Роздуми після прочитання статті «Чи має право той, хто зазнав переслідування, бути зарозумілим?»

(Minghui.org) Після прочитання статті «Чи має право той, хто зазнав переслідування, бути зарозумілим?», я спочатку подумав, що це пряме серйозне нагадування.

Згадані в статті такі прояви, як зарозумілість і суперництво, справді, дуже поширені серед практикувальників. Деякі конфлікти трапляються в нашому повсякденному житті, а деякі — у проєктах із роз’яснення правди. Інциденти відбувалися навіть під час виступів Shen Yun. Практикувальники вимовляли грубі слова й намагалися верховодити, поводячи себе агресивно. Коли Виправлення Законом досягло фінальної стадії, ми не маємо так поводитися з іншими людьми.

Більшість практикувальників у Китаї, які отримали Фа до 1999 року, ймовірно, зазнавали того чи іншого переслідування. Але саме собою переслідування не може бути виправданням для того, щоб ставити себе вище за інших. Як зазначається в статті, Учитель повністю не визнає переслідування. Якщо ми вважаємо, що страждання від репресій дає нам якийсь дозвіл чи право робити щось, хіба ми вже не визнаємо переслідування?

Фа Вчителя безмежний. Незалежно від того, чи існують старі сили, чи ні, і чи піддавалися ми переслідуванню, Учитель має способи для нас, щоб ми вдосконалювалися й досягли Просвітлення. Просто старі сили вирішили бути злими та влаштували переслідування. Отже, Учитель вирішив перемогти їх у їхній же грі й використав це переслідування для нашого підвищення. Як учні Дафа, ми маємо суворо дотримуватися настанов Учителя, відкидати плани старих сил і добре виконувати три справи. Тільки тоді ми зможемо встановити своє місце й набути Вей Де.

Починаючи з 1999 року, мене й мою сім’ю неодноразово переслідували, у тому числі піддавали моральним і фізичним тортурам, а також фінансовим здирствам. Озираючись на ті важкі часи, можна сказати, що ми б не пережили їх без захисту й допомоги Вчителя. Але причиною переслідувань були наші власні пристрасті й карма.

Учитель у каноні «Тримайтеся подалі від небезпеки» сказав:

«Кредитори, яким ви заборгували кармічні борги в багатьох минулих життях, і навіть жертви, яким ви завдали величезної шкоди й відтак створили перед ними величезні кармічні борги, неодмінно будуть вимагати, щоб ви компенсували їм ці борги. Що ж вам тоді робити? Водночас і принципи Закону Всесвіту випробовують кожну людину, тому в удосконаленні будуть демонічні труднощі, тому й може виникнути переслідування».

«Усе, що ви робите, — включно з тим, що ви робите під час роз’яснення правди й коли зазнаєте переслідування, — усе це є процесом удосконалення, це речі, які потрібно робити; нав’язане старими силами переслідування виникло теж через вашу власну карму. Не так, що ви робите все це для Дафа чи Вчителя; просто у вас існували кармічні борги, тому старі сили й ухопилися за якусь лазівку».

Після 2005 року я залишив Китай. Довгий час я не міг позбутися образи — образи на поліцію за переслідування, на тих, через кого я втратив роботу й жив у злиднях, і навіть на співучнів. Моя образа була глибоко захована під фасадом гарних манер і виразу обличчя на публіці — ніхто не міг її побачити. Але доки субстанція образи існувала в моєму полі, вона відігравала негативну роль у моєму тілі, впливаючи на моє особисте вдосконалення, призводячи до конфліктів між мною й іншими практикувальниками й не дозволяючи мені ефективно рятувати людей.

Завдяки постійним нагадуванням Учителя я поступово усвідомив ці негативні субстанції. Я вперто працював над тим, щоб відкинути їх та усунути. Поступово я вибачив тих, хто завдав мені болю, і почав шкодувати їх. Потім я навчився дякувати їм і бажати їм світлого майбутнього. Я зрозумів, що любити когось набагато легше й приємніше, ніж ображатись. Хіба не для цього ми спочатку займалися вдосконаленням? Почати з того, щоб бути гарною людиною, а потім стати ще кращою, приносячи користь іншим? Я просто шкодував, що не усвідомив ці проблеми й не позбувся їх раніше.

