Неймовірні страждання дітей практикувальників Фалуньгун

(Minghui.org) Я відчув глибокий сум після прочитання серії статей «Ці діти хочуть допомогти покласти край переслідуванню». Навіть нам, дорослим, важко витримати величезний тиск, який не слабшає впродовж 25 років репресій. Я не можу собі уявити, як маленьким дітям вдається справлятися з психологічними травмами, спричиненими тим, що їхніх батьків переслідують.

Я знаю три сім'ї в місті Чунціні, у яких є маленькі діти, чиїх батьків неодноразово заарештовували та засуджували до тюремного ув'язнення. Історії, розказані нижче, дають нам уявлення про те, наскільки жорстоким є переслідування дітей.

Сісі та Ванван

Хе Зубіна було заарештовано в грудні 2000 року й затримано на місяць за поширення інформаційних матеріалів про Фалуньгун (Фалунь Дафа). Тоді Хе було 23 роки, а його дружина Лю Цайлі була на дев'ятому місяці вагітності їхньою першою дитиною — дочкою Сісі. Сісі не виповнилося й року, як Хе знову заарештували 21 листопада 2002 року й на кілька місяців відправили в місцевий центр «промивання мізків».

Увечері 8 січня 2003 року Хе вдалося уникнути ще одного арешту за те, що він повісив плакат з інформацією про Фалуньгун, але після цього він був змушений жити далеко від дому майже два роки. У цей час Лю була вагітна другою дитиною. Хе не міг з'явитися вдома, щоб побути з дружиною, коли 30 листопада 2003 року в них народився син Ванван. Лю одна виховувала дітей, через що посивіла, коли їй було приблизно 30 років.

Майже два роки Хе переїжджав із місця на місце, ховаючись від поліції, але 29 листопада 2004 року його заарештували в місті Суйніні провінції Сичуань, і пізніше засудили до двох із половиною років тюремного ув'язнення. Коли його звільнили 2007 року, він уперше побачив Ванвана, якому на той час було три роки.

Подружжя заарештували 19 квітня 2015 року, коли Сісі навчалася в середній школі, а Ванван — у початковій школі. Брату й сестрі довелося жити самостійно після арешту батьків. У школі вони зіткнулися з постійним переслідуванням поліції, коли хтось виявив, що вони теж займаються Фалуньгун.

Лю звільнили через 37 діб, а Хе 20 жовтня 2016 року засудили до п'яти років тюремного ув'язнення. Лю керувала невеликим рестораном, щоб підтримувати сім'ю, одночасно із цим працюючи над порятунком чоловіка. Сісі розуміла, як багато працювала мама, тому добре вчилася в школі й допомагала мамі піклуватися про брата. Одного разу Ванван захотів погратися й відмовився робити домашнє завдання. Сісі не знала, що з ним робити. Коли Лю ввечері повернулася додому, Сісі обійняла її та розплакалася: «Я так сумую за татом! Ванван не поводився б так, якби тато був удома!»

На жаль, через рік після того, як Хе повернувся з в'язниці, 18 червня 2021 року його знову заарештували разом із Лю. У 2023 році суд району Цзюлунпо міста Чунціна засудив Хе до восьми років тюремного ув'язнення, а Лю — до п'яти років.

На той час Сісі вже працювала після закінчення професійного училища. Оскільки обоє батьків відбувають тривалий термін тюремного ув'язнення, Сісі взяла на себе піклування про Ванвана та обов'язки з виплати сімейної іпотеки. Вона з нетерпінням чекає того дня, коли батьків звільнять.

Сіньї та Руйруї

Цзінь Юй було 27 років, коли вона завагітніла першою дочкою Сіньї. Через вагітність її звільнили через кілька годин після арешту 2000 року. Але всього через кілька місяців після народження Сіньї Цзінь і дитина були змушені жити далеко від дому й ховатися від поліції. У той час мати Цзінь, Цзен Сяньфу, теж була заарештована за підтримку Фалуньгун. Через тортури в ув'язненні в літньої жінки розвинулося важке захворювання серця й високий кров'яний тиск, і вона померла 2008 року.

