(Minghui.org)

Ім'я: Цзян Хайїн
Ім'я китайською мовою: 江海滢
Стать: жіноча
Вік: 55 років
Місто: Баотоу
Провінція: Внутрішня Монголія
Професія: вчитель
Дата смерті: 10 липня 2021 р.
Дата останнього арешту: 1 вересня 2014 р.
Останнє місце позбавлення волі: місцева тюрма.

Після того, як 44-річна жителька міста Баотоу Внутрішньої Монголії Цзян Хайїн дізналася, що у неї буде дочка, вона була готова зробити все можливе, щоб дати дитині найкраще. Але поїздка до матері через чотири роки після народження дочки назавжди змінила долю її родини.

1 вересня 2014 року Цзян та чотирирічна дочка очікували поїзд на станції Баотоу, коли поліціянти підійшли та заарештували її перед очима дитини.

Дівчинка так злякалася, що відтоді боялася йти на станцію. Вона також тремтіла від страху, коли бачила поліціянта. Раніше компанійська дитина замкнулася в собі і рідко говорила. Батько докладав невтомних зусиль, намагаючись врятувати матір, але безрезультатно.

Цзян перебувала у в'язниці два роки. Поліціянти намагалися домогтися для неї тюремного терміну за відмову зректися віри у принципи Фалуньгун, духовної практики самовдосконалення, яку комуністична влада Китаю переслідувала з 1999 року.

Навіть після того, як поліціянти зрештою звільнили Цзян у 2016 році, оскільки не зібрали достатньо доказів для звинувачення, вони й далі постійно переслідували її.

У 2019 році, лише через три роки після того, як Цзян повернулася до своєї родини, коли її дочці було дев'ять років, її чоловік раптово занедужав, і впав у кому. Він вижив, але залишався паралізованим і не міг піклуватися про себе.

Щоб підтримати свою сім'ю, Цзян знову зайнялася викладанням і стала працювати як репетиторка, щоб заробляти на життя.

Але постійне переслідування вплинуло на її здоров'я. У неї утворилася пухлина в грудях. Водночас, її змусили найняти няню для догляду за дочкою, і вона переїхала до батьків, яким було близько 80 років. Її літня мати повинна була піклуватися про неї, а також про батька, який страждав на церебральний тромбоз.

Цзян померла 10 липня 2021 року. Їй було лише 55 років.

Чоловіка Цзян зараз доглядає її брат, а мати стежить за її 13-річною дочкою.

Два роки незаконного ув'язнення

Цзян заарештовали 1 вересня 2014 року на залізничному вокзалі Баотоу. Це зробив Чень Хуейчжун, начальник відділу внутрішньої безпеки району Ціншань і начальник «Офісу 610» району Ціншань.

Цей нелегальний орган було створено 10 червня 1999 року, за місяць до того, як комуністична партія Китаю офіційно розпочала переслідування Фалуньгун. Єдина функція Office 610 — це знищення Фалуньгун у Китаї.

На початку жовтня 2014 року районна прокуратура Ціншаня схвалила арешт Цзян. Попри те, що прокурор кілька разів повертав справу до поліції через недостатню кількість доказів, Чень все-таки відмовився звільнити її й надалі вигадував докази обвинувачення проти неї.

Чоловік Цзян звертався до різних державних установ, аби домогтися звільнення дружини, і водночас йому доводилося підтримувати свою постійну роботу. У нього часто не було іншого вибору, як залишити свою чотирирічну дочку саму вдома.

Коли дівчинка ходила в дитячий садок, їй іноді доводилося залишатися з учителем, коли її батько їздив у відрядження за місто.

Щоб піклуватися про дівчину, мати Цзян та батько-інвалід, подолавши майже 900 кілометрів, приїхали в Баотоу із округу Хексігтен (Heksigten) у Внутрішній Монголії. Засмучена важкими випробуваннями, які впали на сім'ю, бабуся послизнулася і впала, коли мила підлогу. Вона довго не могла ходити.

Цей інцидент ще більше погіршив стан чоловіка її дочки, який повинен був піклуватися про дочку й батьків дружини. Водночас він мав працювати, а також докладати зусиль для порятунку своєї дружини. Він посивів всього за кілька днів.

Тим часом Чень обдурив Цзян і примусив її визнати звинувачення, сфабриковані проти неї. Він пообіцяв звільнити її після завершення всіх юридичних процедур.