Коли на зміну образі прийшло милосердя, Вчитель дозволив мені відчути величезну силу Дафа. Здавалося б, непереборні гори в моєму серці були вилучені. Зникли негаразди, що здавалися непрохідними, і випробування. Конфлікти, які, здавалося, не мали рішення, вирішилися мирно. Ті живі істоти, які, здавалося, були сповнені рішучості не змінювати свою думку, були врятовані. Хоча те, що я зробив, ще далеко від стандартів Дафа, принаймні я рухаюся в правильному напрямку.

Я також зрозумів, що, коли вдосконалювальник поглинений образою, йому важко всім серцем брати участь у процесі Виправлення Законом, щоб виконати свої обітниці. У статті йдеться: «Я зауважив, що деякі практикувальники принесли із собою багато поганих звичок, які вони могли набути у в’язниці чи виправно-трудовому таборі, зокрема сильну партійну культуру й дух суперництва. Вони говорять жорстко, вимогливо, їхні слова різкі. Вони схильні домагатися свого, сприймаючи все як змагання й докладаючи всіх зусиль, щоб вийти на перше місце. Їхня поведінка призвела до деяких порушень у середовищі вдосконалення за межами Китаю».

Сумно бачити, коли трапляються такі випадки. Коли ми виявляємо агресію до співучнів, яка різниця між нами й членами компартії Китаю? Можливо, деякі практикувальники не усвідомлювали, що роблять неправильно, але хіба це не вказує на серйознішу проблему? Якщо ми під контролем цих негативних субстанцій й діємо нерозумно, то яку роль ми відіграємо у Виправленні Законом? Чи ми допомагаємо Вчителю, чи завдаємо шкоди?

У моєму розумінні, на шляху самовдосконалення Фа постійно оцінює нас, щоб зрозуміти, чи ми досягли стандарту. Якщо ми не будемо активно позбавлятися негативних субстанцій, це може підштовхнути нас до скоєння ще більших помилок, що може завдати непоправної шкоди, адже ніхто не хоче, щоб це сталося.

Учитель сказав:

«Скільки людей у кінці зможе пройти через це, і скільки дійсно зможуть досягти стандарту учня Дафа для досягнення Повної Досконалості? Іноді в мене справді немає почуття оптимізму. Виправлення Законом обов’язково досягне успіху, і це неодмінно. Учні Дафа теж неодмінно досягнуть Повної Досконалості. Але скільки? Я дійсно не дуже оптимістично налаштований зараз» («Лекція Закону на Конференції Фа 2015 року на Заході США»).

Минуло дев’ять років, як Учитель проповідував цей Фа. Наскільки ми з того часу вдосконалилися? Кожен хоче добре вдосконалюватися й повернутися в наші небесні домівки разом з Учителем. Але чи справді ми зможемо зробити це?

Учитель сказав:

«Мене постійно запитують: „Учителю, чи зможу я досягти Повної Досконалості? “ Тоді я також запитаю його: „Чи можеш ти робити так, як я щойно сказав?“. Насправді ти маєш запитати себе, чи зможеш досягти Повної Досконалості» («Лекція Фа на Конференції Фа в Австралії»).

Коли я сьогодні сидів у медитації, мені спало на думку, що образа — це злі чари. Із цією думкою я відчув, як негативна субстанція виштовхується в мене з глибини душі, і після цього мені стало легко й спокійно. Відкривши сайт Мінхуей, я побачив вищезгадану статтю, яка дуже мене вразила. Я відчуваю, що Виправлення Законом йде дуже швидко, і ми всі маємо старанно самовдосконалюватися, щоб виконати свої обітниці й досягти Повної Досконалості.

Вищевикладене — це розуміння на моєму обмеженому рівні. Співучні, будь ласка, з милосердям вкажіть на все, що не відповідає Фа.