​Лекція Закону на конференції Фа в Канаді

Лі Хунчжи
23 травня 1999 року, Торонто

Вітаю всіх! Часу дуже мало, дехто щойно прийшов після обіду, а інші ще не прийшли. Я чув, що після 16 години деякі учні мають піти, тому ми почнемо раніше.

Схоже, що в нас уже встановився такий порядок: щоразу наприкінці конференції ви просите, щоб я відповів на ваші запитання. Сьогодні я вам дещо нагадаю: такі конференції постійно проводяться в різних регіонах, і я не можу відвідувати кожну. Про це хочу сказати вам заздалегідь. Іноді ви просите, щоб я приїхав, але, можливо, я не зможу приїхати, адже Закон уже повністю вам передано, а ті питання, на які я вам відповідаю під час конференції, насправді ви самі можете вирішити, якщо тільки будете вдосконалюватися. Однак здебільшого запитання ставлять нові учні або ті, хто в проходженні перешкод затримався на якомусь рівні. Мені здається, що якщо тільки вдосконалюватися старанно, то будь-які проблеми можна розв’язати; якщо в певний період ти чогось не розумієш, то в майбутньому зможеш це зрозуміти. Ви всі разом скликали сьогоднішню конференцію, усе це учні самі організували, бо вдосконалення — це ваша власна справа. Усіма цими формами я ніколи не керував. Крім того, є дуже багато учнів, які не можуть мене побачити, але я також повинен нести перед ними відповідальність, тому я кажу вам, що ви повинні сприймати Закон як Учителя, більше читати Книгу, більше вивчати Закон, і тоді будь-які питання ви зможете вирішити. (Оплески) Але оскільки я вже прийшов, то відповім на деякі ваші запитання.

Але спочатку я хочу дещо сказати вам. Серед присутніх є нові учні, які вперше прийшли на конференцію Закону. Можливо, ви маєте безліч запитань, які хочете поставити. Насправді всі ваші запитання роз’яснюються в Книзі. Учням нелегко було організувати цю конференцію, і я не так часто зустрічаюся з учнями, до того ж часу ми маємо небагато. Запитання, які ви хочете поставити, неодмінно є досить поверховими, і водночас ви ще не повністю зрозуміли, що таке Дафа, тому, читаючи Книгу, ви самі зможете знайти відповіді на те, що вас цікавить. Оскільки час дуже дорогоцінний, я зараз можу лише вирішити питання, з якими ви зіткнулися під час удосконалення. Крім того, також є люди, які турбуються про суспільство звичайних людей і, можливо, будуть ставити запитання, що стосуються суспільства або якихось інших речей; я думаю, не треба про це питати. Я не дбаю про жодні справи суспільства звичайних людей. Ви самі це ясно побачили. Я зараз лише несу відповідальність перед тими, хто вдосконалюється. Про справи, які не стосуються вдосконалення, я не піклуюся, тож не буду висвітлювати такі теми. Добре, зараз я почну відповідати на ваші запитання.

Учень: Один учень, зіткнувшись із диявольською перешкодою, довго не може її пройти. Як буде краще: щоб інші товариші-практикувальники підказали йому, чи потрібно дати йому можливість самому все усвідомити шляхом вивчення Фа?

Учитель: Ви побачили причину, через яку він не може просуватися вперед, тож чому б не вказати йому на неї? З добротою вкажіть йому, у цьому немає проблеми. Боїтеся, що це його розлютить? Хіба реакцію співрозмовника не можна використовувати для вдосконалення? Нехай навіть він і не зрозумів сказані тобою слова, це не має значення. Хіба ми не повинні відкинути ці почуття пересічних людей? Якщо побачив проблему, то обов'язково треба сказати. Дехто затримався на одному рівні й не може піднятися, і чим довше не підвищується, тим менше читає Книгу, тим менше розуміє, як сумлінно просуватися вперед, і тоді ця перешкода, ці труднощі зростуть, і таким чином вони можуть його похитнути. Як наслідок, він зрештою більше не зможе вдосконалюватись. Від початку до кінця існують такі проблеми. Удосконалення — це дуже серйозна справа, її абсолютно не можна робити абияк. Якщо ти не досягнеш стандартів певного рівня, якого ти хочеш досягти, то абсолютно не зможеш увійти до цього рівня. Хтось серед звичайних людей хоче досягти Повної Досконалості, хоче стати таким священним, як Великий Пробуджений, і якщо в цьому питанні він не матиме ясного розуміння й навіть не звертатиме на нього уваги, то хіба це годиться?

Учень: У «Хун Їнь» багато чудових ілюстрацій. У Книзі говориться, що ореол, який оточує тіло Будди, відображає його Місце Будди, тоді що означає ореол навколо голови Будди? Причому навколо голови й тіла не лише один ореол.

Учитель: Усі ви бачили образи Будд у храмах або ж на стародавніх настінних малюнках. Багато з цих образів створили звичайні люди. Проте деякі малюнки дуже реалістичні, вони справді загалом відбивають образ Будд і Просвітлених. Чому так може бути? Усім відомо, що абсолютна більшість людей у суспільстві, зазнавши впливу сучасного способу мислення, не вірить у те, що наука ще не дослідила. Таким чином людина сама себе блокує, і, як наслідок, чим далі, тим менше людина бачить дійсність, яку наука ще не пізнала. Проте не обов'язково, що ці надзвичайні явища ніяк не проявляються. Просто часто, коли вони виникають, люди сприймають їх як незбагненні, або природні, або малозрозумілі явища; вони їх ігнорують і залишають без уваги. Люди не наважуються торкатися цих явищ і навіть не сміють їх досліджувати. Якщо ж хтось береться їх вивчати, то люди, які вважають себе представниками так званої традиційної науки, відразу починають цьому протидіяти, і через це люди ще менше наважуються визнавати такі явища.

Усі знають, що існує християнство та буддизм, у період розквіту цих релігій практично всі люди в регіонах, де поширювалися ці релігії, вірили в них. Коли всі люди вірять в існування Просвітлених, це може розбити уявлення атеїзму, і люди легко можуть побачити справжній прояв Усесвіту або вигляд Богів. Це принцип Усесвіту: спочатку треба повірити, потім можна побачити. Що більше не віриш, то більше не дають тобі побачити. Насправді все це спричинено тим, що серце людини неправедне. Є деякі стародавні храми чи собори, особливо в Парижі, де я бачив зображення Небесних Царств і образів Пробуджених; вони справді такі, як їх зображено, справді дуже схожі. Особливо це стосується образів Будд у стародавніх храмах Китаю. Як люди могли їх зобразити? Звідки людина могла знати, що Будда має такий образ? Це пояснюється тим, що в період, коли всі вірили в Просвітлених, дуже багато людей могли їх бачити, серед них були представники різних професій, зокрема й люди мистецтва.

Серед присутніх учнів Дафа є художники, скульптори та інші спеціалісти. Тільки-но люди мистецтва побачать щось, вони можуть взяти пензель і намалювати це. Тому в ті часи, коли релігії переживали розквіт, вони мали багато щирих послідовників, і серед них були й люди мистецтва. Так вони й намалювали ці картини. Усі ви знаєте про східний образ Будди; звідки людина дізналася, що Будда має такий образ, що Будда одягнений у жовте вбрання, до того ж має синє волосся? Просто були люди, які могли це побачити. Якщо ти не досяг відповідного рівня, то для тебе не проявиться справжня картина. Ті образи, які бачили люди, найчастіше є проявом того, що вони могли побачити на своєму рівні. Тобто ті Небесні світи й ті Просвітлені, яких побачила одна людина, може відрізнятися від того, що побачила інша людина. Інакше кажучи, усі люди перебувають на різних рівнях. Серед присутніх немає таких, чиє мислення перебувало б на одному рівні. Справжня картина Всесвіту дуже складна, різниця в розмірі частинок визначає різні простори, якщо різниця навіть дуже маленька, це вже буде інший рівень частинок. Поділ на рівні, на сфери дуже складний, і якщо прорвав хоч трохи, то вже опинишся на іншому рівні. Тому якщо не перебуваєш на ступені Будди, але бачиш Будду, то він показує тобі лише ту картину, яку ти можеш побачити на своєму рівні.

Що означає ореол позаду тіла Будди? Насправді навколо тіла Будди є велике поле. Коли я розповідав про встановлення Сюаньгуань на місце, то вже описував процес його формування. Спочатку він має форму Сюаньгуань. Потім, після того як Сюаньгуань повернеться на місце, він буде поступово розширюватися одночасно зі зростанням алмазно-нетлінного тіла. Наприкінці він стане тілом Будди, тобто коли вдосконалене вами божественне тіло виростає до такого ж розміру, як і сама людина, цей Сюаньгуань уже виходить за межі тіла людини. Водночас він покриває трохи більшу площу, ніж тіло людини. Я називаю його світом Будди, його власним світом. Цей світ дуже багатий, у ньому є все; це квітучий світ — що ти хочеш, усе там буде. Тоді ви подумайте: якщо там є все, що хочеш, то картина, яку людина виявить, буде неймовірно величною, дивовижною та прекрасною. Цей світ наповнений від мікросвіту до макросвіту. Тому, коли люди можуть побачити такий світ, перед ними з’являється різнокольорове сяйво, блиск коштовного каміння та інші дуже красиві картини. Деякі з вас бачили, що позаду статуї Будди часто зображена якась річ, схожа на човен (це зображується на статуях, де Будду зображено стоячи). Насправді це ви побачили прояв Місця Будди (Фовей). Однак якщо не досяг рівня Татхагати, то неможливо повною мірою побачити справжній образ Будди, можна побачити лише образ, який проявляється на твоєму рівні.

Справжню форму існування цього поля люди не зможуть намалювати, люди не мають таких фарб. Оскільки в нашому світі всі кольори складаються з молекулярних частинок, усе, що ми бачимо, зокрема й колір фарб, складається з молекул. Однак у вищому просторі кольори фарб складаються з більш мікроскопічних частинок. Оскільки тут немає таких кольорів, то й неможливо намалювати таку картину. Коли люди побачили її, їм здається: «Оце так! Як чудово! Яка дивовижна картина!» Часто виникає саме таке відчуття. Що означає ореол на голові Будди? Насправді це мудрість Будди, це символ його божественної мудрості, це променистий прояв його мислення та мудрості. Те, що я говорю про мислення, і те, що люди говорять про мозок, — це різні речі. Під мисленням людини я маю на увазі мислення її істинного тіла, тільки воно є справжнім джерелом, яке формує твої думки та мотиви твоїх дій. А мозок людини є лише «шкіряним мішком» усього твого життя, що перебуває на цьому людському рівні та є вкрай поверховою річчю; він зовсім не становить справжнього мислення. Але коли людина хоче щось висловити, то мислення проходить через мозок. Звичайно, є ще багато інших проявів Будд, їх дуже багато.

Учень: Коли бачу пристрасті співучнів, часто думаю так: «Через якийсь час вони самі все зрозуміють і виправлять. Якщо ж минає дуже багато часу, чи може це принести негативні наслідки для всіх?»

Учитель: Іншим це не може принести жодних негативних наслідків у вдосконаленні, це лише їхній особистий стан. Однак я наведу такий приклад: Учитель побачив, що він у якомусь питанні має пристрасть, і навмисне дав тобі це побачити, щоб ти вказав йому на це. Тому тобі й дали це побачити. Скажеш ти йому чи ні? Оскільки всі ви вдосконалюєтеся в «Чжень, Шань, Жень», то скрізь маєте бути гарними людьми. Тоді, побачивши, що інший учень має недолік і не може підвищитися, чому не можна з добротою сказати йому про це? Звісно, у вдосконаленні на різних рівнях проявляються різні стани, тому учні, удосконалюючись на різних рівнях, можуть мати різні прояви. Як конкретно вчиняти, ти можеш сам подумати.

Учень: Я бачив дуже багато снів, але іноді не можу зрозуміти, чи це натяк Учителя, чи я побачив минуле, майбутнє чи картини інших просторів?

Учитель: Тему про сни я вже висвітлював. Раніше ніхто не міг чітко пояснити, що таке сон, тому я спеціально розкрив вам це питання. Людина має різних духів, у твоєму житті, твоєму тілі одночасно існують образи різних живих істот, і це дуже складно, тому ніхто не міг про це розповісти. Однак можуть проявитися такі картини, які не є сном. Коли поверхнева свідомість плоті засинає і відпочиває або ж перебуває в стані медитації, то справді можна зіткнутися з картинами інших просторів або іншими живими істотами, до того ж цей стан дуже реальний, це не сон, ти справді увійшов з ними в контакт. Щодо розумової карми у свідомості, чи різних уявлень та інших подібних речей, які проявляються під час сну, усе це не є діяльністю твоєї головної свідомості (Чжу-їши), і про це не треба дбати.

Учень: Як неосвіченим людям на глибокому рівні зрозуміти Дафа? Чи можуть вони досягти Повної Досконалості?

Учитель: Неосвічені люди, звісно, можуть зрозуміти Закон, і в Китаї таких прикладів дуже багато. У Китаї є багато людей похилого віку, дитинство яких пройшло за тяжких сімейних обставин, і вони не ходили до школи; є багато таких неосвічених людей. Але я виявив, що серед них ніхто не відстав у вдосконаленні, до того ж вони вдосконалюються дуже добре. Особливість у тому, що їхнє чисте серце в удосконаленні може зробити так, що під час читання книг Дафа відбудуться дива. Будди, Даоси й Боги, що перебувають у внутрішньому змісті Дафа, бачать їхню тверду віру в Закон і вважають їх незвичайними. Як наслідок, відбувається дуже багато чудес.

Наприклад, хтось не знає ієрогліфів і думає: «Інші люди старанно просуваються вперед, читають Книгу, навіть завчили її напам'ять, а я навіть ієрогліфів не знаю, як мені вивчати Дафа?» Він хвилюється, його думки дуже чисті й він дуже щирий. Багато людей, які перебувають у такому стані, серйозно ставляться до вивчення Закону, і тоді поступово виявляють, що вони вже знають ієрогліфи. Таких прикладів також украй багато. Ще був такий учень, який переживав через те, що не знав ієрогліфи. Він думав і так і сяк. Що ж робити? Потім він, схилившись над Книгою, заснув. Однак у напівсонному стані він виявив, що всі ієрогліфи в Книзі стали золотими та почали влітати в його голову. Прокинувшись, він уже міг повністю читати всю Книгу. Однак раніше він ніколи не читав книг, навіть ім'я своє не міг написати, а в «Чжуань Фалунь» усі ієрогліфи вже знає. Таких проявів дуже багато, проте за цим не треба гнатися. Я не кажу, що коли є такий випадок, то й ти теж можеш повернутися додому та повторити те саме. Тоді ти робитимеш це з метою, з пристрастю. Він не думав про те, щоби щось отримати, він дійсно хвилювався через те, що не може отримати Закон, це серце зовсім інше. Тому я кажу, що коли ти по-справжньому вдосконалюєшся за Дафа, коли твоє серце праведне, тверде, то це справді надзвичайно, і коли Пробуджений побачить це, він вважатиме тебе надзвичайним, і тоді можуть проявитися чудеса.

Звичайно, такий самий результат може бути й з англійським варіантом «Чжуань Фалунь». Зараз це вже стосується не лише англійської — з людьми, які розмовляють іншими мовами, теж може виникнути така ситуація. Просто серед представників інших народів ще не так багато людей розуміють цей Закон, тому там іще не склалося таке середовище, як у Китаї. Коли люди здобудуть порівняно глибоке розуміння Дафа, то сформується середовище самовдосконалення, і тоді це середовище стимулюватиме приходити й нових людей.

Учень: Чи правильно, що тільки коли залишиш віру в релігію, можна вивчати Фалунь Дафа?

Учитель: Питання про релігію я вже багато разів висвітлював. Я не проти того, що ти вивчаєш якусь релігію, проте ми не релігія, тому тобі не треба ставити нас в один ряд із релігією. Однак я ще раз висловлю тобі один принцип: самовдосконалення — це дуже серйозна справа. Релігія — це самовдосконалення, чисте самовдосконалення. Ти хочеш практикувати і один, і другий метод, то як ти все-таки хочеш удосконалюватися? Адже якщо ти не можеш удосконалюватись за однією школою, то не зможеш досягти в цій школі Повної Досконалості. Тому я можу лише сказати вам: за якою школою ви хочете вдосконалюватися — це ваш власний вибір. Однак я ще раз скажу вам, що в удосконаленні обов'язково треба слідувати одній школі, і тільки в такому разі людина зможе досягти Повної Досконалості, інакше їй абсолютно не досягти цієї мети. Ось як я можу відповісти на це питання.

Що стосується релігії, принагідно скажу ще кілька слів. Серед присутніх, можливо, є журналісти, їх усіх цікавить це питання. Я кажу, що ми не релігія. Сьогодні ми зібралися тут, і це повністю за власним бажанням організували самі учні. Оскільки канадські практикувальники разом регулярно виконують вправи, вони захотіли провести зустріч з обміну досвідом щодо пізнання Закону; учні з інших районів теж так роблять, усі допомагають відповідно до своїх можливостей: хтось орендував зал, хтось відповідає за обладнання, інші роблять інші справи, і в такий спосіб вони все це й організували. Дафа не має жодних релігійних форм.

У релігії є храми або ж, якщо немає храмів, принаймні є якесь середовище, певне місце або адміністративний центр, а ми нічого такого не маємо. Наші учні всі є членами суспільства, кожний має свою роботу, кожний виконує ті справи, які має виконувати, лише у вільний від роботи час вони вчаться Закону, удосконалюються, роблять вправи, усі вчиняють саме так. Тому тут нема мови про релігію; ми не маємо жодних форм поклоніння, не маємо заповідей, як у буддійській релігії. В інших релігіях також є свої обов’язкові для виконання настанови. Ми не маємо нічого подібного, якщо ти хочеш учитися, то приходь; не хочеш — можеш піти, ніхто не контролює тебе, не слідкує, що ти робиш. Відповідальність за вдосконалювальника не проявляється в людському просторі. Для чого потрібно прив'язуватись до цих форм звичайних людей? Дафа не має жодних форм, то як ти можеш сказати, що це релігія? Ми не маємо жодних списків, де зазначено, як кого звати, хто де живе, ми не маємо таких речей. Є лише учні, які добровільно хочуть служити для інших. Наприклад, є один учень, який каже: «Місцеві люди хочуть практикувати, і я зібрав їх разом, бо хочу зробити для них невелику добру справу». Усе це робиться за власним бажанням. Дехто не розуміє і каже, що ми релігія. На їхню думку, крім тих релігій, які люди знали раніше, усі інші є «лихими релігіями», тому вони ще можуть назвати тебе послідовником «лихої релігії». Що називається «лихою релігією»? Ми не маємо форми «релігії», і тим паче не є «лихою релігією». Усі ви знаєте, які існують лихі релігії, вони мають кілька ознак: заробляють гроші, дурять людей, підштовхують робити якісь погані справи. Вони справді неправедні, тому й називаються лихими. Ми тут наставляємо людей удосконалювати свою душу, прагнути до добра; перш ніж щось зробити, спершу вам треба подумати про інших; учням будь-якої професії потрібно добре виконувати свою роботу; слід робити так, щоб люди могли сказати, що ти хороша людина. Коли я вчу вас так поводитися, хіба це є чимось лихим? Окрім цього, я не вчу вас нічого іншого. Я лише наставляю вас чинити краще, стати хорошими й навіть ще кращими людьми, хочу, щоб ви були ще більш чудовими, ніж добрі звичайні люди, і зрештою стали надзвичайними людьми й досягли Повної Досконалості.

