(Minghui.org)
Здрастуйте, шановний Учителю! Вітаю співучнів!
Я в'єтнамський практикувальник. Коли мені було 11 років ми переїхали до Австралії. Я хотів би поділитися досвідом удосконалення в процесі формування Єдиного Тіла молодих практикувальників Сіднея. Мета цього проєкту — підтримка співучнів у їхньому особистому вдосконаленні та порятунку людей, а також створення середовища, у якому вони зможуть спілкуватися, ділитися досвідом і вчитися один в одного.
Я починаю практикувати Фалунь Дафа
Коли мені було близько двадцяти, я любив подорожувати різними країнами, вивчати культуру й знайомитися з людьми. Два роки я жив у фургоні. Завдяки цьому я сформувався в незалежну та впевнену в собі особистість. Я також навчився спілкуватися з людьми й більше дізнався про себе та світ.
У 2017 році, подорожуючи центральною Австралією, я потрапив у серйозну автомобільну аварію. Бувши на межі життя та смерті я побачив, як переді мною пройшли всі найяскравіші моменти життя, починаючи з того дня, коли я з'явився на світ. Згадав подругу, з якою я навчався в початковій школі. Я зв'язався з нею, і вона розповіла мені про Фалунь Дафа, запропонувала почитати Фа й разом поїхати подивитися Shen Yun у Тайвані.
Коли я прочитав Фа, мене глибоко вразили основні цінності: Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), а також принцип «повернення до істинного „Я“». Усе це дало мені моральний компас і вказало шлях, як стати кращою людиною.
Згодом я переосмислив той досвід, пов'язаний зі смертю. Коли машина оберталася в повітрі, я відчував, що якась сила штовхає її вниз, і вона приземлилася на колеса, а не перекинулася, що було б смертельним результатом. Я зрозумів, що Вчитель завжди піклувався про мене.
Я також усвідомив, що Вчитель зробив усе так, щоб я міг робити те, що маю, особливо в проєктах Дафа з порятунку людей. Наприклад, завдяки моєму дитячому досвіду жорстокого поводження батька та подорожам поодинці, я можу співчувати чужим труднощам, болю та самотності.
Розумію, що всі люди в цьому світі — родичі Вчителя. Тому, беручи участь у проєктах і допомагаючи людям, відчуваю, що збираю свою родину, начебто складаю пазл, частини якого так довго хотів знайти.
Труднощі в нашому середовищі вдосконалення
Після початку практики Фалунь Дафа наприкінці 2018 року я дуже хотів знайти хороше середовище для самовдосконалення. Здавалося, що є дві основні проблеми.
Перше, що я помітив, — це відсутність хорошого зв'язку між практикувальниками. Після виконання вправ і вивчення Фа в групі більшість співучнів розходилися по будинках або робили оголошення про проєкти, але не ділилися досвідом підвищення Сіньсін або тим, як вони координували одне з одним. Це мене засмучувало й турбувало, бо здавалося, що ні від кого не знаходжу підтримки та допомоги щодо особистого вдосконалення. Винятком була одна в'єтнамська практикувальниця, яка згодом стала моєю дружиною. Для не китайських молодих співучнів середовища практично не було.
Також і для нових практикувальників це створює додаткові труднощі під час удосконалення. Для проєктів Дафа ця проблема — ключова причина нестачі кадрів. Річ не в тім, що ми не роз'яснювали правду й не залучали нових співробітників, а в тому, що в середовищі не було нічого такого, що могло б їх утримати.
Я також знав про кількох молодих співучнів, які прийшли, але через відсутність сприятливого середовища та недостатню підтримку від співучнів стали менш старанними й потім залишили Дафа. Західні практикувальники стикалися з подібною проблемою. Я подумав, що якщо така ситуація збережеться, то це стане на заваді нашому процесу порятунку людей в Австралії. Подібна проблема була й серед японських співучнів.
Учитель сказав:
«У Японії рушійною силою є китайські учні Дафа. У цій країні є багато людей, які повинні отримати Фа, тому ви маєте переконатися, що не робите таких речей, які створюють для них перешкоди. Я помітив цю ситуацію, але кожен регіон має свої труднощі. Отже, коли виникає проблема, ви як учні Дафа повинні працювати разом, щоб зрозуміти, як її розв’язати.
