​Спогади про мирне звернення «25 квітня»

(Minghui.org) 25 квітня 1999 року понад 10 000 практикувальників Фалунь Дафа зібралися біля Державного бюро з приймання скарг та звернень громадян, розташованого біля урядового комплексу Чжуннаньхай у Пекіні.

Бюро громадської безпеки почало переслідувати послідовників Фалунь Дафа ще 1994 року. Ло Гань, на той час голова Політико-юридичного комітету ЦК КПК, шукав привід для заборони цієї духовної практики з 1997 року, але до квітня 1999 року його зусилля не мали успіху.

Родич Ло Ганя, Хе Цзосю, був членом Китайської академії наук та твердим прихильником комуністичної партії Китаю (КПК). 11 квітня 1999 року він опублікував у журналі «Наука та технології для молоді» (журнал, що видається педагогічним коледжем Тяньцзіня) статтю, в якій сфабрикував історії про Фалунь Дафа, стверджуючи, що практика призводить до психічних розладів і що її послідовники начебто можуть підняти повстання, подібне до того яке провели так звані «боксери» в XIX столітті в Китаї.

Практикувальники Фалунь Дафа в Тяньцзіні, які отримали величезну користь від практики Фалунь Дафа, хотіли спростувати наклеп і пояснити факти. З 18 по 24 квітня вони ходили до Педагогічного коледжу Тяньцзіня, щоб поговорити з редакторами журналу та спробувати зменшити негативний вплив статті. Проте 23 та 24 квітня Бюро громадської безпеки Тяньцзіня направило понад 300 поліцейських з охорони громадського порядку, які побили практикувальників та заарештували 45 з них.

Коли інші прихильники Фалунь Дафа звернулися до уряду міста Тяньцзіня, щоб добитися їхнього звільнення, їм сказали, що до цього причетне Міністерство громадської безпеки і тому звільнити практикувальників Фалунь Дафа без схвалення Пекіна неможливо. Співробітники поліції Тяньцзіня порадили: «Їдьте до Пекіна. Лише у Пекіні можна вирішити цю проблему».

Увечері 24 квітня ми з практикувальниками Фалунь Дафа з нашого міста вирішили вранці поїхати до Пекіна. Чоловік сумно похитав головою, коли я повідомила його про своє рішення. Ти б подумала ще раз. Комуністична партія не вибачає. Згадай студентів коледжів (на площі Тяньаньмень у 1989 році). Вони виступали лише проти корупції, а не проти партії, але їх жорстоко придушили!» — сказав він.

Я знала про наслідки виступів проти КПК, але вже ухвалила рішення. О 2-й годині ночі я тихенько встала. «Ти все-таки їдеш туди?» — запитав чоловік. Очевидно, він погано спав. «Так, я вважаю це своїм обов'язком», — відповіла я.

Я приєдналася до інших практикувальників Фалунь Дафа, і ми поїхали велосипедами до центру Пекіна. Ми влилися в потік людей, які їхали та йшли в тому ж напрямку, всі вони були послідовниками Фалуньгун.

Ми не знали, де розташоване Державне бюро з приймання скарг та звернень громадян, але знали, що біля входу до парку Бейхай є велика парковка. Дорога була заповнили поліцейські патрульні машини з увімкненими мигалками. Поліцейські об'єднували людей у групи, а потім кожну групу вів один поліціянт.

Ми деякий час йшли за поліціянтом, повертаючи праворуч і ліворуч, поки не прийшли на місце. Поліціянт сказав, щоб ми стояли тут, а сам пішов. Позаду нас була дещо пошкоджена стародавня стіна з синьої цегли, перед нами була широка вулиця, а на протилежному боці цієї вулиці виднілася червона стіна Чжуннаньхая. Практикувальники Фалунь Дафа у кілька рядів стояли вздовж стіни та залишали тротуар вільним для пішоходів.

Усі стояли мовчки. Пройшло багато часу, і послідовники Фалунь Дафа стали мінятися місцями: ті, хто стояв позаду, тягли за одяг інших практикувальників, що стояли попереду, і вони мовчки відступали назад, щоб там медитувати чи вивчати Фа. Практикувальники Фалунь Дафа, які стояли в першому ряду, читали «Чжуань Фалунь» або повторювали Фа.

Я не снідала, але не відчувала ні спраги, ні голоду. У мене не було з собою годинника, тому я не знала, котра година. Зрештою зі сходу надійшло повідомлення: прем'єр-міністр Чжу Жунцзі готовий зустрітися з кількома послідовниками Фалунь Дафа. Усі мовчки чекали на результат.