Учень: Я католик, і коли молюся, завжди відчуваю, що отримую відповіді на свої молитви. Чи можу я вдосконалюватися Фалунь Дафа й молитися далі?

Учитель: Я скажу так: у вдосконаленні потрібно триматися одного напрямку, що ти хочеш практикувати, я в це не втручаюся. Що ти хочеш практикувати, те й практикуй. Однак я хочу порадити тобі: якщо ти вирішив удосконалюватись, то неодмінно потрібно вибрати одну форму вдосконалення й дотримуватися неї, не треба практикувати і те, й те. Я кажу це, несучи відповідальність перед тобою. Якщо тобі здається, що католицька церква може підняти тебе до Небесного Царства, то вдосконалюйся там, я не проти. Якщо тобі здається, що в нашому Фалунь Дафа ти можеш досягти Повної Досконалості, то вдосконалюйся тут, я саме так дивлюся на це питання. Немає жодних форм, які можуть змусити людину обов'язково чинити так чи інакше. Якщо ж пов’язати тебе поверховими формами й змусити тебе щось робити, але у своїх думках ти не маєш щирості, твоя душа не лежить до цього, тоді для чого це потрібно? Тому я не звертаю уваги на форми, ти сам маєш захотіти практикувати, тільки тоді це матиме сенс.

Принагідно скажу ще кілька слів. Минулого разу один кореспондент запитав у мене: «Ти вважаєш, що робиш найбільш праведну справу в усьому світі?» Я відповів: «Так, я вважаю, що роблю найправеднішу справу!» (Оплески) Я навіть копійки не беру з вас, тільки віддаю — звісно, я роблю найправеднішу справу! Я бажаю вам добра, бажаю, щоб ви справді досягли Повної Досконалості — певна річ, я роблю найправеднішу справу! Я також хочу сказати вам, що я не проти жодної релігії, особливо ортодоксальних релігій, як християнство чи юдаїзм; я ніколи не виступав проти них, включно з буддизмом. Однак чи можеш ти досягти Повної Досконалості в тій релігії? Чи може хтось у тій релігії допомогти тобі досягти Повної Досконалості? Це велика проблема. Я думаю, що все ж таки непогано було б, якби заради свого вічного життя, ти подумав про це питання. Я можу рішуче сказати, що якщо ти справді будеш удосконалюватися за Фалунь Дафа, то я можу зробити так, щоб ти досягнув Повної Досконалості. Якщо ж ти послідовник іншого вчення або релігії, спитай у священника або настоятеля: «Чи можеш ти допомогти мені досягти Повної Досконалості?» Якщо він може допомогти тобі досягти Повної Досконалості, то вдосконалюйся там. Це все, що я скажу щодо цього питання.

Учень: Який зв’язок між почуттями та долею? Можна вийти з почуттів, проте чи можна вийти з долі?

Учитель: Почуття і доля — це дві різні речі, абсолютно різні поняття. Про почуття я вже розповідав дуже ясно. Заради чого живуть люди? Саме заради почуттів. Хоч які ти маєш пристрасті, людям характерне почуття радості, ненависті, вони відчувають горе, щастя, щось полюбляють робити, а щось ні, якась робота їм подобається, а якась ні, тобі подобається певна людина, а певна ні, когось ти любиш, когось не любиш, чогось хочеш, чогось не хочеш — усі твої бажання виходять із цих почуттів, тож людина живе саме заради них. Якщо ти хочеш удосконалюватись, тобі необхідно вийти із почуттів. Якщо ти не вийшов із почуттів, то перебуваєш у них. А ці почуття серед простих людей проявляються в усіх аспектах життя. Те, до чого ти прив’язаний, те, що тобі здається хорошим, — усе це пристрасті, які ти не можеш відкинути.

Щодо «долі» наведу приклад. Сьогодні сюди прийшла певна кількість людей. Я не переймаюся тим, навіщо ви прийшли сюди. Хтось прийшов взяти інтерв'ю, хтось прийшов вивчати Дафа, хтось хоче почути якусь інформацію або ж хоче дізнатися більш глибокі речі. Щойно ти увійшов сюди, я розглядаю тебе як людину; ви просто маєте різну роботу та й годі, навіть якщо ти таємний агент, ти однаково маєш людське серце, тому я розглядаю тебе як звичайну людину й не звертаю уваги на твою роботу. Будь-яка робота в людському суспільстві — це лише робота звичайних людей, ось і все. Якщо ти зміг прийти сюди, якщо маєш можливість слухати мою лекцію Закону, якщо ти навіть отримав змогу почути Закон Будди, хіба це не доля? Сподіваюся, що ви будете її цінувати. Звичайно, якщо детальніше говорити про долю, то треба сказати, що є багато її видів. Адже така доля, про яку зараз ішла мова, — це один із видів причинно-наслідкового зв’язку. Наведу приклад: у минулому житті якась людина залишилася винною іншій людині, зробила якусь погану справу, тоді в наступному житті вони повинні будуть зустрітися, і перша муситиме повернути те, що винна другій, — це доля образи. А якщо в минулому житті ти зробив іншому щось добре, він міг присягнутися: «У наступному житті стану коровою, стану конем, щоб тобі віддячити». Добре, у наступному житті він може стати коровою або конем, може також стати твоєю дружиною або чоловіком, або кимось, хто тобі допомагатиме, — це інший вид долі, який називається доброю долею. Що ж до тієї долі, яка пов'язана з Дафа, цілком можливо, що це ще більш благородна доля, можливо, що ми були колись родичами чи друзями серед звичайних людей, усе це могло бути причиною, з якої «зав’язалася» доля, так щоб у майбутньому ця доля здійснилася, саме так може бути. Але я сподіваюся, що ти не будеш переслідувати Дафа, інакше може зав'язатися найзліший вид долі, і тоді за віки вічні не зможеш повністю відшкодувати втрати, вічно повертатимеш борг.

Учень: Я досить добре проходжу великі перепони, проте боюся деяких маленьких тварин, від маленьких котів та собак до метеликів та комарів.

Учитель: Це просто боязкість. Боязкість теж насправді є свого роду пристрастю, яка сформувалася через певні уявлення. Наприклад, коли ти був маленьким, то не любив комах, вони тобі не подобалися аж до того, що, коли ти їх бачив, то відчував огиду. Тоді поступово, після того, як сформувалося це уявлення, ти навіть торкатися їх не хочеш, не хочеш стикатися з ними, не хочеш, щоб вони наближалися до тебе. Відтак, можливо, страх почне зростати. Це відіграють свою роль уявлення, які сформувалися в процесі життя людини. Насправді це проявляється певна пристрасть. Цей вид пристрасті не схожий на інші пристрасті, коли ти з ясною свідомістю хочеш щось робити. Це саме прояв уявлень, які сформувалися в процесі життя.

Учень: Уві сні я постійно рятую людей. Я зрозумів, що поширення Закону допомагає ще більшій кількості людей отримати Закон.

Учитель: Це саме та доля, про яку я щойно говорив. Можливо, це має стосунок до долі, яка зав’язалася на різних рівнях у процесі твого існування. Однак це не має прямого стосунку до твого підвищення в удосконаленні. Тобі треба міцно триматися Дафа й удосконалюватись незалежно від того, з чим ти зіткнувся, що побачив, що тобі наснилося. Ти маєш твердо слідувати Дафа. Усе це лише стани, які виникають у твоєму вдосконаленні. Є така людина, у якої проявилася чудотворна сила, але вона не хоче її чіпати, не хоче з нею стикатися й не хоче її використовувати; їй здається, що вона не має до цього пристрасті.

Учень: Будди, Даоси та Просвітлених різних рівнів також роблять справи відповідно до певних небесних знамень?

Учитель: Бажання дуже високого, дуже великого Просвітленого і є небесним знаменням. Учинки різних груп Богів є конкретним проявом небесних знамень, усі Просвітлені також охороняють волю Неба. Усі справи, що відбуваються в суспільстві звичайних людей, не випадкові. Незалежно від того, які пристрасті люди мають і що вони хочуть робити, усі вони хочуть отримати найкраще, але на практиці так не виходить... Скажу, що кожна нація, країна, навіть президенти, можливо, хочуть отримати все найкраще, проте зазвичай усе відбувається не за їхнім бажанням. Як людина, незалежно від того, що ти думаєш, чого хочеш або чого боїшся, те, що ти повинен мати, обов'язково матимеш, а те, чого не повинен, того й не матимеш. Я бачу, що все це дуже добре впорядковано, і людина, лише дотримуючись цих запланованих речей, виконує свій обов'язок. Однак тут виникає одне питання: коли все вже заплановано, тоді треба просто так і робити? Людина і є людиною, адже вона перебуває в омані, тому й не вірить. Через це вона, відповідно, бореться, чинить опір, робить те, що хоче, у результаті чого може створити карму.

Хто може сказати, що буде чиновником усе життя, навіть у пеклі все ще зможе бути чиновником? Тому дуже багато людей, використовуючи надану їм владу, в останні роки свого життя роблять дуже багато хороших справ. Оскільки мета життя не в тому, щоб просто бути людиною, твоє життя не може померти зі смертю людського тіла, тому воно триватиме й далі. Тоді порівняно розумні люди, справді мудрі люди, використовують сприятливі умови, щоб створити для свого майбутнього ще краще життєве середовище; тобто вони можуть зробити дуже багато добрих справ. Але також є люди, які використовують владу у своїх руках, щоб робити погані справи. Ось і все, що може робити людина. Тобто коли відбувається якась подія, те, що ти робитимеш, добро чи зло, — це твоє особисте питання, проте ця подія все одно має відбутися. Тому люди в цій події відіграють різні ролі.

Учень: Зміст слова «виправлення» в тому, що треба шукати в собі; формування, стабільність і занепад, а потім усе саме налагодиться?

Учитель: Формування, стабільність, занепад, виправлення — усе це немає стосунку до твого особистого вдосконалення. У вдосконаленні потрібно шукати в собі, шукати, де ще маєш недоліки, де маєш пристрасті, де маєш погані думки, як треба чинити ще краще, як прибрати погані думки — це і є вдосконалення в собі. Що стосується формування, стабільності та занепаду, то це закономірність Усесвіту. Якщо щось стало поганим, то як це виправити є справою Закону, це та особисте вдосконалення — два різні питання.

Учень: Якщо після того, як удосконалишся, не знатимеш принципів іще вищих рівнів, чи можна зробити помилку та знову впасти вниз?

Учитель: Усі сміються. Ти зараз думаєш про справи Просвітленого, використовуючи людське мислення. Ти зовсім не зможеш осягнути це своїм мисленням, це неможливо уявити. Після того як людина досягне Повної Досконалості, її мислення цілком і повністю стане мисленням Просвітленого, вона вже не матиме людського мислення, коли буде обмірковувати якісь питання, і навіть форма мислення стане повністю відрізнятися. До того ж середовище, у якому перебуває Просвітлений, і його сфера стануть зовсім іншими, це вже будуть зовсім різні речі. Немає такого, що не розумітимеш того принципу. Якщо не розумітимеш його, то це означає, що ти ще не досяг того рівня. Чому? Знаєте, чому у вашому вдосконаленні я часто повторюю, щоб ви більше читали книгу, більше читали книгу? Тому що коли ти дійшов до якогось рівня, ти маєш знати його принципи, знати Закон цього рівня, і тільки тоді ти зможеш на ньому перебувати. Однак оскільки твоє людське тіло досі вдосконалюється, потрібно, щоб воно мало було людське мислення; також не можна дозволити, щоб людське мислення знало надто багато принципів Закону. Тому, поки ти вдосконалюєшся, не можна дозволяти твоїй людській стороні знати надто багато речей із Закону.

У книзі «Чжуань Фалунь» я розповідав вам лише загалом, щоб ви могли усвідомити та по-справжньому пробудитися. А якщо дати людині дізнатися справжній Закон, хіба так можна? Тому ви в удосконаленні лише можете відчути: «Ах! Раптом я зрозумів певний стан, усвідомив певний принцип», — проте часто ти не можеш за допомогою людської мови ясно це висловити. Якщо ти спробуєш пояснити, то це вже буде щось інше. Однак коли ти зрозумів той принцип, то ти справді вже перебуваєш на тому рівні, просто [поки] тобі дозволяється зрозуміти лише узагальнені, дуже стислі за змістом принципи Закону. Якщо повністю дати людині зрозуміти конкретні, величезні принципи, то чи не підніметься тоді на ступінь Будди і ця людська сторона? Як це може бути?! Так не годиться. Оскільки ви все ще вдосконалюєтеся, ви досі маєте серце звичайної людини, яке потрібно усувати, тому не можна дати людині дізнатися ті речі. Ви лише можете знати ось стільки, однак це і є прояв вашого підвищення. Тому наскільки високо ти вдосконалився, настільки високі принципи й маєш знати. Тієї миті, коли ваша добре вдосконалена частина відокремлюється, вона вже розуміє всі принципи Закону того рівня.

Учень: Коли великі хвилі промивають пісок, коли проходимо великі перешкоди, великі труднощі, деякі люди випадають із загального потоку, відходять. У цей момент потрібно допомогти їм подолати випробування, чи буде краще дати їм самим це пройти?

Учитель: Удосконалення можна порівняти з промиванням піску великими хвилями, якщо немає твердості, то можеш зазнати відсіву. Тоді те, що залишиться, буде виблискувати, хоч навіть залишиться небагато, але це буде справжнє золото, і воно дійсно може досягти Повної Досконалості. Тому коли проходиш перешкоду, коли стикаєшся з труднощами, у ключовий момент у жодному разі не можна бути розслабленим. Із цього можна буде побачити, як ти робиш цей крок, як ти це розумієш — це дуже важливо. Якщо побачив і можеш допомогти, то допоможи, можна сказати йому, щоб він прокинувся та усвідомив. Звичайно, у вдосконаленні заплановано, як проходити кожну перешкоду, як проходити кожну трудність, як прибирати кожне серце. Якщо ми одного разу втратили цей шанс, то дуже важко його отримати ще раз. Особливо в ключових, дуже важливих питаннях, таких як «чи можеш ти досягти Повної Досконалості», якщо хтось не пройде відповідне випробування, то справді може прогаяти цю щасливу долю. Можливо, ще буде шанс, можу сказати лише, що це можливо. Однак тільки коли глибоко вивчаєш Закон, коли заклав міцну основу, це може сприяти тому, що ти зможеш добре пройти таку перешкоду. Це не так, що ти можеш якось підготуватися до неї в думках, і не так, що якщо хочеш її пройти, то відразу зможеш.

Учень: Коли зустрічаюся з Вами або дивлюся Вашу лекцію Закону, у мене весь час течуть сльози, і декому здається, що я дуже дивний. Як їм це пояснити?

Учитель: Не обов'язково це пояснювати, бо твоє вдосконалення не треба показувати іншим. У вдосконаленні ти сам удосконалюєш себе, сам підвищуєшся. Насправді такі сльози були в багатьох наших учнів, велика кількість людей мала цей стан. Тому це не тільки в тебе. Деякі люди з життя в життя чекали на те, щоб сьогодні отримати Закон; вони справді зазнали дуже багато страждань, подолали всі можливі знегоди й урешті-решт знайшли цей Закон. Подумайте, яке це почуття! Людина має обізнану сторону, а також і необізнану. Найповерхневіша сторона людини перебуває в омані, вона нічого не розуміє, проте та сторона людини, яка існує в іншому просторі, розуміє все дуже добре. Тому, коли [там] дивляться, хороший учинок людина зробила чи поганий, то оцінюють це абсолютно справедливо, і відплата також буде справедлива. Ти кажеш, що нічого не знаєш, але це лише твоя поверхня не знає, бо ти впав у стан незнання, тому й не знаєш. Однак ти все-таки маєш і ту сторону, яка може все це знати.

Учень: Деякі люди з великим ентузіазмом поширюють Закон, а інші — ні. У чому причина?

Учитель: Деякі не мають великого ентузіазму, щоб робити цю справу, проте це не означає, що вони не можуть удосконалюватися; вони навіть можуть удосконалюватися дуже добре; просто вони не мають наснаги це робити, і таких дуже багато.

Але також є люди, які мають великий ентузіазм, тобто вони хочуть для інших зробити хорошу справу, і таких людей також чимало. Це не має стосунку до твого вдосконалення, до того, можеш ти вдосконалюватися чи ні, а також до того, можеш досягти Повної Досконалості чи ні. Однак мені здається, що оскільки ти практикувальник, то коли щось робиш, ти завжди маєш думати про інших. Тому всі ви часто, коли отримали найкращі речі, хочете розповісти про них іншим, щоби ще більше людей було врятовано. Зазвичай так. Також можливо, що ви виконуєте свою певну обіцянку або шукаєте родичів і друзів із кількох минулих життів, з якими маєте передвизначений зв’язок, щоб дати їм отримати Закон.

Учень: Чи може людина, яка не вірить у Закон, одного дня в майбутньому усвідомити, що вона втратила цей шанс?

Учитель: Можливо, ще буде така нагода, а можливо і ні, бо історія від початку не звертала уваги на тих, хто відсіюється і що з ними буде. Однак людина, яка не добре вчилася, тобто була недостатньо сумлінною, якщо ж потім знову стане сумлінною, то буде шкодувати [про минуле], вона матиме шанс розкаятися.

Учень: Те, на що я чекав дуже багато років, — це саме Дафа, і в серці природно виникає питання: чому мені було заплановано отримати Фа так пізно?

Учитель: Можливо, це визначили, дивлячись на людину загалом, також можливо, є якісь інші причини. Адже коли передавався цей Закон, не використовували пресу та інші інструменти впливу на громадську думку. Я ніколи не йшов цим шляхом, не чинив так, бо побачив, що є дуже багато хибного та єретичного, яке вихваляє себе в рекламі, тому на справжні речі люди можуть навіть і не поглянути, уважаючи, що ти дуриш людей. Отже, що стосується Закону, таке було б украй несерйозним, це як рекламна діяльність, тому ми із самого початку не йдемо таким шляхом, ми хочемо максимальною мірою зберегти всю серйозність та урочистість Великого Закону. Можливо, через це деякі люди отримали Закон пізно. Але незалежно від того, коли, ти все-таки вже його отримав, і не треба багато про це думати, відкинь це серце та вдосконалюйся.

Раніше стародавні люди мали такий вислів: «Вранці почув Дао, увечері можна померти». Закон уже отримав, чого ще боятися? Дивимося лише, як ти вдосконалюєшся. Насправді є дуже багато людей, яким це призначено долею, але вони все ще не отримали Закону! Коли деякі медіа безвідповідально, не розуміючи нашої ситуації, зводили на нас наклеп, то ці люди, цілком імовірно, з цієї причини втратили свій сприятливий шанс, і це дуже сумно! До того ж сьогоднішнє людство зіпсувалося настільки, що ті кореспонденти, ґрунтуючись на власних поглядах і фантазіях, довільно домислюють і розвивають свої ідеї; такі не хочуть по-справжньому тебе зрозуміти, вони вважають, що те, що вони вивчили та зрозуміли в процесі життя, і є абсолютною істиною, тому насмілюються так чинити. Сьогодні дійсно ще є дуже багато людей, які мають такий передвизначений зв’язок, навіть дуже міцний зв’язок, але вони все ще не отримали Закону.