Якщо японські учні Дафа вважають, що через це їм важко об'єднатися, то це справжня проблема. Учні Дафа в Японії мають рятувати японців. Звичайно, усі учні виступають проти переслідування злісної КПК, намагаються покласти йому край і викривають його. Це наш обов'язок. Але ваша головна мета — порятунок людей, чи не так? Ви повинні рятувати людей, які перебувають у вашій місцевості». («Лекція Закону на конференції Фа 2015 року в Нью-Йорку»)
Однак, коли я висловив своє занепокоєння іншим практикувальникам, вони не визнали, що це проблема, яку потрібно вирішити, а натомість змирилися із ситуацією. Вони наводили такий аргумент: якщо хтось не може пройти випробування або продовжувати практикувати, попри труднощі, що виникають, — це означає, що він недостатньо старанний, або його доленосний зв'язок недостатньо сильний.
Але як я розумію, середовище практикувальників відіграє важливу роль і впливає на співучнів, і ми не зможемо покращити це середовище, поки не визнаємо наявні проблеми.
Друга проблема, яку я помітив — це образ практикувальників у суспільстві. Спочатку про деяких практикувальників у мене виникло таке враження: вони часто тримаються особняком, у них дещо негативна позиція, і вони не звертають достатньої уваги на свою зовнішність. Інші практикувальники не підтримують добрих стосунків зі своїми сім'ями чи поводяться не так, як заведено в австралійському суспільстві. Це може вплинути на наші зусилля з підтвердження Фа серед звичайних людей.
Щобільше, деякі практикувальники більшу частину часу працюють у проєктах, і це чудово. Однак їм не вистачає соціальних навичок, необхідних для взаємодії з людьми у звичайному західному суспільстві. Вони не мають спільних тем для спілкування, і вони вважають, що участь у повсякденному житті людей — це марна трата часу. Через це в інших людей складається враження, що практикувальників Дафа хвилюють лише питання прав людини та їхня власна практика, а не відкритість і зв'язок із суспільством загалом. Я думаю, що це одна з причин, через яку ми не можемо досягти широкого визнання в суспільстві. Люди сприймають нас як чужинців і не відчувають нашого милосердя до них.
Наскільки я розумію, минулі школи вдосконалення дбали лише про самозвільнення, і ці практикувальники усамітнювалися від суспільства. Практика Дафа проходить серед людей, і місія учнів Дафа — рятувати їх. Тому я вважаю, що практикувальники мають встановлювати позитивні стосунки з людьми. Нам потрібно, щоб нас зрозуміли й прийняли інші, перш ніж ми зможемо роз'яснити їм правду чи запропонувати Фа.
Важлива роль молодих співучнів у підтвердженні Фа й порятунку людей
Молоді співучні можуть зіграти важливу роль у цьому процесі, змінивши ставлення суспільства до практикувальників Фалунь Дафа. Це схоже на Shen Yun, колектив якого складається здебільшого з молодих танцюристів, мета яких — роз'яснювати правду звичайним людям. Ці артисти освічені, добре виховані та мають гарний вигляд. Примітно, що у Fei Tian Academy молодих людей навчають традиційної культури й етикету.
У моєму розумінні, щоб створити позитивний образ Дафа в австралійському суспільстві та розв'язати проблему кадрів для проєктів, молоді практикувальники повинні мати можливість допомагати один одному як у вдосконаленні, так і в повсякденному житті, а також обговорювати питання, які допомагають їм розвиватися як особистості.
Я також зрозумів, що підхід, при якому співучнів змушують вивчати Фа й просять брати участь у проєктах, коли вони не готові, або їхній стан удосконалення не дуже хороший, — неефективний.
Таке розуміння спонукало мене допомагати людям і робити дії, про які я хотів би розповісти.
