Новий шлях у майбутнє без компартії Китаю

(Minghui.org) 20 січня 2023 року, напередодні китайського Нового року, Учитель Лі Хунчжи, засновник Фалуньгун, опублікував на вебсайті Minghui.org статтю «Чому існують люди«й дозволив сайтам «Велика Епоха» (The Epoch Times) і NTD передрукувати статтю, щоб донести її послання до людей усього світу.

Вчитель сказав:

«Під Новий рік треба було б сказати добрі побажання, які всі люблять чути, але я бачу, що небезпека крок за кроком наближається до людей. Через це божественні істоти закликали мене сказати кілька слів людям у світі. Те, що я хочу розкрити, є потаємною таємницею. Це важливо розповісти для того, щоб донести людям правду й дати їм ще один шанс на порятунок» («Чому існують люди»).

У сьогоднішньому світі відбуваються всілякі катастрофи — руйнівна війна між Росією та Україною [збройна агресія РФ проти України — прим. ред.], криза в Тайванській протоці, напружені геополітичні суперечки, світовий економічний спад, погіршення стану довкілля, сексуальна розбещеність, наркоманія тощо. Від однієї тільки пандемії Covid-19 в усьому світі загинули майже сім мільйонів людей.

У Китаї, де компартія Китаю (КПК) приховує реальну інформацію і дезінформує суспільство, епідемія завдала безпрецедентної шкоди нації. Зокрема, після того як 7 грудня 2022 року КПК різко припинила політику нульової толерантності до Covid, у всій країні різко зросла кількість випадків інфікування і смертей, виникла нестача ліків, а лікарні та крематорії були переповнені. Багато людей, які перехворіли на Covid-19, страждають від наслідків.

КПК стверджує, що є лідером у галузі науки й технологій і вклала чималі кошти в розроблення ядерних боєголовок, космічної зброї, стільникового зв’язку 5G, штучного інтелекту, камер спостереження, великих даних та інших військових технологічних проєктів. Однак усі ці технологічні та медичні досягнення не можуть перемогти крихітний невидимий вірус. КПК приховує правду й далі виспівує самій собі дифірамби.

Корінь причини нещасть

Для людей, знайомих з історією КПК, її цілковита зневага до людського життя — це не те, що з’явилося під час пандемії, це вкорінено в її атеїстичній і тиранічній природі.

Після узурпації державної влади Китаю 1949 року КПК знищила три основні релігії в традиційній китайській культурі та примусила ченців і черниць повернутися до світського життя і одружуватися. Під час Культурної революції (1966–1976 рр.) КПК підбурювала «червоних охоронців» розбивати статуї Будд і руйнувати храми.

Лідери КПК, як у минулому, так і нині, ніколи не піклувалися про людські життя. Мао Цзедун хотів розв’язати ядерну війну 1957 року, і його не хвилювало, що може загинути 300 мільйонів людей; тільки Великий голод у Китаї (1959–1961 рр.) забрав 30–40 мільйонів життів.

Ден Сяопін, який був головою Центральної військової ради КНР, віддав наказ жорстоко придушити протест тисяч студентів на площі Тяньаньмень у 1989 році, виправдовуючи це тим, що вбивство 20 000 осіб гарантує 20 років стабільності (для КПК).

Було підраховано, що за перші 30 років правління КПК понад 80 мільйонів людей померли з неприродних причин унаслідок низки політичних рухів і репресій.

Цзян Цземінь, наступник Ден Сяопіна, 1999 року розпочав жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун, унаслідок чого загинуло безліч невинних практикувальників, включно з тими, хто став жертвами насильницького вирізання органів у живих людей.

Сі Цзіньпін, пішовши проти розвитку історії, наказав вивісити червоний прапор КПК у кожному храмі та релігійній установі в Китаї. Його політика нульової терпимості до Covid, що проводиться в Китаї впродовж останніх трьох років, теж призвела до величезної кількості смертей і позбавила безліч людей засобів до існування.

Порівнюючи із чиновниками КПК, багато високопосадовців в адміністрації Чан Кай-ши, президента Китайської Республіки, а також члени сім’ї Чана, вірили в божественних істот і Будд.

Дідусь Чана, Чан Сі-цянь, був мирянином-буддистом. Мати Чан Кай-ши, Ван Цай-юй, була вегетаріанкою і все життя поклонялася Будді, у її руках завжди були буддійські письмена.