Учень: До вивчення Фа я був гомосексуалістом і все ще не можу зрозуміти питання сексуального демона, не знаю, як вирішити цю проблему?

Учитель: Я думаю так: якщо ти вивчаєш Закон для того, щоб вирішити цю проблему, то, можливо, не досягнеш у цьому успіху. Оскільки Закон є дуже серйозним, він може дати людині досягти Повної Досконалості, він передається не для того, щоб довільно вирішувати звичайним людям якісь їхні питання. Однак, з іншого боку, якщо ти кажеш, що вирішив твердо вдосконалюватися за Дафа, якщо, починаючи з цього моменту, коли робиш будь-яку справу, завжди оцінюєш її за критеріями вдосконалювальника й відповідним чином від себе вимагаєш, благородно вдосконалюєшся, тоді, я думаю, цю перешкоду ти відразу зможеш пройти. (Оплески) Насправді, коли багато наших учнів не можуть пройти перешкоду, то причина в тому, що вони досі тупцюють на місці й не хочуть відкинути ці людські справи, і тільки тому ця перешкода тягнеться й тягнеться. Якщо ж ви дійсно зможете рішуче порвати з пристрастями, зможете йти шляхом, яким хочете йти, то все зміниться. Особливо ті речі, які заважають тобі вивчати Закон, дуже швидко зміняться.

Учень: Мені здається, що в прояві поваги до Вчителя з боку учнів переважають людські почуття та форми.

Учитель: Я також це побачив. Однак ви раніше вже питали мене про ці справи, і я давав вам відповідь. Хоча я не звертаю уваги на форми, проте якщо ви не матимете такої форми, як конференція Закону, подібно до сьогоднішньої, чи такої форми, коли ви разом збираєтеся для виконання вправ, то не буде й такого доброзичливого та спокійного поля, яке буває, коли практикувальники збираються разом; ви не матимете середовища, у якому можете ділитися між собою високим усвідомленням. А люди в суспільстві обговорюють лише якісь світські вигоди. Протягом кількох тисяч років люди безперервно говорять про ті самі проблеми, різниця лише в тому, що додаються сучасні терміни та й годі. Якщо ж ви не маєте середовища вдосконалювальників, то це може створити великі труднощі для вашої практики, досягнення вами Повної Досконалості та сумлінного просування вперед. Наприклад, сьогодні виступав один учень, якому здавалося, що, вивчаючи Дафа вдома два місяці, він зрозумів його дуже добре, оскільки він уважав себе досить тямущим. Однак коли він прийшов у середовище учнів, то відразу відчув, що все зовсім не так. Адже коли є таке середовище, то всі можуть стимулювати одне одного, сприяти взаємному підвищенню, і це дуже добре! Серед людей не знайти клаптика чистої землі. Якщо ж ти опинишся серед релігійних людей, то й вони зараз говорять про гроші та політику, аж до того, що й розпусні речі проникли в релігійні кола. Лише наш Фалунь Дафа є абсолютно чистою землею. (Оплески)

Деякі кореспонденти не розуміють, чому понад сто мільйонів людей навчаються цієї школи. Те, про що я щойно говорив, — це і є відповідь для них. Це єдиний клаптик чистої землі, який залишився у світі людей. Тут можна зробити так, що людина дійсно підніме свою моральність, зміниться, навіть людина, яка вже стала дуже поганою, може знову повернутися до свого найкращого стану. Дозвольте спитати: де ще таке можливо, крім як у Дафа? Ми можемо це здійснити, тому так багато людей і прийшло до нас.

Учень: Чи маю я витягти раніше вставлену в моє тіло в процесі хімієтерапії штучну кровоносну судину?

Учитель: Якщо тобі раніше зробили якусь операцію, чи щось інше, зараз тобі не треба більше про це дбати. Тобі лише потрібно бути справжнім удосконалювальником, і тоді все може статися. Раніше серед наших учнів були такі, кому вставили в ногу металеві штифти та пластини, що замінювали кістку, навіть кілька кісток, але потім вони виявили, що можуть «літати без крил», до того ж кінцівки працюють чудово, без жодних проблем. (Оплески) Однак, з іншого боку, я скажу, що не роблю таких справ для звичайних людей; усе це я роблю для вдосконалювальників, які можуть досягти Повної Досконалості. Якщо ж ти зберігаєш якесь прагнення, то нічого не отримаєш.

Учень: Після вивчення Фалунь Дафа потік енергії в моєму тілі стає дедалі сильнішим. Зараз я, використовуючи магнетизм, можу притягувати предмети, водночас мені потрібно стояти під сонцем, щоб отримати енергію.

Учитель: Я скажу тобі, що спочатку це була добра справа, потім ти став прив'язуватись, у тебе з'явилася пристрасть. Тобі здається, що ти маєш таку надздібність, уважаєш, що це дуже добре, і прив'язався до неї. А мета вдосконалення, досягнення Повної Досконалості, сама собою вже стала для тебе не такою важливою, як ця надздібність. Тоді вона перестане мати ефект, аж до того, що ти її втратиш. Тобі здається, що начебто можеш зібрати трохи сонячного світла, можеш зібрати якусь іншу енергію, щоб відновити втрати. Однак ти можеш виявити, що чим далі, тим вона слабшає, і це відновлення є дуже незначним.

У «Чжуань Фалунь» і в «Хун Їнь» я вже дуже ясно вам сказав, що «надздібності — по суті, незначні техніки», це побічний продукт у самовдосконаленні, і категорично не треба вважати їх за мету вдосконалення, інакше в майбутньому ти ніколи не досягнеш Повної Досконалості. Після того як сформується пристрасть до цих речей, ти таким чином на своєму шляху до Повної Досконалості поставиш стіну, яку не зможеш пройти. Потрібно відкинути всі людські пристрасті, і тільки тоді ти зможеш пройти, зможеш прокласти шлях до Повної Досконалості. Серед присутніх є дуже багато людей, у яких, якщо я зроблю лише невеликий рух, відразу може проявитися чудотворна сила. Однак я так не роблю, оскільки маю дати їм змогу досягти Повної Досконалості. У вашому вдосконаленні надздібності проявляються природно, і найкраще не звертати на це уваги, не треба вважати їх чимось особливим, не треба поміщати їх у своє серце; якщо вони є, то є — нема про що говорити. Якщо порівняти з Буддою, Просвітленим, хіба ці здібності чогось варті? Це не є твоєю метою. Твоя мета вища, ширша, ти хочеш досягти Повної Досконалості; у той час чудотворна сила буде величезною, і не буде нічого, що ти не міг би зробити. Також можливо, що ти справді зможеш бути твердим, зможеш робити так, як я кажу, тоді ці твої надздібності ставатимуть дедалі сильнішими, бо в удосконаленні всі надздібності можуть безперервно посилюватися енергією. Я гадаю, що ти зрозумів, який тут взаємозв’язок, зрозумів, що правильно, а що ні.

Учень: У процесі нашого вдосконалення, коли ми ще не досягли рівня нашого першоджерела, чи може змінитися та початкова матерія?

Учитель: Насправді ти неуважно вивчаєш Закон. Я сказав, що починаю змінювати тебе з найбільш мікроскопічного стану твого життя, з елементів, які формують твоє життя. А де перебуває найбільша мікроскопічність твого життя? Я вам не сказав; можливо, вона дуже мікроскопічна, а можливо, і не дуже. Сенс цих слів такий, що твоя поверхнева частина ще не досягла того високого ступеня першоджерела, але це не означає, що ви ще не досягли того початкового ступеня, бо я вдосконалюю вас, починаючи з тієї сторони.

Як ви знаєте, раніше в багатьох регіонах на території Китаю, тільки хтось починав говорити про справи вдосконалення, люди могли це зрозуміти. Дуже часто, коли людина вдосконалюється, її зміни починаються з поверхні. Зміни починаються з цього тіла, побудованого з молекул, а далі починає змінюватись другий [менший] від молекул рівень частинок; так безперервно відбуваються зміни, що просуваються до більш мікроскопічних частинок. Ось так постійно відбуваються зміни. Їхній шлях удосконалення був саме таким. Тому, щойно хтось почав удосконалюватись, за дуже короткий проміжок часу в нього вже повністю проявилася чудотворна сила, і на поверхні він повністю змінився, змінив свій вигляд. Однак, ви подумайте: сьогодні я передаю цей Закон, передаю його в суспільстві звичайних людей, і потрібно, щоб практикувальники, перебуваючи в суспільстві, не створювали йому перешкод; водночас потрібно, щоб суспільство надало тобі середовище для вдосконалення, і ми не повинні зіпсувати це середовище суспільства. Тому ти проявляєшся так само, як звичайна людина: ти повинен мати роботу, справи, які ти маєш робити в суспільстві. Звичайні люди в суспільстві можуть дати тобі можливість удосконалюватися, вони можуть влаштувати тобі неприємності, страждання, завдяки чому ти можеш підвищитися та зжити карму. Якщо ти добре проходитимеш кожну перешкоду, то зможеш досягти підвищення. Тому наше середовище не можна псувати.

Ми повинні берегти це середовище, тільки тоді ви зможете вдосконалюватися. Тоді ви маєте вдосконалюватися, відповідаючи Закону вдосконалення цього середовища, тож ті зміни, які відбуваються на вашій поверхні, не такі великі, як у мікроскопічному стані. Раніше в людей зміни відбувалися, починаючи з поверхні, сьогодні ж я змінюю тебе з найбільш мікроскопічного рівня твого життя. Однак я скажу тобі, що раніше не було людей, які таке робили. Це тому, що із сьогоднішніх людей деякі прийшли з дуже високих рівнів, і навіть людина, яка хотіла їх урятувати, не мала такого високого рівня. Як він може змінити їхнє першоджерело? Я сказав це, і, можливо, ви зрозуміли. Тобто раніше не було людей, які робили таку справу, яку я виконую сьогодні. Однак тільки «ти», що перебуває у твоєму першоджерелі, є справжнім «ти». Адже твої думки, твоє мислення, твої мотиви перебувають саме там, справжній «ти» саме там. А щодо того, що ти говориш та як мислиш на рівні звичайних людей, усе, що є на поверхні, просто рівень за рівнем спускалося до цього місця, пройшло різні рівні, до цього додалися уявлення різних рівнів, і врешті-решт це дійшло сюди, до людини, і проявляється у вигляді людської мови, мислення, поведінки.

Тільки той «ти», що перебуває у найбільшій мікроскопічності, і є справжнім «ти»; я починаю змінювати тебе з найбільшої мікроскопічності. Однак не можна сказати, що на поверхні нічого не відбувається. Ти все-таки є практикувальником і відрізняєшся від звичайних людей. Тому велику частину поганих речей, які впливають на твоє вдосконалення, я маю прибрати, аж до того, що приберу всі хвороби, які впливають на твоє вдосконалення. Деякі кажуть: Фалуньгун просто дивовижний: щойно почав удосконалюватись, хвороб одразу не стало. Це так, зі справжнім удосконалювальником, щойно він починає практикувати, відразу ж відбуваються зміни; щойно почав практикувати, хвороби відразу зникли. Якщо ж ти прийшов, щоб вилікувати хвороби, то вони не пройдуть, бо я прийшов не для того, щоб робити це для звичайних людей; усе, що я роблю, я роблю для моїх учнів-удосконалювальників, які можуть досягти Повної Досконалості.

Учень: Чи може сексуальна енергія перетворитися на духовну?

Учитель: Я скажу вам, що тут немає справжньої енергії, це лише почуття і такий тілесний жар. Коли ти дедалі більше прив'язуєшся до почуття, до цього ще додаються інстинкти людського тіла, і з'являється таке збудження. А такий вид збудження, наші медики знають про це, якщо хочеш його досягти, то потрібна така матерія, яка називається тілесним жаром. Коли він витрачається, ти заспокоюєшся, втомлюєшся. Ти подивися: є деякі молоді люди, які мають стільки сили, що її нікуди дівати; вони йдуть вулицею, підстрибуючи, і вони мають багато цього жару. Але це не енергія, категорично не треба вважати це за енергію.

Учень: Коли ми зіллємося в єдине ціле з істиною Всесвіту, яка з'явиться форма?

Учитель: Я не говорив вам таких слів. Можливо, ти дізнався про ці речі з інших цігун, особливо з цігун системи Дао. Якщо хтось завжди і скрізь, навіть у кожній думці, дотримується вимог Закону, то вже і є життям, яке досягло Повної Досконалості. Багато людей кажуть, що Будда не має образу. Це теорія буддійської школи Чань у Китаї: немає Будди, немає образу. Тому сам Бодхідхарма говорив, що його Закон може передаватися лише до шостого патріарха, далі буде нема про що говорити. У буддійській релігії з часів стародавнього Китаю і аж до «великої культурної революції» вважали, що школа Чань лізе в бичачий ріг, на той час у релігійних колах постійно велися суперечки зі школою Чань. Насправді за династії Сун, а це було понад тисячу років тому, її вже не стало. Однак людям наступних поколінь постійно здавалося, що принципи, які передавав Бодхідхарма, дуже близькі до філософії звичайних людей, тому деякі вирішили, що це філософія, схожа на найвищу філософію. Деякі не дуже розсудливі люди вважають, що прямо зрозуміли основу філософії. Насправді це дуже низьке розуміння. Саме тому, що воно низьке, звичайним людям його легко прийняти.

Будда має образ, склад його тіла сформований із більш мікроскопічних частинок, воно також створене з матерії, але людина своїми очима не бачить його. А якщо не бачиш, не обов'язково, що його не існує. Людина може побачити лише спектр видимого для неї світла. Якщо говорити про повний світловий спектр, людина може бачити лише невелику його частину. Усе, що людина бачить, вона бачить завдяки відбитому світлу, якщо ж видиме світло не відбивається об'єктом, то ти його і не побачиш, але чи можна сказати, що воно не існує? Зараз у США є великі телескопи, що виявили чимало небесних тіл. Їх можна побачити лише інструментами, що бачать речі за межами видимого спектра світла — телескопи фіксують рентгенівські промені, гамма-випромінювання, інфрачервоні, ультрафіолетові промені. Тільки такими методами ти можеш їх виявити. Чи можеш ти сказати, що вони не існують? Якби не було винайдено телескоп, а ти сказав би, що вони існують, то вперті люди сказали б, що це забобони, чи не так? Це схоже на те, як сьогодні ми говоримо, що побачили світ Будди, що можна побачити Будду, а люди цьому не вірять. Оскільки твої очі створені з молекул, а не атомів, ти не бачиш нічого на рівні, побудованому з атомів. А тіло Будди створене з атомів, то як ти можеш його побачити? Інакше кажучи, воно не перебуває в спектрі видимого світла.

Учень: Чи правда, що життя на Землі має припинити своє існування? Або ж у певний момент відбудеться якась зміна?

Учитель: Про це питання я не говоритиму. Я не буду тут це пояснювати. Відбудеться чи ні, моя думка така, що нам не треба про це переживати. Чому? Подумайте: у Всесвіті все існує невипадково; це просто людина не вірить в існування Богів, проте вони існують усюди, вони скрізь у Всесвіті. Люди наважуються робити все що завгодно, їхня мораль зіпсувалася до крайньої точки. Подумайте, сьогоднішні люди роблять що заманеться вони довільно вбивають людей, наважуються стріляти в людей зі зброї, і їхні думки та уявлення жодним чином їх не стримують. Коли мораль людей псується, вони наважуються на все що завгодно. Багато людей зараз говорить, що людство зіпсувалося вже до такої міри, у різних районах відбувається багато стихійних лих. А що гіршими стають люди, то більше відбувається лих.

Однак, з іншого боку, сьогодні сто мільйонів людей вивчають наш Дафа. Незалежно від того, скільки людей зможе досягти Повної Досконалості, принаймні ці люди зміняться й стануть добрими. Якщо все це закінчиться, то що робити з цими хорошими людьми? Особливо ви — сьогодні ви можете вдосконалюватися, можете твердо вдосконалюватися за Дафа, і як же бути з цими добрими, благородними людьми? Тому я скажу вам: якщо тільки ти вдосконалюєшся, тобі абсолютно не треба більше думати про ці інші питання; неважливо, буде лихо чи ні — якщо буде, тебе це не стосуватиметься. (Оплески) Однак погані люди нікуди від нього не втечуть.

Учень: Учитель казав, що витривалість і речі, які несуть деякі люди, є обмеженими і що такі люди можуть удосконалитися лише до невисокого рівня.

Учитель: Сьогоднішні люди, що перебувають у суспільстві, походять із різних рівнів. Є ті, які прийшли з низьких рівнів, і вони не можуть удосконалитись дуже високо. Але можна без проблем досягти Повної Досконалості, вийшовши за межі Трьох Сфер; однак удосконалитись можна високо, а можна і не високо. Якщо людина вдосконалюється в Законі, якщо вона отримала Закон, то це не проста справа. Цього разу живі істоти заново розставляються на свої місця, і якщо речей, які несе твоє тіло, недостатньо, їх можна поповнити. Однак, є ще частина людей, які навіть не гідні отримати Закон, є ще такі, які абсолютно не можуть отримати Закон.

Учень: Мені здається, що могутність Дафа може змінити все, тоді чому Дафа не може змінити цю частину людей?

Учитель: Я скажу тобі, що звичайний Будда — наприклад, Татхагата, Будда Амітабха, Будда Шак’ямуні, Ісус, Свята Марія — тільки змахне рукою і все в людському суспільстві зміниться. А чому вони не можуть їх змінити? Чому вони цього не зробили? Бо людина сама скоїла погані справи, людина хоче так робити — сама хоче. Я можу змахнути рукою, і в тебе не стане карми, не стане поганих речей, проте, повернувшись додому, ти й далі будеш коїти погані справи, створювати карму, тоді чому я повинен тобі так робити? Якщо хочеш урятувати людину, то так урятувати її не вдасться; потрібно, щоб людина зрозуміла принципи, щоб вона сама змінила своє серце, тільки тоді це буде справжнім її порятунком. Навіть один Будда Татхагата має таку велику силу, а для Дафа Всесвіту змінити людину вкрай легко. Якось я наводив приклад, це схоже на сталеплавильну піч: кинь туди шматочок вугілля й за одну мить його не стане, навіть сліду не залишиться. У цьому Великому Законі людина дуже схожа на цей шматочок вугілля. Чому я наставляю, щоб ти сам удосконалювався? Якщо дійсно, використовуючи Дафа, заново тебе створити, не давши тобі вдосконалюватися, тоді в майбутньому із самої мікроскопічності і аж до поверхні ти вже ніколи не будеш собою. Уся твоя пам'ять, мислення, форми існування — усе зміниться, і ти не знатимеш, хто ти. Це називається створити заново. Це дуже страшна справа, це не порятунок людей. Чому потрібно рятувати людей? Річ не в тому, що Закон не має такої сили, а в тому, що Закон надав людям такий шанс.