Неподалік на захід від північної сторони був вузький провулок, де стояли приватні будинки. Всі двері та вікна в них були зачинені, і з них не долинало жодного звуку. Було очевидно, що мешканців цих будинків наперед повідомили. Поруч із цими будинками стояв громадський туалет. Я бачила, як кілька вдосконалювальників Фалунь Дафа прибирали туалети і спускали воду, щоб було чисто. Неподалік, ліворуч від туалету, була проста їдальня. Двері були відчинені, і всередині їли кілька людей. Ми купили прості страви і поїли там, а потім поспішно повернулися до інших практикувальників.

Незабаром із гучномовця почали закликати практикувальників розійтися. Ми проігнорували це і далі мовчки стояли. Один вдосконалювальник Фалунь Дафа сказав мені тихим голосом, що щойно проїхала автоколона, а інший практикувальник, який проходив службу в армії, впізнав у кортежі куленепробивний автомобіль. В одній із машин сиділи люди, які знімали зібрання на відео й фотографували. Пізніше я дізналася, що кортеж супроводжував Цзян Цземіня, який ховався в куленепробивній машині і спостерігав за нами.

Раптом кілька практикувальників вигукнули: «Дивіться, Фалунь!» Ми подивилися на небо. Я побачила багато різнокольорових Фалунь, що з'являються через сонце і опускаються на дерева, стіни, дахи та вулиці. Поліціянти, що стояли навпроти нас, теж підняли очі. Вони, мабуть, нічого не бачили, тому з цікавістю дивилися на нас. Це чудове, незвичайне та захопливе видовище тривало лише кілька хвилин, але назавжди залишилося в моїй пам'яті.

Через деякий час вийшли представники практикувальників Фалунь Дафа, які брали участь у зустрічі із прем'єр-міністром. Я дізналася, що у Тяньцзіні звільнили наших співучнів.

Настав вечір, практикувальники Фалунь Дафа швидко розійшлися. Перед відходом ми уважно оглянули територію, зібрали все сміття, у тому числі недопалки, кинуті поліціянтами, і забрали їх із собою. Ми нагадали один одному: вже пізно, не йдіть одні, треба йти разом.

Тисячі послідовників Фалунь Дафа в одну мить розчинилися в темряві, залишивши по собі чисті вулиці.

Передісторія. Що таке мирне звернення «25 квітня»?

Практику Фалунь Дафа (Фалуньгун) представив громадськості у 1992 році Учитель Лі Хунчжи у місті Чанчуні (Китай). Зараз Фалунь Дафа займаються більш ніж у 100 країнах та регіонах по всьому світу. Мільйони послідовників цієї практики вдосконалювання, яка базується на принципі «Істина, Доброта, Терпіння» і включає п'ять комплексів медитативних вправ, покращили своє здоров'я і характер.

23 і 24 квітня 1999 року співробітники поліції міста Тяньцзіня, розташованого неподалік Пекіна, побили та заарештували десятки практикувальників Фалуньгун, які зібралися біля будівлі редакції журналу, щоб обговорити помилки у нещодавно опублікованій журналом статті з нападками на Фалуньгун. Коли інформація про арешти поширилася і кількість звернень до офіційних осіб Тяньцзіня щодо цього інциденту різко зросла, міська влада заявила, що з цього питання слід звернутися до уряду в Пекіні.

Наступного дня, 25 квітня 1999 року, близько 10 000 вдосконалювальників Фалуньгун зібралися біля Державного бюро зі скарг і звернень громадян у Пекіні, дослухавшись поради міської влади Тяньцзіня. Це зібрання мало абсолютно мирний характер і не було організовано кимось конкретно — учасники акції взяли участь добровільно, просто щоб підтримати своїх співучнів, яких було заарештовано напередні. Чжу Жунцзі, тодішній прем'єр-міністр Китаю, і члени його кабінету зустрілися з кількома представниками Фалуньгун. Представники влади того ж дня ввечері оголосили про звільнення затриманих послідовників Фалуньгун, і всі спокійно розійшлися по домівках.

Цзян Цземінь, колишній глава комуністичної партії Китаю (КПК), сприйняв популярність практики Фалунь Дафа як загрозу атеїстичній ідеології КПК і 20 липня 1999 року видав наказ про переслідування Фалуньгун.

Вебсайт Minghui.org підтвердив загибель кількох тисяч практикувальників Фалуньгун, які втратили життя внаслідок 22-річного переслідування. Припускається, що фактична кількість смертей набагато перевищує ці дані. Ще більше практикувальників Фалунь Дафа зазнали незаконного ув'язнення та тортур за свої переконання.

Існують конкретні докази злочинів КПК, пов'язаних із насильницьким вирізанням органів в ув'язнених послідовників Фалуньгун, яких вбивають із метою отримання органів для трансплантації.