(Minghui.org) 12 травня 1995 року я прокинулася рано вранці, відчуваючи себе бадьорою й щасливою. Прогулянка парком у м'якому ранковому світлі, привела мене на галявину, де група людей виконувала вправи. Мені сказали, що це практика вдосконалення душі й тіла Фалунь Дафа, що заснована на принципах Всесвіту «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. Чжень-Шань-Жень).

Мелодія, під яку практикувальники виконували вправи, була гарною й заспокійливою; вона так сподобалася мені, що руки самі собою почали рухатися, повторюючи рухи вправ. Того дня я вивчила вправи й вступила на шлях удосконалення. Лише набагато пізніше я зрозуміла, що це, мабуть, Тіло Закону Вчителя привело мене туди.

Вчитель дав мені нове життя

Незабаром після того, як я почала вдосконалюватися за Дафа, Учитель допоміг мені усунути більшу частину хвороботворної карми. Іноді я по двадцять разів на день бігала в туалет, але, як не дивно, не відчувала ніякої слабкості, яка зазвичай супроводжує діарею.

З допомогою Вчителя одного разу пройшла через усунення сильної хвороботворної карми. У мене з'явилися червоні шишки й пухирі по всьому тілу, навіть на шкірі голови.Коли пухирі лопалися, з них витікав жовтий гній. Так тривало цілий місяць, і тільки потім нариви почали покриватися кіркою. Майже кожен сантиметр шкіри був покритий струпами, за винятком рук та обличчя, тому я виглядала нормально й ходила на роботу.

Практикувальниця сказала мені: «Це добре! Вчитель очищає твоє тіло. Це захворювання називається оперізуючим лишаєм і зазвичай супроводжується нестерпним болем. Воно особливо небезпечне, коли розвивається на шкірі голови. Ти вкрита пухирями та струпами, але болю не відчуваєш — це неймовірно й було б неможливо, якби ти була звичайною людиною».

Молода практикувальниця, у якої було відкрито небесне око, розповіла мені одного разу після ранкової практики, що бачила Фалуні (Колеса Закону), що обертаються на моїй голові, плечах, колінах і в нижній частині живота. Вона пояснила: «Фалунь у вашому животі встановлений Учителем, і ви маєте його зберігати. Інші Фалуні очищають ваше тіло». Вивчаючи Фа, я дізналася, що в мене було багато хвороб, про які я навіть не підозрювала і які могли спричинити серйозні недуги в літньому віці, але Вчитель очистив мене від них.

Коли у 2003 році мене затримали й піддали інтенсивному «промиванню мізків» за віру у Фалунь Дафа, я оголосила голодування на знак протесту проти переслідування. Упродовж кількох днів злочинниці жорстоко примусово годували мене й катували до непритомності, і в якийсь момент моя головна душа залишила тіло. Було дивно бачити своє тіло й усвідомлювати, що воно більше не моє. Битва ще не була виграна, а я померла!

Із самої глибини свого серця я закричала: «Я не готова! Я не хочу вмирати!» Тієї ж миті Вчитель повернув мою головну душу в тіло, і я ожила. Величезна частина карми була оплачена, коли я мало не померла, і милосердний Вчитель дав мені нове життя! Моє вдосконалення за Дафа повинно було продовжуватися. Учитель дав мені це життя, і ніхто не міг забрати його в мене! Я знову почала їсти, знаючи, що людське тіло потрібне мені для виконання моєї місії.

З дитинства мені «промивали мізки» атеїстичною ідеологією компартії Китаю (КПК), і тому в мене було вперте уявлення про те, що речі, яких я не бачу, нереальні. Почавши вдосконалюватися за Дафа, я розуміла, що Фалунь Дафа — добра, праведна практика, але не вірила в існування божественних істот. Одного разу, коли я із заплющеними очима лежала в ліжку, моє тіло раптово заціпеніло. Я була у свідомості, але не могла ні розплющити очей, ні поворухнути тілом.

Переді мною з'явився величезний золотий Будда Майтрея, який заповнив усе моє енергетичне поле. Будда був настільки величезний, що затьмарював небо, і я бачила тільки верхню частину його тіла. Його усмішка випромінювала милосердя. Сцена була дуже яскравою та ясною, оскільки частинки в інших просторах набагато дрібніші, ніж у нашому. Я раптово усвідомила: «Будди справді існують в інших просторах». Усі ці роки мене обманювали за допомогою атеїстичних теорій. Тепер я знаю, що Будда, якого я бачила, був Учителем Лі. Я також бачила круг Тайцзі (встановлений Вчителем), який розпався, коли Вчитель відкрив моє небесне око.

