Як КПК систематично контролює думки людей і чому це важливо знати

(Minghui.org) Право на свободу думки належить до основних прав і свобод людини. Кожен повинен мати можливість мислити, вірити, висловлювати й слідувати своїм переконанням без зовнішнього втручання, тиску або погроз. Завдяки освіті та самостійному аналізу людина може пізнавати світ, удосконалюватися й підвищуватися духовно на основі традиційних цінностей.

На жаль, компартія Китаю (КПК) не допускає свободи думки. У прагненні зберегти свою владу вона вибудувала складну систему контролю над свідомістю людей. Упродовж десятиліть режим наполегливо впроваджував комуністичну ідеологію, використовуючи освіту, засоби масової інформації, цензуру, систему тотального стеження й руйнування традиційної культури.

«Промивання мізків» за допомогою освіти

КПК вибудовує систематичний контроль над свідомістю, починаючи з освітньої системи — від дитячих садків до вищих навчальних закладів і далі. Уже в початковій школі діти вивчають обов'язкові предмети, такі як «ідеологія й мораль» і «політика». Навчальні матеріали із цих дисциплін прославляють керівництво КПК, наполегливо підкреслюючи її ключову роль, звеличують ідеологію комунізму й соціалізму. Ці підручники формують в учнів відданість партії як незмінну політичну норму.

Для досягнення цієї мети КПК спотворила й переписала основні історичні події. Наприклад, до підручників початкової школи включено інсценування «самоспалення» на площі Тяньаньмень із метою очорнити Фалунь Дафа (Фалуньгун) і посіяти ненависть до цієї духовної практики у свідомості школярів. Оскільки ці підручники використовуються не тільки для підготовки до іспитів, а і як критерії для оцінки моралі, учням заборонено мислити самостійно.

Монополія ЗМІ

Усі засоби масової інформації в Китаї або належать КПК, або перебувають під її повним контролем. Це дозволяє режиму поширювати свою пропаганду через новини, розважальні програми та онлайн-платформи. Поєднуючи цей контроль із жорсткою цензурою й блокуванням закордонної інформації, КПК успішно маніпулює громадською думкою й придушує будь-яке інакодумство.

Наприклад, коли на початку 2020 року в Ухані почалася пандемія COVID, уряд і засоби масової інформації приховали це від громадськості. Лікар, який наважився оприлюднити правду про епідемію, зазнав дисциплінарного стягнення від поліції та роботодавця. Однак, коли в соціальних мережах спалахнуло громадське обурення щодо несправедливого поводження з ним, КПК поквапилася змінити свою позицію, перетворивши лікаря на «героя» й одночасно вихваляючи партійне керівництво за «рішучі заходи».

Одночасно КПК заборонила проведення незалежних розслідувань. На всіх медійних платформах публікувалися нескінченні звіти про «успіхи» в боротьбі з пандемією, і практично нічого не йшлося про дефіцит медичних ресурсів, кількість смертей та випадків зараження, а також про шкоду, заподіяну карантином військового зразка.

Ця монополія на засоби масової інформації позбавила громадян доступу до фактів, що суперечать офіційній версії КПК.

Онлайн-цензура

КПК створила масштабну систему моніторингу інтернету, яка дозволяє в режимі реального часу видаляти чутливу інформацію, а також притягати до відповідальності тих, хто її публікує.

Наприклад, з моменту початку переслідування Фалуньгун у 1999 році такі терміни, як «Фалуньгун» і «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. Чжень-Шань-Жень), у Китаї було віднесено до чутливих, які підлягають суворій цензурі. Усі повідомлення в ЗМІ та результати пошукових запитів, пов'язані з Фалуньгун, складаються винятково з наклепницької пропаганди режиму, включно зі згаданим вище інсценуванням самоспалення.

Оскільки більшість громадян Китаю не мають доступу до правдивої інформації, їх змушують вірити заявам КПК і виступати проти будь-яких груп, які нині стали мішенню для КПК.

Тотальний контроль

КПК активно використовує сучасні технології для проведення масового стеження. За допомогою повсюдно встановлених камер і моніторингу мобільних телефонів режим здобув повний контроль над ідеологією й поведінкою уйгурів та інших груп, які стали об'єктами переслідування.

Поряд із механізмами масових доносів і технологіями розпізнавання облич, КПК може ефективно відстежувати будь-яке ідеологічне інакомислення, навіюючи суспільству почуття страху й придушуючи будь-яку незгоду.

Руйнування традиційної культури

За допомогою численних політичних рухів й особливо «культурної революції», КПК підірвала релігії та скасувала різні системи вірувань у Китаї, замінивши їх своєю атеїстичною ідеологією.

У китайській культурі завжди цінувалася доброчесність й шанування Бога. Ці традиції були опорою моральних засад суспільства й пов'язували людей із вищими силами. Однак руйнівна діяльність КПК зі знищення традиційної культури розірвала цей зв'язок, позбавивши наступні покоління таких ключових цінностей, як милосердя, справедливість, цнотливість і довіра.

Представники старшого покоління, навпаки, були залякані жорстокістю минулих політичних кампаній і репресій. Багато з них або відмовилися від традиційних цінностей, або вважали за краще мовчати, щоб убезпечити себе.

Серйозні наслідки

Ідеологічний контроль КПК обмежив здатність людей мислити незалежно й призвів до повсюдної самоцензури та ідеологічної закостенілості. Щоб уникнути неприємностей, багато людей змушені слідувати офіційній пропаганді й діяти проти своєї волі або совісті.

Якщо думки відображають сутність людини, то ті, чия свідомість контролюється КПК, фактично перетворюються на маріонеток тоталітарного режиму. Навіть більше, дотримуючись лінії партії, дехто не тільки сам виконує її вказівки, а й допомагає режиму пригнічувати інших людей. Наприклад, під час «культурної революції» чоловіки й дружини доносили один на одного, а батьки й сини ставали ворогами.

Крім того, люди, чиї думки контролюються КПК, схильні виступати проти традиційних цінностей, таких як принципи Фалунь Дафа «Істина-Доброта-Терпіння». Це може пояснити, чому багато людей вороже ставляться до практикувальників Фалуньгун.

Усі ці приклади показують, як ідеологія КПК позбавляє людей незалежного мислення й доброї природи. Тільки відкинувши КПК та її вплив, люди зможуть повернутися до традиційних цінностей, цінувати добро й возз'єднатися з божественним.