Сам Чан Кай-ши був знавцем філософії Ван Янміна, автора «Вчення про серце» (сінь сюе). Він був добре знайомий із майстром Тайсю і поважав буддизм. Пізніше Чан також багато вивчав Біблію. Усі члени сім’ї його дружини Сун Мей-лін були християнами.

Його син Чан Цзінго (який обіймав посаду президента Китайської Республіки з 1978 року до своєї смерті 1988 року) охрестився в Чунціні під час антияпонської війни. У той час багато генералів і високопоставлених чиновників Націоналістичної партії були добре знайомі як із китайською, так і із західною культурою і вірили в Будду і в Бога.

Деякі відомі воєначальники Китайської Республіки, як-от Дуань Ціжуй, Сунь Чуаньфан і У Пейфу, яких жорстоко зганьбила компартія Китаю, не лише мали добрі моральні якості та дотримувалися усталених традицій, а й вірили в буддизм.

Простого прикладу, наведеного нижче, достатньо, щоби показати, як по-різному ставляться до людських життів віряни й атеїстична КПК.

1917 року, коли Дуань Цижуй (воєначальник і прем’єр-міністр Китайської Республіки) воював проти Чжан Сюня (генерала і прихильника династії Цін), його підлеглі хотіли вбити якомога більше людей. Дуань дорікнув їм: «Просто проженіть їх. Який сенс вбивати стільки людей? Убити — значить згрішити».

Новий шлях у майбутнє

Слово «атеїзм» виникло в давньогрецькій мові у V столітті до нашої ери. Спочатку цей термін застосовували до трьох типів людей: тих, хто негативно ставився до більш широко визнаних божеств і духів; тих, хто був покинутий божествами за зраду й богохульство; і тих, хто ще не увірував у божество. Первинний атеїзм не означав повного заперечення існування богів або Бога, як це стверджується в контексті сучасного сцієнтизму.

Із закінченням Середньовіччя, розквітом сучасної науки, настанням епохи Просвітництва і Промислової революції значення терміна «атеїзм» розширилося. Коли настала Французька революція, комуністи і далі маніпулювали терміном «атеїзм» і використовували його як теоретичне підґрунтя насильницької революції та політичних рухів.

Сьогодні, в умовах стрімкого занепаду людської моралі, в усьому світі прокотилася пандемія Covid. З погляду традиційної китайської культури, пандемія стала результатом величезної кількості накопичених людством гріхів і карми.

Під час попередніх великих епідемій в історії людства не всі люди заражалися, і відбувалося багато чудес. Під час чотирьох великих епідемій чуми в Стародавньому Римі християни, які щосили допомагали врятувати життя інших людей, рідко заражалися. Чума в Китаї, що виникла наприкінці правління династії Мін, вразила воїнів армії Мін і таємничим чином пройшла повз воїнів армії Цін, які перебували в тісному контакті з військами Мін.

Але Covid виявився іншим. В останній хвилі Covid, що охопила Китай, почастішали випадки смерті високопоставлених чиновників у відставці, тобто тих, хто брав участь у переслідуванні Фалуньгун, і тих, хто тісно підтримував політику партії.

З іншого боку, багато людей, які вийшли з КПК або не схвалювали криваве переслідування Фалуньгун, не заразилися коронавірусом або перехворіли на нього в легкій формі.

В одній подружній парі і чоловік, і дружина — християни, обидва зробили щеплення від коронавірусу. У дружини був позитивний результат тесту на Covid, а в чоловіка — ні. Як виявилося, чоловік вийшов із КПК, а дружина — ні.

Учитель Лі Хунчжи ще три роки тому сказав світу, що пандемія націлена на прихильників КПК. Зараз Учитель Лі опублікував канон «Чому існують люди», щоб запропонувати людям нове розуміння шляху до світлого майбутнього.

Учитель Лі сказав:

«Якщо людина може зберігати добрі думки в цьому суворому середовищі, дотримуватися традиційних цінностей під ударами сучасних уявлень, зберігати віру в Бога в умовах поширення атеїзму й теорії еволюції, то така людина може досягти мети спасіння й повернення на Небеса. Хаос — це те, що в самому кінці запланували божественні істоти. Вони це зробили, щоб перевірити, які життя ще можна врятувати. Водночас у цьому процесі за допомогою страждань живі істоти можуть усунути свою карму. Все це було заплановано для того, щоб врятувати живі істоти й повернути назад на Небо» («Чому існують люди»).