(Minghui.org) Я живу в сільській місцевості. З 2008 року я практикую Фалунь Дафа. Останніми роками в мене періодично проявлялася хвороботворна карма, тому я не могла регулярно відвідувати колективне вивчення Фа. В основному я вивчала Фа вдома.

Коли мій стан погіршувався, здавалося, що моє життя висить на волосині. Я лежала в ліжку й цитувала канон Учителя «Про Дафа». Також повторювала напам’ять кілька віршів зі збірки «Хун Їнь», а потім повільно втрачала свідомість. Приходячи до тями, я подумки дякувала Вчителю за мій черговий порятунок. З твердою вірою в Учителя й Дафа я знову і знову проходила такі етапи очищення тіла.

За 15 років вдосконалення я багато разів оступалася, але милосердний Учитель завжди дбав про мене.

Я хочу розповісти історію свого вдосконалення, як упродовж останніх декількох років, беручи участь у проєктах Дафа, звільнялася від пристрастей і під час конфліктів і суперечностей підвищувала Сіньсін.

Виправлення неправильного стану й участь у проєктах Дафа

У 2014 році, під час китайського Нового року я почала вивчати Фа в групі. А через шість місяців з’явився біль у лівій нозі, і він поступово посилювався.

Спілкуючись із практикувальником із сусіднього села, я зрозуміла, яку місію покладено на учнів Дафа. У той час якраз почалася хвиля судових позовів проти Цзян Цземіня, колишнього лідера компартії Китаю, який розгорнув переслідування Фалуньгун. Тому я взяла на себе зобов’язання щодо реалізації цього проєкту в нашому селі. Під своїми справжніми іменами практикувальники подали судовий позов на Цзяна, і після того, як ми отримали підтвердження про те, що наші матеріали отримано, біль у ногах зник.

У мене не було комп’ютера, і мені доводилося їздити в сусідні села до місцевих координаторів по допомогу. Я подумала, що все це дуже складно, і я не буду більше ніколи займатися проєктами. Щойно прийшла така думка, у мене почалася кровотеча, і я не могла їсти. Моє життя опинилося в небезпеці, й Учитель знову врятував мене.

Хоча я розуміла, що, як і раніше, несу відповідальність за виконання своєї місії, я знала, що в нашому селі вже є координатор. До того ж я була новою практикувальницею, яка отримала Фа на десять років пізніше за інших, тому не могла координувати проєкти.

Тоді в нашому селі було понад десять практикувальників. Вони дуже хвилювалися, бачачи, як моє тіло поступово слабшає. Учитель також натякнув, що мені треба зайнятися проєктами з підтвердження Фа. Лише через 45 днів я подумки пообіцяла Вчителю, що братиму участь у проєкті. Після цього до мене повернувся нормальний стан. Я попросила свого сина, практикувальника, купити мені комп’ютер. Він встановив мені всі необхідні програми й навчив заходити на сайт Minghui.

У цей час координаторка нашого села була завантажена домашніми справами, тому попросила мене зайнятися проєктами Дафа. Незабаром я теж вирішила виготовляти інформаційні матеріали, і координаторка з іншого села дала мені невеликий принтер. Колись я навіть не вміла користуватися комп’ютерною мишкою, але завдяки благословенню Вчителя, підтримці співучнів і допомозі своїх дітей, навчилася користуватися інтернетом і друкувати матеріали, що роз’яснюють правду.

Роз’яснення правди особисто й порятунок живих істот

Взимку 2015 року я взяла матеріали, які щойно надрукувала, і разом зі співучнем вирушила розповсюджувати їх і роз’яснювати правду людям. Незабаром до нас приєдналися інші практикувальники. Спочатку ті, хто не знав, як роз’яснювати правду віч-на-віч, допомагали нам тільки відправленням праведних думок, але поступово всі практикувальники нашої групи навчилися поширювати матеріали й особисто розповідати правду віч-на-віч.

Спочатку багато людей відмовлялися приймати матеріали й навіть лаяли нас. Але поступово, за два роки, дедалі більше людей стали розуміти, що таке Фалунь Дафа, і чим ми займаємося. Коли ми приходили на ринок, вони просили в нас матеріали, підвіски й амулети Фалунь Дафа. З кожним днем кількість людей, які вийшли з компартії Китаю та організацій, що їй належать, збільшувалася. У будь-яку погоду, щоранку я виходила на вулицю зі співучнями, а після обіду друкувала матеріали.

За останні кілька років ми об’їздили багато місць, де поширювали наші інформаційні матеріали. Ми хотіли, щоб усі живі істоти змогли зрозуміти правду й отримали благословення милосердного Вчителя.

У суворих умовах пандемії дороги до всіх сіл були перекриті. Але ми не розслаблялися, оскільки розуміли, наскільки важливе людське життя й що необхідно рятувати живих істот. Проїхати на велосипедах через пункти пропуску було неможливо, і ми обходили їх пішки коротшим шляхом. Ми просили Вчителя дати нам мудрість, щоб донести матеріали з роз’ясненням правди до дверей кожного будинку.

