(Minghui.org) Після чергового арешту й утримання в центрі «промивання мізків» у 2021 році до Хуан Юнмей знову повернувся біль у руках. Руки було травмовано під час тортур у 2003 році. Не маючи можливості найняти доглядальницю, 75-річна самотня жінка насилу дбає про себе.

Хуан із міста Ухань провінції Хубей неодноразово зазнавала незаконних переслідувань після того, як у 1999 році комуністична влада Китаю віддала наказ про переслідування Фалуньгун. Її неодноразово заарештовували й п’ять разів тримали в центрі «промивання мізків» в Етувані, де в неї внаслідок тортур було серйозно травмовано руки.

Нижче наводиться інформація про багаторічне переслідування Хуан.

2002 року після тривалого ув’язнення в центрі «промивання мізків» в Етувані Хуан вдалося втекти. Незабаром після цього її заарештували на орендованій квартирі. Жінку 40 днів тримали в центрі ув’язнення № 1 міста Ухань та позбавляли сну.

4 листопада 2003 року Хуан знову була заарештована працівником громади й співробітником поліційної дільниці на вулиці Ханьчжун. Її відвезли до центру «промивання мізків», де 11 днів позбавляли сну, потім п’ять днів охоронці змушували її стояти й на шість днів підвісили. Охоронці прив’язали її за розтягнуті в сторони руки до поперечин двох двоярусних ліжок, що стояли поруч.

Демонстрація тортур: підвішування

Хуан кілька разів непритомніла й змушена була справляти потребу в штани. Її руки розпухли, і вона зазнавала сильного болю. Замість того, щоб припинити тортури, охоронець сказав їй: «Якщо ти помреш, ми просто кинемо тебе в піч для кремації й повідомимо всьому світу, що ти вчинила самогубство». Коли охоронці врешті-решт поклали жінку на підлогу, нервові закінчення її рук було серйозно пошкоджено. Якби їй не надали медичної допомоги, руки, можливо, довелося б ампутувати.

Повернувшись додому після звільнення, Хуан відновила вправи Фалуньгун і поступово одужала.

6 січня 2016 року її заарештували після того, як у поліцію повідомили, що вона розповсюджує листівки з інформацією про Фалуньгун. Співробітники поліційної дільниці на вулиці Саньшу знову відвезли її до центру «промивання мізків» в Етувані на сім днів.

24 квітня 2018 року Хуан пішла відвідати практикувальницю Чжоу Мінлі, але була заарештована, оскільки поліція стежила за будинком Чжоу. Жінок усю ніч тримали в поліційній дільниці Ханьчжун, а наступного ранку перевели до ізолятора № 1 району Дунсіху на десять днів.

Коли десятиденний термін минув, влада не звільнила Хуан, а відправила до центру «промивання мізків» в Етувані. Її змушували стояти щодня із 6.30 ранку до опівночі, крім часу на відвідування туалету. Унаслідок тортур у неї сильно опухали ноги. Вона не могла їсти, у неї почався розлад кишківника і її часто рвало.

14 травня 2018 року, усього лише через чотири дні після її звільнення, співробітники житлового комітету оголосили, що проводитимуть дев’ятиденний сеанс «промивання мізків» у неї вдома щодня з 9.30 ранку до 23.30 вечора. Щоб уникнути переслідування, Хуан пішла з дому.

17 квітня 2021 року близько восьмої години ранку Хуан схопили двоє поліціянтів у цивільному на автобусній зупинці біля Уханьського виставкового центру Плаза. Цілий день її тримали в поліційній дільниці виставкового залу парку Чжуншань, поліціянти не давали їй ні їжі, ні води. Жінку допитали, сфотографували, виміряли зріст і вагу, узяли зразок крові та зняли відбитки пальців. Близько першої години ночі її вп’яте відвезли до центру «промивання мізків» в Етувані.

У центрі «промивання мізків» Хуан призначили двох «вчителів». Її змушували щодня дивитися відео з наклепом на Фалуньгун. Їй не дозволяли заплющувати очі й опускати голову. Коли вона проходила коридором, їй заборонялося дивитися у вікно. Охоронці також наказали їй написати заяву про відмову від Фалуньгун.

Душевні страждання спричинили погіршення здоров’я Хуан. Вона мимоволі тремтіла, коли лікар центру «промивання мізків» вимірював її кров’яний тиск. Зараз вона перебуває в тяжкому стані, бо стала, по суті, інвалідом через травмовані руки.