Суд Ціншаня чотири рази розглядав справу Цзян. Останнє засідання 21 липня 2016 року тривало лише десять хвилин, протягом якого суддя Сунь Цзіньмін вимагав від Цзян визнати свою провину, але вона відмовилася.

1 грудня 2016 року, після двох років і трьох місяців ув'язнення, Цзян звільнили, оскільки суддя не зміг зібрати достатньо доказів, щоб звинуватити її.

Скрутне положення мого чоловіка

Поки Цзян перебувала під вартою, її чоловік витратив усі свої заощадження, він взяв ще більшу позику задля підкупу поліціянтів, сподіваючись звільнити дружину. Він часто втрачав надію і відчував себе безпорадним. Психічне та фізичне виснаження, а також безперервні переслідування сім'ї навіть після того, як Цзян повернулася додому, серйозно підірвали його здоров'я. Увечері 23 червня 2019 року він раптом захворів, і його доставили до лікарні.

Після декількох днів лікування, попри те, що він все ще перебував у комі, вони хотіли виписати його з лікарні, оскільки його родичі не могли заплатити за лікування. Цзян звернулася за допомогою через благодійну компанію, і врешті-решт керівництво лікарні дозволило чоловікові залишитися. Лікар сказав, що його стан був дуже серйозним. Навіть якщо вони зможуть врятувати його життя, він залишиться паралізованим до кінця свого життя.

Чоловік ще не відновив свідомість, а кілька позичальників вже почали розшукувати Цзян. Тільки тоді вона зрозуміла, скільки її чоловік зробив, щоб врятувати її. Але він ніколи не говорив їй, скільки заплатив поліції.

Кілька місяців, поки її чоловік перебував у лікарні, Цзян щодня доглядала за ним. Вранці вона готувала йому їжу, додавши трохи м’яса, яке вона могла дозволити собі придбати. Вона сама їла найдешевші овочі, переважно картоплю.

Після виписки чоловіка вона найняла медсестру, яка допомогла доглядати за ним. Вона встановила поперечину вдома, щоб він міг тренуватися ходити. У той же час вона почала надавати послуги репетитора, щоб підтримати совю родину.

Постійне переслідування

Незабаром після того, як чоловік Цзян повернувся додому, місцева поліція і житловий комітет, іноді десять і більше людей, знову почали приходити до неї, вимагаючи, щоб вона відмовилася від Фалуньгун. Переслідування тривало до серпня 2020 року.

Коли вона відмовилася пускати поліцію, вони почали стукати у двері і кричати на неї. Зламавши двері, вони увірвалися в будинок і пробули там кілька годин, не звертаючи уваги на те, який біль завдають паралізованій людині.

Переслідування було настільки сильним, що у Цзян почалися галюцинації, і їй здавалося, що поліція весь час стукає у двері. Тим часом вона все ще допомагала чоловікові одужати і продовжувала це робити, навіть коли у неї була пухлина в грудях, що викликало біль у лівій частині тіла.

Оскільки її здоров'я й далі погіршувалося, вона більше не мала сил допомагати доглядати за чоловіком. Щоб уникнути подальших переслідувань, вона залишила чоловіка і дочку з медсестрою і сама поїхала за тисячі кілометрів до родички, сподіваючись оздоровитись у невимушеній атмосфері. На той час, коли Цзян дісталася до багатоповерхової будівлі родички, вона була настільки виснажена, що майже не мала сил піднятися наверх.

Лише за кілька днів після того, як вона пішла з дому, влада знову прийшла переслідувати її.

Щоб захистити свою родичку від переслідування, Цзян пізніше поїхала до матері, щоб піклуватися про неї.

Дізнавшись про це, влада почала постійно дзвонити її матері.

Коли мати розповіла поліціянтам, як погано почувається Цзян, вони попросили надати медичний діагноз та фотографії. Навіть після того, як родичі надіслали необхідну інформацію, п’ятеро співробітників Політико-правової комісії все-таки прийшли до неї для перевірки. На той час Цзян вже була прикута до ліжка і не могла рухатися. Її груди були жорсткими і дуже набряклими. Після того, як працівники Політико-правової комісії повернулися до Баотоу, вони вигнали медсестру, яку найняла Цзян, і перевезли її чоловіка до громадського притулку для бездомних. Незабаром Цзян померла, залишивши дочку-підлітка, паралізованого чоловіка і батьків похилого віку.