Учень: Як ставитися до страждань у самовдосконаленні? Ви теж зазнали таких страждань, як і ми, у самовдосконаленні?

Учитель: Це питає новий учень. Я спочатку не хотів розповідати про свої особисті справи. Однак дещо я вам розповім. Ви вдосконалювальники, а я — ні. Усі ви без винятків повинні чинити за нормами вдосконалювальників, усі повинні досягти ступеня та критеріїв Повної Досконалості. Однак я не такий, як ви, я прийшов, щоб навчити вас цього Закону. Усі ті страждання, які я беру на себе, — це страждання живих істот різних сфер; про ті справи, з якими я стикаюся, не можна розповідати жодній людині, ви не зрозумієте. Вам здається, що вдосконалюватися дуже легко, і я лише сказав вам, що усунув половину вашої карми, щоб ви могли вдосконалюватися. Насправді, подумайте про всі ті погані справи, які ти раніше зробив у цьому Всесвіті щодо певних живих істот — чи можуть вони більше не зважати на те, що ти почав удосконалюватися? Я говорив, що знаю, чому Ісуса розіп’яли на хресті. Хіба його батько Єгова не міг його звільнити? Хіба ж його власна сила не дозволяла йому звільнитися й не бути прибитим до хреста? Це не те що ви можете собі уявити. Справа порятунку людей — це дуже важка справа. Деякі люди накопичували борги серед звичайних людей з життя в життя, з переродження в переродження; вони робили погані справи, унаслідок чого з'явилася карма; ці борги завжди будуть прив'язані до людини, і життя за життям, переродження за переродженням вона не зможе від них звільнитися. Але також є люди, які, падаючи з різних рівнів, накопичували борги на тих рівнях, і це борги перед Богами. Як їх повернути? Тому порятунок людини — це не така проста справа. Деякі релігійні люди кажуть, що хочуть рятувати людей, коли вдосконаляться. Я кажу, що це пристрасть. Як розв'язати людям ці вузли, що простяглися вздовж і впоперек, вони значно перевищують рівень того, хто хоче врятувати цих людей, — є дуже велика мережа цих образ. Хіба порятунок людей — така проста справа?! Про це питання я можу сказати ось стільки.

Учень: Учителю, порадьте, будь ласка, як нам уникнути того, щоб зробити з Вас ідола?

Учитель: Я дуже добре розумію серце учнів. Ви знаєте, що я зі звичайних людей, тіло яких наповнене кармою, перетворив вас на вдосконалювальників, знаєте, що я вам дав і що прибрав із вас — це почуття вдячності я добре розумію. Тому деякі учні хочуть використати деякі форми шанування Вчителя. Однак я теж не можу заборонити тобі це робити, адже все-таки я твій Учитель, і ти повинен мене поважати. Однак я знову ж таки не кажу про форми. Але є деякі учні, які не можуть усвідомити так високо, як багато інших учнів, і якщо вони не проявляють пошани до Вчителя, їм здається, що тоді вони стають винними перед Учителем. Насправді це не помилка. Однак я говорив про такий принцип: декому здається, що якщо він поклоняється Будді, збудував стільки-то храмів, то й може стати Буддою. Я кажу, що це смішно. Будда Шак’ямуні казав, що справи діяння — це мильні бульбашки. Справи діяння — це ніщо, звичайні люди просто таким чином можуть накопичити трохи Де. Ти вважаєш, що той храм ти збудував для Будди? Ти збудував храм, і Будда відразу має туди прийти? Ти кажеш, що збудував храм, і вважаєш, що Будда мусить туди відразу прийти, — хіба Будда слухатиме твої накази? Це не так. Деякі люди навіть уважають, що якщо б'ють поклони перед Буддою, то він повинен стежити за їхньою безпекою і дати їм змогу досягти Повної Досконалості. Ти шануєш Будду, уважаєш, що Будда має такі думки, як у звичайної людини; думаєш, що сказав йому кілька добрих слів, і він відразу зрадіє! Як звичайна людина ти щодня ходиш навколо Будди, кажеш йому хороші слова, так наче він відразу має підвищити тебе до керівної посади й дати тобі зарплату… Людина взяла та олюднила Будду, надала йому людських почуттів, але все зовсім не так. Тому я не кажу вам, як саме треба до мене ставитись. Однак, наприклад, у деяких районах учні мають звички, властиві їхній нації, і вважають, що так робити добре, тоді також не можна сказати, що це помилка; просто наш Дафа не говорить про жодні форми.

Це питання я вже багато разів пояснював. Як треба чинити? Чини так, як уважаєш за потрібне, спираючись на своє серце. Однак, щодо такої конференції Закону, як ми проводимо сьогодні, якщо ми не будемо використовувати таку форму, то це не годиться. Усі ви разом удосконалюєтеся, і коли ви увійшли до цього поля, то відчуваєте, що тут панує доброзичлива та мирна атмосфера. Ніхто тут не може думати про погані справи, випромінювана енергія є милосердною, дуже гарною енергією. Усе, про що ви говорите, — це питання про те, як самовдосконалюватись, як чинити ще краще. Не можна відкидати таке середовище. Обмінюючись досвідом, ви можете знайти свої недоліки та стимулювати інших також бути сумлінними, це дуже хороша форма. До того ж ви організували її з особистого бажання: один учень виділив гроші та орендував зал, інший виділив гроші та надрукував матеріали, третій виділив гроші та організував ще якусь справу, усі ви саме так чинили. Консультанти не зберігають ні копійки, той, хто виконує якусь справу, робить її сам, робить до кінця; зробив і передав іншим, ось і все. Завжди так і відбувається.

Я пам'ятаю, була одна газета, яка писала про мене, що, мовляв, Лі Хунчжи не просить грошей, проте його учень у Нью-Йорку організував конференцію та відразу заплатив за оренду залу 35 тисяч доларів. Його серце добре, і він зробив це заради такого великого Закону, заради такої священної конференції; у його думках: тільки найкращий зал підійде для Дафа. Люди можуть просто так витрачати великі суми грошей, а чому не можна зняти такий гарний зал для священних і великих зборів Закону? Однак вам слід звернути увагу на цю справу, відсьогодні ми абсолютно не повинні орендувати надто дорогі зали, віднині треба уважно до цього ставитися. У США, здається, не вважається, що 35 тисяч доларів — це багато, проте якщо їх перевести на китайські гроші, то це буде кілька сотень тисяч. Проте з цих грошей я жодної копійки не бачив, навіть тіні їхньої не бачив. Це просто учень узяв 35 тисяч та орендував зал. Після того як було повністю укладено договір оренди, учень повідомив консультанту: «Я орендував зал, витратив на це 35 тисяч, його можна використовувати тоді-то й тоді-то», ось і все. Справді, витратити понад 30 тисяч доларів — це таке серце самого учня, чисте, щире серце щодо Дафа!

Оскільки тут є журналісти, принагідно я ще скажу наступне. Дехто запитує: «Чи є Лі Хунчжи мільйонером?» Ти можеш уважати мене мільйонером, трильйонером, квадрильйонером! Адже те, що я маю, не можна обміняти на жодні багатства людства! (Тривалі оплески)

З іншого погляду, я думаю: яка різниця в тому, маю я гроші чи ні? Скажімо, я маю гроші, але мене самого це не цікавить. Наприклад, я маю сто мільйонів учнів, які вивчають Закон, і якщо я зараз скажу, то кожен із них дасть мені по одному долару, і подумайте: якщо кожен дасть мені по долару, то я стану мільйонером; до того ж вони за потреби завжди могли б давати мені гроші, тому ти й можеш уважати мене мільйонером! Дехто ще скрізь намагається дізнатися, скільки грошей я заробив від продажу книг. Скажу вам, що в Китаї від публікації моїх книг в офіційних друкарнях гонорар за авторське право щоразу становив по кілька тисяч юанів, загалом це становило понад 20 000 юанів, що відповідає кільком тисячам американських доларів, саме стільки. Оскільки це були державні видавництва, вони не можуть платити такий гонорар за авторське право, як видавництва в інших країнах, ось така ситуація. А в інших місцях, де публікуються книги, після підписання з ними договору, автору платять 5%, 6%, 7%, щонайбільше 8% за авторське право. Однак я беру дуже мало, і здебільшого живу на ці гонорари. Я скажу вам, що не треба прив'язуватися до цього питання. Ти це перевіряєш, але в цьому немає сенсу. Навіщо мені докладати зусиль, щоб заробити гроші? Щойно я попрошу, кожен учень дасть мені по 10 доларів, і я відразу стану мільярдером! Це може статися дуже швидко та легко! Усі будуть дуже раді дати мені гроші, але я все ж таки вчиняю благородно. Навіщо це мені? Тому мені здається, що мотиви деяких людей не чисті, у цьому питанні вони думають так вузько, так нерозсудливо.

Учень: Після того, як Ви прибираєте нам карму, куди вона дівається?

Учитель: Я вам її знищую. (Оплески) Рятувати людей дуже важко. Я пам'ятаю, що одного разу на конференції я розповідав вам, що був такий чоловік, кому було призначено в житті пережити інсульт, і це було обумовлено його кармою, з ним обов'язково мало це статися. Однак після того, як він почав вивчати Дафа (але це не так, що тільки-но почав вивчати Дафа, ніяку карму тобі вже не треба повертати, так не піде), я взяв і прибрав дуже-дуже багато з тих його речей, аж до того, щоб він міг вільно та легко це перенести, проте цей стан усе одно мав виникнути. Якось він раптом упав на землю, у нього проявився стан інсульту, але він не розглядав себе як практикувальника. Хоч навіть і так, але карма все-таки зжилася й не була такою сильною. Якби він міг розглядати себе як практикувальника, змусив би себе встати, то тієї ж миті з ним усе б стало добре. Це була саме така перешкода. Однак він її не пройшов, хоч вона і була маленькою; він усе ж не пройшов. Але оскільки перешкода була маленькою, через три дні він уже зміг спуститися з ліжка на підлогу, через тиждень міг ходити, а через місяць було так, наче з ним нічого й не сталося. Усім відомо, що лікування від інсульту в лікарні не може бути таким швидким. А він ще й сказав: «Я вивчаю Фалуньгун, чому в мене ще може статися інсульт?» У той час, оскільки я тільки-но почав передавати Закон, я подумав, що врятувати людину справді дуже важко. Він не знав, що, коли він переживав ці труднощі, заради нього я випив чашу з отрутою. (Оплески)

Учень: Почуття відіграють свою роль через уявлення; мутовані уявлення сучасних людей маніпулюють їхніми почуттями для вчинення поганих справ.

Учитель: Не те, що мутовані уявлення маніпулюють почуттями для вчинення поганих справ — просто людина ні в що не вірить, не має жодних норм моральності, які б її стримували. Усім відомо, що раніше, коли люди вірили в релігії, то всі принаймні знали, що за поганий учинок у майбутньому отримаєш відплату. Проте сьогоднішні люди, особливо молодь, уважають усе це смішним — яка там відплата? Де ці Боги? Він не вірить, не вірить в існування Богів. Подумайте, він не знає, що коли робить погану справу, то Бог може це побачити; він не знає, що після скоєння поганої справи в майбутньому буде відплата. Тоді, якщо ці речі його не стримують, хіба він не наважиться робити все що завгодно? Наважиться вбивати людей, влаштовувати підпали, вчиняти всілякі злочини.

Чому давні люди, люди минулого мали високу моральність? Насправді здібності людини дуже слабкі; не то, що вони мали дуже високу моральність, просто вони вірили, знали, що якщо вчинять погану справу, то буде відплата, а якщо зроблять добру справу, то буде винагорода; знали, що людина має жити з добром у серці. Зараз уже немає цих стримувальних чинників, люди вважають, що відвідування храму — це просто культурна поведінка; вважають, що ходити до храму потрібно для того, щоб просити багатства, просити, щоб народився син, просити захисту, визволення від лих. Вони не вірять по-справжньому. Подумайте: сьогоднішнє суспільство повністю втратило стримувальні норми моральності, хіба через це люди не наважуються робити все що завгодно? Вони дбають лише про свої інтереси, що хочуть, те і роблять. Ти робиш те, що хочеш, і тобі здається, що це добре, проте Бог уважає, що це погано. Не забувай, що Бог створив тебе. Якщо він уважає тебе поганим, то ти перестанеш бути йому потрібним, і він може тебе знищити!

Учень: Раніше життя в Усесвіті не знали Закону Всесвіту, а чи зможуть у майбутньому живі істоти, включно з учнями, які досягнуть Повної Досконалості, знати всі принципи Закону Всесвіту на рівні, на якому перебувають?

Учитель: Усе те, що ви знатимете, усе, що розумітимете, я скажу вам, — це те саме, коли ви читаєте книгу й самі пізнаєте Закон; те, що ви знаєте, — це лише частина Закону Всесвіту, яку ви самі усвідомили та підтвердили, а той істинний Закон не можна дати вам знати. І не тільки людству, усім життям у Всесвіті не дозволяється знати, у якій конкретній формі існує цей Фа. Я, лише використовуючи мову та форми мислення звичайних людей, узагальнено розповів вам цей принцип. А справжню форму існування ви не можете пізнати. Можливо, у вашій свідомості в майбутньому зберігатиметься таке уявлення, і ви знатимете, що існує Закон у Всесвіті, проте більш конкретно ви не будете знати. Оскільки на різних рівнях, у різних сферах життя мають свій відповідний стан. На тому рівні він є Просвітленим, а Просвітлені, які набагато вищі за його рівень, коли дивляться на нього, то для них він такий самий, як звичайна людина. Що далі вгору, то вищим стає цей критерій.

Учень: Якщо читати «Чжуань Фалунь» у чистому душевному стані, якщо, стикаючись із суперечностями, шукати в собі, благородно вдосконалюватися, то таким чином можна сумлінно та стрімко просуватися вперед?

Учитель: Це вже є прояв сумлінності. Якщо можеш досягти такого стану, то це вже прояв сумлінного просування вперед. Якщо ви хочете досягти Повної Досконалості, то маєте подолати таку перешкоду. Я знаю, що учні вже дуже глибоко розуміють Закон; я бачив на екрані ваші виступи й скажу, що учні вже дозріли, це правда. Учні в Китаї вже є дуже зрілими, бо вони на кілька років раніше почали сумлінно просуватися вперед. Сьогодні учні за кордоном переважно стають дедалі більш зрілими, і ви можете, перебуваючи в Законі, говорити про Закон — це дуже добре.

Учень: Ми не релігія, але в майбутньому люди можуть уважати нас релігією. Як нам чинити, щоб під час розповсюдження Закону чи за інших подібних обставин постаратися не справити на людей таке враження?

Учитель: Оскільки ситуація в різних районах різна, під час розповсюдження Закону вам дійсно потрібно звернути увагу на це питання. Ти хочеш, щоб інші отримали Закон, щоб люди з передвизначеним зв’язком, які ще не отримали Фа, могли його отримати. У суспільстві особливо важливо приділяти увагу цьому питанню, не потрібно створювати людям відчуття того, що це схоже на релігію. Однак я також виявив, що білі люди останньої епохи такі, що тільки-но побачать, що людина щось практикує, щось робить, то відразу кажуть, що це релігія. Вони не мають жодних критеріїв для визначення того, що таке релігія.

Учень: Рівень досягнення Повної Досконалості насправді має прямий стосунок до того, як проходиш випробування життям і смертю?

Учитель: Нещодавно на конференції Фа в Австралії я говорив про це питання. Насправді не так, що тільки коли ви у своєму вдосконаленні дійдете до останнього кроку, стане зрозуміло, чи можете ви досягти Повної Досконалості. Якщо в процесі вдосконалення можна побачити, що ця людина непогана, то можна почати давати їй випробування, тим самим перевіряючи її на те, чи може вона досягти Повної Досконалості, тому це дуже важливо. Якщо тільки людина вдосконалюється, то може з цим зіткнутися — може бути певна перешкода, яка буде для неї прямо випробуванням життям і смертю. Звичайно, не обов'язково, що кожен із цим зіткнеться. Не обов'язково буде так, що хтось захоче тебе вбити або ще щось тобі заподіяти. Це схоже на такий приклад: один наш учень у ключовий момент зміг відкинути свою кар'єру, роботу, якусь свою справу, і тоді хіба він не пройшов цієї перешкоди? Заради чого живуть люди? Саме заради того, щоб серед звичайних людей мати хороше майбутнє, отримувати задоволення від якихось своїх справ, навіть заради того, щоб реалізувати свою ідею до певного ступеня. Якщо ці речі поставлено на кін, якщо вони опинилися під загрозою, чи зможе людина пройти це? Якщо справді зможе, тоді чи не виходить, що вона вже пройшла випробування життям і смертю? Хіба не заради цього живуть люди? Коли учень навіть це може відкинути, чи не так, що він може відкинути життя та смерть?

Чи може людина в ключовий момент відкинути життя та смерть, чи може позбутися страху втратити так зване щастя? Якщо зробив цей крок, відкинув це серце, хіба це не означає, що пройшов поставлену перед тобою перешкоду? Я ще раз скажу: немає жодної випадкової справи. Чому інші люди можуть піднятися на цей щабель, а ти не можеш? І ти ще вважаєш, що говориш правильно, ще повчаєш інших.

Учень: Чи можна сказати, що уявлення існують тому, що є карма; якби не було карми, то не було б і уявлень?

Учитель: Між цими двома речами є такий зв’язок: коли людина народилася, її свідомість чиста, вона не має жодних закостенілих уявлень, які формуються в процесі життя. Людина вважає, що це хороше, а те погане, цю справу треба робити так-то; таким чином поступово формуються уявлення людини. До того ж люди ще вчать дітей, як їм захистити себе й свої інтереси, як маніпулювати іншими, вони свідомо вчать дітей бути поганими людьми і ще вважають це за добрий життєвий досвід. Якщо ж ти як доросла людина не маєш цих уявлень, то ти є найбільш розсудливим. Для тебе все ясно, ти все знаєш; оцінюючи питання, ти не впадаєш у прірву жодних уявлень; усе, з чим ти маєш справу, з чим стикаєшся, що бачиш, ти можеш зрозуміти з одного погляду. Тільки тоді це справжній «ти», тільки тоді це і є мудрість.

Коли людина стикається з якими-небудь проблемами та вважає, що знає, як їх вирішити, як поворухнути мізками, — це і є те, що звичайні люди називають кмітливістю, але це не є мудрістю. Це різні уявлення, сформовані в процесі життя, які своєю чергою формують у тобі такі речі, що спонукають тебе стати більш вивертким і старанніше захищати свої власні вигоди; до того ж ці речі самі можуть робити погані справи й можуть спонукати тебе створювати карму. Ти хочеш захищати свої інтереси, через що й формуються ці уявлення. Коли ці уявлення роблять погані справи, то можуть створити карму. Ці уявлення управляють твоїми вчинками, і коли ти щось робиш, може з'явитися карма. Однак карма — це не уявлення. Деяким людям здається, що вони живуть непогано, дехто вважає себе дуже тямущим, дуже здібним. У запеклій боротьбі з іншими вони домагаються незначної вигоди, але насправді я бачу, що їм дуже тяжко живеться, вони не знають, для чого живуть. Такий уважає, що він дуже тямущий; іноді коли він хоче зробити якусь справу, то вважає, що робить це за своїм задумом, але фактично його контролюють власні уявлення, вони керують ним, і в цьому відсутня його власна природа. Зараз абсолютна більшість людей, які живуть у суспільстві, перебувають у такому стані. Де є люди, які самі по-справжньому живуть? Людина саме така, вона не може звільнитися, тому в неї неодмінно формуються уявлення, різниця лише в їх кількості.

