Відчуйте надзвичайність справжнього вдосконалення

(Minghui.org) Торік після китайського Нового року зі мною стався незвичайний випадок. Ми з двома колегами виявили, що наша зарплата майже на 1000 юанів (140 доларів США) менша, ніж в інших співробітників. Це не така вже й маленька різниця.

Нас із колегами це потрясло й обурило. Я запитав у керівника групи і його заступника, що відбувається. Вони відповіли, що на фабриці почали впроваджувати систему підрахунку балів, і, мабуть, у нас є найнижчий бал. Я спитав, чому ніхто не знав про це й чому в мене найнижчий бал. Обидва керівники групи зам’ялися, сказавши, що не вони оцінювали мою роботу, а, можливо, та чи інша людина. Вони твердо сказали, що могли б поставити низький бал будь-кому, але тільки не мені.

Я найдосвідченіший, кваліфікований та спокійний у колективі. Це правда, що будь-хто міг отримати низький бал, але мені було неможливо поставити найнижчий бал. Але насправді я отримав найнижчий бал.

Зі злості я вирішив поговорити з директором. Вона теж щось бурмотіла, не даючи чіткої відповіді. Спочатку директор сказала, що оцінку ставила одна людина, а потім сказала, що хтось інший. Вона ухилялася від відповідальності.

Мені залишалося лише звернутися до менеджера. Він дістав записи й сказав, що так вирішили керівники групи. Він пояснив, що мало знає про нашу реальну ситуацію, оскільки його перевели сюди лише три місяці тому. Нам зменшили зарплату кілька місяців тому, і цього тепер не змінити. Менеджер пообіцяв, що потім нам виплатять компенсацію. Він також сказав, що нова система оцінки роботи неадекватна, і багато хто з нею не погоджується. Менеджер зателефонував до директора й докірливо попросив доводити всю інформацію до співробітників, а не приховувати її.

Менеджер сприйняв нашу проблему з розумінням, і мій гнів наполовину охолонув. Ми з колегами зрозуміли, що двоє керівників групи домовилися з директором і поставили нам низький бал, щоб обманом самим отримати вигоду. Відносини між людьми на фабриці стали особливо складними: працівники лестять начальникам, а вони потурають улюбленцям — добро і зло змішалися, із чесними й порядними людьми поводяться погано. Те саме відбувається в сучасному суспільстві.

Найбільше я сердився на керівника групи. Коли десять років тому його звільнили, я допоміг йому повернутися до компанії та отримати посаду. Я дав можливість безплатно отримати в компанії сертифікат оператора. За рік я передав йому посаду керівника групи. Я допомагав йому, а він обійшовся зі мною погано. Він ставив вищі бали двом-трьом співробітникам із низькою кваліфікацією, які до того ж працюють найгірше. Я так сердився, що довго не міг ні їсти, ні спати.

Звичайно, усе, про що я говорив вище, стосується людських думок і людського стану. Суспільство зараз саме таке. Всесвіт підійшов до кінця останньої стадії циклу «формування, стабільність, псування і руйнування», і він буде знищений. Як практикувальники, ми ясно розуміємо, що вдосконалюватися це означає позбутися людських думок, уявлень і всіх пристрастей. Ми не маємо чинити так, як звичайні люди. Треба дивитися в себе та вдосконалювати своє серце. Вдосконалювати треба себе, а не інших.

Тільки подивившись у себе, я побачив, що цей інцидент оголив мої проблеми. У всьому виявлялися страх втратити обличчя, гонитва за вигодою та почуття. Я завжди вважав, що добре вдосконалююся й значною мірою звільнився від пристрасті до репутації, особистих інтересів і почуттів. Але, подивившись у себе після цього випадку, я виявив, що помилявся. Я далекий від того, щоб добре вдосконалюватися в цих аспектах. Я не ставився до втрати з легким серцем і не усунув пристрасті. Принаймні не повністю усунув. Коли стався цей інцидент, я насамперед подумав, що моя зарплата на 1000 юанів менша, ніж в інших. Отже, я не відкинув повністю пристрасть до грошей і особистих інтересів.