Двічі на рік вебсайт Minghui публікує заклик до написання статей, ми теж відправляли свої статті. Також щороку ми робили вітальні листівки до 13 травня, свята Середини осені й китайського Нового року. Кожен практикувальник хотів від щирого серця подякувати Вчителю.

Наше роз’яснення правди людям віч-на-віч неабияк потрясає зло. Місцева поліція за наказом згори багато разів викрадала практикувальників Дафа на ринках. Щоразу, коли це відбувалося, ми згуртовувалися та протистояли переслідуванню сильними праведними думками й діями. Одна група постійно відправляла праведні думки, інша інформувала співучнів, а третя публікувала матеріали про переслідування на сайті Minghui. Практикувальники, яких відправили в поліційні дільниці, з добрими думками й бажанням врятувати живих істот, роз’яснювали поліціянтам правду.

У нашому селі було заарештовано багато практикувальників. Завдяки допомозі Вчителя всі безпечно повернулися додому. Ніхто не розгубився і не розслабився, навпаки, наше Єдине Тіло у виконанні трьох справ стало більш згуртованим.

Завдяки підказкам Учителя, співпрацюючи Єдиним Тілом, майже всі практикувальники придбали комп’ютери й навчилися заходити на сайт Minghui.

Несподівані конфлікти

Якось, близько п’ятої години вечора, до мене прийшли двоє практикувальників з іншого села з двома незнайомими мені людьми. Вони сказали, що хочуть поспілкуватися з усіма практикувальниками мого села. Я пояснила, що зараз час для вечері, багато хто зайнятий. Ми можемо зустрітися пізніше в групі вивчення Фа. Якраз у цей час прийшов координатор із того села й запросив усіх до свого будинку. Він також попросив прийти туди практикувальників нашого села.

Коли всі зібралися, Цзя запропонував мені спочатку розповісти про проблему з моїми принтерами. Я сказала: «У моїх принтерів проблеми, але я думаю, що це Вчитель вказує мені на мої проблеми».

Цзя вказав на мене й голосно сказав: «Кілька ваших принтерів не працюють. Це серйозна проблема. Вам треба припинити роботу в проєкті й більше вивчати Фа». Я спокійно погодилася.

Вказуючи на мене, Цзя запитав практикувальників мого села: «У вашому селі так багато практикувальників. Хіба ви не бачите, що в неї великі проблеми?» Усі мовчали, потім він велів мені розповісти про конфлікт із координатором, який стався на початку моєї роботи над проєктом. Я сказала: «Усі практикувальники мого села вже знають про це. Той конфлікт залагоджено, і ми дуже добре співпрацюємо». Але він продовжив: «З вами справді щось не так. Ви більше не можете займатися цим проєктом. Вам потрібно дивитися в себе». Я не стала заперечувати.

Удома я подумала: «Усього два дні тому Цзя попросив мене з’їздити в місто, оскільки там нещодавно помер головний координатор, і треба було зміцнити наше Єдине Тіло. Чому він раптом каже, що в мене великі проблеми? Хто ці два незнайомці? Чому вони націлилися на мене? Ніхто ніколи не обговорював зі мною жодних проблем, то чому ж вони сміють радити мені припинити займатися проєктами Дафа?» Я була в скрутному становищі.

У цей момент я раптом зрозуміла: «Це діють чинники зла». Потім я вирішила: «Неважливо, у чому причина, мені просто потрібно бути твердою в одному: я практикую Дафа й робитиму те, чому наставляє мене Вчитель, а коли в мене виникнуть проблеми, я, безумовно, дивитимуся в себе».

Щойно я так вирішила, ситуація почала змінюватися. Наступного ранку до мене додому прийшов співучень. Він оглянув мій принтер і виявив, що чип картриджа розбовтався і не рухається. Після того як він відрегулював його, усе запрацювало нормально. Я зрозуміла, що Вчитель натякає мені, що моє серце має бути твердим і непохитним. Я подякувала Вчителю. [Примітка перекладача: у китайській мові слово «чип» вимовляється так само, як і слово «серце»].

Після обіду до мене прийшов інший практикувальник і сказав: «Тобі потрібно позбутися заздрощів і вдосконалювати свою мову». Усміхнувшись, я погодилася. Я думала, що конфлікт на цьому закінчиться, і мені просто потрібно буде більше вивчати Фа та вдосконалюватися.

Наступного дня ми зі співученицею поїхали на велосипеді в місто за розхідними матеріалами. Коли ми приїхали, практикувальниця з міста запитала мене: «Чи був у вас конфлікт із таким-то практикувальником?» Перш ніж я встигла відповісти, вона продовжила: «Чому ви не дозволили такому-то практикувальнику зв’язатися зі співучнями із сусіднього села?»