Сформувати Єдине Тіло серед молодих співучнів
З Фа я зрозумів, що зміни мають йти від мікро- до макрокосму, аж до поверхні. У моєму розумінні це можна застосувати й до середовища практикувальників. Я зрозумів, що для формування Єдиного Тіла все має рухатися зсередини назовні через три рівні: перший рівень — це старанні практикувальники; другий — нові й не дуже старанні, діти практикувальників і співучні, які залишили вдосконалення; третій — звичайні люди.
Це систематичний підхід, коли внутрішній шар стає твердим, він позитивно впливає на зовнішні шари.
Наприклад, якщо старанні співучні формують позитивне середовище, це утримує нових практикувальників і допомагає їм підвищуватися. Із цим новим розумінням я вирішив допомогти покращити перший рівень. Я спробував з'ясувати, чого хочуть та чого потребують молоді практикувальники. Розмовляючи з ними, вивчав їхній досвід і думку. Потім я поділився з ними своїми роздумами й запитав, що вони про це думають.
У цьому процесі я усвідомив, що одна з головних причин, що заважають нам сформувати сильне Єдине Тіло, — це недовіра між практикувальниками. Оскільки ми боїмося осуду іншими, то не ділимося досвідом і не розповідаємо про свої пристрасті, а вважаємо за краще тримати все в собі. Згодом це може призвести до виникнення проміжків між практикувальниками та конфліктів.
Тому спочатку я взявся за налагодження довіри серед молодих співучнів.
Ми розпочали зі спільних походів, обідів, а також знайомства з традиційною культурою. Але найважливіше — ми щотижня вивчали Фа англійською мовою.
Важливість подібних заходів полягала в розвитку глибших зв'язків між молодими практикувальниками. Співучні в спокійній, привітній і захопливій атмосфері могли легко й без напруги провести час.
Це ще одна чудова можливість для молодих людей навчитися співпрацювати й спілкуватися, розвивати навички, необхідні для роботи в проєктах, і підтримувати один одного в повсякденному житті та вдосконаленні.
Наприклад, під час веслування на байдарках, я помітив одного молодого китайського практикувальника, який, здавалося, був далеко від інших. Він не брав участі в колективних заняттях і не розмовляв з іншими. Натомість був поглинений своїм телефоном. Я познайомив його з іншими.
Понад рік потому він сказав мені, що дуже цінує те, як я допоміг йому того дня. На мій подив, він розповів, що, коли був дитиною, у Китаї інші діти не хотіли грати з ним, тому що його батько практикував Дафа й зазнавав переслідувань. З того часу він вважав нормальним не мати друзів і бути самотнім. У мене сльози навернулися на очі під час його розповіді. Я й не підозрював, що такий незначний вчинок може так багато означати для нього. Пізніше, спілкуючись з іншими молодими співучнями, цей китайський практикувальник став більш впевненим у собі, у нього з'явилося більше друзів, і йому стало легше відкриватися іншим.
Ми вивчаємо Фа в групі, щоб наші обговорення стали глибшими, щоб сформувалася звичка шукати в собі, а не лише обговорювати проєкти. Щоб це вийшло, мені довелося почати із себе. Тому ми з дружиною розповідали про свої недоліки, такі як пристрасть до страху та засудження інших. Практикувальники наслідували цей приклад і почали більш відкрито й чесно розповідати про свої труднощі та вдосконалення.
У кожному нашому обговоренні основні теми: що ми зрозуміли, вивчаючи Фа цього дня, і питання особистого підвищення, що змінюються щотижня. Прикладами таких тем можуть бути: як практикувальнику краще чинити на роботі, керувати часом, розвивати навички спілкування, керувати фінансами та налагоджувати стосунки в сім'ї.
Кожна з подібних тем торкається різних аспектів поліпшення себе. Завдяки вкладу кожного ми можемо ширше дивитися на речі, перейняти досвід один одного та знайти свої помилки. Це допомогло нам знаходити різні способи підтвердження Фа. Глибше інтегруватися в суспільство й більш природно роз'яснювати людям правду.
Поступово, крок за кроком, у нашій групі вивчення Фа співучні почали відкривати свої серця одне одному. Іноді зустрічі тривали до 11-ї вечора, і практикувальники не хотіли розходитися, а досвіди самовдосконалення навіть викликали сльози. Дехто казав, що дуже цінує цю групу, бо тут у них підвищилося розуміння й зміцнилися праведні думки.
