(Minghui.org) У липні 2003 року я зустріла ув’язнену в районному центрі утримання Фентай у Пекіні. Їй було приблизно 20 років. Вона була досить симпатичною, але мала довгий шрам на лівій руці, який виглядав дуже страшно. Я запитала, звідки цей шрам, і вона відповіла, що це опік, який стався, коли їй був 1 рік. Вона також сказала, що раніше шрам був меншим.

Раптом вона щось згадала і сказала: «Так! Я бачила ваших людей, які брали участь у самоспаленні».

Я була дуже здивована: «Де ви їх бачили?»

«Коли мені робили операцію через цей шрам у лікарні Цзішуйтань у Пекіні. Мені потрібно було пройти через спеціальне відділення перед операцією».

Я запитала: «Чому воно називалося спеціальним?»

Вона відповіла: «Це відділення було закрите для сторонніх. Коли я проходила повз палати, я побачила жертв самоспалення. Але вони зовсім не були схожі на тих, кого показували по телебаченню. Вони виглядали цілком нормально й розмовляли між собою. Біля дверей стояли охоронці».

Я запитала: «Чому там були охоронці?»

Вона відповіла: «Охоронці мали не допускати журналістів до інтерв’ю з ними».

Я запитала: «Ви вірите, що це були практикувальники Фалунь Дафа

Вона відповіла: «Їх називали практикувальниками Фалунь Дафа, але дуже дивно те, що по телевізору вони виглядали жахливо, а насправді не були так сильно обпечені».

Мені було сумно слухати її розповідь. Ті, кого використали в інсценуванні самоспалення, ймовірно навіть не уявляли, що після цього могли загинути. Я замовкла на деякий час, а потім знову запитала її: «Чи думали ви про те, що якби вони справді були практикувальниками Фалунь Дафа, це могло б стати „доказом“для дій Цзяна? Для нього це було б вигідно: журналісти з усього світу дізналися б про самоспалення. Йому не довелося б самому поширювати пропаганду за кордоном. Чому ж тоді журналістів не допускали? Тому що ті, хто здійснив самоспалення, не були практикувальниками Фалунь Дафа. Інтерв’ю показало б справжню правду».

Вона раптово усвідомила: «Так, я ніколи про це не думала! Це правда!»

Я сказала їй: «Навіть ви, яка їх бачила, не замислилися про це. Що вже казати про людей, які бачили лише телевізійну постановку — їх легко було ввести в оману».