(Minghui.org) Вибори в листопаді 2024 року були важливою подією в політиці США, тому наші ЗМІ хотіли їх висвітлити. Мене запросили взяти участь у програмі та в ніч виборів вести репортаж у прямому ефірі. Я погодився. Ми зі знімальною групою підготували й ретельно спланували наші дії, і, нарешті, настав день виборів.
Моє випробування почалося саме того дня, приблизно о 16 годині, коли я збирався в офіс, щоб вести репортаж у прямому ефірі.
Випробування почалося
Поки я збирався на захід, то відчув, як мій стан раптово змінився. Мені здалося, що я граю роль у фільмі. Вибір одягу й рішення, що вдягнути, здавалися мені значними, як у яскравій, драматичній сцені фільму, де герой обирає своє останнє вбрання перед тим, як прийняти смерть.
Відчуття було сильним. Я сів у поїзд і почав читати «Хун Їнь».
Однак абсолютно несподівано я почав відчувати дуже дивне і, можливо, найсильніше переживання в житті. Я відчув, що моє серце, наче целофановий пакет для покупок, стискали так сильно, що повітря, яке нагніталося всередині, роздмухувало стінки пакета, наче куля, і він от-от готовий був лопнути.
Мені здалося, що це відбувається з одним із клапанів мого серця. Він стискався-стискався, а потім раптом лопнув. Я подумав: «О боже, це погано». Тієї ж хвилини моє тіло стало холодним і вологим. Я подумав: «Ох, невже це внутрішня кровотеча?»
Потім я відчув смак крові в роті, яка виходила зсередини, і подумав: «Це справді погано!»
У цей момент я підняв погляд на тих, хто сидів у вагоні, і зрозумів, що маю померти тут за передумовою старих сил. У мене виникло стійке відчуття, що існує якийсь план, згідно з яким я знепритомнію у вагоні, і мене або ушпиталять, або я помру.
Я спробував сфокусувати погляд, зосередитися і продовжити читання «Хун Їнь», але не міг. У свідомості виникали різні думки, наприклад: «О, у тебе справжній серцевий напад».
Але, на щастя, у Вчителя був свій план.
Напередодні я читав главу «Відхилення в практиці» із шостої лекції «Чжуань Фалунь» і мені запам'яталося речення:
«Якось у минулому одну людину прив’язали до ліжка, узяли її руку та сказали, що зараз пустять їй кров. Потім зав’язали їй очі, чиркнули чимось по її зап’ястю (та аж ніяк не пускали їй кров) і відкрили водопровідний кран, щоб вона почула звук падіння крапель. Людина ж, подумавши, що це капає її власна кров, невдовзі померла». (Лекція шоста, Чжуань Фалунь)
Оскільки я прочитав ці два речення напередодні, вони міцно засіли в голові. Я почав подумки повторювати їх знову і знову. Коли я повторював це, у свідомості проносилися такі думки: «Ти знаєш, ти відчуваєш, що почалася кровотеча. Ти відчуваєш смак крові. Не обманюй себе. Ти знаєш, що це таке. Тобі просто потрібно нахилитися вперед і покликати на допомогу людей, які їдуть із тобою в поїзді».
Але я й далі повторював Фа, і в цьому процесі зрозумів, що цей текст із Фа діє як надздібність. Я побачив в іншому просторі, як представник старих сил водить вказівним пальцем навколо мого серця. Я відчував те місце, де його палець торкався мого серця. Він хотів пронизати пальцем моє серце в людському просторі з того простору. Якби йому це вдалося, у мене, найімовірніше, стався б інфаркт.
Йому потрібно було, щоб я повірив, ніби це правда, і тоді він зміг би реалізувати свій план. Якби я прийняв за правду думку, яку він намагався мені навіяти, тоді його палець справді увійшов би в цей простір і спричинив би в мене інфаркт.
Але оскільки в моїй свідомості були ці слова з Фа, я побачив, як Фа повністю перешкоджає втручанню ззовні. Місце, де палець представника старих сил міг пронизати моє серце, було фізично заблоковано захисним полем Фа.
Поки це відбувалося, у голові виникали різні людські думки. Старі сили й далі впливали на мене, направляючи людські думки, такі як: «Якщо я помру, моя дитина буде рости без батька».