«Ви справді успішна вчителька»

Я працювала вчителькою й завжди серйозно ставилася до своїх обов'язків і проявляла доброту до всіх учнів. Коли одна наша співробітниця пішла в декретну відпустку, мене попросили замінити її. Але вона викладала інший предмет, тому мені доводилося витрачати більше часу на вивчення предмета й підготовку планів уроків. Я розробила безліч наочних посібників і включила до плану інтерактивні заходи, щоб зацікавити учнів.

Колега, повернувшись із відпустки, запитала своїх учнів: «Чиї уроки з-поміж усіх вчителів-замісників вам сподобалися найбільше?» Діти хором вимовили моє ім'я. Колега була вражена й пізніше сказала мені: «Ви справді успішна вчителька». Чесно кажучи, усе, що від мене вимагається, це наполеглива праця й зусилля, оскільки особливого таланту я не маю. Саме Дафа приніс мені успіх.

На початку навчального року у вересні 1999 року вчителі й учні нашої школи поїхали на двотижневий тренувальний збір на військову базу. Нам надали старі казарми, які вже давно порожні. Ванні кімнати вимагали ремонту, оскільки водопровід був несправний, а сантехніка непридатна для використання. Нам доводилося користуватися громадськими туалетами в сімейному комплексі військових, який знаходився за пів години ходьби від наших казарм. Молодші вчителі, такі як я, не особливо заперечували проти прогулянок, але деякі старші вчителі утримувалися від пиття води, щоб не ходити так далеко.

Учитель Лі наставляє нас бути добрими людьми й завжди думати про інших. Тому я знайшла кілька простих інструментів і почала прочищати каналізацію й відмивати унітази один за одним. Колега шукала мене всюди й знайшла, що я мию унітаз у ванній. Вона засукала рукави й приєдналася до мене. Разом ми навели лад у ванних кімнатах і вирішили проблему.

Після повернення з поїздки адміністратори нашої школи дізналися про те, чим ми займалися й були зворушені. Однак замість того, щоб похвалити мене, на наступних загальних зборах мене засудили за те, що я поїхала в Пекін під час жовтневих національних свят і звернулася до центрального уряду з проханням надати мені право вільно займатися Фалунь Дафа.

Пізніше мене ув'язнили у виправно-трудовий табір. Якось, коли мене переводили з однієї камери в іншу, я побачила загорнуте в білу тканину мертве тіло практикувальниці, яке тягли коридором. Її замучили до смерті тортурами. Судячи з оголених ступнів ця практикувальниця була ще дуже молода. Мені було так боляче, що здавалося серце розірветься на частини!

Оскільки я ніколи не вагалася у своїй вірі, співробітники місцевого «Офісу 610» чинили тиск на шкільне керівництво, і мене звільнили, коли термін контракту добіг кінця.

У мене раптово з'явилося багато вільного часу, оскільки я тільки недавно звільнилася й була без роботи. Я вчила напам'ять «Чжуань Фалунь», основну книгу Фалунь Дафа, слухала радіопрограми Minghui, а також писала й надсилала статті на вебсайт Minghui для онлайн-конференції Фа. Я виявила багато своїх пристрастей, і позбувшись їх, стала стрімко підвищуватися у вдосконаленні. Повторюючи Фа знову і знову, слухаючи радіопрограми Minghui про позбавлення пристрасті до сексуального бажання й вдосконалення серця, я повністю усунула пристрасть до сексуального бажання. Дякую вебсайту Minghui.org за надання такої чудової платформи для обміну історіями вдосконалення.

Вчитель допоміг мені пройти випробування

Практикувальниця розповіла на нашому спільному вивченні Фа, що коли ми роз'яснюємо правду про Дафа, ми повинні відправляти праведні думки, щоб не давати живим істотам вчиняти злочини проти Дафа. Якщо ми колись потрапимо в небезпечну ситуацію, нам завжди слід просити Вчителя про допомогу. Я повністю погоджуюся із цим!

Учитель сказав:

«… Учні Дафа страждають,
А знищення зазнають живі істоти...»

(«Кожне прожите життя було заради цього життя», Хун Їнь 3)

В один із дощових днів я вдягла плащ і, як зазвичай, вийшла роз'яснювати правду про Дафа. Штовхаючи свій велосипед, я йшла поряд із молодим чоловіком і розповідала йому про Дафа й несправедливе переслідування. Він вирішив вийти з молодіжних організацій компартії Китаю.

Я сіла на велосипед і продовжила шлях після того, як ми розійшлися. Потім я побачила в парку студента, що сховався від дощу. Він сказав, що був раніше піонером. Я розповіла йому про Дафа й про те, що інцидент самоспалення на площі Тяньаньмень був фальсифікацією. Далі я пояснила, як політика, яку проводить компартія Китаю, стала причиною смерті 80 мільйонів китайців, тому Небеса не дадуть партії уникнути покарання. Я також пояснила, що йому не обов'язково гинути разом із КПК. Вийти з партії — значить залишитись у безпеці!

