Діти теж стають жертвами переслідування Фалуньгун компартією Китаю

(Minghui.org) Кожна дитина мріє про щасливе дитинство, але не в кожного воно є, особливо це стосується дітей практикувальників Фалунь Дафа (або Фалуньгун). Після того, як у липні 1999 року компартія Китаю почала переслідування послідовників цієї стародавньої практики духовного вдосконалення, практикувальників, які відмовляються зректися своєї віри, часто заарештовували і позбавляли волі. Коли батьків за їхню віру запроторювали до в'язниці, діти цих практикувальників були змушені залишити школу або довгі роки жити з родичами. Деякі з них майже не пам'ятають батьків, бо вони померли внаслідок переслідування, коли діти були зовсім маленькими.

Нижче ми публікуємо кілька історій про дітей практикувальників Фалуньгун із трьох міст провінції Ляонін - однієї з провінцій Китаю, де переслідування Фалунь Дафа є найбільш жорстоким.

Дівчинка провела всього 13 днів із батьком перед тим, як він помер

«Більшу частину дитинства я провела, тремтячи від страху і переїжджаючи з місця на місце», - розповіла Сюй Сіньян, донька практикувальників Сюй Давея і Чи Ліхуа з міського повіту Гайчжоу провінції Ляонін. Подружжя було заарештовано 13 січня 2001 року, коли Чи Ліхуа була вагітна дівчинкою. Поліціянти били матір Сюй і на три тижні помістили в центр ув'язнення міста Шеньяна. Батька засудили до восьми років тюремного ув'язнення і відправили відбувати термін у в'язниці Дунлін, де піддавали тортурам доти, доки його внутрішні органи не відмовили. Унаслідок жорстоких тортур Сюй став психічно ненормальним. У лютому 2009 року його звільнили і через тринадцять днів після цього він помер у віці 36 років.

Ці 13 днів, які Сюй Давей провів у лікарні, були єдиним часом, упродовж якого Сіньян постійно бачилася з батьком. «Я вперше зустрілася з батьком у в'язниці, коли мені було близько семи років, - сказала Сюй Сіньян. - Я тільки знала, що він якось пов'язаний зі мною. Він був людиною, яку мама хотіла побачити, і він був дуже важливою людиною для неї. Батько спробував обійняти мене, але я злякалася, бо не знала його. Я сховалася за маму і не дозволила йому обійняти мене, про що шкодую все життя.

Дорослішаючи, я зрозуміла, що відрізняюся від інших дітей. Коли я була маленькою, мама часто залишала мене з родичами або друзями. Вона час від часу відвідувала мене, а потім швидко йшла.

Щоразу після того, як мама йшла, я ховалася в кутку і плакала, боячись, що вона не повернеться. Я сумувала і хотіла бути з нею. Відвідуючи мене, мама завжди говорила з друзями про мого батька, якого я ніколи не бачила. Я не знала, який він має вигляд, чому перебуває у в'язниці і чому мама повинна врятувати його. Більшу частину часу я чула, як мама говорила про викриття зла, небезпеку, поліційні машини і про те, що потрібно більше уваги приділяти безпеці.

Мені було чотири місяці, коли маму заарештували й ув'язнили в центр реабілітації наркоманів. Вона перебувала на межі смерті, коли повернулася додому. Коли мені виповнилося 12 років, ми втекли до Таїланду, де маму ледь не заарештували співробітники імміграційної служби. Менш ніж за рік тайська поліція заарештувала 23 послідовників Фалунь Дафа, які втекли від переслідування, і, ймовірно, депортувала їх до Китаю».

Нині Сюй 21 рік, вона навчається в США і вільно практикує Фалунь Дафа. «На щастя, ми змогли перебратися до США, де вільно сповідуємо свою віру, - сказала вона. - Я більше не турбуюся про те, що поліція забере маму і я стану сиротою. Мені більше не треба боятися переслідування і тортур».