Цзінь заарештовували ще у 2003 і 2005 роках. Пізніше вона народила другу дочку, Руйруї. Однак через тиск переслідувань чоловік розлучився з нею, і вона отримала повну опіку над дітьми.

Під час четвертого арешту 19 квітня 2015 року поліціянти позбавляли Цзінь сну й одного разу сказали їй, що одна з її доньок помирає. Вони заявили, що якщо вона хоче побачитися з дочкою, то повинна співпрацювати з ними, і тоді її звільнять раніше. Цзінь не попалася на їхній виверт і 20 жовтня 2016 року була засуджена до двох років тюремного ув'язнення.

На момент арешту Цзінь 2015 року Сіньї навчалася в старшій школі, а Руйруї — у початковій школі. Сіньї сказала Руйруї, що їхня мати поїхала в інше місто на важливу зустріч. Руйруї часто плакала й запитувала, чому мама залишила їх так надовго.

Коли одного разу подруга Цзінь відвідала дівчаток, Сіньї запитала, чи бачила вона її матір у центрі ув'язнення, чи надягали на неї кайданки і, чи піддавали її тортурам.

Сіньї з дитинства любила танцювати, і її мрією було стати учасницею трупи компанії Shen Yun Performing Arts. У 2015 році, коли Академія мистецтв Фей Тянь (танцюристи, які навчаються в Академії мистецтв Фей Тянь, проходять практику в Shen Yun) приймала заявки, Сіньї відповідала всім вимогам, але через арешт і подальше дворічне ув'язнення її матері вона відмовилася від бажання стати танцівницею.

Чженьчжень і Сюнсюн

19 квітня 2015 року Чжу Юн, робітник машинобудівного заводу, вийшов на прогулянку з дітьми — донькою Чженьчжень, ученицею початкової школи, й однорічним сином Сюнсюном — і літніми батьками. Поліціянти схопили його, побили на очах дітей та батьків і відвезли кудись. Літніх батьків і дітей охопив жах, коли вони побачили, як жорстоко з ним поводилися.

Рік потому сусідка розповіла матері Сюнсюна, що хлопчик сказав їй: «Мого тата забрали погані люди». Мати Сюнсюна була вражена, почувши це, оскільки вона ніколи не обговорювала із Сюнсюном арешт його батька, побоюючись, що це засмутить серце маленького хлопчика.

Коли пізніше друг Чжу відвідав його сім'ю, Сюнсюн і йому розповів у всіх подробицях, як погані люди схопили його батька. Він навіть пам'ятав, у якому напрямку його відвезли. Мати Сюнсюна була вражена тим, що він досі все пам'ятав. Яку глибоку психологічну травму, ймовірно, отримав маленький хлопчик!

20 жовтня 2016 року Чжу був засуджений до двох років ув'язнення. Сюнсюн любив грати один у телефонні дзвінки. Він вдавав, що розмовляє з батьком через телефон: «Привіт, тату! Де ти? Ти в бабусі! Ти приїдеш додому завтра?» «Повісивши слухавку», він радісно говорив матері: «Тато завтра приїде додому!»

Висновок

Історії цих трьох сімей разом з історіями, перерахованими в серії статей, є лише верхівкою айсберга страждань дітей під час переслідування Фалуньгун. Усі діти й онуки величезної кількості практикувальників, які стали об'єктами переслідування за останні 25 років, так чи інакше постраждали. Хтось із них зіткнувся з дискримінацією в школі, комусь погрожували виключенням зі школи або відмовляли у вступі до вищого навчального закладу. За 25 років переслідування деякі з маленьких дітей перетворилися на молодих людей. Їхні страждання невимовні; страх і тиск тривають щодня, тому що переслідування не припинилося.

Я захоплююся всіма юними практикувальниками Фалунь Дафа, які працюють разом із дорослими практикувальниками, інформуючи громадськість про переслідування в Китаї. Їхній дух і мужність неоціненні й гідні похвали.