеться: «Лебеді білі, хоча не потребують щоденного купання; ворони чорні, хоча не потребують щоденного фарбування». Згідно із «Шовень Цзєцзи», найдавнішим словником китайських ієрогліфів, лебідь (ху) — це птах, що високо літає. Ієрогліф hu (鵠) часто використовується разом з ієрогліфом hong (鴻, дика гуска) і символізує благородні прагнення.

Під час перельотів лебеді часто розлучаються, але залишаються вірними своїм партнерам. Більшість лебедів утворюють пари на все життя.

Я народився в провінції Шаньсі на північному сході Китаю. Коли мені було десять років, батьки взяли мене із собою в гості до бабусі й дідуся в місто Юаньпін, де я вперше побачив гори. Я був дуже вражений, побачивши такі великі гори.

Одного сонячного дня мій батько сів зі мною біля джерела. Ми почули, як пастух свистів до своєї отари, і побачили, як одна бешкетна вівця втекла. Пастух підняв камінь і кинув його у вівцю, влучивши їй у ріг. Побачивши, як я здивувався майстерності пастуха, батько розповів мені історію зі свого дитинства.

Один із двоюрідних братів мого батька також був пастухом. Коли він пас свою отару, то завжди брав із собою мисливську рушницю, щоб відлякувати вовків і леопардів. Щовесни він бачив зграї перелітних птахів, які поверталися на північ. Одного разу, коли він пас вівці на вершині гори, побачив двох лебедів, що летіли над головою. Задля розваги він вистрілив у них, й один із птахів упав. Пастух підняв лебедя й побачив, що в нього перебите крило. Він перев’язав крило й відніс лебедя додому. Коли старші в родині дізналися, що він зробив, вони насварили його: «Мисливці не стріляють у лебедів, які в парі. Ти вчинив жахливо». Розуміючи, що він помилився, чоловік залишив лебедя у дворі й годував його.

Коли настала осінь і птахи почали відлітати на південь, над двором пролетів самотній лебідь, який сумно кричав. Лебідь у дворі двоюрідного брата почув крик і голосно відповів. Лебідь, що летів, упізнав голос своєї партнерки й, попри присутність людей, приземлився у дворі. Здавалося, що обоє раділи зустрічі. Той, що прилетів, був більшим, ймовірно, це був самець. Коли він зрозумів, що крило його партнерки зламане й вона ніколи не зможе полетіти з ним, він розправив крила, підняв голову й голосно закричав від болю. Два лебеді переплели свої шиї та померли разом.

Хоч би скільки часу минуло, я завжди чітко пам’ятаю дні, проведені в горах на батьківщині. У важкі часи я згадую солодку джерельну воду, струмки, що течуть, гніздо сороки на великій тополі біля заїзду до села, дзвони й барабани кам’яного храму та лебедів, що літають над головою.

Є ще один вид птахів, які вірні своїм партнерам: гомрай дворогий (Buceros bicornis). Після того як ці птахи створили пару, вони проводять решту життя разом. Під час гніздування самець відповідає за їжу для самиці, коли та висиджує яйця, і для пташенят після вилуплення.

Білоголовий орлан, величезний хижий птах, також утворює пари на все життя. Коли один із партнерів помирає, інший часто помирає теж.

Альбатрос, великий морський птах із розмахом крил 2,5–3,5 метра, відомий своєю вірністю партнеру. Альбатроси проводять понад 90 відсотків свого часу в повітрі, але завжди пам’ятають своїх партнерів і місце розташування своїх гнізд. Після утворення пари вони залишаються разом на все життя. Навіть коли птахи розлучаються на роки, вони здатні впізнати голос і зовнішність свого партнера. Коли вони повертаються до своїх місць гніздування, самотні починають шукати партнерів, а ті, хто прибув раніше, терпляче чекають на повернення своїх партнерів.

У людському суспільстві традиційно шлюб передбачає взаємну підтримку в скрутні часи та відданість у горі й радості. На Заході люди обіцяють кохати й шанувати одне одного в багатстві й бідності, у хворобі й здоров’ї. На жаль, зі зростанням популярності таких теорій, як еволюція та атеїзм, шлюб більше не спирається на моральні норми та віру, а невірність, інцест і розлучення стали звичним явищем. Люди, позбавлені морального орієнтира, можуть поводитися гірше за тварин.