Позбутися образи та вдосконалювати милосердя
Під час роботи над цим проєктом виникали труднощі, але вони допомогли мені підвищити Сіньсін.
Я зіткнувся з великим опором і критикою інших практикувальників, які не розуміли важливості цієї справи. Я постійно питав себе, чи правильно роблю. Іноді не знав, що робити. Виникала образа, і я думав: «Чому раніше не створили таке середовище, чому інші практикувальники не цінують моєї допомоги, і чому саме я маю виконувати всю важку роботу».
Іноді я засуджував деяких молодих практикувальників, які, на мою думку, не відповідали стандартам і дивився на них зверхньо. Навіть злякався, що якщо довго вдосконалюватимусь, то стану таким же негативним і депресивним, як деякі з них.
Хоча в глибині душі я робив це заради інших, але заплутався в негативі, образах і скаргах. У результаті не тільки моя віра в Дафа похитнулася, але я також втратив напрям у подальшому просуванні.
На щастя, завдяки вивченню Фа та постійній підтримці моєї дружини я навчився збільшувати милосердя, що допомогло подолати труднощі й зосередитись на розв'язанні проблеми.
Я дивився в себе, щоб знайти причини ситуації, що склалася, і також намагався подивитися на проблеми очима інших. Я побачив, як репресії вплинули на китайських ветеранів-практикувальників у плані їхнього фізичного стану, фінансового стану та репутації. Коли вони переїжджали до нової країни, їм доводилося починати все з нуля, важко зводити кінці з кінцями й адаптуватися до нової культури. Водночас вони докладали всіх зусиль, щоб привернути увагу громадськості до проблеми переслідування. Я захоплююся серцем цих ветеранів-практикувальників. Головне для них — це відновлення репутації Дафа шляхом роз'яснення правди більшій кількості людей. Молодим практикувальникам, та й мені, важко зрозуміти й віддавати всі сили такому безумовному зреченню.
З іншого боку, я виявив, що в таких складних ситуаціях деяким практикувальникам ветеранам важко підтверджувати Фа в сім'ї. У деяких не вистачало часу на спілкування з дітьми, і натомість вони очікували, що діти самі прочитають і зрозуміють Фа.
У результаті деякі діти не побачили краси Дафа в поведінці та вчинках своїх батьків. Коли вони подорослішали, вони не хотіли вдосконалюватися і потрапляли під вплив спокус у суспільстві.
Що стосується молодих співучнів, які виїхали з Китаю, то я зрозумів, що вони виросли в складних обставинах психологічного тиску репресій. Це позначилося на їхній поведінці та вчинках. Їхнє мислення зіпсоване партійною культурою.
Навчившись думати насамперед про інших, я змінив свій підхід. Замість засудження я розвивав у собі емпатію й милосердя, цікавився людьми та їхніми історіями. Я зрозумів, що допомогти молодим практикувальникам можна, не змушуючи щось робити, а надихаючи, спрямовуючи й підтримуючи їх. Тоді в процесі самостійної роботи вони набудуть нових цінностей і покращать свій характер. Справжні зміни відбуваються не під тиском ззовні, а зсередини їхнього серця. Взаємне розуміння та довіра виникають не внаслідок вказівки людям куди їм йти й що робити, а в процесі повсякденного спілкування.
Я зрозумів, що коли впадаю в крайнощі та негатив, то не відповідаю принципам Істина, Доброта, Терпіння, тому моя мудрість не проявляється. Але щойно я проходив випробування й підвищував Сіньсін, Учитель відкривав мою мудрість, і я міг просувати проєкт уперед.
Підвищення розуміння про процес Виправлення Закону
Вивчення Фа також допомогло мені позбутися образи на ветеранів-практикувальників і підвищитися в цьому питанні.
