64-річну жительку Пекіна заарештовано за відданість Фалуньгун

(Minghui.org) Вей Сувень, 64-річна жителька Пекіна, була заарештована 13 червня 2024 року за відданість Фалуньгун, практиці самовдосконалення, яку з липня 1999 року переслідує компартія Китаю. Родичі Вей не повідомлені про статус її справи.

Кілька десятків років тому Вей на роботі отримала серйозні травми спини та ребер, впавши з будівельних лісів. Вона повністю відновила здоров'я після того, як у 1993 році почала практикувати Фалуньгун. Вона продовжувала твердо дотримуватись своїх духовних переконань і тоді, коли почалося переслідування, але неодноразово ставала мішенню для влади. 2006 року її на два роки відправили до виправно-трудового табору.

Подробиці останнього арешту

13 червня 2024 року, о 9:20 ранку, у двері Вей постукали поліціянти. Їм сказали, що її немає вдома і вони пішли.

Коли опівдні того ж дня Вей поверталася з продуктової крамниці, біля парадної її зупинили поліціянти. Тільки один із них показав посвідчення, це був Го Хань з Управління поліції району Січен.

Поліціянти веліли їй пройти з ними, але Вей попросила дозволити їй занести продукти у квартиру. Вони погодилися, але як тільки вона відчинила двері своїм ключем, співробітник Сунь Цзяньцян із поліційної дільниці на вулиці Чанань та ще один, на прізвище Лі намагалися увійти першими. Донька Вей, яка ходила з нею за покупками, засудила їх за незаконне проникнення до квартири без відповідних документів.

Чоловік Вей почув шум і спитав, що відбувається. Співробітник Сун почав кричати на нього, звинувачуючи в неповазі до поліції.

Жінка-поліціянтка записувала все на відео з того моменту, коли поліція та Вей зустрілися біля будинку.

Коли поліціянти вивели Вей із квартири, співробітник Лі сказав її дочці: «Я нічого не маю проти вас, але я повинен тримати камеру увімкненою і виконувати свою роботу». Він заявив, що дії поліції спрямовані на благо Вей, і закликав її дочку переконати її зректися Фалуньгун.

Вей доставили до місцевого вуличного комітету для допиту. Її серце забилося від хвилювання, і вона зблідла. Співробітник Лі, показавши їй листа, розпитував її про нього: «Ви опустили цей лист у поштову скриньку 16 квітня 2024 року о 4 годині дня, вірно? Я переглянув усі записи з камер спостереження, щоб переконатися, що це справді ви».

Вей зізналася, що надіслала листа з інформацією про Фалуньгун. Вона наголосила, що не зробила нічого поганого, оскільки жоден закон у Китаї не забороняє Фалуньгун.

Співробітник Лі відповів, що одного листа достатньо, щоб відправити її до поліційної дільниці. Однак він не повідомив родичів Вей про її місцеперебування. Її близькі й досі не знають, де вона знаходиться.

Перший арешт у 2000 році

У квітні 2000 року Вей поїхала на площу Тяньаньмень зі зверненням на захист Фалуньгун і була заарештована. Кілька днів її тримали в клітці в поліційній дільниці на площі Тяньаньмень, потім доставили до поліційної дільниці за місцем проживання. Після короткого допиту поліція доставила її до ізолятора району Січен. Протягом місяця, поки вона там була, її змушували щодня виконувати важку роботу. Наприкінці кожного дня вона почувала себе виснаженою, у неї боліли спина, голова, опухали очі.

Після звільнення в травні 2000 року Вей повернулася на роботу. Їй сказали, що виплату заробітної плати та преміальних буде призупинено. Упродовж наступних трьох місяців її щомісячний заробіток становив лише 300 юанів. Керівник Вей оцінив її роботу як «відмінну», але був змушений змінити цю оцінку на «не відповідає вимогам». Коли вона спитала про це, він зізнався, що йому наказали.

Багато колег, проявляючи ініціативу, зверталися до вищого керівництва з проханням підтримати Вей. Вони поручалися за неї та хвалили за відмінну роботу. Роботодавець зрештою відновив їй нормальну заробітну плату.

У 2001 році знову заарештована

У липні 2001 року співробітники поліційної дільниці Фувай заарештували Вей на роботі та доставили до центру «промивання мізків». Їй зв'язали руки й проти волі поставили її на портрет засновника Фалуньгун. Щодня її змушували дивитися відео з наклепом на Фалуньгун.

У 2006 році засуджена до двох років примусових робіт

19 липня 2006 року четверо поліціянтів увірвалися до офісу Вей та заарештували її. Вони забрали мобільний телефон і книги Фалуньгун, які були в кабінеті, потім доставили її в дорожню поліційну дільницю Чжаньлань.

У поліції їй обіцяли пом'якшити покарання, якщо вона розповість про двох практикувальників Фалуньгун. Вона відмовилася говорити і її позбавили їжі та води, а також не дозволяли спати.

Наступного ранку Вей привезли до центру ув'язнення району Січен. Пізніше було ухвалено рішення відправити її на два роки до виправно-трудового табору. Упродовж двох місяців у центрі ув'язнення її змушували виконувати важку роботу по десять годин на день і більше. Щоразу, коли приїжджала інспекційна група, охоронці змушували ув'язнених залишати роботу, яку вони виконували, та сідати читати книги. Щойно інспекційна група від'їжджала, усі поверталися до роботи.

У жовтні 2006 року Вей перевели до Пекінського жіночого виправно-трудового табору. Там її змушували цілими днями читати та дивитися матеріали з наклепом на Фалуньгун. Вона відмовилася писати заяви про зречення від Фалуньгун і її змусили кілька днів поспіль сидіти на маленькому стільці із 4 ранку до опівночі. Її сідниці гноїлися і кровоточили, що завдавало їй нестерпного болю.

Пізніше охоронці виправно-трудового табору змушували Вей виконувати всі види ручної праці. Сухожилля на правій руці було пошкоджено після того, як їй довелося підіймати важкі речі. Вона насилу рухала рукою. Після цієї роботи у Вей сильно боліла спина, і вона довго не могла заснути від болю.

Керівництво виправно-трудового табору часто дзвонило дочці Вей, турбуючи її.

У січні 2008 року Вей достроково звільнили. Вона повернулася на роботу, але влада розпорядилася понизити її з посади менеджера до рядового співробітника й істотно скоротити заробітну плату.