Коли я раніше розповідав колегам про переваги практики Фалунь Дафа, говорив так: нехай навіть моя зарплата буде на 2000 юанів менша, ніж в інших, але однаково моє становище буде кращим, оскільки практикувальники Дафа не курять, не вживають алкоголь, не грають у маджонг і не хворіють, тому не треба витрачатися на ліки. «На всі ці потреби вам, ймовірно, доведеться витрачати понад 2000 юанів на місяць», — сказав я. Я розповів їм, яку користь дає практика Фалунь Дафа на поверхневому рівні. А тепер сам розлютився лише через 1000 юанів! Хіба я вчинив не як звичайна людина? Я вдосконалююся, у мене є їжа, й одяг, а хвороб і нещасть немає. Навіщо гнатися за грошима? Ми лише хочемо покращити характер і підвищити рівень удосконалення. Достатньо, щоб вистачало на їжу та необхідні речі. Нам треба легко ставитись до грошей і особистих інтересів, а не прив’язуватися до них.

Крім того, я відчув, що через те, що сталося, постраждала моя репутація. Я завжди був найкваліфікованішим працівником, незалежно від того, де працював. Я навчив багатьох учнів. Я не використовую інших, нікого не залякую й завжди був хорошою людиною з гарною репутацією.

Але цього разу мене поставили на останнє місце. Контраст просто величезний! Керівники одним рухом перекреслили мої досягнення й репутацію всього мого життя. Я ніяк не міг збагнути, у чому справа. Але варто мені поглянути на це з погляду практикувальника, як я відразу ж зрозумів: чи не використав Учитель цей інцидент, щоб допомогти мені позбутися пристрасті до репутації? Навіщо вдосконалювальнику прагнути до слави серед звичайних людей? Хіба це може підвищити мій рівень чи збільшити мій Гун (енергію вдосконалення)? Слава нічого не означає для практикувальників. Мене зовсім не має хвилювати, коли звичайні люди говорять про мене щось добре чи погане, оскільки це говорять не боги й не Вчитель. Наше завдання — лише дотримуватися настанов Учителя, підвищуватися, досягаючи критеріїв Дафа, і зростання Гун. Який толк у цінностях звичайних людей? Я маю рішуче відмовитися від пристрасті до слави.

Крім того, під час цього інциденту в мене з’явилися почуття. Я був добрий із людьми. Але виявилося, мені важко змиритися з тим, що людина, якій я щиро допомагав, вчинила зі мною погано. Ми знаємо, що почуття дуже ненадійні. Багато людей чинять нещиро, прагнуть лише вигоди. Чому мене взагалі хвилювали ці низькі й брудні почуття? Звичайні люди деградують і перебувають на краю прірви. Їх уже й так шкода, і ми просто хочемо їх урятувати. Чому мене зачіпає те, які люди — хороші чи погані, добрі чи злі? Немає потреби про це думати. Мені потрібно поквапитися й позбутися почуттів, включно з тими, що змушують мене вважати когось гарним чи поганим, а також звільнитися від прагнення комусь подобатися.

Пройшовши через це випробування, я відчув неймовірне справжнє вдосконалення. Зрозумівши, що в мене є людські думки, вчинки й почуття, яких не повинно бути в практикувальника, я без вагань позбувся їх. Прибравши ці пристрасті, я відчув себе бадьоріше й комфортніше, ніж будь-коли раніше. Весь мій гнів й образи зникли безвісти. У серці з’явилася якась спокійна радість. Я маю в глибині душі щиро подякувати тим, хто завдав мені болю. Якби вони не створили цей інцидент, який зачепив моє серце, то не знаю, коли б я прибрав почуття, страх втратити обличчя й прагнення до вигоди. Я маю щиро їм подякувати. Коли я пройшов випробування, у мене перестали боліти ноги в медитації. Також зник головний та зубний біль, який турбував мене кілька років.

Я вирішив поділитися цим досвідом зі співучнями. Будь ласка, вкажіть на все, що не відповідає Закону.