Поеми Юе Фея. Вірність та доброта (частина 3)

(Minghui.org) Юе Фей, легендарний персонаж історії Китаю, став взірцем вірності в багатьох поколіннях китайців. Від вигнання загарбників чжурчженів, до здійснення неймовірних подвигів на полі бою і захисту Центрального Китаю — його життя знову і знову переказується в китайських підручниках з історії, драмах, романах, фільмах і т.ін.

Китайці часто висловлювали свої прагнення через поезію, і Юе не був винятком. Його вірші в «Збірці Юе Вуму» і в «Збірці пісенних віршів» розкривали великодушний характер і високі ідеали полководця.

(Частина 2 див. тут)

Але амбіції Юе насправді сягають далеко за межі вірності й доброти. Ось ще один вірш Юе Фея:

Мань Цзян Хун: З висоти Вежі Жовтого Журавля

Дивлюся вдалину на землі Центральної рівнини:
Загублені міста в диму,
Поки Земля не зустрінеться з Небом
Колись охоронювані вербами й оточені квітами
Дракони та величні птахи
У відблиску дахів, що палають.

Перед горою Ваньсуй — прекрасні перли та нефрит,
Усередині палацу Пенху у вихорі закружляла пісня флейт.

Тепер залізні коні осаджують нашу столицю,
Пил їхніх битв
Розноситься далеко по світу.

Де ж наші солдати?
Їхньою кров'ю забарвлені брудні клинки.
А де наші люди?
Їхні тіла заповнюють могили в долинах.

Натовпи людей безпорадно поневіряються, але Земля залишається колишньою.

Як мені виконати наказ і принести мир на нашу землю?
Клацання батога, і перейду Янцзи.

Щойно здобуду перемогу, повернуся на цей шпиль,
Верхи на журавлі,
Дивлячись на Ханьян, що розкинувся внизу.

Написаний у 1134 році, цей вірш знову демонструє прагнення Юе Фея перемогти ворогів своєї нації, щоб захистити країну і її народ. В останніх рядках також розкривається його мрія: після досягнення успіху — не гонитва за славою чи багатством у земному світі, а політ на легендарному Жовтому журавлі, міфічній істоті з даоського переказу. Химерні образи, що завершують поему, показують прагнення поета до вищих істин і близькість до Божественного.

Історія розгортається як драма. Дуже часто люди зациклюються на деталях і не помічають суті. Але час від часу проникливий розум може вловити справжню історію, яка пронизує наше життя і дає зрозуміти, навіщо ми прийшли в цей світ.

(Далі буде)