Але цю думку я негайно усунув: «Не думай про це. Мій син сам влаштує своє життя. Я тут не для цього. Моє життя присвячене порятунку людей».
Ця битва тривала довго. Якийсь час я сильно чинив опір атаці та думав, що впорався, але потім прийшла іншого роду думка. Ця «стороння думка» була дивною та іншою: «О, чудово! Це випробування я пройшов, але, схоже, моє серце пошкоджене».
Ці «сторонні думки» було важко подолати, бо вони здавалися моїми справжніми думками. Але насправді вони були фальшивими. Мені доводилося відкидати їх і нагадувати собі: «Ні, і це ілюзія. Нічого не сталося. Це абсолютно фіктивне передбачення. Немає абсолютно ніякої травми».
Коли поїзд прибув на наступну станцію, я подумав, що мені нестерпно хочеться пити. Мені здавалося, що я вмираю від спраги, але я не мав із собою води.
Я подумав про те, щоб зійти з поїзда й купити води. Але потім зрозумів, що це теж було передумовою зла, бо якщо я зійду з поїзда, то запізнюся на захід.
Я не рушив із місця. Двері зачинилися, і поїзд рушив, прямуючи до наступної станції. Мені здалося, що цей відрізок часу тривав цілу вічність, і битва між мною й старими силами тривала.
У цей момент я зрозумів, що ця перешкода була націлена не тільки на мене, а й на нашу програму в ніч виборів. І ще я подумав, що, якщо втрачу свідомість у поїзді, це вплине на випуск програми, і нашій команді доведеться змінити розклад, і багато чого скасувати. Якби мене ушпиталили, це створило б масу додаткових труднощів для всього проєкту.
Усвідомивши цю частину планів старих сил, я зміцнив свою волю і ясно сказав собі, що не хочу стати на заваді колегам, які так старанно працювали над цим важливим проєктом. Я жодним чином не хотів перешкодити їм.
Нарешті поїзд прибув на кінцеву станцію. Я спокійно вийшов, прийшов до офісу, переодягнувся й записав свою частину програми, ніби нічого не сталося.
Моє розуміння
1. У моєму розумінні це випробування було перевіркою моєї віри у Фа. Поки я твердо дотримувався Фа, ніхто не міг мені зашкодити. Однак я повинен був мати Фа у своїй свідомості. Якщо в голові немає Фа, дуже важко зрозуміти, що думки, які приходять, фальшиві. Без Фа, як стандарту, неможливо відрізнити справжнє від фальшивого.
2. Мої початкові думки були людськими. Це було результатом того, що я неуважно вивчав Фа. Якби моєю першою думкою було: рішуче відкинути передумови старих сил, тоді, можливо, цього випробування не сталося б.
3. Після того, як я проаналізував цей досвід, у мене з’явилося глибше розуміння щодо надприродних здібностей, про які згадував Учитель у сьомій лекції:
«Як на мене, самих лише лікувальних надздібностей існує понад тисячу видів. Скільки є видів хвороб, стільки й видів надздібностей, спрямованих на те, щоб їх лікувати». (Лекція сьома, Чжуань Фалунь)
На своєму рівні я побачив в іншому просторі, що те, що проявлялося як «серцевий напад», виникло тут, у людському просторі, після того, як істота в тому просторі впливала на моє тіло. Надприродна здатність, призначена для боротьби з нею, подібна до щита, який блокує її проникнення в мій простір. Я дійсно відчув це. Це захисне поле з'явилося у вигляді уривка з Фа та проявилося як потужний щит, від цієї «хвороби».
Глибше розмірковуючи про це, я зрозумів, що після того, як практикувальник досягає рівня Архата, він більше не буде страждати від хвороботворної карми (це моє обмежене розуміння цієї частини Фа).
4. Причина, з якої я вирішив поділитися цим досвідом з усіма, полягає в тому, що поки я їхав у поїзді, проходячи це випробування, то пригадав історії кількох практикувальників про те, як вони проходили подібне. І хоча я не запам'ятав подробиць ситуацій практикувальників, але їхній досвід дуже надихав мене. Сподіваюся, і моя розповідь допоможе комусь у майбутньому.
Дякую всім!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