Одного разу, коли я поскаржився на середовище вдосконалення, один практикувальник поділився зі мною словами із «Чжуань Фалунь»:
«Суспільство звичайних людей розвивається за історичними закономірностями. Ти хочеш, щоб воно розвивалося якимось шляхом, хочеш досягти якихось цілей, але Вищі живі істоти мислять не так. Хіба давнім людям не спадало на думку створити сьогоднішні літаки, поїзди та велосипеди? Як на мене, не обов’язково, що не спадало. Вони не могли їх створити тому, що історія не дійшла до відповідного етапу. Поверхово, зі звичного для простих людей теоретичного розуміння, з погляду наявних зараз знань, їх не було створено тому, що тоді наука людства не досягла такого рівня». (Лекція дев'ята, Чжуань Фалунь)
Я раптом зрозумів: те, чого я хотів, не сталося раніше, бо не настав потрібний час. Колишній період був необхідний для роз'яснення та поширення інформації про Дафа. Ветерани-практикувальники зробили все можливе в той історичний період. Зараз настав новий період історії, коли ми, спираючись на фундамент, закладений попереднім поколінням, маємо зробити все можливе та продовжити шлях Виправлення Законом у світі людей. Один зі способів зробити це — сформувати Єдине Тіло для молодих співучнів, і це той шлях, яким я йду.
Завдяки підказкам Учителя я змінив свій спосіб мислення від сприйняття проєкту, як тягаря, до його позитивного творення. Кілька років тому мені наснився сон, у якому Вчитель проповідував Фа в Сіднеї. Закінчивши, Учитель сказав: «Тепер настав час групам провести зустрічі щодо проєктів». Я побачив себе сидячим у колі з багатьма людьми, яких ще не знав, за винятком моєї дружини. Але я знав, що сиджу не в групі дорослих співучнів. Це допомогло мені зрозуміти, що допомога молоді — це моя місія, це моя відповідальність, це мій істинний шлях, яким я маю йти й наполегливо працювати над собою.
Висновок
Я почав цей проєкт для молодих практикувальників із простим бажанням допомогти іншим, але те, що я отримав, було набагато більше від того, що віддав. Я став більш чітко розуміти, що мені потрібно робити, підвищив своє терпіння й милосердя, навчився поважати те, що в кожного свій час для вдосконалення. Люди, яким допомагав я, насправді допомагали мені підвищитися. Я навчився сприймати критику, керувати, розробляти концепцію та стратегію. Стикаючись із конфліктами, я мав постійно вдосконалювати себе, щоб проєкт покращувався.
Наші зусилля з формування Єдиного Тіла не тільки вплинули на молодих співучнів, а й допомогли підтверджувати Фа нашим колегам і членам родини. Як приклад можна навести зміну ставлення мого тестя, успішного бізнесмена. Він сказав, що ми з дружиною випереджаємо молоде покоління, тому що більшість людей нашого віку зосереджені лише на зароблянні грошей та отриманні більшої вигоди для себе, і тільки в старості вони замислюються про допомогу іншим. Раніше тесть був проти того, щоб дружина практикувала, але тепер він підтримує Дафа й сказав, що проєкт молодих практикувальників надихнув його.
Тим часом мої колеги часто бажають нам міцного здоров'я, щоб ми й далі працювали в суспільстві та приносили більше користі молодим співучням. Вони кажуть, що для створення кращого майбутнього світу потрібно більше безкорисливих молодих людей, які підвищують свою моральність.
Бачачи поліпшення в середовищі, як-от зміцнення зв'язків між практикувальниками, я сприймав це як заохочення від Учителя в тому, що я на вірному шляху. Це зміцнило мої праведні думки та впевненість у собі.
Робота над цим проєктом дала мені невичерпну енергію й відчуття задоволення, бо я знаю, що виконую свою місію.
Я часто обговорюю ідеї з іншими практикувальниками й думаю про те, як зробити ще краще. Я б не зміг впоратися із цим завданням без дружини та інших молодих співучнів, чиї добрі серця й наполеглива робота дуже підтримували мене і спонукали до дії.
Найбільше я вдячний Учителю і вірю, що все, що запланував Учитель, допоможе мені підвищитися й виконати місію, заради якої я сюди прийшов.
Це моє розуміння на даному рівні. Будь ласка, вкажіть на те, що не відповідає Фа.
Дякую, Вам, Учителю. Дякую, співучні.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищено авторським правом Minghui.org.