(Minghui.org) Жителька міського повіту Аньлу провінції Хубей оголосила голодування з моменту арешту 24 жовтня 2023 року за відданість Фалуньгун, практиці самовдосконалення. З 1999 року її послідовників переслідує комуністична влада Китаю.

Оскільки чоловік і син Конг Цзюхун жили в іншому місті, вони дізналися про її арешт лише за кілька днів, коли чоловік повернувся додому. Вхідні двері були зламані, і після обшуку вилучено комп’ютер, принтер і книги Фалуньгун. Чоловік Конг шукав її всюди і, нарешті, знайшов у центрі «промивання мізків» у сусідньому селищі Бейфань, що знаходиться під юрисдикцією Аньлу.

Чоловік Конг підтвердив, що в день арешту вона на знак протесту проти переслідування оголосила голодування. Він вимагав від Управління поліції міста Аньлу негайно звільнити її, але безрезультатно.

Це не перший випадок, коли Конг, колишня робітниця текстильної фабрики, переслідується за обстоювання своєї віри. Вона була арештована в лютому 2000 року за поїздку до Пекіна апелювати на захист Фалуньгун. 2,5 місяця її тримали в центрі ув’язнення № 1 міста Аньлу, а також оштрафували на 2000 юанів. У жовтні 2002 року її знову заарештували й за місяць ув’язнення понад 90 разів піддавали примусовому годуванню. Наступного разу її заарештували 25 травня 2016 року після того, як у поліцію повідомили, що вона розмовляла з мешканцями села про Фалуньгун. 1 червня того ж року її доставили до центру «промивання мізків» у місті Ухані столиці провінції Хубей і протримали під вартою невідомий час.

ЇЇ примусово годували понад 90 разів після арешту у 2002 році

У жовтні 2002 року, коли Чень Сюньцю, керівник відділення громадської безпеки провінції Хубей, і Чжао Чжифей, його заступник, приїхали до Аньлу на зустріч, вони зажадали від влади провести масові арешти місцевих практикувальників Фалуньгун. Лі Мяньчу та Не Ханьчжан з «Офісу 610» міста Аньлу разом із Тан Цзяньго з місцевого відділення внутрішньої безпеки мобілізували великі сили поліції. За одну ніч заарештували понад 70 практикувальників, включно з Конг. Два місцеві центри ув’язнення були переповнені заарештованими практикувальниками.

Конг тримали в ізоляції в одному із центрів ув’язнення. За нею цілодобово в три зміни спостерігали сім ув’язнених-чоловіків. Вони робили це навіть тоді, коли вона користувалася туалетом. На знак протесту вона оголосила голодування, і її піддали примусовому годуванню.

Ув’язнені відкрили рота Конг плоскогубцями, і поклавши на язик пластикову пляшку, закріпили її, обв’язавши рот і голову рушником. Одна людина затиснула їй носа, а решта тримала її за руки й ноги, щоб вона не могла рухатися. Потім у пляшку стали наливати кашу, змішану з великою кількістю солі. Вони не давали їй дихати доти, доки вся каша з пляшки не потрапила до рота. Процедуру повторювали кілька разів і не зупинялися доти, поки її живіт не роздувся і їжа не почала виходити назад.

Після примусового годування ув’язнені тримали Конг на ліжку, щоб її не вирвало. Коли вона спробувала викликати блювоту, охоронці погрожували повторити примусову годівлю. Вона голосно кричала на знак протесту, й охоронці наказали ув’язненим зачинити двері, щоб інші не чули її. Іноді її били й виливали залишки їжі їй на волосся або за комір. Коли охоронці катували жінку холодом, її волосся замерзало до зледеніння.

Одного разу Лю Лігуан, начальник центру ув’язнення, сказав Конг: «Хіба ти не оголосила голодування? Ми будемо грати з тобою до кінця».

Охоронець Юе Чжунгуй також сказав: «Якщо ти не поводитимешся добре, ми насильно вливатимемо в тебе воду з перцем».

Через надмірний вміст солі в каші, Конг завжди після примусового годування відчувала пекучий біль у внутрішніх органах. Кожна така процедура була схожа на жорстоке катування. Після цього вона часто кашляла кров’ю. За місяць ув’язнення її понад 90 разів примусово годували.

Коли охоронці відвезли Конг до виправно-трудового табору Шаян, вона була настільки виснажена й ослаблена, що не могла зберігати рівновагу. Там відмовилися прийняти її, тому охоронцям довелося відвезти її до центру ув’язнення. Через два тижні вони зробили ще одну спробу помістити її в табір, але через прискорене серцебиття і високий кров’яний тиск її знову відмовилися прийняти. Жінку доправили назад до центру ув’язнення і за відмову зректися Фалуньгун і далі піддавали побиттю та іншим формам тортур.