Він уважно слухав мене. Я сказала йому, що люди не походять від мавп. Китай — божественна земля, і наша культура — божественна культура. Я також сказала йому, що потрібно повторювати фрази «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень- Шань-Жень хао), якщо він потрапить у небезпечні ситуації. Отже, він отримає захист та благословення від Будд і вищих істот. Коли я попросила його вийти з КПК та її молодіжних організацій, він охоче погодився. Спираючись на його прізвище, я запропонувала йому псевдонім для виходу із цих організацій.

Попрощавшись зі студентом, я знайшла місце для паркування велосипеда й залишила в його кошику рюкзак, накривши його поліетиленовим пакетом. Потім я підійшла до чоловіка, який чекав на автобус на найближчій зупинці, і роз'яснила йому правду про Дафа. Він вислухав мене, але не сказав жодного слова. Коли підійшов автобус, він увійшов до нього, не відповівши мені на запитання, чи хоче він вийти з партії.

Повертаючись до свого велосипеда, я зупинилася на секунду приблизно за 12 метрів від нього, думаючи про те, куди мені йти далі. Раптом переді мною зупинилася біла поліційна машина, з якої вийшли троє поліціянтів і попрямували до мене. Я зрозуміла, що хтось доніс на мене в поліцію.

Один поліціянт встав переді мною, а двоє інших стали позаду мене. Той, хто стояв попереду, показав на мій велосипед і запитав: «Це ваш?» Я сказала «ні». У моєму рюкзаку були буклети з інформацією про Дафа, і я не могла дозволити поліціянтам знайти їх і вчинити злочин проти Дафа.

«Де ви живете? Звідки ви?» — продовжував питати мене поліціянт. Я нічого не відповіла. «Не хвилюйтеся, скажіть мені, і все буде гаразд». Однак, я нічого не відповіла йому, а, попросивши Учителя про допомогу, розвернулась і швидко пішла до жвавої вулиці, сподіваючись зупинити таксі й поїхати. Я обшукала всі свої кишені, але грошей у мене не було.

Я перейшла вулицю, хоча знала, що все одно буду на очах у поліціянтів. Переді мною стояв величезний будинок, який перегороджував шлях. «Звідси нема виходу, — подумала я. — Краще відправлятиму праведні думки». Двері одного магазину були відчинені, і я увійшла туди. Молода жінка запропонувала мені сховатися від дощу й пішла до іншої кімнати. Я зняла плащ і відправила сильні праведні думки, щоб знищити всіх злих істот та елементи, які контролювали поліціянтів.

За кілька хвилин я вийшла й побачила поліційну машину, що від'їжджала. Я почекала трохи, подивилася з іншого боку дороги на свій велосипед, а потім, переконавшись, що довкола нього нікого немає, повільно пішла до нього. Я здійснила довгу поїздку велосипедом, перш ніж знайшла місце, захищене від дощу, і зупинилася. З велосипедом усе було гаразд, матеріали були на місці. Перш ніж поїхати додому, я довго відправляла праведні думки. Мені знадобився деякий час, щоб заспокоїтися. Я не була налякана, і в мене була тільки одна думка: «Я не можу дозволити живим істотам вчиняти злочини проти Дафа». Завдяки цій моїй думці Учитель зміг допомогти мені уникнути біди.

Позбутися заздрості

Але яке саме моє упущення використало зло, щоб спровокувати появу поліціянтів? Я подивилася в себе, щоб перевірити все, але не могла знайти корінь проблеми.

У день Фестивалю ліхтарів я домовилася з однією практикувальницею піти подивитися виставу Shen Yun у будинку іншої практикувальниці. Ми мали зустрітися біля воріт нашого житлового комплексу о пів на восьму ранку. З нетерпінням чекаючи перегляду вистави Shen Yun, я встала рано вранці й підійшла до воріт о 7 годині 10 хвилин. Чекаючи на практикувальницю, я читала напам'ять Фа. Через деякий час я запитала у перехожого скільки часу, і мені відповіли: «Двадцять хвилин восьмого».

Я стояла й думала про подкаст, який нещодавно чула на радіо Minghui, у якому йшлося про те, як усунути пристрасть до себе. Ця розповідь практикувальника зворушила мене й дуже допомогла. Але стаття,

взята за основу для подкасту, була написана не дуже добре. Мені стало цікаво, чому редакція обрала для подкасту саме цю статтю?

Я миттєво зловила себе на думці: це заздрість! Нарешті я знайшла свою пристрасть! Чи це не найбільша лазівка? Мене справді вразило те, що після майже 30 років удосконалення моє почуття заздрості все ще було таким сильним! Хіба я не була такою самою, як Шень Гунбао, заздрісний персонаж із книги «Посвята в статус богів»?