Сюй Сіньян (на цій фотографії їй 14 років) показує фото свого померлого внаслідок переслідування батька Сюй Давея

СюйСіньянтаїїматиЧиЛіхуа

Батьків хлопчика засудили до тюремного ув'язнення; його бабуся на той час уже була недієздатною після повернення з виправно-трудового табору

Бі Шицзюнь і його дружина Сунь Лі з селища Сюн'юе району Баюйцюань міського округу Інкоу провінції Ляонін були практикувальниками Фалунь Дафа. Після початку переслідування Бі поїхав до Пекіна, щоб виступити на захист Фалунь Дафа. Пекінська поліція заарештувала його і через місяць утримання під вартою відправила додому. Співробітники Управління поліції району Баюйцюань міського округу Інкоу на три роки відправили його у виправно-трудовий табір Інкоу.

8 липня 2004 року поліціянти знову заарештували Бі і на 15 діб помістили в районний центр ув'язнення Баюйцюань. 23 вересня 2009 року Бі заарештували втретє, вже разом із дружиною Сунь Лі. У 2010 році Бі засудили до семи років позбавлення волі і запроторили до в'язниці Далянь, де піддавали тортурам. У липні 2010 року його дружину засудили до п'яти років позбавлення волі і відправили відбувати термін у жіночу в'язницю в місті Шеньянь, де в неї через катування, що застосовувалися до неї, почалися серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема проблеми з серцем. Охоронці підбурювали інших ув'язнених бити її, а взимку змушували її в легкому одязі стояти біля відкритого вікна.

Мати Сунь Лі, Ван Айюнь, теж була практикувальницею Фалунь Дафа. Співробітники Управління поліції селища Сюн'юе часто переслідували її і влаштовували обшуки в її будинку. Вони цілодобово спостерігали за літньою жінкою. У 2003 році Ван заарештували і ув'язнили у виправно-трудовому таборі Масаньцзя, де у неї стався крововилив у мозок, внаслідок чого вона назавжди залишилася частково паралізованою.

У 2009 році, коли Бі і Сунь заарештували, їхній син навчався в початковій школі. Частково паралізована Ван насилу дбала про себе, але не могла доглядати за онуком. Дитина була змушена залишити школу і поїхати жити в сільську місцевість до бабусі по лінії батька.

Син Бі Шицзюня і Сунь Лі

Нещастя дівчинки після тюремного ув'язнення матері та смерті бабусі

Фу Янь із міського повіту Дашицяо міського округу Інкоу провінції Ляонін заарештували в серпні 2001 року та відправили до виправно-трудового табору Масаньцзя. 17 лютого 2003 року поліціянти перевели її в центр ув'язнення, а потім жінку засудили до восьми років позбавлення волі. У центрі ув'язнення у Фу піднявся тиск і почалися проблеми із серцем, тому її поклали в лікарню. Фу вдалося втекти з лікарні, але вже через два місяці її затримали. Суд міського повіту Дашицяо додав п'ять із половиною років до її попереднього восьмирічного терміну тюремного ув'язнення. Фу провела 13,5 років у жіночій в'язниці провінції Ляонін.

У 2001 році, коли Фу заарештували, її дочці Цинцюань виповнилося три роки. Після арешту Фу дівчинка жила з бабусею Тун Шупін, яка практикувала Фалунь Дафа. Упродовж наступних 13,5 років вона відвідувала свою маму у в'язниці. Не витримавши тиску, спричиненого переслідуванням Фалунь Дафа, батько Цинцюань розлучився з її матір'ю 2008 року, і вже офіційно відмовився піклуватися про доньку.

Фу Ін, одну із сестер Фу Янь, яка теж практикує Фалунь Дафа, було заарештовано в липні 2001 року і засуджено до дев'яти років тюремного ув'язнення. У липні 2010 року жінку звільнили із жіночої в'язниці провінції Ляонін. Коли через вісім місяців, у березні 2011 року, бабуся дівчинки померла, Фу Ін стала піклуватися про неї, оскільки мати дівчинки все ще перебувала у в'язниці.

Фу Ін забрала Цинцюань у місто Шеньян, де дівчинка почала відвідувати школу, щоб здобути освіту. На жаль, у серпні 2013 року Фу Ін знову заарештували. Поліція змусила Цинцюань кинути школу під приводом, що її мати перебуває у в'язниці. Дівчинка знову була знедолена.

Цинцюань з бабусею