Учень: Основи та джерела людей, що перебувають на одному рівні, дуже відрізняються, а людина, яка опустилася на низький рівень, уже не має початкової матерії з більш високого рівня її життя?

Учитель: Усі люди перебувають у цьому людському середовищі, проте їхні джерела різні. Тому деякі люди не мають більш мікроскопічних частинок вищих ступенів, які становлять джерело їхнього життя, тобто різними є фундаментальні частинки, що породили їхнє життя. Деякі живі істоти не мають такого високого ступеня, не мають такої мікроскопічності, саме такий зміст. Тому в цьому є різниця.

Однак, що стосується присутніх, то вам зовсім не треба замислюватися над цими питаннями. Ти питаєш: чи правда, що твоє життя не таке мікроскопічне, як його, що ти не зможеш удосконалитись так високо? Насправді все це ти уявляєш, використовуючи людське мислення. Найголовніше питання полягає в тому, чи можеш ти повернутися, чи можеш досягти Повної Досконалості. Коли ти досягнеш Повної Досконалості, коли ти справді зможеш повернутися, то виявиш, що твої міркування стануть зовсім іншими. Усесвіт неймовірно величезний, не такий, як ти намагаєшся уявити у своїй фантазії, зовсім не так. Наведу приклад: деякі люди, хоч коди вони їдуть, завжди відчувають, що вдома краще, хочуть повернутися додому. Це порівняння все ж таки не дуже точне. Інакше кажучи, коли ти не миєш людського мислення, то можеш відчути, що твоє місце найкраще, ніде не може бути так добре, як там; навіть на ще вищому рівні все одно не так добре, як у твоєму місці; там абсолютно інший спосіб мислення.

Учень: Як відрізнити прагнення повернутися до джерел та знайти своє істинне «я» від прагнення створити щось нове та оригінальне, що базується на пристрастях?

Учитель: Використовуй розсудливість і зіставляй усе із Законом. Якщо в роботі для Дафа виникли справи, що не відповідають Закону, то це все ж таки вчинки звичайної людини, усе це речі, які треба прибрати. Якщо ж робляться конкретні справи, скажімо під час поширення Закону є дуже добрий спосіб, щоб люди могли отримати Закон, то якщо це не псує образ Дафа й також не тягне, не змушує людей вивчати Закон, то все це нормально й правильно, тут немає пристрасті до того, щоб створювати щось нове та оригінальне. Вигадати спосіб, щоб інші отримали Закон, — це справді порятунок людських життів. Разом з іншими хочеш досягти Повної Досконалості й повернутися на початкове місце свого життя — це не належить до розряду пристрастей. Скажу вам, усім присутнім: ви перебуваєте в процесі вдосконалення, кожен із вас удосконалюється, або, інакше кажучи, усі ви маєте серце звичайної людини. У тих питаннях, які ти ставиш, про які думаєш, у тому, що говориш про інших, — це стосується кожного з вас, включно з тобою, — можуть проявлятися пристрасті, бо всі ви маєте серце звичайної людини. Якщо ж хтось робить роботу для Дафа, і це робиться заради слави та вигоди, то я скажу, що якщо не прибрати це серце, то не вийде досягти Повної Досконалості. Однак, з іншого боку, якщо ти щиро хочеш робити справи для Дафа, тоді в першу чергу потрібно спиратися на Дафа, а твоя думка є другорядною. Якщо ти не зважаєш на Дафа, а весь час приділяєш увагу лише собі, то я скажу, що це неправильно. Дафа має бути на першому місці.

Учень: Чжень, Шань, Жень є вічно незмінними, але якщо життя дедалі більше втрачатимуть свою чистоту, то навіть Чжень, Шань, Жень можуть мутувати?

Учитель: Чисті живі істоти чи не чисті, Закон є незмінним. Скажімо так: ці три слова «Чжень, Шань, Жень», хоч скільки мине часу, завжди залишатимуться «Чжень, Шань, Жень» — ти не можеш прочитати їх по-іншому, чи не так? Якщо говорити про те, наскільки відійдуть від цих критеріїв живі істоти, то це їхня проблема. Тому ми можемо, спираючись на Закон, на непорушний Закон безперервно виправляти життя, які відхилилися від Закону, це і називається Юаньжун — повна гармонізація [із Законом].

Учень: Моєму синові 15 років, і оскільки я не можу з ним упоратися, мені тільки й залишається віддати його до притулку. Я люблю свого сина, до того ж можу зробити будь-що, щоб йому допомогти. Це пристрасть?

Учитель: У процесі вашого вдосконалення поки не можна казати, що батьківська любов — це пристрасть. Однак я також скажу моїм учням-удосконалювальникам: фактично кожна людина має свою долю. Ви як батьки можете повністю виконати свою відповідальність, але коли в дитини вже сформувалися її уявлення, або вона вже виросла великою, тоді вже дуже важко знову її змінити. Звичайно, ти сам мусиш виховувати дитину, мусиш це робити; але якщо він на чомусь наполягає і ти не можеш на нього вплинути, то тут уже нічого не вдієш. Якщо тільки він не скоїв злочин, то ти справді нічого не зможеш вдіяти. Звісно, якщо скоїв злочин, то ти можеш звернутися до правосуддя, щоб стримати його. Однак якщо він не скоїв злочину, а справи, які він робить, погані, і хоч як ти його повчаєш, він усе одно не слухає, то ти справді нічого не можеш зробити, хіба що він почне вивчати Дафа.

Кожна людина має своє життя, ніхто не може керувати життям іншого, навіть своїх рідних дітей. Ти кажеш, що хочеш, щоб у майбутньому він був таким-то й таким-то; я скажу тобі: навіть якщо ти залишиш йому багатомільйонну спадщину, але він не має такої щасливої долі, то все це в нього може повністю згоріти, або він дуже швидко розтратить цю спадщину; він повинен мати таку щасливу долю, щоб її успадкувати. Тобто кожна людина ще повинна мати таку долю, щоб отримати подібне щастя. Дехто думає: «Я хочу, щоб мої діти поїхали навчатися в таке-то місце», — і врешті-решт, доклавши зусиль, ти добився цього для них. Насправді це містилося в їхній долі. А те, що ти докладав зусиль із впертістю й прив’язаністю, — звичайна людина і має обов'язково так чинити, оскільки абсолютно неможливо, щоб людина лежала на ліжку й чекала, коли з неба впаде пиріжок. Якщо сказати людині, що в якийсь час може статися те-то й те-то, вона не повірить. Тому людина відповідно клопочеться, працює. Людина і є людина, тому ці її зусилля стали неминучими. Якщо ж дитина не досягла повноліття, то ми можемо й далі її виховувати. Якщо ж стала повнолітньою, то фактично виховувати її вже буде важко, і це не можна вважати за твою помилку.

Учень: Чи є якийсь спосіб допомогти людині, яку контролює Фу-юаньшень, посилити її головну свідомість?

Учитель: Я вже казав вам, що несу відповідальність тільки перед удосконалювальниками. Якщо ж людина практикує, то немає такої проблеми. Раніше ти мав такий прояв, раніше ти не вдосконалювався. Зараз ти вдосконалюєшся — тоді ти маєш благородно вдосконалюватися, ти мусиш усе відкинути, лише думати про вдосконалення, і тоді будь-які питання вирішаться, бо ти вдосконалювальник. Якщо ж ти практикуєш лише заради того, щоб вирішити цю проблему, то так не годиться, оскільки ти не є цілком і повністю практикувальником, удосконалювальником, ти ще маєш таку думку, що хочеш вирішити цю проблему, усе ще маєш серце, і таким чином ти не сприймаєш себе повністю як удосконалювальника.

А чи є якийсь спосіб? Усім відомо, що ми маємо понад сто мільйонів учнів. Ці сто мільйонів людей мали невідомо наскільки серйозніші питання, і всі вони вирішилися. Проблема тієї людини, яку ти маєш на увазі у своєму запитанні, усе ж таки не обов'язково пов'язана з Фу-юаньшень; ти все ж не знаєш її реального стану. Тому я скажу, що якщо ти справді хочеш удосконалюватись, то треба по-справжньому все це відкинути, ні про що не думати. Однак це дуже важко зробити, оскільки кожна справа має свій передвизначений зв'язок і не є випадковою; також можливо, що раніше він мав із кимось стосунки ворожнечі. Тому все ж таки треба по-справжньому розглядати себе як удосконалювальника. Але, можливо, ти зіткнешся з такими труднощами, які триватимуть якийсь період часу. Я також маю подивитися, як він ставиться до цієї проблеми, чи тверде його серце. Тобі дійсно не треба за нього турбуватися, треба зберігати стійкість, перебувати в стані справжнього вдосконалювальника, тоді поступово все само собою може пройти, і все в тебе може налагодитися. Удосконалення є дуже серйозним, це абсолютно не дитяча забава, це зовсім не схоже на те, як серед звичайних людей: заплатив гроші, щоб хтось тобі вирішив якісь питання. Це не можна обміняти на гроші.

Учень: Людина з непоганою природною основою, яка перебуває в омані звичайних людей, після проявлення справжньої картини зможе отримати новий шанс, щоб стати порядною людиною?

Учитель: Ти надто багато думаєш про ці справи, усе це справи майбутнього. Коли життя Всесвіту відходять від Закону Всесвіту, тоді Всесвіт має пройти процес Виправлення Закону, тому живі істоти, які не відповідають нормам свого рівня, впадуть униз, якщо й далі не відповідають, то впадуть до ще нижчого рівня, падатимуть і падатимуть дедалі нижче. Дехто впав аж до людського рівня, а дехто навіть людиною не може стати. Інакше кажучи, усі життя розставляються на свої різні місця. Усе це зумовлено їхніми власними вчинками, реальним проявом їхнього рівня. Сьогодні всі вчинки людей у суспільстві мають свій критерій для оцінки. Скажу вам, що люди самі теж визначають для себе майбутнє місце. Людське суспільство не може вічно так псуватися й далі, деякі життя, можливо, зазнають знищення, також будуть люди, які піднімуться шляхом самовдосконалення, деякі стануть порядними людьми, деякі стануть ще кимось. Інакше кажучи, тим, як живі істоти ставляться до Дафа, вони і визначають своє майбутнє місце.

Учень: Дуже довгий час відчуваю, що знаю, як чинити відповідно до принципу, але все ж таки не виходить так чинити з глибини моєї сутності й це навіть не зачіпає серце.

Учитель: У процесі вашого вдосконалення іноді може проявитися стан, коли ваше серце не зачіпають звичайні люди та світські справи. Оскільки учні теж мають серце звичайних людей, то коли розмовляють між собою про якісь справи, то можуть відчути, що їм це нецікаво, може виникнути такий стан. Однак якщо вивчення Закону не зачіпає серця, то це вже проблема. Коли ви робите щось для Дафа, і ваші слова перебувають у Законі, то це може зворушити серце людини, якщо сказані вами слова не перебувають у Законі, то це не зворушить її серце.

Учень: Західний учень, який хоче вивчати Дафа, зараз вивчає книгу з китайської медицини «Хуанді Нейцзін» [Трактат Жовтого імператора про внутрішнє], це його предмет; він хоче запитати, чи не завадить це вдосконаленню?

Учитель: Не завадить. Чому не завадить? Усі такі випадки ми сприймаємо як роботу, справи в суспільстві звичайних людей, тому те, що ти вивчаєш, — це лише майстерність звичайних людей. Ми маємо інші методи, як це владнати, це не може бути перешкодою.

Учень: Якщо дуже важко сидіти в парному схрещуванні ніг, чи є ймовірність того, що це пробивається великий Небесний кругообіг?

Учитель: Ти маєш на увазі, що коли сидиш, схрестивши ноги, і тобі дуже боляче, чи може в цей час циркулювати Небесний кругообіг? Такий сенс? У вдосконаленні немає єдиного шаблону для всіх. Коли ти вдосконалюєшся, незалежно від того, наскільки тобі важко, не треба вважати, що тут існує тільки одна якась форма. Коли тобі боляче, то це прояв зживання карми, водночас у твоєму тілі під час загартування Гун відбуваються зміни, і все це взаємопов’язано. Однак, наприклад, ти іноді розминаєш ноги, навіть коли не виконуєш вправу, також схрещуєш ноги. Оскільки ви вдосконалювальники, завжди можна використовувати шанс, щоб підвищитися.

Учень: Якщо учня одного дня стануть переслідувати інші люди, як йому вивчати Закон?

Учитель: За будь-яких обставин твердо вдосконалюйся за Дафа та й годі. Чому думаєш, що тебе будуть переслідувати інші люди? Тобі як удосконалювальнику незалежно від того, які речі відбуваються навколо тебе зараз або в майбутньому, треба ретельно аналізувати — усе це має свою причину.

Учень: У чому сенс неодноразового виходу за межі Людського Закону в удосконаленні?

Учитель: Ти маєш на увазі, що треба повторно вдосконалюватися? По суті, це так — потрібно постійно вдосконалюватися аж до того ступеня, коли маєш досягти Повної Досконалості. На Небі Просвітлені не можуть влаштувати тобі труднощів, тобто ти повинен удосконалюватися тут, серед людей. Для того щоб досягти дуже високого рівня, коли ти пройшов удосконалення один раз, потрібно знову вдосконалюватися, аж до того моменту, коли ти досягнеш критеріїв, яких маєш досягти. Гун угорі росте, він прориває рівні, а ти все ще вдосконалюєшся тут серед людей, ось такий зміст. Є така обставина, але це не повністю так.

Учень: Деякі учні спеціально спостерігають за передньою частиною лоба, де формуєтьсяколо. Чи має це стосунок до неодноразового виходу з удосконалення за Людським Законом?

Учитель: Ні, це не те. Насправді в процесі вдосконалення людини зміни тіла на кожному рівні мають свій стан, і всі вони різні. Якщо ж ви побачите картину вашого вдосконалення, то спершу ви злякаєтеся, і тоді в серці вам буде важко це витримати. Картину величності та грандіозності Просвітлених і Будд людською мовою неможливо описати, усю складність того стану та конкретні прояви картин різних рівнів людина не може сприйняти. Як ви знаєте, на кожному рівні проявляються різні форми змін, це відбувається з голови до ніг, і поле, яке оточує твоє тіло, також змінюється. Тому з деякими людьми, коли вони дуже швидко проривають рівні, коли їхній ступінь підвищується дуже швидко, щодня відбуваються зміни. Можливо, ви бачили, що є такі образи Будд, на голові яких чотири голови, потім на кожній із чотирьох голів є ще по три голови, на кожній із трьох голів ще по дві голови, а на двох головах — ще по одній голові, і це схоже на піраміду. Це також є істинним образом Будди. На різних рівнях є свої форми прояву. Це урочисто та велично. Це зовсім не те, що можна уявити, використовуючи людське мислення.

Учень: Я знаю, що в удосконаленні потрібно терпіти багато страждань, проте я дуже люблю життя, мрію про чудові речі, хочу добре робити справи. Чи є це пристрастю?

Учитель: У процесі твого вдосконалення все це не вважається за пристрасть. Я не кажу, що тобі потрібно залишити твоє прекрасне життя, не мріяти, погано виконувати свою роботу. Навпаки, я хочу, щоб ти добре виконував свою роботу. Якщо ти погано працюватимеш, то як же тобі бути гарною людиною? Хоч де ти перебуваєш, ти скрізь маєш бути доброю людиною, і тільки тоді ти будеш справжнім удосконалювальником. Тому я можу лише сказати вам, що в процесі самовдосконалення потрібно більше читати книгу, більше вивчати Закон, удосконалювати себе; долаючи перешкоди та труднощі, треба бути спроможним суворо вимагати від себе; коли стикаєшся із суперечністю, шукати у своєму серці. Якщо ти так робитимеш, то поступово твій ступінь підвищиться, і тоді на запитання, яке ти ставиш, ти дивитимешся по-новому, матимеш нове розуміння. Причому це пов’язано не з тим, що ти як людина хочеш штучно щось зробити, — річ у тому, що у твоєму вдосконаленні природним шляхом виник такий прояв підвищення та нового розуміння.

Учень: Я Ваш маленький 10-річний учень. Коли я виконую вправи, мої ноги постійно рухаються, щойно починаю їх контролювати, рух зупиняється.

Учитель: Усе це тимчасовий стан. У дітей схрещування ніг відбувається зовсім не так, як у дорослих, яким доводиться дуже сильно страждати, однак у дітей також може бути стан зживання карми; можливо, буде не так боляче. Це такий тимчасовий прояв, у майбутньому стане краще.

Учень: Ви розповідали про поняття надматерії, говорили, що вона є більш матеріальною, ніж матерія в нашому просторі.

Учитель: Знову проявляється цікавість до цих справ. Учитель не проводить уроки фізики. Я лише акцентував на будові Всесвіту, що відповідає тому піднесеному стану, який у вас зараз проявляється; лише розповідав про будову Всесвіту, тому не треба до цього прив'язуватися. Якщо зараз вам розповісти повністю все про будову Всесвіту, якщо все це на вас звалити, то так не годиться. До того ж Усесвіт украй складний, настільки, що людською мовою неможливо його описати. Коли я давав лекцію Фа у Швейцарії, то розповідав про цей Усесвіт. Тоді було важко ясно висловлюватися, тому під час підготовки книги до публікації я ретельно відредагував її текст. Ви можете почитати книгу, там це описано більш ясно. Насправді можна розповісти лише до такої міри, адже далі вже немає слів, щоб можна було зрозуміло це описати. До того ж, якщо говорити, використовуючи мову звичайних людей, то виходить зовсім не те.

Учень: Я постійно чую музику Фалуньгун, навіть уві сні можу почути.

Учитель: Усе це добра справа, оскільки музика Дафа під час вашого вдосконалення проявляє свою сторону Закону, і за нею також стоїть внутрішній зміст Фа.

Учень: На початку року під час конференції Фа в Каліфорнії Вчитель говорив про «Чотири Великі», чи можете Ви ще про це розповісти?

Учитель: Насправді про «Чотири Великі» початково говорив Будда Шак’ямуні. Земля, Вода, Вогонь і Вітер — це і є Чотири Великі. Вони проявляються як причина існування Всесвіту в тій сфері, однак вони не є кінцевою причиною. Для вас це схоже як Усесвіт — коли ти можеш побачити весь Усесвіт загалом, то вважатимеш, що це і є Всесвіт, а насправді це лише сфера маленького Всесвіту. Таких Усесвітів незліченна кількість, і вони є всюди в іще більшій сфері Всесвіту. Це схоже на молекули, що поширені скрізь у цьому просторі, тут усе складається з молекул, саме таке поняття. Ці «Чотири Великі» є однією з форм Усесвіту, що проявляється на певному рівні. Однак на тому рівні є Закон, що був встановлений там Великим Законом. Якщо на певному рівні не відповідати критеріям Закону, то вся система, що перебуває нижче за цей рівень, також зіпсується. Тому я виявив, що за дуже довгий період часу через відхилення від Закону ці «Чотири Великі» вже вивітрилися, що схоже на розкладання. Але це вже справа перед закінченням оновлення.