Тільки тоді я зрозуміла, чому ці люди вказували на мої великі проблеми. Справа була не тільки в принтерах. Чому на порожньому місці виникло стільки проблем? Практикувальниця, яка поїхала зі мною, боялася, що я не зможу це пройти, і сказала: «Не звертай уваги. Сприймай усе це як гарну можливість для підвищення твого Сіньсін».

Я готова говорити про все відкрито й прямо в очі. Хочу усунути проміжки між практикувальниками й зміцнити Єдине Тіло, щоб врятувати більше людей. Повернувшись додому, я поділилася цим у нашій групі вивчення Фа, і співучні порадили мені більше приділяти увагу вдосконаленню. Я погодилася, що мені справді не варто більше займатися проєктами. Мені справді потрібно вивчати Фа й старанніше вдосконалюватися.

Вдома я встала на коліна перед фотографією Вчителя, склала руки перед грудьми й звернулася до Вчителя: «Шановний Вчителю, у мене великі проблеми відтоді, як я почала займатися проєктами з підтвердження Фа. Я не виконала свою місію й тому почула багато звинувачень. Я не права й більше не можу займатися цими проєктами. Я підвела Вчителя». І я розридалася.

Відтоді, після вивчення Фа й виконання вправ у групі, я одразу йшла, не кажучи ні слова.

Через кілька днів я відчула, що моє тіло зазнало значних змін. Відчуття тепла в руках під час відправлення праведних думок зникло. Тепла енергія, яка постійно перебувала навколо мене, теж зникла. Я раптово «прокинулася». Поспішно опустившись на коліна перед зображенням Учителя, я склала руки перед грудьми й вимовила: «Учителю, я така егоїстка. Я хочу тільки отримувати користь від Дафа, уникаючи конфліктів. Однак моя місія ще не завершена, мені все ще належить працювати в проєкті». В одну мить усе в мені відновилося, і я знову розридалася.

Кілька днів потому, коли я збирала брошуру «Дев’ять коментарів про комуністичну партію», виявилося, що не можу користуватися степлером. Скоби не до кінця пробивали папір. Тоді я згадала, що один співучень казав, що якщо натерти скоби олією, то ефективність роботи підвищиться. Я спробувала, і проблема вирішилася. Я зрозуміла, що Учитель підказав мені цей спосіб, щоб надихнути мене продовжувати старанно працювати, а не впадати в депресію. [Примітка перекладача: слово «додати масло» в китайській мові має значення «давай», «вперед» і «докласти всіх зусиль»].

До мене додому кілька разів приходила практикувальниця з іншого села. Вона страждала від хвороботворної карми й хотіла зі мною поділитися. Вона розповідала, як їй некомфортно, як важко пересувати ноги, що через погане самопочуття вона не може вивчати Фа й розповіла про свої страхи. Я порадила їй відпустити страх і сказала, що матерія страху — це найбільша перешкода в досягненні Повної Досконалості.

Я раптом згадала, що сказав Учитель:

«Очевидно, що люди шукають подібних до себе за рівнем» («Термінове і суворе попередження»).

У мене з’явилося запитання: чому ця практикувальниця хоче зі мною спілкуватися? Мабуть, у мене є пристрасть, якої я маю позбутися. Потім я зрозуміла: «А чи не заважає мені страх? Коли я працюю над проєктами Дафа, виникають не тільки технічні перешкоди, а й конфлікти серед практикувальників. Коли напруга зростає, мені хочеться просто припинити роботу в проєкті. Однак щойно я вимовляла фразу „не хочу робити це“, у мені з’являлася ілюзія хвороботворної карми. Тому я не наважуюся це вимовляти, бо побоююся повторення її оманливого прояву».

Я подякувала Вчителю за те, що він просвітив мене. Моє життя та все інше заплановано Вчителем. Яку ж пристрасть я не можу відпустити? Хіба наявність страху не означає, що я не можу відпустити життя й смерть? Це критичний бар’єр для практикувальників, його необхідно подолати. Учитель проклав шлях на Небеса для кожного учня, а я через страх ще не можу відпустити ці речі. Це дійсно велика проблема. На низькому рівні вона проявляється як егоцентризм, а на вищому показує мою невіру в Учителя й Фа. Цей конфлікт виник для того, щоб Учитель через інших практикувальників попередив мене.

Я змогла все відпустити. Я більше не чіплялася за пристрасті інших практикувальників і не втрачала душевної рівноваги через те, що співучні не дозволяли мені виконувати певний проєкт. Я більше не скаржилася на відсутність співпраці співучнів і звільнилася від усіх пристрастей.

За останні шість місяців завдяки Дафа й милосердю Вчителя всі вузли в моєму серці були розв’язані. Я буду старанно практикувати й добре виконувати три справи.