Було 7:40 ранку, а іншої практикувальниці ще не було. Я підійшла до її квартири й постукала у двері. «Мені дуже шкода», — перепросила вона й пояснила, що практикувальниця, у будинку якої ми мали дивитися виставу, змінила час. Їй було шкода, що вона забула повідомити про це, оскільки була зайнята приготуванням їжі.

Щороку я з нетерпінням чекаю на можливість подивитися виставу Shen Yun, тому що під час перегляду в мене виникає почуття, ніби я повертаюся додому. Оскільки це так важливо й священно для мене, Вчитель використав цей особливий випадок, щоб вказати мені на мою корінну пристрасть — заздрість. Під час очікування в моєму серці була чистота, і я весь час повторювала Фа. Оскільки моє серце було чистим, тому що я була занурена у Фа, моя заздрість миттєво проявилася, як біль від уколу. Якби це було в якийсь інший раз, я, мабуть, сприйняла б цю думку як звичайну. Я щиро подякувала Вчителю за так ретельно заплановане для мене розв'язання цієї проблеми.

Повернувшись додому, я дістала «Чжуань Фалунь» і прочитала розділ про заздрість понад десять разів. Читаючи Фа знову й знову, я відчувала, що кожне речення вказувало на мою пристрасть до заздрості. Вчитель показав мені мою глибоко приховану пристрасть до заздрості без будь-якої двозначності. У мене є сильна пристрасть до боротьби, і я часто відкидаю навіть думку про те, що інші люди кращі за мене в тій чи іншій сфері.

Коли я працювала над усуненням заздрості, мені показали сцену, у якій величезна змія обвилася довкола якоїсь руки. Її тіло було завтовшки з кулак, і вона кілька разів обвилася навколо руки. Її шия й голова височіли приблизно на пів метра над зап'ястям, і я не могла бачити її хвіст. Друга величезна змія лежала збоку. Вони були злими істотами, що стояли за заздрістю, а «рука» була темним поплічником старих сил.

На цей раз обидві змії вирішили напасти. Неважливо, ким вони були, я була сповнена рішучості їх знищити. Я відправила праведні думки, щоб повністю знищити їх, використовуючи божественні сили Фа Будди, які дав нам Учитель. Нарешті я знайшла фундаментальну причину, через яку мені створювали перешкоди.

Я зробила величезний прорив у своєму вдосконаленні після позбавлення від заздрості. Кожен крок, який ми робимо у вдосконаленні, ретельно продуманий та запланований Вчителем.

Велосипед із високим інтелектом

Ім'я мого велосипеда — «Не зменшуй швидкість». Оскільки я від природи схильна робити все повільно, я так назвала свій велосипед, сподіваючись, що моя їзда буде протилежна моїй звичці. Мені доводиться пересуватися стежками, виїжджаючи на шосе міста, щоб роз'яснювати правду про Дафа й рятувати живих істот.

Якось, закінчивши роботу, я залишилася на вулиці й допізна пояснювала правду про Дафа людям. Коли я їхала додому, якась машина підрізала мене і, завищавши гальмами, зупинилася. Я пригальмувала, але водій раптом дав задній хід. Він наближався так швидко, що я навіть не встигла злізти з велосипеда. У цей момент кермо велосипеда саме повернуло вліво, і за лічені секунди я на кілька сантиметрів ухилилася від машини. Це було дуже небезпечно! Але це не я звернула, а мій велосипед відвів мене в безпечне місце! Можливо, у нього є очі? Як велосипед дізнався, що я ось-ось зіштовхнусь із машиною? Я була переконана, що він має інтелект. Якби це були давні часи, то «Не зменшуй швидкість» був би моїм улюбленим бойовим конем.

Якось я вивчила напам'ять великий уривок із Фа. По дорозі додому того вечора я звернулася до велосипеда: «Велосипеде, я прошу тебе пам'ятати фрази „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“. Ти запам'ятав їх?» У відповідь я почула, як велосипедний замок ритмічно дряпає шину. Я подивилася вниз і виявила, що замок лежить у кошику — він взагалі не торкався шини. Звідки ж узявся цей звук?

Я уважно слухала: «Вжик-вжик-вжик-вжик. Вжик-вжик-вжик-вжик-вжик». Це була група з дев'яти звуків і потім пауза; потім знову дев'ять звуків з особливою інтонацією й знову пауза. Це було схоже на слова «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи». Я уважно слухала; ситуація повторювалася знову й знову. Ого, мій велосипед своєю мовою сказав мені, що він пам'ятає фрази «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи»! Я сказала велосипеду: «Я бачу, що ти зрозумів!» Звуки припинилися.

Висновок

Я сподіваюся, що 2024 року вивчу книгу «Чжуань Фалунь» напам'ять. Я буду прагнути досягти 100%-ї віри в Учителя й Закон і намагатимуся врятувати більше живих істот.

Дякую, Учителю! Дякую, співучні!

Хеши.