Учень: Кількість життів не додається і не зменшується, вони існують у певному рівні Небесного Тіла Всесвіту..?

Учитель: Кількість життів не додається і не зменшується — це неодмінно так. Якщо якесь життя на певному рівні було знищено, тоді там народжується нове життя. Насправді в історії Землі на жодну людину не стало більше, і на жодну не поменшало. Але якщо зараз про це сказати, то люди не повірять. У Китаї ще планують народжуваність. Оскільки тут порушується дуже багато політичних питань Китаю, про ці справи ми не будемо говорити. Нині в західному суспільстві людей дуже мало. Можливо, вони переродилися там, щоб отримати Закон. (Оплески)

Насправді зараз незалежно від того, хто ти — європеєць, американець, африканець, австралієць чи азіат — ти зовсім не обов'язково є справжньою людиною жовтої раси, білої раси чи іншої. Тому в американському суспільстві є багато білих, які переродилися з чорних або з індіанців, є також багато чорних, які переродилися з білих. Це і є причиною, чому багато білих людей захищають інтереси чорношкірих.

Учень: Учитель каже, що людські уявлення можуть керувати людиною все життя, і якщо не змінити ситуацію, то вони так і керуватимуть нею далі.

Учитель: Це так. Я говорив такі слова, говорив, що коли біла людина отримує Дафа, і ти розповідаєш їй на основі принципів, вона, лише глянувши, може відразу сказати: «А, я розумію, це правда». Тобто, розповідаючи про цю істину, можна відразу ж розбити уявлення людини, що сформувалися в процесі її життя й створюють перешкоди для розуміння істини; та зовнішня оболонка, яка не бачить правди, відразу ж розбивається. А з китайцями справа зовсім не така. У китайців існують давні уявлення. За п'яти-шеститисячолітню історію культури було багато чого — від «ста шкіл» і до різних сьогоднішніх учень (а до цих «ста шкіл» ще були різні вірування) — усе це сформувало матерію різних уявлень. Усі ці речі, сформовані за багато життів і перероджень, зберігалися в цілісному тілі твого життя. Твоє життя не може вмерти. Це тіло з плоті лише перероджується з життя в життя, воно схоже на одяг. У кожному житті може проявитися твій початковий природний стан, той відбиток із минулого. Звісно, звичайній людині нелегко це виявити.

Культура китайців дуже глибока та давня, у ній містяться речі багатьох поколінь. Через ці речі китайці дуже багато чого пережили, і якщо хочеш розбити такі уявлення, то це буде дуже важко. Ти кажеш йому, що це правда, і він зрозумів: «О! То, ось у чому річ. Але чому це так?» Ти кажеш йому, що це так, бо так і так. Він каже: «О! Зрозумів». Потім він, замислившись, повертається й знову питає: «Тоді чому це так і так?» Тобі треба рівень за рівнем розбивати його уявлення аж до самого кінця. Тоді він нарешті все зрозуміє, і більше не матиме запитань. Тому іноді я помічаю, що нації з глибоким змістом культури дуже розумні, бо вони пережили дуже багато. Однак найчастіше, якщо ти хочеш, щоб він зрозумів істину, усі ці речі відіграють негативну роль. Наприклад, білі люди західного суспільства мають дуже просте мислення, воно не містить такого великого змісту, немає стільки перешкод, і коли вони усвідомлюють, що це істина, то їм відразу все стає зрозуміло.

Учень: Часто в моєму мозку проявляється «Лунь Юй» Конфуція, і я щосили опираюсь. Чи правильно я роблю?

Учитель: Як практикувальник, звичайно, ти робиш правильно. Конфуцій лише проповідував принципи порядної людини та й годі. Насправді китайці мають дуже сильні уявлення конфуціанської школи. Усе може бути оновлено, адже все-таки це людські речі, які треба відкинути, і це принесе користь удосконаленню, бо ти маєш отримати найчистіші, найвищі принципи Закону. Хоч навіть це й хороше, але воно людське, саме такий сенс. Якщо ж воно заважає твоєму вдосконаленню, безперервно проявляється у твоєму мозку, впливає на твоє вдосконалення, то треба чинити йому опір, відштовхувати його. Я скажу вам, що не відкидаю ідеології якихось шкіл, я лише розповідаю практикувальникам, як удосконалюватися. Більшість із присутніх є вдосконалювальниками, і я передаю Закон моїм учням, а не розповідаю щось звичайним людям; ви повинні це розрізняти!

Учень: Мій чоловік — майстер іншого цігун. Щоразу, коли в мене відбувається зживання карми, він постійно використовує свої методи, щоб допомогти мені вилікувати хворобу.

Учитель: Усі ви знаєте, що я говорю про серце. Ти скажи: «Я твердо вдосконалююсь за Дафа, і не приймаю ці твої речі. Ми можемо бути чоловіком та дружиною, проте вдосконалення — це дуже серйозна справа». Формально ти не зможеш уникнути, якщо він змушує тебе це робити, адже руки чоловіка великі, сильні; він тебе змушує, і ти не маєш вибору, тоді якщо у твоєму серці дійсно є твердість, я думаю, ця ситуація може змінитися. І тоді те, що він хоче тобі зробити, не відіграватиме жодної ролі. Учитель усе бачить, дуже легко може тебе заслонити, а він цього не помітить.

Учень: Коли загартовую Гун, у голові дуже багато думок. Чи може це призвести до несвідомої практики за лихим методом?

Учитель: У голові багато думок — у процесі вдосконалення кожний наш учень може з таким зіткнутися, але це не чинитиме негативного впливу. Я казав, що ти можеш виробити щось погане, єретичне, коли під час вправ свідомо додаєш у своє мислення речі інших практик, або ж потрапляєш під контроль іншої свідомості. Крім цього, усі інші справи, які не мають стосунку до вдосконалення, не можуть щось сформувати. Проте треба витісняти всі хаотичні думки.

Учень: Під час виконання п'ятого комплексу з'являється відчуття, ніби сидиш у шкаралупі яйця. Чи правда, що це може з'явитися тільки після того, як ноги перестануть боліти?

Учитель: Не обов'язково так. Наприклад, ти можеш сидіти пів години, і протягом цих 30 хвилин ноги не болять, тоді цей стан може проявитися в проміжку 30 хвилин. В один день ти зможеш заспокоїтись до такої міри, так розслабитися, що зможеш одразу увійти до цього стану. Однак він не обов'язково триватиме довго, можливо, лише кілька секунд, кілька хвилин, а потім вийдеш зі стану Дін. Можливо і так.

Учень: Досить часто сам несвідомо відхиляюся від Чжень, Шань, Жень, дуже багато глибоко захованих пристрастей вкриті зовнішніми пристрастями.

Учитель: Нічого страшного, не хвилюйся, якщо ти будеш твердо вдосконалюватися, то зможеш розпізнати ці речі, зможеш усвідомити, що це погані думки, витіснити їх, і таким чином ти й перебуваєш у процесі вдосконалення. Боїмося лише, що ти триматимешся своїх пристрастей і не відкидатимеш їх. Крім цього, не може бути інших факторів, що можуть створити тобі цю чи іншу проблему, бо ти вдосконалюєшся, справді вдосконалюєшся.

Учень: Чи проявляться всі мої погані пристрасті?

Учитель: Це неодмінно так, я обов'язково тобі їх розкрию, боюся лише, що коли це станеться, ти їх не пройдеш. Коли пристрасть проявиться, ти виявиш, що це погане серце, ясно дізнаєшся, що воно погане, і в такому разі тобі не треба це покривати, ти обов'язково маєш прибрати це. Коли виникне суперечність, я кажу тобі, що це проявилося серце. Однак ви не дивитеся в себе, часто зважаєте на те, як інші погано до вас ставляться, як помиляються інші, як це не збігається з вашими власними поглядами, з вашими власними думками. Якщо ж у цей час ти подивишся в себе, то зможеш побачити.

Учень: У майбутньому, після того, як критерій моральності людей відновиться, чи можуть знову проявитися різні рівні життя?

Учитель: Живі істоти різних рівнів Небесних Тіл мають різні здібності. Рівень людей визначається тим, скільки вони мають доброти й зла, скільки мають Де й карми. На Землі людське життя є вищим за всіх тварин і рослин. Я також виявив одну проблему, що багато китайців, особливо китайці, які проживають за кордоном, мають дуже сильні уявлення про сім'ю, про рід, настільки, що це навіть сильніше за Закон. Мені здається, що це дуже велика перешкода для отримання Закону. Втім, у практичному вдосконаленні багато людей справді пройшли через це, але я виявив, що є така велика перешкода. Якщо ж людина не має критеріїв порядності, то її не можна назвати людиною. Чому мавпу не називають людиною? Тому що людина має критерії людини, поняття про людську поведінку та норми моральності, тільки тоді можна сказати, що це людина. Однак коли в цих речах вдаватися до крайнощів, то це не годиться.

Учень: В історії людства саме ці понад сім мільярдів людей, теж перероджуються серед людей?

Учитель: Можливо й так. Вас усіх цікавить це питання… Насправді сьогоднішнього людського суспільства в історії початково не було. Можливо, ви читали газету, де хтось написав, що я говорив про проблему іншопланетян, і йому це здалося смішним. Ви подумайте, початково в історії не було такого людства, проте в історії все ж таки був період, коли наука людства була більш розвиненою, ніж сьогоднішня наука; якщо порівняти її із сучасною, то вона набагато її перевершує. Сьогодні люди не можуть зробити Місяць і помістити його на небо, а людство в історії все ж таки змогло його виготовити й помістити туди. Однак розвиток сьогоднішньої людської науки, цей її стан — зовсім не єдиний шлях розвитку, якщо дивитися на всю історію розвитку людства, є ще інші шляхи. Науку сьогоднішнього людства насправді принесли іншопланетяни. Деякі люди ще вивчають іншопланетян, досліджують якісь сигнали. Насправді вони перебувають поряд, але просто не вступають із тобою в контакт, і вони дуже систематично роблять ті справи, які хочуть робити.

Ви подумайте, якось я сказав, що наука — це релігія, і ви відразу все зрозуміли. У релігії є засновник, пастир, у науці теж є різні звання: ректори, доктори наук, магістри, бакалаври, професори, асистенти професора тощо. До того ж вона дуже досконала, систематична, скрізь у неї існують релігійні форми. Віра людей у неї перевищує віру в будь-яку релігію, до того ж це відбувається несвідомо. Якщо ж ти погано вивчаєш науку, то в майбутньому це суспільство тебе відсіє, ти не знайдеш хорошої роботи, не матимеш можливостей для хорошого життя. Зазвичай релігія, як ви знаєте, наставляє вас вірити в душі, а потім дає тобі побачити, почути, відчути справжнє існування Бога. А ця наука-релігія, дає тобі пізнати матерію, розвиватися в матерії, і в результаті у своїй душі ти стаєш від неї залежним. Вона йде зворотним шляхом.

Однак я зовсім не проти науки, оскільки вона теж є породженням Усесвіту. Я лише розповів вам, що вона собою становить. Проте наука зовсім ненаукова, вона принесла людству дуже багато лих, які ніколи не можна було виправити. Усім відомо про забруднення повітря. Промисловість так забруднила повітря, що вже ніколи не вийде повернути його в найбільш чистий стан. Промисловість забруднює також і воду, і хоч який люди використовують метод очищення, ніколи не зможуть повернути її в найчистіший стан. Людина дихає таким повітрям, п'є таку воду, і якщо людство й далі так розвиватиметься (це не стосується учнів Дафа), то воно мутує, кінцівки зрештою мутують, до того ж чим далі, тим це буде серйознішим. Це матеріальні лиха, які вона приносить. З погляду духовності, поки ця наука ще не дійшла у своєму розвитку до певного кроку, а ти почнеш говорити про те, що вона ще не пізнала, говоритимеш про існування Бога, або ж про те, що хороші люди отримають добру відплату, а злі — злу, тоді наука може сказати, що ти просуваєш забобони, ненаукові речі, і може цією палкою науки бити тебе. А по чому саме вона б'є? Вона хоче вибити з тебе віру в Бога, вибити з тебе уявлення людини про моральність. Якщо ці речі буде вибито з людей, то буде повністю знищено критерії моральності, що захищають людство. Саме тому сьогоднішні люди наважуються робити будь-які погані справи. Хіба все це заподіяла не ця наука, що є не дуже розвиненою?

Я лише розповідаю вам про справжній стан речей. Я не кажу щось проти науки, просто ця надто захоплива віра в неї наразила людей на небезпеку. До того ж цю науку все-таки принесли іншопланетяни. Яка їхня мета? Вони систематично давали людям такі наукові дисципліни, як математика, фізика, хімія, а згодом у тілі людини, у її мисленні сформувалося таке мислення, яке їм потрібне. Сьогодні всі принесені сучасною наукою засоби виробництва, методи роботи, предмети побуту, спосіб життя, форми мислення та вчинки людей — усе це є складовими частинами сучасної мутованої свідомості. Сьогоднішні люди майже всі такі, всі мають мислення, яке їм створили іншопланетяни, і ніхто від цього не звільниться, бо все, з чим ти стикаєшся, принесене сучасною наукою; адже вона пролізла в усі щілини, і вся твоя життєдіяльність не відходить від цієї науки.

Отже, у тебе сформувалися способи мислення та уявлення щодо всіх речей, створених сучасною наукою, щодо будови об’єктивного світу, щодо матеріального середовища; і ці речі також утворили один рівень частинок. А твої вчинки керуються мисленням, і тоді ті речі, які ти використовуєш, ті машини, якими ти керуєш, усі справи, які ти робиш, — усе це речі, принесені цією наукою. Таким чином у тілі та свідомості людини сформувався певний рівень частинок — це іншопланетяни принесли людям цю науку, утворити один рівень частинок іншопланетної науки. Це і є систематичний план іншопланетян, які хочуть отримати тіло людини.

Крім того, як ви знаєте, наука скористалася людськими бажаннями. Людина розвивається саме під впливом своїх бажань. Коли люди висловлюють сумніви щодо сьогоднішньої науки, то це часто призводить до того, що інші науковці починають їм протистояти. Люди не знають, що мислення, яке не терпить сумнівів, — це результат ролі, яку відіграє наука. Можна побачити, що науковці, які не здатні терпіти, керуються почуттями, а не розумом. Насправді, я скажу вам, на сьогоднішньому етапі всі речі, які можуть винайти й створити науковці, створюють зовсім не люди. А хто? Це все контролюють іншопланетяни, які в мозку людини створили певну структуру, причому вони дуже суворо її контролюють. Вони дають тобі натхнення, дають тобі винайти якісь речі; вони систематично почали захоплювати людство.

Водночас, як ви знаєте, людські бажання стимулюють безперервний розвиток. Спочатку іншопланетяни хотіли створювати роботів, а зараз уже хочуть створювати не роботів, а людей, хочуть клонувати людей. Якщо ж людину дійсно буде створено шляхом клонування, то ви подумайте: життя людини запланував Просвітлений; коли народжується людина, якщо вона не матиме Юаньшень, то це буде мертве тіло. Чому людина, навіть якщо з нею нічого не робити, може померти? Раптом узяла й померла? Це відбувається тому, що Юаньшень її покинув. Без Юаньшеня це шматок плоті. А коли є Юаньшень, то людина живе. Тіло людини схоже на одяг, який одягають люди, — тоді воно може рухатися; а якщо не одягають, то воно не рухається. Подумайте: якщо Просвітлений не дасть Юаньшеня клонованій людині (оскільки це людина створила людину, то Просвітлений неодмінно це не прийме), тоді що робити? Цим якраз і скористаються іншопланетяни, вони прийдуть і стануть Юаньшенєм цієї людини, і таким чином вони отримають людське тіло, почнуть захоплювати людей. Таких людей за подальшого розвитку ставатиме дедалі більше. Людські бажання підбиватимуть людей безперервно створювати клонів, і що далі, то їх буде більше й урешті-решт їх стане більшість. Вони, так само як і люди, будуть створені з молекул, але вони будуть навіть розумніші за людей. У людському мисленні є рівень частинок, що контролюються ними. Іншопланетяни можуть встановити закони, які заборонять людям народжувати природним шляхом, а будуть лише клони, і тоді вони здійснять масштабне вторгнення на Землю. На поверхні вони такі самі, як люди, проте це вже будуть іншопланетні істоти, а не люди. Подумайте про це, я не розповідаю вам казок! (Оплески)

Звичайно, за сьогоднішньої ситуації люди абсолютно не здатні нічого зробити самотужки, не можуть звільнитися від усього того, що принесла їм наука, бо її контролюють іншопланетяни, а люди зовсім не можуть їх виявити. Люди ще хочуть налагодити контакти з іншопланетянами. Сьогодні з того, що має людство, майже все створили вони. Люди вважають, що не контактують із ними. А насправді людина постійно перебуває в контакті з ними, і навіщо потрібно, щоб ти їх шукав? Тому перед лицем цієї проблеми люди не здатні нічого зробити, не можуть це вирішити. Це одна з найбільших проблем сьогоднішнього людства, яку я побачив, і я повідомив про неї людям.

Я казав, що не хочу йти проти якоїсь науки, але я побачив справжню ситуацію людства. Оскільки я рятую вас також у цьому середовищі, тому повинен тут жити і також маю їздити в машинах, літати на літаках. Наука та іншопланетяни теж є породженням Усесвіту. Однак розвиток людства завжди йде від самого початку і до того дня, коли його буде знищено, і це закономірність. Я лише розповів вам про сьогоднішню картину для того, щоб удосконалювальники могли зрозуміти цей Усесвіт. Якщо ж говорити конкретніше, то дуже багато звичайних людей у це не повірить, тому я і не розповідаю більше. Насправді розвиток комп’ютерів для людини дуже страшний. Коли вони самі себе знищать, то навіть не зрозуміють, як це сталося. Зараз люди за допомогою комп'ютера зберігають різну інформацію, потім, використовуючи комп'ютер, аналізуватимуть результати, з подальшим розвитком за допомогою нього прийматимуть рішення, тоді люди й почнуть слухатися комп'ютера, зрештою комп'ютер стане повністю керувати людьми. Що далі, то комп'ютер стає розумнішим, і люди дедалі більше на нього спираються й урешті-решт повністю потраплять під його контроль. Тобто людина через свої бажання сама себе занапастить.

Учень: У канонах, які Ви написали, часто акцентуються різні конкретні обставини. Чи може це вплинути на розуміння Закону закордонними учнями?

Учитель: Не може, це для всіх однаково. Я написав «Суть сумлінного вдосконалення» здебільшого для того, щоб безперервно виправляти проблеми, які виникають у процесі вашої практики. Щодо вдосконалення, вдосконалюймося на основі «Чжуань Фалунь». Це не вплине.

Учень: Під час колективного вивчення Закону, коли дочитали до якогось місця, може виникнути певне усвідомлення; поки його осмислював, інші вже прочитали один чи два абзаци.

Учитель: Це не має значення. Мета вивчення Закону полягає саме в тому, щоб ти щось зрозумів, розуміння стоїть на першому місці. Коли ви читаєте Закон, то обов'язково маєте знати, який сенс має прочитаний рядок, принаймні поверховий зміст маєте знати. Стосовно того, що ти прочитав Закон і потім забув прочитане, то не звертай на це уваги, це не має значення, ти лише дбай про те, щоб читати. Якщо ж ти навіть жодних слів не розумієш, ось так читаєш-читаєш, промовляєш ротом, бачиш очима, а в думках десь літаєш, то це не годиться, так не досягнеш мети вдосконалення.

Учень: Чому система Будди наголошує на долі?

Учитель: Насправді всі говорять про долю. Є багато істин Усесвіту, про які я не можу вам розповісти, бо вони є Богами. Я не хочу, щоб ви, використовуючи людське мислення, думали про них. Людина вважає, що якщо буде вдосконалюватися в релігії, то може піднятися в Небесне Царство. Це людина сама вважає, що якщо тільки шануватиме Бога, робитиме так, як він говорить, то він і піклуватиметься про неї. Насправді ви зовсім не знаєте, що раніше в історії, коли людина хотіла піднятися шляхом удосконалення, це було дуже важко. Якщо тільки впав униз, то тобі зовсім не дозволять піднятися, тобто не дозволять тобі повернутися. Оскільки вони вважають, що хоч як ти вдосконалюєшся, ти можеш їх забруднити, ти не маєш такої чистоти, як у них. А сьогодні ситуація інша; як ви знаєте, ми не тільки із самої основи робимо ще краще, а ми ще повинні перевищити їхні старі речі, повинні досягти стану, що перевершує найкращий період історії Всесвіту. (Оплески)

Учень: Чимало учнів усе ще не відчувають, що досягли рівня Надлюдського Закону. Чи встигнуть вони досягти Повної Досконалості?

Учитель: Якщо вже отримали Закон, то треба лише відкинути серце й удосконалюватись. Якби не встигали, то я і не рятував би. Насправді те, про що я найбільше турбуюся, це — чи можеш ти вдосконалюватися в Дафа до самого кінця? Це не питання часу. Щодо відчуттів, серед нас є такі, які вже вдосконалилися до порівняно високого рівня, але вони не мають жодних відчуттів. Не треба за відчуттями оцінювати, високо чи низько ти вдосконалився. Що таке відчуття? Є люди, яким не дають мати відчуття, бо вони прийшли з високого рівня. Якщо буде хоч маленьке відчуття, воно відразу розіб'є оману й зруйнує можливості для усвідомлення, тоді, можливо, вони не зможуть повернутися до свого початкового місця, бо вимоги до них мають бути високими. Інші люди можуть бачити й можуть повернутися. Але така людина не тільки не бачить, їй навіть не дозволяється мати жодних відчуттів, і якщо навіть трохи щось відчує, то не повернеться до свого початкового місця. Хіба не такий принцип?

Учень: Коли читаю «Хун Їнь», мене завжди зворушує велич шановного Вчителя, і сльози ллються струмком. Я відчуваю велике милосердя, яке неможливо висловити словами. (Оплески) Я ніяк не зможу віддячити Вчителеві, і це буде моїм вічним жалем.

Учитель: Насправді, нема про що жалкувати, адже ви отримали це також нелегко. Ви тільки знаєте, що сьогодні хтось наче випадково розповів вам, і ви отримали Закон. Це сховано в глибині твого серця, це схоже на електричний штекер: наче вставив його в розетку, й відразу пішла електрика. Однак є люди, для яких цей «штекер» вже забруднений пилом і брудом, уже не відіграє ролі, і якщо його під'єднати, то електрика не проходить. Дуже багатьом людям заради здобуття Закону в історії відрубували голову, і в історії вони також удосконалювалися, до того ж у вдосконаленні зазнавали чимало страждань.

Учень: Якщо дитина не вдосконалюється, що з нею буде після того, як її батьки досягнуть Повної Досконалості?

Учитель: За твоїх сьогоднішніх обставин я не можу сказати, що це твоя пристрасть, бо зараз ти перебуваєш саме в цій сфері. Однак, що стосується цього питання, якщо ви подумаєте про нього з позиції вищого ступеня, то це пристрасть. Ти сам не знаєш, чи можеш досягти Повної Досконалості — навіщо ж так багато турбуватися про свій тил?

Однак чи подумав ти про дещо? Якщо одна людина досягне Повної Досконалості, то ті борги, які вона накопичила з переродження в переродження, з життя в життя, ті відносини милості та ворожнечі самі зникнуть? Ти ось так струсив пил і пішов — куди це годиться? Те, що ти тут повертаєш, — це лише духовні борги, а справжні речі, які ти винен, ти зовсім не повертаєш. Тоді як можна досягти Повної Досконалості? Я все це маю тобі залагодити, маю зробити для тебе дуже багато справ! Ти подумай: усі твої зв’язки милості та ворожнечі має бути залагоджено. А як саме? Головна передумова цього в тому, що якщо ти справді можеш досягти Повної Досконалості в самовдосконаленні, то у твоєму світі не може бути порожньо. Хіба Будда не говорить про порятунок усіх живих істот? У твоєму світі також має існувати життя. Можливо, це ті живі істоти, яких ти раніше вбив, яким залишився винен, або ті, хто має повернути тобі доброту. Потрібно залагодити тобі ці два види зв’язків долі — і милість, і ворожнечу. Тому дуже багато живих істот, можливо, підуть у твій світ і стануть його мешканцями.

Усі відносини милості та ворожнечі, що виникли в історії, має бути залагоджено. Тоді хіба не треба й у твоєму теперішньому житті влаштувати так, щоб ти розв’язав усі ці зв’язки? Багато жінок, щодо тих, кого вони народили… це справді впливає на твоє вдосконалення. Заспокойтеся, ви дбайте лише про те, щоб удосконалюватися. Насправді, хоча зараз тобі шкода якоїсь людини, але коли ти дійдеш до кінця свого життя, цей твій жаль усе одно треба буде відкинути. Можливо, серед вас є такі, життя яких не таке довге, і якогось дня когось раптом не стане, і тобі буде шкода — та все одно нічого не вдієш. Якщо ти можеш досягти Повної Досконалості, то Вчитель усе знає, кого ти хочеш урятувати. Однак тобі не треба вважати це за пристрасть і через це розвивати ще одну видозмінену пристрасть.

Учень: Одна людина, яка непогано вдосконалюється, сказала: «Діяння також перебуває в недіянні». Я не зовсім розумію, що мається на увазі.

Учитель: Хіба це не означає, що ти зазнав перешкоди? Якщо я не говорив цих слів у Дафа, то тобі не треба про це думати. Те, що говорять учні в процесі вдосконалення за Дафа, — можливо, це те, що вони самі усвідомили, перебуваючи у своїх різних станах, на різних рівнях. Правильно це чи неправильно, не треба про це турбуватися. Як я кажу, ти так і роби. Помісти свої думки в Закон, не треба мати пристрасті до того, що говорять інші.

Передавати Закон, рятувати людей — ви повинні ясно розуміти — це не перебуває у сфері діяння чи недіяння і це не те, що звичайне життя може зрозуміти. До того ж ці справи не проявляються тут, серед людей. Я говорив вам такі слова, говорив, що світ Будди дуже багатий і барвистий, до того ж він ще прекрасніший. Якби було не так, то навіщо тоді комусь туди підніматися? Це не так, як уявляють собі люди. Будди, Даоси та Боги бачать, що дуже багато справ, які роблять люди, є дуже серйозними перешкодами на їхньому шляху до світу Будди. Тому все це є пристрастю до діяння. Тобто порятунок людей — це особлива справа. До того ж, скажу вам, насправді я рятую не лише людей. Порятунок людей — це лише частина того, що я хочу зробити, тож є ще інші причини. Наведу приклад: цей Усесвіт повинен розкластися, є такий Просвітлений, що може вирішити цю проблему. Він бачить, що Всесвіт розкладається, але не турбується про це. Тоді скажи: якби він подбав про це, це було б діянням? А якби не подбав, це було б недіянням? Це я, використовуючи людську мову, говорю про справи такої високої сфери. Але якщо перебувати в тій високій сфері, то все зовсім по-іншому. Те поняття про діяння, яке мають люди, не може охопити ступінь Будди й ще більший ступінь.

Учень: Гори Тайшань мають зі мною незрозумілий зв’язок долі, з цього приводу в серці маю дуже багато загадок. Чи може Вчитель розбити ці сумніви свого учня?

Учитель: Не можу. Я лише можу розповідати вдосконалювальникам про те, що стосується самовдосконалення, й нести відповідальність за досягнення тобою Повної Досконалості. Якщо ти пристрасний до справ багатьох життів і перероджень, тобі не досягти Повної Досконалості. Якщо я скажу тобі, це те саме, що я дам тобі до цього прив'язатися.

Учень: Іноді в серці маю бажання стати консультантом, керівником пункту практики. Чи не є це сильною пристрастю й перебуванням у діянні?

Учитель: Насправді багатьох наших консультантів ніхто не вибирав. А було так: він отримав Закон, у його районі не було практикувальників, і він організував групу людей, тож природно став старшим на цьому пункті, став консультантом. До того ж керівник пункту — це не якась особлива риса нашого Дафа, це лише назва серед звичайних людей. Раніше підрозділи Дослідницького товариства цігун називалися пунктами, усі вони називалися консультаційними пунктами.

Бажання зробити щось заради інших — це добра справа. Однак якщо робиш це для того, щоб стати відповідальною людиною, то це погано, бо ми тут не маємо чиновників, і також не можемо цим чиновникам платити зарплату, ми нічого цього не маємо. Я знаю, що ти хочеш заради інших зробити щось добре, і якщо є умови, то можна. Це не має бути так, як коли якийсь чиновник хоче зробити для інших певну добру справу — треба робити це щиро. Сьогодні в багатьох районах дуже багато людей вивчає Дафа, і все це результат того, що учні у великих масштабах працювали над поширенням Закону.

Учень: Ми перебуваємо тут і слухаємо Вашу лекцію Закону, а ті наші тіла в кожному просторі можуть так робити?

Учитель: Хіба я не змінюю твоє тіло із самих джерел? Навіщо тобі ще про це турбуватися? (Оплески) Ти на цій стороні лише слухаєш, зміни відбуваються дуже маленькі, а справжні зміни відбуваються на тій стороні.

Учень: Щоразу, перш ніж потрапити на конференцію Дафа, я постійно стикаюся з перешкодами та труднощами. Не знаю, чи зумовлено це моєю кармою, чи тим, що я зробив щось неправильно?

Учитель: Коли стикаєшся з проблемами, треба шукати в собі. Труднощі також не можуть бути випадковими, неодмінно треба прибрати якесь твоє серце, після чого ти зможеш підвищитися.

Учень: Після того як я почав вивчати Дафа, мені здається, що справи звичайних людей можна робити, а можна і не робити. Як розібратися, чи маю я пристрасть до виконання якихось справ?

Учитель: Я ще глибше скажу вам: ви вдосконалюєтеся серед звичайних людей, ви повинні вдосконалюватися, максимально відповідаючи стану звичайних людей. Зміст цих моїх слів охоплює дуже широкий зміст. Сюди входить уся твоя життєва діяльність: їжа, житло, робота, навчання — у всьому цьому потрібно вдосконалюватися, максимально відповідаючи простим людям. Не треба чинити так, як удосконалювальники в минулому: щойно почав удосконалюватися, відразу усвідомив усю тлінність буття й хоче покинути свій дім. Я наставляю вас удосконалюватись серед звичайних людей. До того ж я ще маю сказати тобі, що всі ті справи, які ти робиш, ти маєш робити ще краще, ніж раніше. Бо коли передається цей Закон, то вже всебічно продумано, як удосконалюватись сьогоднішнім людям, які мають роботу і які дуже зайняті. Тому коли ти не на роботі, то вдосконалюйся, вивчай Закон, гарантую, що ти не випадеш, не відстанеш. Я повинен прибрати твої пристрасті. Це не означає забрати якісь твої матеріальні речі. Якби було інакше, то всі жебраки на вулицях були б великими людьми. Це не так. Те, що треба прибрати, — це людське серце, те серце, яке не полишає пристрасті.

Я наводив такий приклад: нехай навіть твій дім збудовано із золотих цеглин, якщо у твоєму серці ти про це не думаєш, не цінуєш гроші понад усе, не маєш таких сильних пристрастей, зберігаєш таке ставлення: «Є — то є; просто це є в моїй долі», — тоді це не матиме особливого значення. Ми можемо це реалізувати, а саме: якщо ти можеш прибрати це серце, то те, чим ти володієш, не має значення. Наприклад, ти не маєш тих пристрастей звичайних людей, проте люди добре до тебе ставляться, хочуть, щоб ти неодмінно став керівником, тоді й стань ним. Це не важливо. Або ти здійснюєш масштабну торгівлю, за допомогою якої можеш заробити певні гроші, тоді й заробляй собі гроші, це не має значення. Хоч у якому прошарку суспільства ти перебуваєш, ти скрізь можеш удосконалюватися. Категорично не треба впадати в крайнощі. Раніше люди чинили так: щойно почав удосконалюватися, отримав справжній Закон, як перестав робити будь-які справи — так не годиться, адже ти маєш керуватися саме тим способом удосконалення, що я тобі передав. У вдосконаленні за Дафа, поки ти ще не досяг Повної Досконалості, неодмінно матимеш серце звичайної людини. Тому ти можеш виконувати роботу звичайних людей, і ти також, без сумніву, матимеш певні людські почуття.

Учень: Коли усвідомив, що це пристрасть, проте ніяк не можеш її прибрати, чи може це бути так само, як зі споживанням м'яса, тобто коли цей стан проявляється в Гун?

Учитель: Уже усвідомив, що це пристрасть, але все ще не можеш її прибрати? Звичайно, відразу ти її не прибереш, це так для кожної людини, ти потихеньку себе стримуй, вимагай від себе чинити ще краще, і таким чином поступово хіба не зможеш цього досягти? Звичайно, ти можеш подумати: коли Вчитель сказав, що можна досягти цього поступово, тоді й просуватимуся потроху. У такому разі ти не матимеш прогресу, не будеш сумлінно йти вперед, а це безвідповідально перед власним удосконаленням. Я думаю, що якщо в вдосконаленні ти зможеш розглядати себе як практикувальника, якщо дійсно зможеш цього досягти, то не буде труднощів у розумінні.

Учень: На цій конференції Закону учень говорив, що спеціально шукає страждань для тіла, щоб усувати карму.

Учитель: Це помилка, це неправильно. Не можна у своєму вдосконаленні планувати собі способи усунення карми, шукати собі страждань, це не годиться, так ти зашкодиш систематичному вдосконаленню, яке я тобі запланував. Тому ти тільки читай книгу, читай Закон, удосконалюйся і, стикаючись із проблемами, шукай у собі. На роботі краще працюй, у навчанні краще навчайся, і цього достатньо. (Оплески)

Учень: Чим більше я вдосконалююсь, тим більше відчуваю, що уявлення звичайних людей стають сильнішими. Я навіть не знаю, чи є я практикувальником.

Учитель: Я вам скажу, що в процесі вашого вдосконалення ви дедалі ясніше можете усвідомлювати свої пристрасті, і я скажу, що це не регрес, а прогрес. Звичайна людина цього не усвідомлює, а ви можете ясно це усвідомити; дійсно можна сказати, що ви добре вдосконалюєтеся. Однак чому все ще іноді буває, що ці пристрасті відкинути дуже важко? Саме тому, що я влаштував вам таку форму вдосконалення, коли ви не можете відразу відкинути свої пристрасті, їх потрібно відкидати рівень за рівнем. Відтак, ви все ще маєте серце звичайної людини і ви можете жити серед звичайних людей, поступово вдосконалюватися та підвищуватися. Якби було не так і ви не мали б цього серця, то не могли б підвищуватися, удосконалення б припинилося, і ви також не могли б залишатися серед звичайних людей. Тому в Дафа вдосконалення проходить саме так.

Учень: Прочитавши главу «Чжуань Фалунь», я для кращого запам’ятовування змісту ще раз перечитую деякі речення з неї. Так читати правильно?

Учитель: Так теж можна. Однак я скажу вам, що потрібно послідовно читати всю книгу від початку до кінця, читати, розуміючи зміст, і це найкраще.

Учень: Під правим оком немає додаткового проходу, це пов'язано із Законом?

Учитель: Закон відкрив таку форму існування для живих істот цього рівня; це є проявом на певному рівні. Якщо ж рівень дуже високий, це змінюється. Коли досягаєш дуже високого рівня, то ці очі можуть бачити наскрізь простори багатьох рівнів, можуть бачити від макро до мікро, можуть бачити форми існування більш складних життів і просторів. На високих рівнях не можна, як люди, робити погані справи, така форма очей там уже не годиться, тож очі на кожному рівні змінюються. Хіба я щойно не говорив, що тіло людини має свої форми прояву на кожному рівні, зовнішні форми змінюються. Наприклад, на певному рівні на обличчі з'являється одне око, яке покриває все обличчя і, як у бабки, містить усередині безліч очей, тобто може виникнути такий стан. У процесі твого вдосконалення форми прояву цих очей на різних рівнях дуже складні. Я не хочу розповідати вам про ці справи, а також скажу, що вам не треба прив'язуватись до цього. Якби ви бачили стан кожного рівня, то у вас виникла б пристрасть на все життя, і ви не змогли б удосконалюватися. Ви постійно були б прив'язані, постійно думали б «як це чудово!» Тож так не годиться. Коли вдосконалення йде на дуже низькому рівні, то тут немає проходу з тієї причини, що коли людина стріляє в когось, то використовує це око, коли стріляє з лука, так само користується цим оком. Так чи інакше, ним користуються, коли роблять погані справи. Звичайно, є ще інші причини, тому там не проявляється істинне око мудрості.

Учень: Щойно я починаю робити п'яту вправу, відразу починаю качати або кивати головою.

Учитель: Це дуже природний прояв. Багато наших учнів знають, що якщо пробито Небесний кругообіг Цзи-У (Півдня та Півночі), то незалежно від того, це великий чи малий Небесний кругообіг, він змушує тебе кивати головою; коли він обертається у зворотний бік, ти можеш закидати голову. Коли канал обертається прямо, ти можеш кивати головою; коли обертається назад, можеш закидати голову назад; коли він проривається, то голова киває. Якщо ж пробито Небесний кругообіг Мао-Ю (Сходу та Заходу), то ти можеш хитати головою. Коли він проривається в один бік, то голова нахиляється в цей бік, коли проривається в другий бік, то голова теж відповідно нахиляється. Однак тобі не треба хитати головою слідом за ним, бо це буде така пристрасть — почуття радості. Тому ти максимально намагайся зберігати нерухомий стан. Немає такого Будди чи Даоса, який би так хитав головою. Справді нема такого прояву. У початковий період вашого вдосконалення може проявитися такий стан, проте ти по можливості не повинен рухатися слідом.

Учень: Хочу запропонувати, щоб в одній газеті надрукували коротку біографію Вчителя. Скажіть, будь ласка, чи можна так робити?

Учитель: Ні. Я не хочу говорити про свої власні справи, і вам також не треба про це говорити. Оскільки всі ви хотіли про мене дізнатися, то в книзі «Чжуань Фалунь» було додано просту біографію, але зараз я попросив її прибрати. Те, що я вам розповідаю, — це Закон, ви вивчаєте цей Закон. Стосовно моєї ситуації вам не треба проявляти якийсь інтерес, вивчайте цей Закон, і він може привести вас до Повної Досконалості. (Оплески)

Учень: Один учень працює в офісі, і якщо його керівник просить його збрехати задля користі компанії, то як йому вчинити?

Учитель: Про це питання я вже розповідав, як вам чинити; ти сам удосконалюйся, і все це дуже легко налагодити. Якщо ж ти справді не можеш уникнути такої справи, тоді не вважається, що це ти зробив. Однак якщо ви справжні практикувальники, подібних справ ставатиме дедалі менше. До того ж, коли ти конкретно щось робиш, тобі все ж таки потрібно триматися в певних рамках. Деякі конкретні ситуації ти сам маєш контролювати. Я не можу в конкретних ситуаціях сказати тобі, як чинити, інакше тобі нема чого буде вдосконалювати.

Учень: У Китаї в піратському виданні книги зображення Фалунь розмістили перед Вашою фотографією. Чи є якась проблема з такою книгою?

Учитель: Наразі неофіційних видань книг дуже багато. Моя книга Дафа розповідає про надзвичайні принципи Закону. Однак я розповідав, максимально спираючись на позицію науки. У суспільстві поширюються брудні, хаотичні, розпусні речі, навіть дуже розпусні; є які завгодно книги, що наставляють людей робити погані справи, і всі ці книги дозволяється видавати. А наші книги, які вчать, як стати гарною людиною, не можна видавати, а що саме не так? Ви подумайте, сто мільйонів людей навчаються Дафа, і це могло б принести дуже велику користь державі завдяки сплаченим податкам, але цю книгу не видають, водночас піратські видавництва друкують її в дуже великих тиражах. Звісно ж, піратські видавництва не сплачують податки, і тоді держава недоотримає дохід у вигляді цих податків, і, знову ж таки, що ми зробили не так?

На книги піратських видань я дивлюся так. Я не можу їх розшукувати [щоб притягнути до відповідальності]. Тоді що робити? Ті книги, де текст повністю набрано заново, вам не треба купувати, бо там неодмінно будуть помилки. Усі ви знаєте, що коли видавництво редагувало цю книгу, то це було дуже важко, адже це Закон; також є ще перешкоди з боку диявола, і в мисленні людини є карма, яка також заважає, тому це дуже важко. До того ж вони не учні Дафа, а роблять таку справу, і дуже можливо, що зроблять погано. Раніше в Китаї, коли книгу друкувало офіційне видавництво, усі, хто її коригував, були нашими учнями. Тому в книзі піратського видання можуть бути помилки: пропущені слова чи навіть пропущені сторінки, або ж сторінки догори ногами. Такі книжки не треба купувати. А ті видання, що надруковані без нового набору — безпосередньо зі сканів нашої оригінальної книги, купувати можна, оскільки тоді не буде спотворено зміст Дафа.

Учень: Науковці виявили, що швидкість розширення Всесвіту, яка тривалий час зменшувалася, раптово почала зростати й стає дедалі більшою. Тож науковці замислюються, що надає цьому розширенню рушійну силу.

Учитель: Усе, що люди знають про цей Усесвіт, обмежено тим, що вони побачили в телескоп; усе це є речами в просторі, створеному з цих поверхневих частинок, із молекул, тому вони так і не вийшли за межі цього простору. Щодо руху цього Всесвіту, усі ви, звичайно, знаєте, що Земля обертається навколо Сонця, електрони обертаються навколо ядра атома — матерія рухається. Фактично існують форми руху, розміри яких більш масштабні. Протягом кількох минулих років науковці вже виявили, що Земля наче дихає: вона то розширюється, то стискається. Наша Земля складається з молекул, і тоді для мікроскопічніших груп живих істот, а також для тих груп живих істот, які живуть усередині Землі, хіба для них Земля не є Всесвітом? Хіба ті молекули, з яких складається Земля, не є зірками? Це також один рівень Усесвіту. Тоді, ви подумайте, що таке коливання Землі, що це за явище? Хіба це не одне й те саме з тією картиною, яку сьогодні вони побачили в Усесвіті? Щодо того, що цей процес раптом став більш швидким чи повільним, на це є інші причини. Звичайно, я ще казав вам, що коли робиться справа Виправлення Закону, вона робиться перевищуючи час і простір, водночас вона робиться, перевищуючи всі простори. Якби було не так, то за одне життя ця справа не могла б завершитися.

Учень: Іноді в мозку проявляються думки про зроблені раніше погані справи, і тоді мені здається, що я не вартий практикувати Дафа.

Учитель: Тобі не треба справді кидати практикувати, адже якщо ти можеш усвідомити, що ці речі є перешкодою, то це добре. Інакше кажучи, коли ти можеш у своїй свідомості зрозуміти, що ці речі не є тобою, і ти їх долаєш, пригнічуєш, то в цей час ти їх усуваєш. Якщо ж у твоєму мисленні зовсім немає жодних думок, а в мозку все ж таки з'являється якась погана думка, сама вискакує, то це карма створює тобі перешкоду, не дає тобі практикувати, змушує тебе відчути, що ти не гідний практикувати, бо будь-який предмет є живим. Особливо карма, що сформувалася у твоєму мисленні, вона прямо пов'язана з твоїм мисленням, відбивається у твоєму мозку; ти вважаєш, що це твої думки, але вони не твої.

Учень: Ми, учні з Австралії, приїхали до Канади для участі в конференції. Чи є це помилкою?

Учитель: Це не помилка. Ви приїхали слухати Закон, у чому тут помилка? Учитель лише переживає, що часу для вашого практичного вдосконалення стане менше.

Учень: Коли озираюсь у минуле й згадую ті перепони, які я проходив, то усвідомлюю, що все-таки робив це поверхово, не міг це робити по-справжньому, від щирого серця.

Учитель: Ви можете це усвідомити й докорінно змінити себе; озирнувшись, можете побачити, що в проходженні перешкод ви все ще маєте недоліки. Я скажу тобі, що це і є вдосконалення! Скажу конкретніше: якщо ти виявив, що вдосконалюєшся недостатньо старанно, і думаєш про те, як тобі бути ще сумліннішим, то це надзвичайно добре.

Учень: Я побачив, що консультанти в різних місцях дарують одне одному значки Фалуньгун, одягають світло-жовтий одяг для практики, і це наводить на людей спогади про події часів «великої культурної революції».

Учитель: Можливо, «велика культурна революція» залишила на тобі глибокий відбиток. Однак за часів «великої культурної революції» вважалося, що «бунт — це справедливо», але ми тут так не робимо. Ми маємо ставитися до людей із добротою, і кожен намагається бути доброю людиною.

Щодо одягу, насправді я говорив, що коли ви колективно проводите якісь заходи і обов’язково треба одягати однаковий одяг, то якщо хочете, то й робіть так. Однак я не знаю, звідки взялася ця форма; схоже, що в різних районах це роблять самі учні. Усі задоволені, що зробили однаковий одяг, і це схоже на спортивну форму. Однак мені здається, що у звичайний час, коли ви робите вправи, не треба її вдягати. По-перше, тому що людям це може нагадувати релігію; по-друге, коли ти в такому одязі робиш вправи, то люди, які не мають такого одягу і які теж хочуть практикувати, не прийдуть. Тому зазвичай під час практики не треба її одягати, найкраще одягати її на масові заходи.

Учень: Шановний Учитель говорить, що якщо не полюбиш свого ворога, то не досягнеш Повної Досконалості. Минув уже рік, а я все ще не можу чинити за вимогами Вчителя й пробачати егоїзм та лицемірство, які проявляються в інших людей.

Учитель: Це не так. Ви подумайте, коли людина проявляє егоїзм і лицемірство, вона губить саму себе, і хіба це не сумно? Він егоїстичний і лицемірний, і його вчинки стають що далі, то гіршими; таким чином він опиняється перед загрозою знищення. А ви все ж отримуєте дедалі кращі речі й досягаєте дедалі вищого рівня; і коли ти дивишся на таку людину, хіба тобі її не шкода? Проте егоїзм і лицемірство самі собою не викликають жалю. Це не справжня людина, тому ти маєш її пробачити. Водночас той ворог, якого собі визначила людина, є ворогом людини; однак, ви подумайте: він не є ворогом удосконалювальника. Ви повинні перевищити звичайну людину, хіба Просвітлений може вважати людину ворогом? Людина, яка стоїть на вищому рівні за рівень звичайних людей, не може вважати звичайну людину за ворога. Тому я кажу вам, що якщо ви не можете полюбити свого ворога, то не досягнете Повної Досконалості. (Оплески) Це не стосується диявола, який шкодить Закону.

Учень: Учні Дафа з 48 регіонів 25 провінцій Китаю від імені учнів своїх регіонів передають Учителю вітання.

Учитель: Дякую вам усім. (Оплески)

Учень: Учні з 16 країн, що тут присутні, від імені учнів своїх країн передають Учителю вітання.

Учитель: Дякую вам усім. (Оплески)

Учень: Учителю, коли ви закінчите лекцію Закону, чи не могли б Ви, будь ласка, зробити велику мудру?

Учитель: Зробити велику мудру? Не те що я не можу її зробити, я можу вам її показати, проте в інших місцях у майбутньому, я думаю, вам не треба передавати такі записки, бо багатьом нашим учням дуже важко зрозуміти справжній сенс великої мудри. Тобі не треба сприймати це як якийсь виступ Учителя — від цього мені дуже тяжко на серці. Якщо ж людина не може зрозуміти, у чому великий зміст цієї мудри, тоді я її не робитиму, тому вам треба звернути увагу на це питання.

Добре, зараз я зроблю для вас велику мудру.

Наша конференція Закону має завершитися, бо я давав лекцію Фа у самому кінці конференції. Я знаю, що старі учні стають дедалі зрілішими. Я бачу це і я дійсно радий. Ви можете в Законі зрозуміти Закон, можете по-справжньому сприймати себе як удосконалювальників. Це робить форму Дафа у світі звичайних людей сильною та стабільною. Нічим її не можна розбити, блискавкою не можна розколоти. (Оплески)

Якщо людина в серці задумала щось зробити, ніяка зовнішня форма не зможе на неї вплинути. Певна річ, я наставляю людей робити добро. Усі ви перебуваєте в процесі самовдосконалення. Я побачив, що учні проявляють твердість, і їхня твердість подібна до незламного моноліту. Однак серед присутніх є деякі, хто все ще не розуміє Дафа, і деякі прийшли сюди з різних інших причин. Але мені однаково, чи є ти кореспондентом, чи таємним агентом, чи виконуєш якусь іншу роботу — такої справи, як сьогодні, я думаю, ти за все своє життя, можливо, не зустрінеш. Те, про що я розповідаю, зовсім не може розповідати звичайна людина. Серед звичайних людей навіть представники найвищих кіл суспільства, професори та найкращі науковці теж не зможуть про це розповісти, бо все це є знаннями, що не походять від людей. Перегортай усі книги, стародавні та сучасні, китайські та іноземні, у них ти також цього не знайдеш. Є книги, що розповідають про вдосконалення, але там це не розкривається; немає таких книг, де розповідається про істину, і за ними не можна вдосконалюватись. У цей період цивілізації людства було лише кілька людей, які дійсно могли б розповісти все, що стосується справжнього вдосконалення. Однак я не кажу, що я, порівняно з ними, такий-то і такий-то, я не хочу цього казати. Але те, що я тобі розповідаю, ти справді ніколи більше не зможеш почути! (тривалі оплески)

Людське життя не довге, свій шлях людина проходить сама, і, як тобі пройти свій життєвий шлях, ти сам вирішуєш, ніхто не може змусити до чогось. Присутні в залі відчувають, що це добре; вони самі відчувають, що це добре, і практикують самовдосконалення, тому кожному треба по-справжньому подумати, навіщо він живе, заради кого живе. Також можливо, що щасливий шанс лише злегка тебе зачепить і пройде повз, тоді в майбутньому ти вічним гірким каяттям не зможеш компенсувати втрачене. Сьогодні, хоч через які обставини ти прийшов, можна вважати, що ці обставини привели тебе отримати Закон. (Оплески)

Я, Лі Хунчжи, роблю цю справу і дуже глибоко продумав, як нестиму відповідальність перед людьми, перед суспільством — тільки після цього я почав це робити. Якби мені було соромно перед суспільством, перед людьми, то я абсолютно не став би робити цієї справи, і також не могло б вийти так, що сьогодні так багато людей прийшло вчитися. На практиці доведено, що я не завдав суспільству неприємностей, навпаки, переді мною і Дафа розкрилася неправедність дуже багатьох неправедних речей, тому вони й захотіли піти проти мене та Дафа, і це не моя відповідальність. Я наставляю людей робити добро, і в цьому абсолютно немає нічого неправильного. Наставляти людей вчиняти ще краще — це так само не є чимось поганим. Однак через те що я та мої учні чинимо дуже праведно, у всіх неправедних і не зовсім праведних на душі стало неспокійно.

Так, я казав, що наставляти людину стати доброю дуже важко! Це не те що людина змінюється лише на поверхні — потрібно, щоб по-справжньому було зачеплено серце людини, і тільки тоді вона зможе змінитися. До того ж таку зміну ніякою силою не можна повернути назад. (Оплески) Я також побачив, що люди мають природу Будди, і хоч наскільки зіпсувалося людське суспільство, люди все ще мають добрі думки, тому я і роблю цю справу.

На практиці підтвердилося, що я зробив усе добре. Я бачу, що сьогодні учні Дафа можуть сумлінно вдосконалюватись за Дафа, до того ж безперервно підвищують свій рівень, цим я задоволений найбільше. Щодо того, як до мене ставиться суспільство, думаю, якщо тільки я і Дафа будемо йти праведно, а мої учні вчинятимуть добре, то хоч скільки буде упереджень, я думаю, що все може виправитися. (Оплески) Усі ті люди, які не розуміють нас, які здійснюють на нас нападки, усі вони кажуть однакові слова: «Ви чините так добре? Цього не може бути». Можна сказати, вони не вірять, що в людському суспільстві ще можуть бути хороші люди. Тоді ми й чинімо так і далі, щоб вони побачили!!! (Оплески)

Я думаю, що є деякі люди, які не розуміють правди й виступають проти нас. Основна причина цього полягає в тому, що вони недостатньо добре нас знають, але ми можемо дати їм зрозуміти, дати їм пізнати нас, і для цього підходять будь-які способи. Ти можеш використовувати звичайні чи незвичайні канали [для передання інформації]. Ми широко відчиняємо двері, і, якщо хтось хоче щось дізнатися, то дайте йому дізнатися; хоче щось подивитися, ми дамо йому подивитися. Якщо ти хочеш щось дізнатися, і якщо ти не прийшов спеціально з поганими намірами, то, будь ласка, приходь і дізнавайся. Якби в цьому справді були проблеми, то ми тут абсолютно не мали б чистої землі. Я можу наставляти людей так чинити, можу наставляти вас так чинити, бо ми справді можемо цього досягти, і це в нас справді чиста земля!!! (Оплески)

Ми не є релігією, тим більше єретичною релігією, учні тільки самовдосконалюються й стають кращими. Якщо хтось не досягне Повної Досконалості, то принаймні може в суспільстві звичайних людей стати гарною людиною. Така велика кількість людей може відігравати певну роль у суспільстві, і для будь-якої країни це буде корисно. Міцне та стабільне суспільство, у якому серце людей тягнеться до добра, я думаю, у майбутньому вітатиме будь-яка країна. Щодо мене та практикувальників, звичайно, ми не робимо щось спеціально заради суспільства звичайних людей. Я, Лі Хунчжи, давно вже казав, що не хочу робити якісь справи для суспільства, однак та справа, яку я роблю, неодмінно принесе користь суспільству. Я зовсім не хочу робити щось для людського суспільства, я лише хочу та маю нести відповідальність перед удосконалювальниками. Звісно, буде ще більше людей, які вивчають Дафа, і те, що вони робитимуть у суспільстві, неодмінно принесе йому користь. Вони можуть сформувати дуже велике поле, можуть сформувати дуже велику групу, і це може торкнутися всього суспільства загалом, і моральність людей повернеться до високого рівня. (Оплески)

Багато кореспондентів та інших людей дивуються, чому так багато людей прийшло вивчати цей Закон? Можливо, сьогодні самі присутні тут це побачили. Чому? Тому що тут наставляють людей іти праведним шляхом, до того ж вони є справді добрими людьми. Тут немає жодних хаотичних і брудних речей суспільства; усе неправильне потрібно [в собі] виправити, потрібно стати людиною, яка приносить користь іншим, приносить користь суспільству і навіть стати людиною, що відповідає критеріям Повної Досконалості. Ми тут не збираємо плати, не ведемо людей робити погані справи, не беремо участі в політиці, тому й маємо так багато людей. Люди, які не вірять, що в суспільстві все ще можуть бути хороші люди, недооцінюють цього! (Оплески)

Я не хочу себе звеличувати, тому, по можливості, не зустрічаюся з медіа. Якщо вам щось незрозуміло і ви хочете взяти інтерв'ю, є багато учнів, які можуть вам про все розповісти. Якщо ж обов'язково потрібен я, то думаю, що якщо ти не розумієшся в нашому Законі, але хочеш запитати, що таке Фалуньгун, то я не буду з тобою зустрічатися. Ти можеш спочатку прочитати мою книгу, дізнатися про нас, а потім я з тобою зустрінуся. (Оплески)

Усі ми знаємо, що в трьох словах не розповісти про цю справу. Це не справа звичайних людей, тому кореспонденти, які нас не розуміють, можуть маніпулювати цитатами, спотворюючи думку автора; можуть, ґрунтуючись на власних уявленнях, щось розповсюджувати, фантазувати та коментувати. Я не хочу, щоб таке повторилося. Усі вони хочуть стати добрими людьми, а ви кажете, що вони злі, і це дуже несправедливо, це дуже ранить їхні серця; (оплески) ваші повідомлення надто далекі від правди. Тут я не хочу багато говорити і сподіваюся, що мої учні Дафа зможуть максимально швидко та сумлінно просуватися вперед на шляху справжнього вдосконалення і якнайшвидше досягнуть Повної Досконалості.

(Тривалі оплески)

Дякую всім!

Примітки до перекладу:

Юаньжун — «юань» означає «повний, довершений, круглий», жун — «вміщати, зливатися». Можна перекласти це як «повна гармонія» або «гармонізація» [із Законом].

Серце (сінь) — китайською «серце» також часто вживається в значенні «думки», «мислення», «пристрасті».

Сто шкіл — збірна назва для інтелектуальних чи філософських течій у Китаї, що з’являлися протягом 770–221 років до н. е. (епоха Весни та Осені та період Міжцарської війни за династії Чжоу).

Дін — стан стійкої медитації.